Було цікаво, з емоцією.
mihapomelo
Creator of
Recent community posts
Ахахвав, завжди приємно писати такі розлогі відгуки. Мені сподобався ваш варіант, він дуже цілісний і прив'язаний до деталей. Видно, що ви тонко відчули новелу і це знову ж таки вкрай приємно. Щодо мого власного задуму, то якби... головну думку ви вловили, але другорядні аспекти торохи не туди. Але правильної інтерпретації не існує! Тому дякую за виділений час.
Дякую за детальний відгук!
Втім, що я читаю я так і не зрозумів
Це нормально. Він не має наміру бути зрозумілим будь-кому, крім мене. Але він має намір передати відчуття, що, гадаю, вдалося.
Щодо сенсів в новелі, то кожен бачить втілення того, чого вони бачать, що може збігатися, збігатися частково, або зовсім не збігатися з тим, що я закладав у твір. Тож обирайте те, що резонує з вами, та розвивайте цю теорію, новела сприяє безлічі інтерпретацій.
Сподобалася думка про те що все є зараз — зараз яке не рухається, а постійно змінює форми: чи може це бути ключом для розуміння історії?
Думка з часом дійсно є ключем для всієї історії, але у її повноті розгорнутій у відповідній сцені.
Новела мене вразила! Стиль написання динамічний, як писали раніше, кожна строка коватається одна за одною й сам не помічаєш, як у моменти битви починаєш швидше гортати репліки. Класно придумали розбивати речення на окремі репліки, щоб зберігався оцей ритм перелистування.Сама історія цілісна, завершена і взагалі кайфова. Єдине що, мені здається, вона б розкрилася краще при більшій довжині, але що поробиш за джем так багато не зробиш. Бо ну дуже швидко починається історія з нашим єдиним другом і всьому лору не встигаєш "повірити" (але під кінець вдалося зробити глибокий конект з головним героєм!!). Але вона все ще працює, і це притому що тут мінімальна кількість музики! Коли читав, певно через тематику, віддавало духом якихось ранобе, теж ісекай, фентезі. Дякую за новелу!
Після проходження втикав у стелю декілька хвилин, намагаючись обробити розбурханий вирій емоцій. Пишу і розумію, що вони зі мною ще надовго.
Мені багато чого сподобалось в цій історії. Як репліки персонажів описувалися як дзвін, голос-сонце, яких форм вони набували. Постійна візуальна перебивка з чимось цікавеньким. Промова Абаддон про те, як вона опинилася в такому становищі. Що трапляється, коли людяність зіштовхується з безжалісною реальністю. Взаєморозуміння, любов та смерть.
Ця новела показує справжнє життя - інколи страшне й жахливе, інколи сире й швидкоплинне, інколи безцінне прекрасне. І це відчувається. Єва - це кожна людина на цій Землі, якій прийдеться зробити непросте рішення. Кожен зробить своє рішення, але кожен зробить його, бувши людиною. Якою б вона не була, навіть якщо здається монстром.
Це поки єдина новела, через яку в мене сироти виступили по шкіри разів 5. Вона повільно вводила мене в атмосферу і поглинала все більше й більше… До приголомшливого фіналу.
Не знаю, як так трапилося, але ця п’єса “До берега Едем” так сильно зрезонувала з власною новелою на цей джем, що я навіть розгубився. І коли вона повністю розкрилась у кінці… ух. Як так багато символів збіглися, цікаво)...
Окремо виділю якесь бомбічне музикальне супроводження і шикарну фінальну пісню, які ну просто виводили емоційність новели на інший рівень (єдине, шкода що погана якість запису вокалу була, хотілося краще почути цей красивий голос). Мої оплески! Та за всю новелу супергучні оплески!!!
В мене ще залишилася купа вражень, яку я не знаю як виразити нормальними словами… Але дякую за цю новелу… 
Я обожнюю, коли твір створює свій маленький всесвіт і поглинає тебе так, що реальність в моменті здається більш чужою, ніж те, що відбулося на екрані. І я отримав це, чарівну історію, ще й з різноманіттям виборів.
Дякую вам за цю новелу! Мені дуже сподобалась ідея з різноманітними представленнями персонажів!







