itch.io

Дякуємо вам за відгук (ﾉ´ヮ`)ﾉ*: ･ﾟ

Цікава, жвава історія. Для мене у ній точно є потенціал.

Отримала три фінали (як я розумію це всі?), найкоротший не дає жодних відповідей, але гаразд, смерть то є смерть.
Втім і після інших двох залишаються питання. Фінал із нападом звіра здається трохи сухим з точки зору реакції такого балакучого та емоційного героя як Віл.
Тому, на мою думку, історію можна розкрити ще краще. Бо вона цікава, утримує увагу, але дещо сира.

Музика підібрана добре. Візуал теж хороший. Єдине мані цікаво, чому саме ця колірна гама?
Особливо припала до душі мальовка персонажів.

Тема шепоту розкрита. Маю також невеличкий тред з реакціями та скрінами: https://x.com/ptashkavklittsi/status/1959707674133852190

Дякую за гру, удачі на майбутнє o/

Цікава, жвава історія. Для мене у ній точно є потенціал.

Отримала три фінали (як я розумію це всі?), найкоротший не дає жодних відповідей, але гаразд, смерть то є смерть.
Втім і після інших двох залишаються питання. Фінал із нападом звіра здається трохи сухим з точки зору реакції такого балакучого та емоційного героя як Віл.
Тому, на мою думку, історію можна розкрити ще краще. Бо вона цікава, утримує увагу, але дещо сира.

Музика підібрана добре. Візуал теж хороший. Єдине мані цікаво, чому саме ця колірна гама?
Особливо припала до душі мальовка персонажів.

Тема шепоту розкрита. Маю також невеличкий тред з реакціями та скрінами: https://x.com/ptashkavklittsi/status/1959707674133852190

Дякую за гру, удачі на майбутнє o/

Дякуємо за відгук, щодо розкриття теми сценаристка пояснила тут: https://itch.io/post/13878735

Я розширений відгук залишу потім, бо хочу все ще оцінити більше ігор, але маю проходження і реакції у тві: https://x.com/ptashkavklittsi/status/1959606311618011295

І хочу сказати, що закохана у те, як ви прописали персонажів, вони дуже живі. 

У мене сироти від фіналу ("вчасно" я дісталася до гри, хоча хай і пропустила, все одно, це вразило). Справді цікава ідея.

Але для мене це більше замальовка, романтичний скетч. І в цьому своя краса.

Музика дуже гарна, анімації хороші.

Атмосфера чарує.

Я б сказала, що у гри є потенціал, але взнаки дається обмеженість у часі та нестача досвіду, бо наскільки розумію, це ваша перша вн?

Зав'язка цікава, фінали (ті, що залежать від проведення ритуалу) - теж. Але історії не вистачає поступовості. 
До прикладу, навіть фінал, коли ми не встигаємо сховатися - дивно, що на цьому все. Бо, здається, що друзі Лери не кинули б спроби.
Логіка вчинків героїв теж місцями сумнівна. Наприклад, підсвічую момент у моєму треді-проходженні: https://x.com/ptashkavklittsi/status/1959411054775267793
Тож видно, що є куди допрацьовувати. 

Також все відбувається досить швидко, не встигаєш зростися з персонажами, тому Лері не сильно співчуваєш, наприклад. Хотілося б більше про них та світ дізнатися.

Однак сцена з нею фантастична. Взагалі візуал дуже гарний.

Це було сильно, це було стильно, підтримую tokuriart про hidden gem, бо я починала з нулем очікувань, а потім всю гру розтягала на скріншоти (тред у тві з моїм проходженням) і навіть трохи захрипла через мої емоції (позитивні).

Для мене до речі вибори в процесі не є недоліком. Бо ти ніби як "годуєш вовка" чи у нашому випадку "чорта". Шкода, що збереження не дуже зрозуміло реалізовані для мене, сумую за слотами, як автоматично реалізовано в ренпаї. Бо хочеться поглянути на чорта, але це вже якось потім повернуся.
Загалом зібрано гідно, особливо для першої гри, наскільки я розумію. Зазвичай мені незручно, коли треба тицяти на конкретну кнопку, щоб просуватися у діалозі, але тут юай такий, що це відчувається вдало.
Також можливість перемикати музику була прикольна.

