Skip to main content

Indie game storeFree gamesFun gamesHorror games
Game developmentAssetsComics
SalesBundles
Jobs
TagsGame Engines

True Pengon

226
Posts
124
Followers
A member registered Oct 23, 2024 · View creator page →

Creator of

Recent community posts

О, так, ось саме так - живі діалоги це саме тоді, коли у тебе не йде чисто навалення експозиції, а коли тема розмови може легко змінюватись на недолугі коментарі, дивні питання про демонічне буття, жарти (навіть якщо для співрозмовника чи читача вони не смішні),  флірт, - бо все це щиро, весело та йде на поглиблення персів, і в Маркізах, як у всіх моїх творах, головне це саме герої.

Бо ти можеш творити абсолютну хуйню, якщо за цим стоять не просто болванки, а цікаві характери)


А про складки Себнока - вони повинні були бути, але ми всі по-своєму в тім приєдналися та забули додати CG-шку з джок-страп Демоном (хоча вона готова була)((((((


А про жовтий шрифт, якщо цікаво - це спроба у стилізацію старих VHS сабів, як і вся інша гра це спроба у VHS мультик, хоч шкода, що ми на сади не накинули розмиття (хоча б як можливість) - це б виглядало куди краще.

Ох, чоот, зовсім забув сказати, що пограти вже можна)

Ну з "цілісністю" тяжко не погодитися - коли у тебе не 1000, а 4000 слів у тексті, це всяко відчувається краще, хоча ось цей присмак "хочеться ще" і залишається - що, як на мене, завжди плюс. 

Коли читач зацікавлений у творі настільки, що після його кінця він трі-ішки страждає від того, що більше нічого і нема - це кайф просто. Значить ти підсадив людину на голку фурі фетішу, деді кінку (я все ще жалію, що ми забули вставити CG-шку з демонами-татусиками, хоча вона і була готова (можу скинути)) та харизматичних героїв.

При тому останнє не відчувуалося б так гарно, якби не якісне озвучення, за що треба дякувати Каву (як звукачу та голосу Маркуса) та голосу Себнока - Щирому. 

Хоча чесно - як я трішки нижче писав цілу гірку тексту, все ж таки Маркізів можна зробити ще краще, навіть не міняючи текст, і цим точно треба зайнятись якось.

А так - завжди будь ласка!

(2 edits)

Треба уточнити, що мої роботи здебільшого - це саме що комедії, і тому та ж "душевна розмова" йде більше як гуморна риторика - не просто так Маркус говорить, що це коштувало душі, тому що він думав, що цю душу він буквально продав, щоб зробити діло свого маленького смертного життя, при цьому не знаючи, що забирати у людей "душу" це... ну скажемо так - це скоріше біблейська байка, а у мене демони впираються у Гримуари 16 століття та "Демони Гоєтії", і там йдуть вже не душі, але це вже скоріше чисто для поціновувачів окультних речей, і цим душити зараз не збираюся.

А про похабні жарти... Хоча тут вже більш специфічна річ, бо я можу зрозуміти, що таке може збивати темп та настрій сцени, але подібне, як на мене, звучить досить життєво та живо, щиро - що дуже важливо для сценарію, де людина викликає демона. Це дивні жарти та вислови, чисто тупі гейські підкати, обоюдні підколи, подвійний сенс слів та ігор з ними, але що головне - через все це у нас з'являється взаємна цікавість під кінець, коли обидва знаходять ту саму тему, що їх і об'єднує - любов до кіно і писарства, бажання показати себе. 

І саме тут у нас і є близькість - не тому що вони закохалися в одне одного за одну ніч, а тому що їм було просто весело разом. Тобто - гарно та цікаво проведений час за творчістю та мистецтвом, що як на мене куди більш реалістично і цікаво, ніж якість високі почуття.м Бо чесно скажу - гарний сюжет та глибокі теми це звичайно цікаво, але коли за всім цим не стоять якісь харизматичні, цікаві герої  - це просто сміття.

І як я бачу серед коментарів - цікаво дивитися та слухати цих двох довбнів було не тільки вам... і це навіть мило, бо гра ну буквально жертва лютого дедлайну)

Бо так, я згоден - деякі частини тексту все ще виглядають дивно, але тут вже чисто моя провина. - багато жартів жарті тут прописувалися разом з візуальними деякими візуальними додатками (нові спрайти, нормальна режисура, пауза, CG-шки - багато чого прийшлося різати, щоб встигнути) і саме тому цю історію треба дороблювати - що мені не приходилося писати ось такі тексти, бо розумію поставлені питання.

Про голос нічого не скажу - я людина не аудиальна, і писати про те, в чому не розбираюся, просто не буду.

