Я народився та ріс у селі. Після переїзду в місто, доволі частенько катався до бабусі з дідусем. Сам пейзаж на фото та опис кожного з 5 його частин навів мене на почуття ностальгії.
Збираючи його по шматочкам й читаючи спогади головного героя, я в той же час, збирав по шматочкам свої спогади з дитинства.
У моєї прабабусі також був велосипед Україна (мабуть, у кого його не було зі старшого покоління), на якому вона мене катала, коли я був ще дуже маленьким.
Хоч я й цього насправді не дуже пам'ятаю, але вона постійно про це розповідала, і цей велосипед ще й досі стоїть десь в якомусь сарайчику.
Я б не сказав, що це була якась неймовірна й дуже щемка ностальгія, але мені було приємно поринути у ці спогади. Якось так))