До речі про неї. Мені дуже сподобалося! Тексти кумедні, але саме це трохи ускладнювало читання гри. Бо важко фокусуватися на тексті, коли мозок паралельно чує про що співається.

Сподобалося, як написано текст, як подані персонажі - ви зібрали багато типажів, за цим було цікаво спостерігати.

Візуал і піксельний шрифт трохи втомлювали особисто мене, але це особливість, та й загалом гра так утримує увагу, що не сильно воно відволікає.

Розкриття теми на мою думку класне. Взагалі, для мене це одна з найкращих історій про "голоси в голові".

Дякую за цю гру, сподіваюся побачити від вас колись щось ще.

Важка історія. Я сиджу і не знаю з якого боку підійти до відгуку. Хоча я завершила проходження найкращим фіналом, від якого дуже комфортно, інші звісно змушують фруструвати.

Це сильна історія. Про складне, про те, що (з)ламало. І це лишає тебе без слів.

Ерні дуже приємні. І через це деякі фінали особливо крають серце.

Чудова мальовка, анімації. Ідея з вітром пасує, як темі джему, так і загалом додає історії унікальності.

Музики хотілося більше. Знову ж таки, це не впливає на моє загальне враження від історії, але я думаю, що правильна доречна музика в тих місцях, де її тривало не було, могла б ще більше збагатити історію.

Маю також тред з реакціями у тві та скрінами: https://x.com/ptashkavklittsi/status/1959347136635519313

Дякую за гру ~

Багатообіцяюча демка. 

Мені дуже сподобався сюжет, загальний вайб, стиль оповіді. Було цікаво на кожному моменті.

Дуже гарний музичний супровід, звуки чудово доповнюють історію.

Візуал допомагає ще більше поринути, особливо мені до душі припала початкова сцена зі снігом.

Також маю трохи реакцій під час проходження у тві: https://x.com/ptashkavklittsi/status/1959296474224718151

Загалом дякую за гру і дуже чекатиму на повну версію, бо цікаво дізнатися правду.

Мені дуже сподобалося. Особливо, якщо впустити 'шепіт'. Подобається, що ви дійсно всесторонньо обіграли магічний світ.

Історія, хоч і коротка, але логічна, всі події відбуваються закономірно.

Залюбки почитала б від вас щось більше)

Справді дуже класний задум та сама ідея. Або людина, або професіонал (хоча у варіанті більш людяному він теж все професіонально зіграв).

А от фінальний вибір додає недосказаності на мою думку більше, ніж частини з розслідуванням. Бо він занадто різкий. Я розумію, що ви хотіли пояснити причину героя носити навушники (яка мені здалася очевидною), але можливо тоді ними і варто було закінчити.

Ще реалізація на юніті дуже не зручна для гри. Діалог гортається лише по кнопці, назад не прогорнути, появу тексту не відрегулювати і тебе дуже "дружньо" викидає з гри в кінці.
Але добре, що гра маленька, то ці недоліки не встигають роздратувати.

Візуал прикольний.
Мені дуже сподобалося рішення щодо зображення внутрішніх думок героя, та стиль написання - він живий.

Маю також трохи реакцій на вашу гру у треді в тві: https://x.com/ptashkavklittsi/status/1959110341536743736

Чесно кажучи, я не знаю, як писати відгук. Тема війни лишила мене без слів. Тим більше така - з втратами і складними виборами.

Особливо той факт, що це ваша перша гра? Я НЕ ВІРЮ, це реальність?
ЦЕ НУ ДУЖЕ КРУТИЙ РЕЗУЛЬТАТ ДЛЯ ПЕРШОЇ ВН

У мене щелепа впала ще на моменті з озвучкою та загальним об'ємом гри... Я в шоці.

Тому мені і важко писати відгук, окрім як казати наскільки це класно.