Кінцівка, на жаль - просто трішки недожатий жарт. Мені здається, що цей жарт би був кумедним, якби Маркус після першої спроби  у поцілунок знову засмоктує Себнока у пащу, і там вже йде кінець. Бо в самому поцілунку немає нічого особливого - по поведінці Маркуса можна зрозуміти, що це хлопець досить легкий на підйом, аж занадто, і витворити щось таке для нього - абсолютна норма, і саме тому кінцівка ну таке. Там тільки гарно обігрується головна фраза гри та те, що... Себнок не проти продовжити це знайомство)


У любому випадку - сорі за купу тексту - завжди цікаво пописати про свій текст та роботу команди, а так - дякую за проявлену увагу до цього недоробла, яке я спочатку і зовсім не хотів випускати)

Насамперед в мене лише залишилося лише одне питання - а який жарт був у вас найулюбленіший в Маркізах, якщо не секрет?)

Дякую вам за проявлену увагу до твору - завжди приємно бачити, коли людині було цікаво ознайомитися  з потугами тебе та твоєї команди, навіть якщо ці потуги дуже сирі)

Себнок кльовий, в Джалло - це гарний жанр кіно для романтичних посиділок)

Дякую за теплі слова.

Ну треба бути чесним - на великих джемах фульрендер я робити і не збирався. Ця гра була спробою у стилізацію старих мультиків з 80-90-их з VHS касет. Вийшло непогано, але неідеально - як мінімум кольористика між героями та задником така собі, герої занадто теплі для абсолютно холодних відтінків заднику, плюс "світіння" спрайтів виглядає погано.

В так ялише сподіваюся, що озвучення сподобалося разом з текстом, а не просто за красиві голоси). Як-ніяк, а Кав, наш звукарь,  дуже гарно попрацював в цьому плані

Oh shit, we forgot to insert the translation! Sorry, this game was for a game jam, and we just forgot to insert the translation, although it is written)

Каву, на сам перед, велика дяка - без нього не було б цього досить якісного для рамок джему озвучення. 

А так - завжди приємно бачити людей, яким було просто цікаво послухати ще одну пачку моїх фурі гей фетишів, але... треба бути чесним - навряд чи ця гра попаде у топ-5, тай в топ 20 теж, напевно, але...

Це було боляче, але весело)

Коротше, "Недопилений потенціал" - це буквально слоган цієї новелки.

Але дякую за приділений твору час)

На сам перед її треба повністю перероблювати, бо багато чого було просто вирізано, та й з постефектами на спрайтах я б погрався інакше - це "свічення" спрайтів виглядає просто як піздець)

Брехати не буду - навіть цікаво, чим саме сподобалися хоч той ж самий текст)

Скажу чесно - в тому візуальному стані, в якому зараз знаходяться Маркізи Авралу, я б їх нізащо не виклав на джем. Мені просто соромно, що я затягнув з візуалом і не дав це нормально ж зробити програмістам, не дав нормального ТЗ по шарам...
І Чорт, мені тепер навіть текст здається не те що б гарним, але навіть так - команда хотіла добити цей проект, у них були сили, коли я вже тонув в паніці і безнаїї, і якби не вони - всі ці два тижні пішли б у сраку повністю.

Дякую вам, Командо - я був жахливим тім лідом, а ви були занадто гарними.

Сподіваюся лише, що все це було не даремно, та нова моя парочка фурі геїв хоч комусь принесе посмішку.
Ну... хоча б Назва дуже відповідає ситуації)

Це, на жаль, не баг - просто у нас гра ще не готова, тому сторінка є, а білд тільки для особливих. Але скоро буде... Я сподіваюся на це)

"Вау, це шо, знову фурі геї не встигли?"

Ага, саме воно. В цей раз ніхто нікого не кидав - просто трішки ірл штук вийшло задом у різних людей, і ми не встигли фіналізувати проект. 
Але не бійтеся - у вівторок гра вже точно буде у всій своїй красі) Гарної вам ночі!

Yes,  it's a very small jam. Literally a micro-jam, but that's its advantage—you can quickly make something interesting.)

Hmm, I don't think I'll expand it—it would take a lot of time and money.

...But I won't lie—if people show interest in “Barons of Misfortune,” I'm all for turning this little jam-game into a full-fledged novel, because I have a couple of ideas for it.

Розумію питання по відлік, але тема тут така: ми всі  на відліку, нашого життя, і що Дзюрко, що Віктор можуть зараз проживати свій останній день... І саме тому краще о речах, які ти хотів сказати лише завтра, повідати своєму партнеру  вже сьогодні. 


Розумію, що задум ось прям не дуже такий читаємий, але він тут як і відносини - не дуже відкриті, але дуже щирі та правильні.

