Мені сподобалося! Реалістично, ведучий відчувається живим, співпереживати йому можна.
Чіпляє.... Прикро, що головний герой в цей момент був не з дружиною.
DVD
Creator of
Recent community posts
Попри те, що гра, здається, проста, відчувається добре. В обидвох гілках відчувається певний сенс, а не це поганий а це хороший фінал. Подобаєтсья, як використано обмеження з одним бекґраундом (момент з чорним екрном, звуком і текстом в кінці, справляє більше враження чим навіть, коли ми бачимо і спілкуємося з ГГ).
Зроблено класно! Увага до деталей у реалізації потішила (налаштування дурку тексту, реакція ГГ, рух годинника). Ідея детективу добре лягає в тему джему, і тут справді стає цікаво розгадати, що трапилося. Тільки при першому проходженні я не зрозумів, що це буквально мені треба буде зробити, і не очікував на запитання. Пройшовши декілька разів, щоразу дізнаючисья більше і більше, намагався скласти всі до купи... Але я так і не зрозумів, хто ж винен (перегравати знову, бажання не виникало). Гадаю, для такого обмеження слів, важко повністю розкрити історію, так щоб гравець міг її розгадати (ще й враховуючи, що приблизно в кожному тексті мають бути підказки до загальної картини, адже через обмеження в часі, гравець може прочитати не всі описи).
Так, я пробував одразу дати все на мовлення, як раз очікуючи, що будуть зрозумілі його слова. Це прикро. І я декілька разів перегравав, щоб подивитися різні варіанти.
Те, що я написав в коментарі, більше про те, що б змінилося якби сю систему з харктеристиками і боївкою прибрати? Як би це змінило історію? Зрозуміло, що оповідь було б іншою і відчувалася б по-іншою. Але як це змінює сенс історії? Як саме ці механіки допомагають гравцю краще відчути ідею, яка є в цій грі? Ми все ж говоримо про візуальні новели, в яких сюжет важливий, якщо чи не найголовніший елемент гри. Тут, на мою думку, сюжет більше для того, щоб виправдити бій та інші загадкові речі. Але я не зрозумів, про що ця візуальна новела. Можливо, просто обмеження надто сильні, щоб у повній мірі розкрити задум. Може треба було зіграти в'пяте, і більш уважно підійти до подій, що відбуваються?
Зроблено добре! Новела, загалом, хороша; про це і коментарі тут свідчать.
Але чому це має бути цікаво читачеві? Тобто, такі філософії та саморефлексіїї заходять тим, хто сам перебуває в таких настроях та роздумах зараз. Але щоб донести такі думки ширшій аудиторії, я б радив це обгортати у пізнавані/буденні/захоплюючі образи, що є порівняннями, метафорами, аналогіями на сенс, який хоче автор донести. Тобто, людям легше сприйняти і краще запам'ятати не саму правду, а ситуацію, в якій правда відчувається несвідомо, а якщо й розібратися у цій ситуації, то явно побачити цю саму правду.
Не виключаю, що якби я був на одній хвилі з твором в даной момент, то я б і не писав оце все...
Звісно таким прямим філософіям має місце бути. І я, можливо, просто прочитав її не в той момент. Це не робить такий твір гіршим. Але тут все одно треба робити вибір: відгукнутися таким же людям, чи відгукнутися багатьом.
Дякуюємо за відгук. Розуміємо, що вимоги завжди високі, але ми вперше працювали з Юніті і, на жаль, часу було навіть менше ніж встановлені терміни джему. Відверто вам кажу: не знав, що всі ці формати стиснення від росіян. Якщо є альтернативи, будь ласка, напишіть які. В майбутньому будемо використовувати їх!
Мені сподобалося! Красиво! Були натяки, що з цією дівчиною, щось не так, але при першому проходженні це не настільки очевидно. Тому плот твіст гарно процює та і момент лячний (музика чудово пасує).
Пройшов на два фінали. Сподабався фінал, де ми викриваємо, ким є дівчина. Інший фінал відчувався трохи недовершеним.
Мені сподобалося! Красиво! Були натяки, що з цією дівчиною, щось не так, але при першому проходженні це не настільки очевидно. Тому плот твіст гарно процює та і момент лячний (музика чудово пасує).
Пройшов на два фінали. Сподобався фінал, де ми викриваємо, ким є дівчина. Інший фінал відчувався трохи недовершеним.
Простенька візуальна новела, проте не погана. Приваблий візуал (піксель арт гарний). Атмосфера витримана. Історія одразу налаштовує на загадку.
Як я зрозумів з команди, частково це перший досвід. Тому гарний початок — успіхів у наступних проєктах.
Якщо говорити про моменти, що можна було би покращити:
- не мінус, але чого у працівника суду (сам суддя, певно) таке зашарпане приміщення?
- керування заплутало. В описі керування вказано 'Space', але десь все таки треба було клікати мишкою (може я чого не зрозумів, чи баг). Індикації для цього немає.
- текст інколи важко читається, та й помилки можна знайти. Якщо друге легше простити, то перше ускладнює розуміння сенсів тексту.
- можливо, це вже надто прискіпливо, але який конфлікт в історії? Сюжет доволі очевидно подає хто злодій. Та й не відчувається, що фінальне рішення має якусь вагу. Навіть наслідки, здається, рівноцінні (нові жертви).
П.с. а відлік як тут обігран? Те, що 5 хвилин до початку процесії?