Витримана чудова стилістика. Єдине, мабуть, для Старка хотілося б більш класично міцного і старшого зображення чоловіка, але це саме як побажання на допрацювання, бо мені у нього єдиного образ не складався докупи.
Також одинарні вибори - бентежать. Якщо вони не на час, то в них немає особливого сенсу. Я розумію, що хочеться зробити залучення гравця, значимість і складність процесу видалення аномалій, але з цим добре справляється і фінал.

Також є подекуди одруківки у тексті, але вони не вплинули на якісь сприйняття історії для мене.
Маю реакції в тві під час проходження, деякі одруківки підсвітила: https://x.com/ptashkavklittsi/status/1959084413637001648

Музика і звуковий супровід дуже круті. Вам вдалося зробити відображення війни реалістичним, але не надто тригерним, принаймні до мене.

Драматургія хороша, правильна. Так, події накопичуються одна на одну, втім у рамках джему це нормально, щоб встигнути. Гачки спрацьовують, оповідь розгортається логічно.

Тому загалом, я вважаю це дуже гарною історією. Сильною, драматичною. З цікавим розкриттям теми.
Дякую вам, що говорите про важливе. 

У мене сироти від вашої візуальної новели. Це було сильно.

Гарно зроблена, цілісна робота з продуманими фіналами (маю надію, що вийшла на всі? хибне звинувачення Левка/братства, відмова відповідати, і розвилки від звинувачення Аркадія: віддати ікону, віддати братству, втекти Левку з міста, переконати Лук'яна. Чи десь щось ще заховали?)

Гарний візуал, сподіваюся у вас буде час доробити фон всередині церкви для цілісності і, здається, що у зменшеному варіанті пливе якість спрайту Оксани. А ще, звісно, багатство емоцій здатно прикрасити цю новелу.
Але, дивно, бо зазвичай це на мені так не працює, але мені анітрохи не заважало те, що у героїв здебільшого одні і ті самі вирази облич. Мабуть тому, що дійсно візуал страшенно личить історії та описам, створеній атмосфері.

Музика теж імпонувала, хоча гикавка на моменті з Блудом зробила моїм чутливим вухам нервів 😁

Розкриття теми джему з кількох сторін - це класно.
Також дуже сподобалася дружба Оксани і Гордія, сцена їхньої сварки, та й загалом описи емоцій, почуттів, висновків героїні - здались мені страшенно комфортними.

Тому від вашої гри у мене дуже приємні відчуття.
Маю також тред з реакціями https://x.com/ptashkavklittsi/status/1959066977739141598 і дякую вам за цю захопливу історію с:

Життєва історія з крутим посилом, мені сподобалося, як вона розгорталася, вибори логічні.

Дуже вайбовий візуал і музика, та й загалом реалізація (хіба що трохи допрацювати юай в меню, налаштуваннях), діалогове вікно комфортне.

Написано по логіці викладу добре, але по граматиці - потребує редагування. Я розумію, що місцями помилки у мові навмисні, щоб передати стиль того, як розмовляють персонажі, але в тексті багато кальки з російської та англійської, що зменшувало насолоду від читання.

Озвучка емоційна, відповідає задуму. 

Також маю тред з реакціями у тві, якщо вам цікаво: https://x.com/ptashkavklittsi/status/1959057767878336994

Вийшла на хороший фінал, дуже переживала за life balance героя 🙏
Дякую також за висвітлення класної дружби ~

Мабуть це одна з найбільш незвичних історій цього джему, бо ну особисто мене ви змогли здивувати це точно.

Дуже гарний арт. Ну просто прям чудовий, класно занурює у атмосферу та надихає.

Хороша робота пророблена також з музикою та візуалізацією роботи радіо і текстовою складовою цього моменту.

Щодо самого сюжету, я частково згодна з коментарем SunRim, були деякі моменти, що логічно викликали у мене питання (можна побачити у моєму треді в тві) схожі на питання SunRim. Але я їх сприймаю дещо інакше і згодна у цьому з іншими коментаторами: мені хотілося більше.
Бо історія захоплює, зав'язка інтригує. Навіть містика та паранормальне теж. Але цьому треба більше часу, щоб гарно розкритися, щоб все прийшло природно одне до одного. Бо я тільки-тільки повністю занурилася у світ, як він зник з кінцем історії. Тож, здається у цій частині мої думки перегукуються з rosesandanarchy.

