Це дуже крута робота!!! Аж навіть проностальгував.
Viewing post in ∞-0+∞ jam comments
Я народився та ріс у селі. Після переїзду в місто, доволі частенько катався до бабусі з дідусем. Сам пейзаж на фото та опис кожного з 5 його частин навів мене на почуття ностальгії.
Збираючи його по шматочкам й читаючи спогади головного героя, я в той же час, збирав по шматочкам свої спогади з дитинства.
У моєї прабабусі також був велосипед Україна (мабуть, у кого його не було зі старшого покоління), на якому вона мене катала, коли я був ще дуже маленьким.
Хоч я й цього насправді не дуже пам'ятаю, але вона постійно про це розповідала, і цей велосипед ще й досі стоїть десь в якомусь сарайчику.
Я б не сказав, що це була якась неймовірна й дуже щемка ностальгія, але мені було приємно поринути у ці спогади. Якось так))
Так, ми все таки здогадувалися що мова про частину з шматочками, в описах якої можна впізнати те саме Село яке можна побачити у розпечених білих вуличках, вербах, високому небі, почути в вечірніх комарах та коровах, в свіжості що котиться у сутінках з лугів і несе аромат коров'яків та інших трав, відчути у спекотному вітрі багатьох українських сіл. Просто, враховуючи контент одного з кінців(і те що вихід на нього можна пропустити), виникла певна загадкова двозначність в трактуванні вашого коментаря, яку треба було розвіяти)