Нарешті пограла, і не була розчарована! Ваша гра лишила по собі приємні враження, простими словами та символами Ви показали важливу й для багатьох актуальну тему конекту з внутрішньою дитиною. На моменті із заколоченими дверима на секунду злякалася що сюжет буде більш похмурим, що героїня застрягне та сама стане наступним голосом. Та я видохнула й розчулилася коли дійшла до фіналу) Спрайти та графіка також гарні та оригінальні. Для першої гри це дуже добре, і я впевнена що на джемі Ви б посіли не останнє місце якби була змога оцінити Вас. Дякую за гру, і удачі у подальшій творчості!
Давайте на цьому розмову і закінчимо, бо мені починає здаватися що це щось персональне. Ваші коментарі я почитала, і, хоч я й не вважаю що мій сюжет ідеальний, конкретно з цими тезами я не згодна. Ви подаєте свою особисту думку як об'єктивну. Вам просто не сподобався сюжет, це нормально, ви маєте на це право. Додам лише стосовно героїні: вона буквально тінь. Елементи її дизайну мають певну мету, у неї мінімальна деталізація та вона найбільш схожа на людину серед представлених сутностей. Можливо, Вам ця тема не близька, бо Ви не можете проєктувати себе на жіночий образ, або Ви просто далекі від формату а-ля притча, але це вже Ваша особиста справа. Добре, що Вам сподобались інші аспекти гри. Пропоную тут завершити, дякую що оцінили мій проєкт.
Вчора поставила оцінку, а коментар пишу сьогодні. Як же мені сподобався дизайн та ворлдбілдинг, це бомба. Неіронічно обожнюю коли гравців закидують у дійсно унікальний світ з власною термінологією і нічого не пояснюють, оце відчуття що ти дивишся на щось дійсно самобутне та не розумієш його до кінця — безцінне. Бонусом файна музика та геймплейний елемент з пошуком частоти, ну кайф. Дякую Вам за гру!
З самого початку у грі показано що головна героїня дуже довго жила з цими подразниками, і лише цієї ночі їх почула. Фактично, уся гра — це рефлексія, світ дому та сутності можна сприймати як візуалізацію роздумів, процес думки героїні яка в реальному житті нарешті почала доходити певних висновків та брати життя у власні руки. Усі сутності окрім продавця (бо він демонструє механіку того що шум можна заглушити) потребують під гравців конкретних дій, знайти спосіб позбавитися негативних установок у голові героїні — а отже і своїй, бо вона це троп everywoman та гра побудована з думкою про те, аби гравці проєктували себе на цю "тінь". Внутрішній світ героїні — це внутрішній світ гравців, тож оцінювати зміни у ньому після проходження це вже Ваша справа.
Почну з того що закохалася у дизайн Ади. Та й загалом візуально гра дуже стильна, усі ці образи з якими ми стикаємося сильні та передають сутність самі по собі, а слова лише доповнюють. Це гарна, глибока, та близька багатьом людям історія. Єдине, на що можна нарікати: іноді спрайти на секунду пропадають або гра фрізить, навіть не знаю з цим це пов'язано. В інших аспектах гра дійсно цікава, дякую та удачі у наступних проєктах!
Вітаю, Ви знайшли баг про який я взагалі не була в курсі до вашого коментаря та без поняття як він взагалі стався 😅 Дякую що повідомили, після джему виправлю! Фінал може здатися трохи різким, але це by design. Ніч скінчилася буквально та метафорично, героїня розібралася у собі та зустріла світанок, і життя продовжується)
Дякую за відгук, але відсутність сюжету? Сюжет про те, аби почути та позбутися інформаційного шуму навколо, відфільтрувати консюмеризм, стандарти краси, думскролінг, ІПСО та токсичне сважання в інтернеті, а натомість почути себе, власні бажання та думки. І в плані сторітеллінгу я нічого не урізала, навпаки: розказала саме ту історію, яку хотіла, без зайвої води та пережовування сенсу. Сюжет можна не зрозуміти, він може не подобатись, але він у грі присутній.
Мабуть, найбільш актуальне розкриття теми шуму за увесь джем. Гра маленька, геймплей простий, та свою справу робить. Для першої проби пера на Юніті досить непогано, дякую за гру і удачі у наступних проєктах!