Назва дуже пасує історії, до речі. Бо я коли починала грати, то для мене вона не так резонувала, як після проходження)

Тому удачі на майбутнє, особливо, якщо буде нова версія цього твору 🤩

Хорошого рівня для першої, тим більше, гри, цілісна історія. Мені сподобалося.

Текст на мою думку дуже добре написаний. Немає різких переходів, все йде природним плином.

Візуал мені теж припав до душі. Є у ньому щось затишне. Але все ж я б радила малювати спрайти до кінця екрану, а не текстбоксу.

Музика чуттєва, але їй не вистачило різноманіття на мою думку. Але все одно, оскільки ви робили все самі, вдвох - це дуже хороший результат.

Маю до речі тред з реакціями на гру, може вам цікаво подивитися: https://x.com/ptashkavklittsi/status/1958322262353875372

Я, до речі, так прониклася історією, що фінал лишив мене обуреною (не в поганому стосовно гри сенсі). Насправді, мені б хотілося розвитку сюжету в той бік, де героїня лишилася жити не з почуття обов'язку, а бо усвідомила, що її провини немає. ДАЛІ СПОЙЛЕРИ.
У фінальних спогадах стає очевидно, що провини Олесі не було ніякої, зрештою, коли вона помітила, було пізно. Хто і міг вчасно втрутитися, так це Ромчик, але ви не уявляєте мою лють, коли вони втекли. Наче й очікувано для дітей, а наче у вигаданій історії мені не вистачило справедливості. Бо через дитячу жорстокість розвалилася сім'я гг.
Але наявність вибору потішила. Однак обирати другий варіант, що веде нас до більшої темряви - бажання не виникає. 

Але, як бачите, я прям натхненна на обговорення, то ж це точно можна вважати вдалим першим проєктом.

Тема шепоту на мою думку розкрита і те, як ви його звуково реалізували, дуже класно. Удачі вам на майбутнє!

Мене так чомусь зворушило ваше щире звернення в кінці, що я прям постараюся максимально дати порад:

1. Початок хороший. Текст єдине треба вичитати, (наприклад, ось тут згадую момент).
Звучить цікаво. Це не перша гра, де герой спілкується ніби з самим собою, своїм я/його частиною, але поки окрім Мої Цукропати нічого згадати не зможу, втім раджу вам погортати вн минулих джемів, точно знайдете схожі історії, щоб подивитись на реалізацію.

2. Музика класна, але вона вже різна по гучності, помітно. Постарайтеся вирівняти всі треки на одну гучність.

3. Картини прикольні, їх дійсно можна цікаво обіграти. Можливо, єдине додати їм трохи різкості в пост обробці.

4. Щодо анімацій, то ренпай приймає або відео у форматі ogv або серію зображень Animation, де ви почергово прописуєте кадр анімації в скріпті і його тривалість, і так всі кадри анімації. 

5. Загалом потрібне бажання та наполегливість. Я згодна, що якщо ви змогли зробити цей початок, то все неодмінно вийде і я бажаю з цим удачі!)

Це була подорож (не в перекрученому стрімами і чатами значенні!), моторошна і насичена подорож.

І як я написала у моєму треді-проходженні в тві, сиджу і переварюю емоції (музика з останньої частини до речі досі грає на фоні, вайбова і гарна). Бо якось фінал лишає без слів.

Мені подобається те, як історія робить коло чи, радше, як 3 і 4 історія є одним цілим, а дві історії до того я сприймаю справді за почуті "кроликом" "казки". Я знаю, що це скоріш за все може і не бути ідеєю, але мені подобається дивитися так, і я думаю, що тут можна чимало інтерпретувати.

Дуже класно розкрита тема шепоту виборами (загалом в історіях теж, але от саме вибори роблять це особливим).

Я б взагалі назвала вашу гру ілюзією вибору (вибачте, я обурена, що мене провели за ніс, я не вуха загубила, а уважність, здається). Бо добре зіграно, я так занурилася в історії, тому забула, що фінал один.

