Дуже подобається переклад "the liminal" як "межів'я", запам'ятаю собі на майбутнє. З позначенням персонажів шрифтами теж класно придумано, і звуковий супровід вдало підібраний, і намальована панянка гарно. Але головне що сюжет чіпляє та підіймає важливу тему. Дякую за вашу роботу та сподіваюся побачити ваші роботи знову!
Мальва
Creator of
Recent community posts
На хвилі ностальгії по минулим джемам пройшла вашу гру, і як же це було мило й затишно! Аж пригадала як проводила час зі своїми дідусями, гарні були часи... Сподобалась у вас графіка, особливо сам спрайт дідуся, є у ньому щось таке, не знаю навіть як описати, дідусеве одним словом, і як він збоку стає при виборах теж класно реалізовано. Різні фінали теж сподобались, ці маленькі історії дійсно відчуваються як теплі дитячі спогади. Дякую за таку теплу та затишну новелу!
Фух, остання новела яку я оцінила! Це було незвично. Дуже сподобалась озвучка, принаймі я не бачила на цьому джемі інших ігор з озвучкою (окрім своєї), файного актора знайшли. Мені сподобався фон і його деталі, отой вовкулака там на футболці, плакат... Цікаво роздивлятися, і воно відчувається таким м'яким, що посилює атмосферу. Емоції Піта теж класно зробили, відчувається про що він думає коли змінюється обличчя. І ще окремо хочу похвалити роботу зі звуком, як музика дійсно стихає й потім знову набирає оберти коли двері відчиняються, як товпа кричить, прикольно коротше. Дякую за гру!
Посміялася від душі! Тут шикарно все: мальовка дуже якісна та гарна (+бонус за картини з мемними котами на стіні), музика та звукові ефекти пасують історії та підкреслюють смішні (й трагічні як з останнім листом) моменти, якимось чином вам вдалося прив'язати мене до цих персонажів й мені було щиро шкода Марту... Але справжня перлина це діалоги! Це просто неймовірно влучно та дотепно! Дуже неочікувано та приємно. Від серця дякую за гру та бажаю успіхів у наступних проєктах!
В першу чергу хочу спитати: на інших дверях відсилка до попередніх ігор вашої команди, так? Впізнала Пригодник, Шепіт Узбережжям Моря та Венеру, дуже прикольно зроблено! Сама гра має цікавий задум, видно що над ворлдбілдингом багато думали з цими химерними іменами та коридором з дверима, й історія Маіримії чіпляє. Тема відліку розкрита трагічно через усі двері які вона пройшла й які замкнулись за її спиною назавжди. Сподобалось що пейзаж за останніми дверима контрастував своїми яскравими синіми кольорами із теплими тонами коридору, мені здається це як контраст між світом живих і мертвих. Ну й текстбокс хочу окремо виділити, від оформлення до того як літери трясуться коли Маіримія у відчаї, це дуже працює на загальну атмосферу. Дякую вам за гру!
!!!! Дякую <3 Ніщо так не мотивує як коли люди пам'ятають мої попередні ігри, мені неймовірно приємно!
Про ім'я - так, менеджер кожен дзвінок називає героїню різними формами її імені: Іванка, Іванна, Ваня. Шукає різні підходи аби зманіпулювати.
Про іконку конячки все вірно, задумка саме така! Теорія про гороскоп теж прикольна, навіть про це не думала, та щось у цьому є. Менеджер дракон тому що він радше вб'є Іванку ніж дозволить їй піти, вона його скарб на якому він сидить, а Одарка пташка бо символізує свободу до якої Іванна прагне. Отакі справи ◝(ᵔᵕᵔ)◜
О, пам'ятаю вашу гру на наративний джем про краба! І мушу сказати що ви мене і цього разу не розчарували: візуал приємний у своїй простоті, дуже сподобався спрайт риби та її анімації, історія як ніколи актуальна та щемка, а тема відліку взагалі розкрита у декілька різних способів (кисень, глибина, час), що гріх п'ять зірок не поставити. Дякую за гру та чекатиму на ваші наступні проєкти!
О, юніті! Так ще й з усіма основними функціями ренпаю, і перемотку поклали, і налаштування швидкості тексту, повна благодать! Мені тільки можливості гортати текст через пробіл не вистачило. Дуже сподобалися анімації Доллі, й аутлайни клікабельних предметів зроблені зі стилем, ще детектив реально файний, ну це ого! Багато хибних слідів аби збити з пантелику, до останнього думала що це зробив дехто інший (щоб без спойлерів), але розгадка виявилася трохи прозаїчнішою. Хоча намікроджемі надто складну загадку може не всі б розгадали, тож загалом розумію чому саме так а не інакше. Ставлю вподобайку та дякую за гру!
Воу, ви ще пам'ятаєте Ринію! Неочікувано і приємно :) Інструкцію з кнопкою миші після джему пофікшу, вибачте жінку за переплутані право-ліво (ˊᗜˋა) Про обкладинку ви, мабуть, праві, я про це з цього боку навіть і не думала. Гадала що рендер з кімнатою у кадрі видно, а на екрані фотографія з дошки бо в грі її складно роздивитись, по ідеї має захопити інтерес, але значить ще є над чим попрацювати. Енівей щиро дякую за розгорнутий коментар та конструктив, рада що вам сподобалось!!
!! Дякую (≧▽≦)
Трохи від Стенлі тут є, бачу віжн) І рада що метафора працює як треба, бо я хотіла аби окрім очевидного капіталізму кожен інтерпретував трохи по-своєму: це і аб'юзивний стосунки, і депресія, і ізоляція, і хто що побачить. Дуже рада що сподобалось, і на майбутнє про чорні смуги запам'ятаю!
