від художниці:
вау, єдина гра на цьому джемі яка викликала в мене настільки сильні почуття, її важко забути, важко відходити від неї, а в процесі неможливо відірватись. не дивлячись на те, що в грі лише 2 кінцівки, бажання перепроходити її не зникало. напевно найкраща гра на джемі, принаймні точно найкраща робота зі звуком - qD Rot руки цілувала. саунд дизайн у грі просто неймовірний, з самого початку викликав якусь внутрішню напругу, а паралельно з тим задоволення як від асмр) це важко описати, варто просто пограти в неї. гра, на мій погляд, цілком заслуговує на перше місце, дякую за таку чудову роботу!
Play game
∞-0+∞'s itch.io pageResults
| Criteria | Rank | Score* | Raw Score |
| Звук | #14 | 3.868 | 3.868 |
| Текст | #14 | 3.811 | 3.811 |
| Реалізація | #15 | 3.868 | 3.868 |
| Загальне враження | #20 | 3.755 | 3.755 |
| Відповідність темі | #43 | 3.358 | 3.358 |
| Візуал | #44 | 3.585 | 3.585 |
Ranked from 53 ratings. Score is adjusted from raw score by the median number of ratings per game in the jam.
Назва команди розробників
ENK-0
Посилання на вашу команду
http://@enk_0o
Проходження
Гра має два можливі кінці.
Чи зроблена графіка вами під час джему?
Так
Чи зроблена музика вами під час джему?
Так
Все було створено вами під час джему
Ми намалювали усю графіку та написали музику для цієї новели під час джему
Comments
Цікава гра на тему відліку. Справді цікава.
І дякую за попередження (мені очі виїло, але принаймні я знала, на що підписувалася хапхзщ).
Але мені ще й сам текст очі виїв. У кольоровому спектрі синій має короткі хвилі, тому гірше сприймається оком (вгадайте наскільки мене мені боляче від синіх кнопок в оформленні джему на сторінці подання, але тут хоч не на тексті гри фокусуватись). Так до чого це я... А, текст класно вайбив, коли на фоні був спогад, але на чорному тлі я пережила катування для очей.
Ще, якщо ми вже говоримо про реалізацію: немає повноекранного режиму. f11 його не відкривало.
І звісно з трикутником дуже і дуже неочевидна штука. Я на нього натискала ще коли ми збирали спогади. Мені здається, було б доречно, якби янгол вилазив вже тоді. Бо коли з'являється вибір зачекати, я вже про трикутник не думала. Він не спрацював до цього. Значить там нічого нема. Але є текст. А він нічого не дає. Не юзерфрендлі рішення.
Дякую, що хоч фінали пронумерували, то хоч це дає 'знання'. Але без юзерфрендлі реалізації знання не сильно має сенс. Довелося питати в команді серед тих, хто вже зіграв чи бачив стріми вашої гри.
Сам текст гарно написаний. Ідея прикольна. Назва креативна.
Сам зміст гри та її всесвіт класні-цікаві.
Звуковий супровід сподобався, дуже личив грі.
Люблю коли ігри мене вражають.
З самого початку мене непокоїв той малий зловісний трикутник, у такій, вже наче «повній» картині. Але в кінці кінців я пройшов гру на друге закінчення — попри те, що персонаж справді мав щось сказати. Саме тому довелось повернутись до цього трикутника, знайти ще одні деталі у грі, і я їх знайшов — велике, чудове, спотворене насувається на мене з великим текстом релігійного фанатизму головного героя. Навіть машина, задавалось б, призначена для будь-яких спогадів, не може осягнути цього. Для мене це справді говорить про те, як наш мозок просо стриає ті спогади які здаються травмуючими, поки ми самі до них не докопаємось. Ми навіть не знаємо чи спарвді це все є вигадкою, чи чимось реальним — це просто спогад без конкретики. Машина відіграє роль усього навколишнього, яке має висловити щось, і ми можемо відчути що навіть такій бездушній бляшанці неможливо осягнути божевілля, та навіть маячні промомвленої з спогадів.
Ух, ну чесно скажу - гра не для мене, бо я не фанат високого філософського тексту та розумів та подібний кіберпанк разом з якоюсь рефлексією, і все це без якогось центрального героя з цікавим дизайном.
Шкода, бо я бачу тут багато старань.
Гарна музика, цікава стилізація тексту під CRT монітори, мені сподобався стиль опису речей (від павутини світлотіні особливо кайфанув)
Але на жаль дуже скупа робота з візуалом - розумію, що він тут не головне, але око за це чіпляється, хоча ідея з другою кінцівкою, яка знаходиться через "дірку" у спогадах - дуже гарне рішення.
Ось і виходить, що твір і прикольний, але не для мене.
Грав у браузері.
Отримав обидві кінцівки.
Дякую за гру, це було чудово!