Музика стримана. В меню взагалі звук. І знаєте що? ЯК ЖЕ ВОНО ЦІЛІСНО ГРАЄ З ІСТОРІЄЮ, ЯК ПАСУЄ Шалено!

Візуал як завжди ваша сильна сторона, знову зробили його багато гарного 🥰 2 і 3 частина мої улюблені ❤️❤️❤️
(Єдине, я мабуть, не до кінця розумію рішення по піксель арту, окрім того що потрібен був якийсь відчутний відмінний стиль).

Мені подобається саме цілісність вашої гри. Як все плавно переходить одне в інше, як стилі, символи, згадки тварин, сенси - все переплітається одне з одним. Як музика і озвучка дійсно добре доповнюють оповідання. Було дуже приємно і читати, і слухати, і дивитися (навіть, на чутливі сцени, але я просто люблю таку дарковість, як у вас).

Класно, що встигли зробити, завжди рада бачити ваші різнобічні подання на джемах ~

Хороша історія з гарним сенсом. Справді, дуже хороший сенс.

Але можливо мені хотілося б, щоб ваш кіт був саме персонажем. Бо так багато саме його дрібниць (типу я розумію, що ви брали речі досить нейтральні і задумка була у, так би мовити, терапевтичності процесу гри), що мені хотілося, щоб це були не ми, гравці, а це були живі персонажі, особистості, зі своїми історіями.

Але це все одно добре. Мальовка приємна. Особливо мені сподобалася ваша робота з емоціями кота.

Текст хороший, змістовний, лише страждає орфографічними помилками.

Мені спочатку не вистачило звукового супроводу, але згодом, знаєте, воно прям вайбить бути лише в оточенні звуків.
Тема розкрита однозначно.

Дякую за гру.
Також маю тредик з миттєвими реакціями і скрінами на вашу гру: https://x.com/ptashkavklittsi/status/1958279226139820112

 виглядає як справжнісінький ship log! Дуже сподобалась ця деталь. Короче. Я біжу всім про вас розповідати, бо вам потрібно більше оцінок!!! Щиро дякую за неймовірну гру!!!

просто хочу, щоб ви знали, що мене особисто дуже зворушили ці ваші слова.

дякуємо велике за ваш час й таке щире чудове враження від гри ♡

але це дуже складно для пісні на шість хвилин.

важливе уточнення: складно в обмежених рамках джему.
але загалом ми просто після джему плануємо викласти тексти пісень на канал, тож для всіх, хто побачить цей коментар, радимо приєднуватись (бо ми дійсно плануємо різне цікаве публікувати на каналі по нашим проєктам): https://t.me/zorepleteniteam

Почну одразу з того, що з тих новел, в які я пограла - ваша в моїх очах номінант на перемогу. 
Я пройшла лише на один фінал, але цього з головою вистачило, щоб оцінити як глибину історії, так і пророблену роботу. І це класно.
В моєму світосприйнятті (бо я робила і те, і інше) є новели з істинним фіналом, де щоб отримати повний досвід тобі треба все-таки вийти на нього, а є - ваша тому приклад чи наш Шепіт наративного джему - які мають альтернативні розгалуження і одне проходження вже дасть тобі все необхідне. Бо я отримала все, що мені потрібно за один фінал. Але водночас все таке гарне і цікаве, що звісно я повернуся дограти.

І я далі не знаю, як це писати. Бо у вашій історії немає однієї сильної сторони, якщо ми дивимось на критерії оцінювання - все єдине, пов'язане і живе. Візуал? ВСЕ НЕЙМОВІРНО, я занурилася у світ, у блиск, у шепіт.
Музика? ВОНА ТАК ПАСУВАЛА, просто неймовірно (був лише один момент, про який ви бачили у мене в треді).
Текст? ОПИСИ ЗАЧАРОВУЮТЬ, вони обгорнули мене собою, як ті самі - здавалося несправжні - крила. Я відчула таку насолоду від читання (хоча кілька одруківок зустріла, особливо на початку, але я закинула вести скріни, тож просто думаю, що ви і самі після джему виловите їх).