Почну з того, що мені дуже сподобався стиль збережень. Щось у тому, як Бджолу запам'ятовують та згадують личинки, дійсно є. До цієї ж теми, якщо закрити гру, то кнопка "Продовжити" чомусь не працює; чи працює вона якщо вийти у меню я побоялась перевіряти, бо кнопки прокрутки діалогів в разі фіаско нема. Про самі діалоги. Вони, звісно, довгі, але у них періодично проскакують справжні діаманти. Є у них щось брудне та реалістичне, хоч вони й гіперболізовані, але у мене часто було відчуття що я читаю чийсь реальний срач десь на іміджборді. Гра дійсно розкриває тему шуму через те що вона сама є шумом (кажу це не як критику, навпаки це так званий l'avangard). Ну й на останок, портрети персонажів — відвал бандури, моя повага художниці/ку.
Дякую за відгук! Приємно, що гра чіпляє та хочеться ще, але насправді я розказала усю історію, яку планувала, і не впевнена як можна було б розтягнути геймплей на ще 20 хвилин. Хіба ще сутностей та інтеграцій на донати на ЗСУ додати)
!!! Дякую за розгорнутий відгук! Я старалася знайти баланс у бісячості цього шуму, аби гравцям хотілося вимкнути джерела звуку, а не саму гру, і сподіваюся що у мене вийшло) І мені просто неймовірно приємно читати Ваш аналіз сюжету! Ви вкрай добре вловили сенс, який я заклала у гру. У фіналі я намагалася передати що героїня прислухалася до самої себе, нарешті почула власні бажання та думки замість інформаційного шуму, але мені дуже подобається Ваша інтерпретація! Врешті, я навмисно не вставляла додаткових пояснень у гру, аби гравці мали змогу мати власне бачення. І ще раз дякую, рада що Вам сподобалась моя гра <3
Гра беззаперечно має свій стиль. Сподобались деталі, такі як реалістичний рукописний шрифт, або зернистіть картинки (фотографії місць з високою радіацією теж мають зернистий ефект, що тематично лягає на Ваш сетинг). Плот-твіст трохи передбачуваний, благо ви дали багато підказок, але обіграний цікаво. Дякую Вам за гру!
Ну це дійсно був перфонманс! Дядя Сірожа легенда, та й бабця не промах. Концепція насправді робоча, діалоги прикольні, та й сама гра по-своєму весела. Бонусною ціллю залізла на найвищу гору на мапі. Але врешті ми то знаємо що шуморобом був головний герой, бо він гримів поки падав з неба. У підсумку гра 257 ліхтарів з 10.
Нарешті, геймплей, та ще й зі справжнім челенджем! Гра дійсно захоплює і сюжетом, і, власне, грою. Скільки разів я помирала на деяких моментах (усі з мухами), але мені дійсно сподобалось пробувати знову та шукати новий підхід. Система автосейвів дуже вдало вписалася. Сам сюжет гарний та, хоч і простий, але саме цією простотою та актуальністю він і чіпляє. Дякую за такий унікальний проєкт, це явно один з моїх фаворитів на цьому джемі!
Цікава новела. Мені сподобалось як нам показують історію головного героя, як ми вивчаємо його будинок, спостерігаємо за його життям і самі розуміємо, як він тут опинився і що насправді сталося, сюжет ніхто не пережовує і не кладе до рота. Це хороший сторітеллінг, так тримати! Та й підняти теми теж чіпляють своєю похмурістю. Поки пройшла лише на один фінал, дуже не вистачило збережень та прокрутки тексту, але загалом гра файна. Дякую, і удачі у майбутніх проєктах!
Не буду брехати, спочатку сюжет здався трохи клішованим, думала що принцеса буде просто розмінною монетою у сюжеті та нагородою для головного героя. Як же мене порадував твіст у кінці! Сюжет виявився досить цікавим, а Кристал і Дамасела — класними персонажками, мені дуже сподобалася їхня історія та діалоги. Ну й, як писали в титрах, Бейл х Мефі форева) Візуально гра теж приємна, єдиний мінус це розмір пікселів спрайту, та Вам про це вже писали. Дизайни персонажів кайфові. Хотілося б трохи більше геймплею, трохи засмутилася коли нам не довелося дійсно обходити пастки у підземеллі, але гра в першу чергу сюжетна й походити за Бейла було достатньо цікаво. Дякую за гру!