Простенька візуальна новела, проте не погана. Приваблий візуал (піксель арт гарний). Атмосфера витримана. Історія одразу налаштовує на загадку.
Як я зрозумів з команди, частково це перший досвід. Тому гарний початок — успіхів у наступних проєктах.
Якщо говорити про моменти, що можна було би покращити:
- не мінус, але чого у працівника суду (сам суддя певно) таке зашарпане приміщення?
- керування заплутало. В описі керування вказано 'Space', але десь все таки треба було клікати мишкою (може я чого не зрозумів, чи баг). Індикації для цього немає.
- текст інколи важко читаєтсья, та й помилки можна знайти. Якщо друге легше простити, то перше ускладнює розуміння сенсів тексту.
- можливо, це вже надто прискіпливо, але який конфлікт в історії? Сюжет доволі очевидно подає хто злодій. Та й не відчувається, що фінальне рішення має якусь вагу. Навіть наслідки, здається, рівноцінні (нові жертви).
На моменті, коли заграла пісня, а перестав далі грати.... Просто сидів і слухав. (І зараз, коли я пишу цей коментар, я слухаю "Пітьма").
Два рази я стримував сльози, та коли побачив тіло птаха, яке навічно завмерло в спробі полетіти, я заплакав як і Борис Семенович. І хоч історія прийшла до сумного фіналу, я не шкодую... Трагічні закінчення залишають сильніше враження, якщо звісно вони добре зроблені. І саме такою є ця історія. Вона відгукнеться у багатьох читачів. Вона справжня. Сумна, життєва (А чи можуть бути життєві історії щасливими, особливо в сьогоденні?) Якщо вже закінчувати говорити про історію, то я не можу не відмітити її глибину, символізм, що присутній в її елементах, паралелі.
Музика та пісня грають дуже влучно, підсилюючи та направляючи ті почуття, що викликає текст. Дуже красиві композиції.
Мальовка чудова, має свій стиль. Приємна оку.
Не можу не подякувати й за обрану тему, за кримську мову та вкраплення культури кримчаків.
Це дуже сильний проєкт. Як би це був джем візуальних новел, то "Шепіт узбережжям моря" гарантовано попадав би у переможні місця, принаймні для мене. Та що там, і в цьому джемі це достойний кандидат. Хоча особисто мені хочеться бачити не тільки візуальні новели. Але я дуже вдячний, що ви зробили цю новелу на цей джем, і я радий, що встиг прочитати її до кінця оцінювання, бо цей проєкт заслуговує бути оціненим і отримати високу оцінку. Дякую!
П.с. на мою думку, треба було намалювати іншу обкладинку для сторінки гри, бо просто назва на сірому фоні зачеплять меншу кількість гравців (саме тому я так пізно прийшов грати у вашу новелу). І повзунки налаштування звуку краще робити менш стилізованими, тут вони сильно зливалися з фоном. Але це не критичні погрішності.
Насправді я в захваті! Коли я зрозумів, що з себе представляє гра, то одразу в серці заграло відчуття ностальгії до текстових квестів. Тематика теж попала в саме серденько.
Сюжет одразу змушує тебе повністю зануритися в історії: бути уважним, зваженим -- розплутати цю загадку.
Дуже атмосферно. Обожнюю, коли гра не боїться бути тихою, і просто дати єдиний звук у слушний момент. В певних ситуаціях це було дуже напружено.
Хоч я пройшов гру з другого разу і фактично поспілкувався лише з двома персонажами, цього достатньо, щоб для себе визначити, що вони справді живі люди в цій історії.
Круто, що ігровий час, впливає на те, що скажуть чи зроблять персонажі. Це по-справжньому створює відчуття, що ігровий світ живий.
Мабуть, найкраща гра на джемі, серед тих, що я зіграв. Прикро тільки, що були взяті безплатні графіка та звуки, тоді б взагалі була б перлина. Але то таке.
Трохи свербіло око на російську 'и' в тексті кнопок на слові "Ви".
Як я розумію, це ваша перша гра такого штибу, тому можна багато чого "пробачити".
Тема актуальна. Справді, наш повсякденний шум це ракети, вибухи, тривоги, буває і гуркотіння генераторів. Зокрема завдяки цим звукам, що присутні у грі, події легко відгукуються у свідомості. Гра проста, проте достатньо атмосферна. Тривимірність це однозначний плюс на тлі ігор цього джему.
Ідея доволі очевидна, сам, коли оголосили тему, думав і про радіо. Коли пройшов перший день, то теж одразу збагнув, що буде десь три фінали, що залежатимуть від того, як ми виконуємо роботу. Але, попри це, сама гра дуже класна. Реалізація добра, тому грати приємно. Стильова, але не можливо не помітити схожість з Papers, Please (за це респект). Гра повноцінна, наскільки це може бути можливо для джему. Не знаю, чи можна було зробити щось оригінальніше, але саме через це все ж в деяких категоріях поставив середній бал.
Приємна гра. Красивий візуал; музика, що розслабляє. Сподобалися дотепні обігрування кожної локації. Загалом, хороша гра.
На оцінку це не вплине, але зазначу, що відсутність уніфікованої системи взаємодії трохи збивала з пантелику. Якісь діалоги треба пропускати мишкою, якісь кнопкою; з дечим взаємодіємо через E, з іншим через мишку. Якщо гра ніяк не сигналізує, різницю між об'єктами, можна і не здогадатися, що, наприклад, на деяких персонажів можна натискати мишкою.
"Танцювала риба з раком, риба з раком. А Телець із Терезами, Терезами"