І при цих всіх перевагах, ще й тема розкрита добре (єдине, але це може мені варто пограти все ж на всі фінали, хотілося б більше зрозуміти про природу шепоту Метелика). 

Тому я не знаю що казати (ця людина вже написала стіну тексту, так, але просто ну емоцій у мене на порядок більше, як і захоплення). Бо обраний вами маскарад, всі ці інтриги - дуже личать темі джему. 

І я бачу вас зріст у сторітелінгу порівняно з Кроком у вогонь (до слова, у мене хоч як, незакритий гештальт, бо мені у чатику наче Клі обіцяли епізодично? тож я все дограю, мені це треба).

Отож, як вирок: я це люблю. Люблю світ, люблю стиль. Люблю, як вийшло.

Дуже вам дякую. І чекатиму ваших майбутніх робіт (✧∀✧)

я не зможу лишити якийсь серйозний ґрунтовний відгук. не на такі речі. бо у мене мабуть очі від сліз набрякли.

просто сподіваюсь це вам допомогло. найкращих вашому солодкому пиріжечку хмаринок. 
вам точна була потрібна ця історія.

хіба що можете подивитися на мої реакції під час проходження зі скрінами в тві: https://x.com/ptashkavklittsi/status/1957904299532452215

Яка чудова гра, мені дуже сподобалося!

По-перше, більше за все я люблю візуал та юай. Це неймовірна краса скільки ви в це праці вклали. Воно дуже жваво і гармонійно. У мене відчуття, що я скоріше комікс прочитала, ніж пограла у вн.

Музика теж чудово доповнює історію.

Текст написано добре, читати цікаво. Отримала 4 фінали з 5(6?), бо як вийти на фінал з котиком (я обирала наче всі відповіді про нього тт) та на жартівливий фінал (у мене жодного разу не було варіанту чекати....) я так і не збагнула.

Мені сподобалося розкриття теми шепоту у метро. Це було креативно.

Мабуть дещо дивує сетинг, особливо доктор Скрембрідж, тому я навіть почала думати, що все це сон героїні та насправді вона прокинеться і принесе торт, який готувала.
Але те, що це дійсно така реальність - мабуть все-таки краще.

Маю також тред з реакціями по грі: тут

Дякую за гру)

Події відбуваються з перспективи головного героя, нічого незвичного тут немає🤷🏻‍♂️.

Це має відчуватися в подачі сценарію, бо, коли я почала грати, то Люк, Ноа і Джей відчувалися рівнозначними, тому мене це спантеличило. Звісно, коли просуваєшся по грі, то це стає зрозуміло. 
Однак насправді ви праві, так дійсно часто роблять, це правда, я вище висловилася кострубато, перепрошую. 

Тут усі мабуть здивуються, але це перша гра на цьому джемі, що змусила мене заплакати. Історія написана з легкістю, тут немає аж такої прям драми, але те, як вдало розкриті герої, як добре це написано, як продемонстровано терпіння Христі - я не могла не відчути.

Це історія про боротьбу, про самооцінку, про суспільство і власні рішення. Хоча водночас все сталося також і завдяки додатковому фактору у вигляді стажерки. Але це не применшило боротьбу Христини. Ні, це, яук на мене, лише зробило історію та саму жінку побаченою.

Музику підібрали гарну. Паралакс в меню фантастичний. Ідея з фіналами - чарівна. Їхнє виконання на чеку (я так розумію, це стилістика для обох? бо вийшла лише на море і поки не хочу перебивати цей післясмак) - креативна.
Візуал спочатку вражає кольорами, але до нього швидко звикаєш. Став за рідний, хе-хе.

Коротше, я у захваті. Мені дуже сподобалося.
Та й розкриття теми цікаве, як на мене.

Ще маю тред з реакціями у тві: https://x.com/ptashkavklittsi/status/1957625372352172309
І дякую вам за цю візуальну новелу!

Мені дуже сподобалося розкриття назви і те, як ви її обіграли. Це справді влучно. Взагалі гарне поєднання стімпанку, шепоту, роботи головної героїні та назви.

