Таку гарну атмосферу створили — захоплює. Прекрасно намальований і спрайт, і фон (хоча спрайт ну прям цукерочка) у темних тонах, але не лякає, а дещо навіть затишок відчувається. Ніби зайшов вночі на горище у діда в селі, де у дитинстві було прикольно проводити час. Написано все гарно, але історія залишає таке неприємне відчуття незакінченості. Головний герой кидав початі справи якось... не сказати, що навмисно. Просто от то не пішло, про це якось забулось... Тобто він просто плив по життю, а не керував човном — був більше спостерігачем ніж капітаном, так би мовити. Він сам усвідомлює, що не хоче втрачати цю купу можливостей, по яким може піти його життя. Його приваблює ця суперпозиція, де він може стати і письменником, і ландшафтним дизайнером, і механіком — будь-ким. Але він не робить вибір. Я вважаю, він саме що і боїться обрати щось — а якщо оця єдина путь урешті решт виявиться зовсім не тим, чого я хотів? І фінал каже, що це ок — бути в такому стані. Але... чи це дійсно так? Вважаю, відчувати свою приналежність в цьому світі, мету життя — набагато і приємніше, і цікавіше, ніж просто плести за течією. Чи відчував це головний герой протягом свого життя? За його словами складається враження, що ні. Тому якось трошки сумно стало.
Viewing post in ІНТЕРВ'Ю jam comments
Дуже дякуємо за ваш відгук і таку увагу до історії.
Раді що вам сподобалась атмосфера)
Питання життєвого призначення, визначення «справи життя» - складна тема. Думаю, всі люди протягом свого життя стикаються з дилемою протиріччя, коли дві частини однієї особистості хочуть різного, і насправді немає правильної відповіді. Думаю, герой зробив вибір присвятити себе багатьом різним справам. Іноді життя складається так, що тобі варто змінити діяльність не тільки через зовнішні події, а й через внутрішні зміни. Я гадаю, якби персонажу щось подобалося протягом усього життя з однаковою інтенсивністю, можливо, він би не перестав цим займатись. Мені здається, що є різні люди: ті, у яких одне призначення на життя, які стають дійсно майстерними у своїй справі й ідуть від початку до кінця. А є ті, у яких цей вибір протягом життя змінюється.
Саме ци ми і хотіли показзати у цій грі.