Чесно, наразі це моя улюблена гра на джемі. Вона така стильна, атмосферна та мила! Дійсно відчувається як казка, яку батьки придумують самі для дитини, й мені навіяло ностальгію по власному дитинству. Геймплей простий, але функцію виконує, мені сподобалось. Думаю при зустрічі показати своєму молодшому брату :)
Глибоко, навіть трохи психоделічно. Я так зрозуміла, що це про шум в голові, про ескапізм та внутрішній голос, який може як звинуватити головну героїню та спробувати вбити її, так і підбадьорити її, відправити у зовнішній світ. Презентація мені сподобалась, спрайти героїні та сірі тони усього навколо прикольні. Дякую за гру, і удачі у майбутніх проєктах!
Дякую за відгук! Гра розроблялася під управління клавіатурою, на сторінці написано що управління стрілочками та Z/Enter для взаємодії. Діалоги короткі та гіперболізовані за задумом, усі сутності у домі — метафори на ті чи інші суспільні явища від яких хочеться позбутися, заткнути їх, перемкнути канал замість того аби довго балакати з телевізором.
Цікавий проєкт. Щось у атмосфері та дизайні цієї гри віддає своєрідною ретро естетикою. Сюжет простий, але тема шуму піднесена у цікавий спосіб. Найбільше в око западає, звісно, мальовка. Ці чіткі геометричні форми та обмежена палітра... Моя повага художникам. Особисто мені не вистачило звичних функцій Ренпаю, а саме прокрутки тексту та багато комірок збережень (хоча фішка з тим аби давати сейвам імена завжди радує). Дякую за віконце у світ класичних антиутопій на цьому джемі)
Тільки що пройшла і була дуже приємно здивована! Цей неповторний вайб шкільних років виконаний на сто! Діалоги максимально автентичні, повне занурення у 2017 рік. Сама задумка теж вкрай цікава, і ще те як все починається доволі весело й плавно перетікає у горрор було виконано класно. Саунд дизайн теж на висоті, усі звуки працюють на атмосферу. Графіка незвичайна, сподобалась увага до деталей, таких як сліди на снігу. Єдине питання: фінал у грі лише один? Бо було б цікаво спробувати подивитись усі, якщо вони є. Загалом гра сподобалась, дякую Вам та удачі у подальшій творчості!
Піксель-арт дуже класний, прям кайфово роздивлятися оточення та персонажів. Самі спрайти теж гарні, дизайн персонажів вдалий. Трохи не вистачає кнопки спринту, бо телевежа велика, а стажер має бути моторним. Музика у грі приємна та ненав'язлива, у меню — дуже стильна, сподобалась. Шкода звісно, що, коли повноцінно втягуєшся у гру, вона вже закінчується. Удачі Вам з релізом повної версії!
Дякую! Так, гра маленька, але мені саме такої довжини вистачило аби втілити свою задумку. Плюс не хотілося робити занадто довгий проєкт на джем, знаючи як проходить оцінювання. Але мені приємно що мені вдалося затягнути у цей світ аби хотілося "ще", можливо у майбутньому зроблю щось довше у схожій стилістиці)
Гра дуже гарна. Цей паперовий театр на початку, спрайти персонажів наче акварельні, ну краса! Дуже приємно роздивлятися деталі. Ліжка з жуками з першої кімнати дуже запали в око. Музика задає настрій та не перетягує на себе увагу, моя повага композитору. Загалом початок інтригує, атмосферою чимось нагадує Френ Боу, але зі своїм унікальним флером. Управління трохи незвичне, Віллоу часто врізається у меблі, але приловчитися можна.
При першому запуску зловила баг: я підібрала зайчика до того як вперше поговорила з Мейв, і потім не могла його віддати їй як би не старалася. Довелося перезаходити у гру, спочатку поговорити з Мейв, тоді дістати зайчика й усе спрацювало. Потім ще довго намагалася поєднати уламки дзеркала з рамою, гадала що щось зламалось, але видихнула, коли виявилось що Агнес приймає своє дзеркало й по частинах)
Загалом інтригуючий початок, було б цікаво пограти у релізну версію!
Гра підіймає багато тяжких, але важливих тем. Я кілька разів навіть робила перерву під час читання, але це не мінус, а навпаки — означає що ваша команда добре їх розкрила. На хорошому фіналі майже просльозилася.
Окрема повага за музику та пісні, це прям показує наскільки ви вклалися у розробку. Рівно як і маленькі деталі, такі як, наприклад, мартинчик на хвилях в якості повзунку звуку у налаштуваннях. Дякую за цей чудовий досвід!