Музику підібрали хорошу, особливо мені припала до душі та, що в меню. Але не вистачило її різноманіття.

Сподобався візуал спрайтів. Дуже приємний стиль.

Сама історія викликає змішанні почуття. Мені здається, що або треба було по-іншому подати історію, або лишити менше фіналів (наприклад, не робити попередження від шепоту для фіналу 4, бо вони дуже схожі з фіналом 1 і не зрозуміло чому взагалі шепіт після усіх лихих дій вирішив би попередити гг).
Взагалі, як і пророкували в Довідці, я вийшла спершу на фінал 2, що не дивно: як гравчиня, я не зрозуміла, що по суті ми вибори робимо від імені шепоту. Я думаю, якби ви одразу подали це так (бо те, що шепіт це не щось хороше ми розуміємо ще на моменті першого вибору), я думаю логіка виборів була б більш очевидна: якщо хочеш підкорити Лінду своїй волі, то на неї не треба тиснути.
Бо загалом ідея з тим, що гг перекидає на нього відповідальність - класна.

Також у тексті дуже багато пропущених ком, помилок, вам потрібен редактор чи дуже пильна вичитка.

Взагалі тексту не вистачає плавності в описах. Багато де ми перескакуємо від однієї емоції до іншої.

Але скучно точно не було і задум цікавий.
Удачі на майбутнє о/

Мені сподобалася обрана вами тема, ідея та сенс, який ви вклали. Приємна музика, вайбовий візуал.

Класне меню, гарне.

Щодо історії згодна з коментарем нижче, оповіді не вистачає поступовості, описів. Ти не встигаєш звикнути до героїв, зрозуміти деталі, а тебе вже бомбардують виборами. Так само, не віриш у правдоподібність поведінки героїв.
Але початково нариси персонажів цікаві.
Вийшла на 2 фінали з трьох (фінал з Марічкою про щастя та той, де зірка згасла).

Маю невеликий тред з реакціями на вашу гру у твітері, якщо цікаво: https://x.com/ptashkavklittsi/status/1957571857596481765

Підтримую думку Vitaly_Tell. Не те, щоб довжина погана, але немає гачків, щоб відчути історію.

Музика класна, візуал теж. Механізм ліхтарика та рації цікаві.
Не одразу зрозуміла, що просуватися далі по діалогу треба через ентер.

Ще цікаво, чому ви вирішили зробити одного персонажа "за екраном", бо мене це спершу заплутало. Незвичне рішення.

Ааааа, ідея була зробити петлю, зрозуміла. Тоді мабуть варто було прибрати можливість на якомусь моменті обрати "прислухатися", бо так ти блукаєш-блукаєш, а як прислухався, то вийшов. Ну ви і самі зрозуміли.

Можливо треба було зробити щоб через n ходів герой втомлювався і засинав навіки чи щось таке 😅

Або так, теж рішення)

Але дякую за пояснення ~

А я вже було подумала, що Зайвий, то ми 👀🤫🙈

Але цікава варіація на тему джему, мені сподобалася ідея. Як і виконання з друзями у вогнища.
Втім підтримую коментар нижче щодо кімнати. А ще іноді доданий вами на зображення ефект різав очі, що було важко дивитися на екран (ось тут набриклад: https://x.com/ptashkavklittsi/status/1957260086579232817, посилання на скрін з гри).

Найбільше мені в історії, мабуть, сподобалися персонажі. Ай мін, в їхню розмову кола вогнища віриш.

І я наче розумію задум з однією загальною мелодією, а з іншого боку мені хотілося, щоб музика посилювала особливо драматичні моменти.

Але в будь-якому випадку, це було цікаво. Дякую.

Чудова комфортна історія про обраного, пригоди і дружбу. Мені дуже сподобалося.

По-перше, було цікаво. Хоч сама ідея не нова і навіть на джемі були історії про драконів (одна навіть досить подібна, але там герой знайшов юну драконицю), але ви змогли припасти мені до душі.
Але згодна з коментарем нижче, що текст потребує вичитки.

