Відчув себе Раяном Гослінгом у фільмі Драйв, дякую. Дуже цікаво сторений образ дороги, я побачив його як проміжний стан між місцями (реальністю), коли перебуваючи у ньому, ти і не зовсім існуєш — знаходишся у "пошуку". І те, що дороги можуть існувати тільки якщо існують місця, куди вони ведуть. Не знаю, прям цікаво чому ніколи не приходило такої думки про дороги?