Спочатку здавалося що це просто мила новела з ностальгією за шкільними часами, а потім момент з датою наче удар під дих. І на все що було до цього вже зовсім іншими очима дивишся. Мабуть, одне з найкращих розкриттів теми відліку на цьому джемі, просто реконтекстуалізує усю новелу, що сидиш потім з відвислою щелепою та сама згадуєш, де була у ту дату та що планувала.Самі діалоги написані дуже файно, реалістично, я вірю що дівчата віку головних героїнь дійсно б сказали ці репліки. Спрайт Насті приємний, мені сподобалися варіації її емоцій. І шрифт класний підібрали. Дякую за гру і сподіваюся побачити від вас в майбутньому більше проєктів!
Просто неймовірний візуал. Дуже сподобалося як текстбокс вписується у фон та огортає хвилями героїню. Довго задивлялась на спрайт Перлинки, вона така гарна й водночас трагічна, із цим сумом у очах. Сюжет також сподобався, нечасто бачу ігри на таку важливу тематику, приємно здивувалася. Дуже трагічна історія, чесно кажучи хотілося б аби хоч в одному фіналі Перлинка лишила океан на власних умовах, але не всі історії можуть мати щасливий фінал. Також таймер під час рішень — дуже вдале рішення, це дійсно тисло та змусило трохи понервуватись, і своєю чергою краще відчути історію. Дякую за гру!
Дуже прикольна ідея з ачівками, це не лише підвищує реграбельність, але й одразу дає гравцям зрозуміти скільки контенту вони продивилися. А контенту ви завезли багацько! Якимось чином за ті нещасні 1000 слів змогли всі найголовніші біти ворлдбілдінгу передати. Ще й візуал класний, є щось чіпляюче, що змушує розглядати той спрайт чаклуна (+бонусні пойнти за те що він трохи рухається й жезл світиться, не дає набриднути). Ну й ставлю вподобайку за динамічність сюжету.
Відчувається наче маленький фрагмент великої книги, зі своїм унікальним світом, персонажами й сюжетом. Наче одна сцена, за якою має йти наступна. Але є щось поетичне у тому аби зазирнути всередину історії та побачити маленький епізод з життя героїв. Особливо такий щемливий, та чомусь після фіналу є відчуття що у них все ще попереду. Ну й хочу окремо зазначити що текстбокси - вогонь. Дякую за гру!
Цікавий проєкт, я приємно вражена! Фон простенький та душевний, з химерними декораціями, в той час як сюжет та діалоги неочікувано серйозні, прямо таки з кримінальної драми, дуже сподобався цей контраст. Ну й фінальний сюжетний поворот класний. Однозначно ставлю вподобайку вашій новелі, це було захопливо :D
Чуттєво, змушує задуматись. Хотілося б більш позитивного фіналу, але що поробиш якщо ми дійсно можемо бути лише тут і зараз, і лише сподіватися та працювати на те що наш цикл буде останнім. Музика акустична, чутно що зроблено не професійно але з душею. Ще окрема вподобайка за меню, дуже стильно зроблено. Загалом згодна з іншими коментаторами — новела жива, особиста, та знаходить відлуння у всіх нас. Дякую за гру!
Перше що я хочу похвалити це меню. Дуже круто стилізовано під оголошення, прям цікаво було тикати та перевіряти яка кнопка куди приведе. Обожнюю подібні деталі! Говорячи про деталі, сам офіс теж було дуже цікаво роздивлятись, знімаю капелюха. Сеттинг хапає і не відпускає, чесно мені б хотілося побачити більше цього всесвіту та історії Лікану, без обмежень мікроджему, бо це просто непахане поле сторітеллінгу! Вийшла на всі 4 фінали, технічні моменти з таймером та обшуком теж прикольно зроблені. Загалом дякую за гру та сподіваюсь побачити ще проєкти від вашої команди!
Хочу цілувати вашій команді руки. Мало того, що візуал — просто відвал рути, так ще й сценарій по-справжньому смішний та креативний! Бактерії-комуністи це абсолютний пік, я більше ніколи не зможу дивитися на свій холодильник тими самими очима. Супозиторії ректальні відчула на всіх рівнях. Дякую за цю неймовірну гру!
Йооооу, візуал дуже крутий! Мені особливо подобається як навіть елементи інтерфейсу мальовані на папері, усі ці повзунки та вікно виходу, і те як кольори водночас яскраві та трохи десатуровані (я правильно розумію, що малюнки фотографувалися, а не сканувалися?). Ще композиція, те як волосся репортерки наче затягує у спіраль, кайф коротше. Сподіваюсь побачити від вас більше проєктів у подібній стилістиці в майбутньому!
Атмосферу задано добре, концепція цікава... Тільки у фіналі гра трохи спотикається, не сподобалося як ці два друга готові повбивати одне одного заради дівчини, чиєї думки стосовно цього вони навіть не подумали спитати. Було б класно мати ще пару фіналів, я взагалі до останнього очікувала що у кінці Давид би закохав у себе ГГ чи щось подібне. Загалом ви з сестрою молодці, бажаю успіхів у наступних проєктах!
Складно щось сказати, бо новела на дуже близьку тему. Візуал дуже сподобався, особливо спрайт журналістки та її емоції, музика меланхолійна та доповнює атмосферу. Текст відчувається дуже особистим, хоча одночасно в ці часи він багато кому відгукнеться. Загалом гра відчувається як меморіал. Вічна пам'ять Сергію Дмитровичу, і дякую вам за гру