Моя провина, треба було краще пояснити про "підсвітку предметів. Скажемо так - мене просто дуже цікавив цей тенісний м'ячик зверху, на поличці - він був дуже яскравим, і цим він вибивався - я думав, що зможу зловити момент, коли на нього можна тицьнути та щось буде, але ні.
Я дуже хотів відкрити соковитого фурі вовка(

Так ось чи можливо ввести кнопку, на яку якщо натиснути, всі активні предмети на екрані підсвічуються? Чисто на секунду-дві. Просто щоб людина могла зрозуміти, що з цього всього - активна зона, а що - ну дуже.

Мені подобається в цій грі візуал - Ідею покласти текстуру полотна поверх я оцінив - виглядає, немов все це намальовано пензликом наживо. Гарно підібрана колористика, красивий пейзаж. Я б тільки до декількох будівель в плані перспективи поскаржився, але сам задник виглядає досить живо і якісно, щоб такі моменти можна було б опустити.

Стилізований інтерфейс радує око, шрифт гарно читається, спрайт чудовий, ідеально підходить заднику.

Ідея з характеристиками, які тобі скривають\дозволяють деякі рути для кінцівок - незвичне та трішки дивне при обмеженну 1000 слів, але як експеримент - потикатися цікаво.

Візуально це мені чомусь нагадало Darkwood.

(1 edit)

Цій маленькій історії явно дещо тісно в цьому джемі, бо на жаль детективи у 1000 слів стиснути - це тяжко. А ще я очікував на спрайт соковитого фурі вовка, ну бо думав що "Лікан" це "Лікантропія" і  кінці буде с таке (а то на заднику була морда вовка, але хочеться більше).
Музика на фоні - буквально казка, простенька, але мила, ці дзвіночки звучать дуже мило, але підсвітку айтемів активних (може на якусь кніпку, я хз просто чи може таке ренпай).
Але світ здається цікавим, думаю цей концепт можна легко розвити до повноцінної гри. 

Нарешті у мене дійшли руки до цього твору, і що я скажу - візуально це прям дуже сильна робота. Задник, спрайт, анімації самого спрайту - це вже витримано в одному стилі, зроблено гарно та занурює в гру.

Головний пазл тільки, якщо чесно, для мене виявився складним, але тут вже може чисто мої проблеми бути - пазли гарно ніколи не давалися)

Але все одно - було цікаво потицятися декілька разів у гру, дякую авторам за це.

Дуже сподобався дизайн нашого провідника, бо нарешті це якась цікава прикольна тварюка... Тварюка вже давно мертва, судячи з її "кістлявої" натури, але шарму це йому не прибирає.  На сам перед такого треба більше на джемах, а то від навали аніме та дівчат на екрані можна дуже швидко втомитися) 

Хоча вся тут гра приємно виглядає, і читати цей твір було теж досить  приємно.

Ох, останній день, часу вже читати та писати відгуки нема (ще я настільки багато писав, що мене вже змушують капчу писати), але сказати у мене є що.

У вас вийшла мила сентиментальна історія. Такого на джемах не часто зустрінеш, бо від постійної депресухи отрішки в'януть вуха., а тому дякую авторам за такий милий твір.
Шкода, звичайно, що візуал тут це оброблене фото, але головне що зміст самої новелки приємний та якісний.


Хоч аудіо-віз тут бідненький, чисто з асетів самого рушія, текст непоганий та гарно робота з темою. Радий, що хоча б під кінець джему нарешті спробував вашу гру.

Дякую авторам за їх твір.

Фактурний дід, я б трахнув мені сподобався.

Спочатку хотів описати цю гру як "мила підліткова романтика", а потім в кінці виявилося, що це все ж таки брат та сестра, і...
Ну скажемо так - це все ще миле та підліткове, але тепер ще й з дуже сильним візуалом. 
Мені подобається тут все - задник, спрайт, інтерфейс. Про останнє навіть додам, що при його мінімалістичності, він чудово підходить цьому невизначеному фантасмагоричному простору.
Особливо чомусь сподобалася ідея перенести вибори на місце текст-блоку - це виглядає незвично та що головне - зручно, бо тепер ці полоси з текстом не закривають тобі арт та персонажів, плюс самі вони теж трішки стилізовані.
Ось і виходить, що гра відчуває як казка, вона проста, але досить компетентно зроблена, щоб нею можна було насолодитися навіть мені - а мене підліткові штуки не те що цікавлять, якщо чесно).

Гарна робота, дяка авторам.

Досвід в цій грі я можу описати досить влучно:
"Ти прийшов на місце своєї нової роботи, де нічого не працює так, як треба, але все це ремонтувати нема часу, грошей і бажання, тому тикай тут все наосліп та молися". Ось тільки і залишається, що пробувати все, тикати все та молитися, що це спрацює)
Те,  що в "чеках" може підтягнути твій нік з вінди - це мила, але прикольна деталь.
На сам перед всю гру так можна обізвати - це мило та прикольно.