Я вже зачілилась, а тут таке почалось(не хейт). Взагалі сподобалась ідея з тим, що на фоні теплого спогаду сталось щось дивне, можливо навіть те, що трохи надломило психіку. І саме на тлі яскравості цього тривожного досвіду краще запам'ятались миті до, коли було спокійно. Схоже на правду. Дуже добре!
Прикольний ігровий досвід. Вайбанув від описів у поєднанні з фото накладеним фільтром. Після знаходження самого інтимного спогаду вдаєшся в питання — а чи можна назвати аморальною людину, коли інші (моральні?) не хотіли сприймати її? І чи може машина сприйняти людське, або скоріше навіть божественне, зрозуміти Людину? Тому так, було захопливо.
Дякую, що попередили про блимання. В мене нема чутливості, а тепер буде проте проте була можливість морально підготуватися. В описі пасторалі мені по відчуттях було трошечки забагато об'єму. В сенсі так, створюється образ оцього спокою заміського, цінного чуттєвого спогаду. Але на якомусь етапі особисто мені вже стало забагато (хоча це чисто справа смаку). Ось момент кінцівки з видінням, яке ламає систему, майже зламав мене. Я не повністю впевнена, що машина, що може считувати спогади, настільки не захищена від втручань і що це реально перший випадок отримання нею релігійного переживання, проте в рамках історії і світу історії гарно працює. Добре викликає емоційний відгук!
Приємний візуальний та аудіо досвід. Також хочу відзначити взаємодію з тлом, як окреме задоволення під час проходження. Збирати уривки, насичені змальовуванням природи та спогадами героя по клаптиках в цілісну композицію було вкрай цікаво. Весь час поки читала описи, в голові чомусь виринала асоціація з повістю "Зачарована Десна" О. Довженка.
Дякую за попередження щодо швидких спалахів світла. Фінал 1 був насичений цим світлом, але від того не менш добре проходився.
Дякую за гру!
Дуже круто все зроблено. Атмосфера, текст, ностальгія, ефекти. Шикарно обіграний концепт з однієї фотографію яка і є одним фоном.
More Godot games to Godot God :)
Я відчула ностальгію. Таку, що фактично майже довела до сліз. Мені подобається ідея спогадів та бажання прожити їх знов; при цьому, кожен спогад не є довершеним, бо повноцінно повернутися в ті самі емоції, згадати кожну деталь події надскладно, а то й часом неможливо. Так, ця гра вельми метафорична і може зайти не кожному, адже змушує багато задумуватися в процесі та читати описи, а не діалоги, які більш звичні, але не бачу в цьому жодного мінусу. На кожен товар свій покупець, і цей "товар" я би залюбки купила.
Єдиний був мінус, але виключно для мене, як для людини чутливої до звуків - музика була трохи різкувата, тому я в якусь мить мусила її трохи скрутити. Проте мушу відмітити, що атмосферу вона дуже підсилює і. ну. delicious одним словом.
P.S. не можу не відмітити грамотне використання термінології. Бажаю успіхів.
Прикольна гра! Ідея досить оригінальна та цікава. Окреме дякую за музичний супровід, він справді додав атмосфери.
Єдине що, не зовсім зрозуміла, як саме тут розкривається тема відліку. Була б вдячна, якби ви трішки роз’яснили задумку.
Бажаю успіхів на джемі!
Я народився та ріс у селі. Після переїзду в місто, доволі частенько катався до бабусі з дідусем. Сам пейзаж на фото та опис кожного з 5 його частин навів мене на почуття ностальгії.
Збираючи його по шматочкам й читаючи спогади головного героя, я в той же час, збирав по шматочкам свої спогади з дитинства.
У моєї прабабусі також був велосипед Україна (мабуть, у кого його не було зі старшого покоління), на якому вона мене катала, коли я був ще дуже маленьким.
Хоч я й цього насправді не дуже пам'ятаю, але вона постійно про це розповідала, і цей велосипед ще й досі стоїть десь в якомусь сарайчику.
Я б не сказав, що це була якась неймовірна й дуже щемка ностальгія, але мені було приємно поринути у ці спогади. Якось так))
Так, ми все таки здогадувалися що мова про частину з шматочками, в описах якої можна впізнати те саме Село яке можна побачити у розпечених білих вуличках, вербах, високому небі, почути в вечірніх комарах та коровах, в свіжості що котиться у сутінках з лугів і несе аромат коров'яків та інших трав, відчути у спекотному вітрі багатьох українських сіл. Просто, враховуючи контент одного з кінців(і те що вихід на нього можна пропустити), виникла певна загадкова двозначність в трактуванні вашого коментаря, яку треба було розвіяти)
Однозначно одна з улюблених ігор на цьому джемі, неймовірно яскраві описи, приємна графіка та звуки. Хочеться читати ще і ще історії в такому стилі. 10 занурень у коагульоване желе з 10.
Підкажіть, будь ласка, як вийти на першу кінцівку, бо після кількох проходжень ще не вдалося :)





Leave a comment
Log in with itch.io to leave a comment.