Тема занадто близька для мене, тому пройнятися новелою було легко)) Але прекрасний текст з чуттєвим музичним супроводженням, думаю, впорались би й без цього. Хоч і звісно стало сумно, але в якийсь момент на моєму обличчі з'явилась посмішка — певно через те, що показують прояв любові головної героїні до тата, та особливо остання фраза в кінці.