Чисто такий слайс оф лайф між мішком з кістками та мішком вже металобрухту та мікросмех. Сподобалося, що  у порівнянні з більшістю ШІ, вже побачених на цьому мікро-джемі, ваш досить живий, щоч і ще та язикаста сволота.

Рот з милом йому звичайно не помити, але я б за таке декілька планок пам'яткі та таке б вийняв.

Не буду брихати - менюшка напочатку гри на мене трішки  ввела в оману, бо я думав що це буде якийсь лютий щітпост, але... тепер я хочу вибачитись перед автором. 
Це гарна робота, тему якої я чомусь не очікував побачити на цьому джемі.

Ідея з камерами цікава, як і сам пазл. На сам перед якщо так подумати, то сама гра це буквально один великий такий пазл. І хоч я сам не знаю, наскільки декілька моніторів на одному екрані це норм та не порушує правила, але мені, якщо чесно, на це так начхати.

Без такої реалізації з декількома екранами було б неможливо втілити сам задум.

Єдине що - мені не подобається, як обрізані монітори при "клоуз-апі" на них - те що у нас по обіч від них просто чорна безодня, а не силуети інших моніків. Чисто візуально це виглядає погано, а текст чатику б і поверх них виглядав би нормально.

Ці очі, цей вираз... це прям дещо. Я ще ніколи не бачив настільки фактурно намальоване п'яне обличчя в аніме стилі. 
Цікавий досвід, нічого не сказати. 
Єдине що - носик у спрайта намальований так близько до локона волосся, що я навіть його спочатку і не побачив, і думав, що це як стилістика одного прикольного французько-японського Аніме "Обан  - Зоряні перегони"...
І від чого це виглядало ще більш крипово, але цікаво. Я таке люблю і тепер ще більше боюся жінок

В описі самої гри на ітч-сторінці є посилання на контору дуже професіональних та добрих людей, що надала мені актора (посилання в його  нікнеймі). Підсказала про них Тія, за що я їй теж дуже сильно дякую.

Хоч при ніякому візуалі (бо пробачте мене, але я навіть не одразу зрозумів, що цей скетч - це класна кімната), у цього твору було декілька непоганих жартів (про ім'я африканця я спочатку не зрозумів, а потім як зрозумів)...

Плюс знання по ДнД - це реально важливо. З такими знаннями простіше собі хлопця шукати.

Дякую авторам за цей маленький милий щітпостик проект.

На диво, ніяких більш відвертих робіт з цими двома довбнями у мене немає. Ну як, є старі скетчі, бо ця парочка у мене лежала "в столі" вже досить давненько, і там з ними цікава історія, але... ну скетчі там прямо таки лайно, там й максимум що там з полунички - несексуалізована нагота.
Так, все настільки невинно.

Про озвучення ж можу зрозуміти - писати все на всратий старий фіфайн за 1500 гривень було не найкращою ідеєю, особливо з моментами аж занадто явного перегравання. 
Все ще думаю, що я цим трішки ментально згвалтував  К'юдіка

Але так - дякую за теплі слова!

The only thing is that I'll have to mention that it's a mini-novel, because in the jam I participated in, the limit was 1000 words and one sprite/background (+ menu image).

Про деталі, які непомітні іншим - це нажаль норма. Бо художник може драти свій малюнок хоч неділями, щоб зробити ідеально, але... ці ось "дрібничкі" може помітити тільки інший художник, бо іншим "і так піде")

Про всесвіт - зрозумів, такі його правила, ніяких проблем. Просто так, магічність цього світу особливо не палиться, але я не думаю, що це якийсь мінус - все ж таки в ці 1000 сіл та один візуал треба вставити головне, і ви з цим справилися на повну.

Про пісню та автоматичне програвання (і про відсутності кнопки повноекранки)  - нажаль це костиль в останній день делайну, бо нас кинув прогер, зробивши тільки мізер, а треба було за один день це все зібрати. І так - якщо що, в налаштування завжди можна зайти через ESC під час гри, і вже там вибрати налаштування) 


Але якщо що - Ренпай дозволяє натиснути F11 та у тебе гра одразу зайде у фул скрін.

Але радий. що навіть при таких проблемах, новелка сподобалася!

(1 edit)

Yes, it is planned, but later—simply because the game was being put together for the jam on the last day of the deadline (the first programmer let us down and abandoned us), we were unable to insert the English translation properly. We'll need to rebuild the project from scratch, fix a couple of issues, and then everything will be ready. As soon as I do that, I'll post an update and write to you again.

Мені дуже подобається мікс 3д оточення з 2д спрайтами, як і сама атмосфера