Мальовка мила. Мені загалом сподобався весь цей стиль під покемонів чи що, як для мене і під аніме (завдяки смішним маленьким вставкам, як-от з каменем).

Класно, що кастомізували юай, особливо мені сподобалася реалізація налаштувань.

Загалом від гри приємні враження. Діалоги між Кеном та Штормом супер. І це було так неочікувано дати дракону таке ім'я, бо коли я ще не дійшла до нього, то думала до чого ж шторм у назві.

Коротше для мене це суцільний позитив і я була б рада, якби ви стали робити продовження про пошук мами Шторма.
І як на мене у вас цікаве розкриття теми. Бачила коментар, що Кен здається невиправдано сильним, але як на мене все з цим добре. Це історія про, можна сказати, обраного і таке має місце бути.

Це маю тред з реакціями у тві: https://x.com/ptashkavklittsi/status/195724220815262962

Дякую вам за гру!

Мені подобається ідея новели та візуал. Він комфортний та кумедний.

Занурення в атмосферу лісу 10 з 10.
Але я б обрала якусь ще спокійнішу музику, мабуть.

Що я не зрозуміла - це наявність вибору без вибору, бо я спочатку прислухалася і потім коли був момент з мавкою та хухою, я думала, що якщо не прислухатися, то хуха не втрутиться. Але ж ні, ви просто не даєте герою схибити, що на мою думку робить вибір непотрібною опцією. Хоча його оформлення на листочках дуже гарне!

Цікава гра, було приємно її поклацати, дякую с:

Прикольна гра з гумором і хорошою ідеєю/посилом.

Але я б сказала, що сон аж ЗАНАДТО СОН, бо описи уривчасті та короткі, мінливі (мій "улюблений" момент, це коли люди в каптурах беруть героя під руки і він починає йти містом. Я спочатку не зрозуміла, що його відпустили, тож коли він врізався в Ллойда - це мене глибоко здивувало). 

Візуал, хоча це й скетчі, мені сподобався. Є в ньому щось. Шкода вже на сцени в кінці не лишилося часу.

Не вистачило музики в історії. Тема шепоту розкрита, як на мене, цікаво.
Маю також тред у тві зі швидкими реакціями, якщо цікаво: тут

Дякую за гру, бажаю удачі в майбутньому ~

КАПЕУ

ЦЕ ДУЖЕ КРУТО ДЛЯ ГРИ ЗА ТИЖДЕНЬ 🤩🧡 Ви велика молодець, сподіваюся побачити від вас в майбутньому нові цікаві історії ~

Мені дуже сподобалася пісня та анімація в меню, одразу налаштовує на гру. Це дуже круто для першого подання.

Також мені зайшла мальовка, попри скечевий стиль, вона приємна і комфортна. Ви круто попрацювали з емоціями, беками ~

Звук моря у самій грі, звісно, влучний, бо разом із задумом розкриває тему шепіт, але мені не вистачило фонової музики.

І окремо хочу поговорити про саму історію. Бо вона дійсно цікава, сама ідея хороша. Але виконанням, схоже, довелося пожертвувати через обмеженість у часі.
Поясню детальніше. По-перше, сама логіка виборів. Зрозуміло, що якщо брати всі варіанти на довіру, то пропустиш лиходійські плани Нолана (але дивно, що ніхто з команди не встигає забити на сполох), а якщо брати все на розсудливість, то втратиш довіру команди (хоча тейк суперечливий, бо Сонату мав би все одно слухатись хоч хтось через авторитарність її персони, як на мене). Але якщо починаєш міксувати, то з'являється ще більше питань до логіки оповіді:
1. Чому, якщо двічі ти підняв довіру, а тоді обираєш чергувати з Ноланом це нічого не дає? Бо він не довіряє? Так він ніколи не довіряв, йому було байдуже на командний дух і цікавило лише збагачення (і насправді посперечаюся з коментаторем нижче, мене його мотивація ЧОМУ він хоче збагатитися не зацікавила, з самого старту нам ткнули його як негативного героя і я така "добре, історії потрібен антагоніст").
2. Логіка фіналу з Каспером дуже неочікувана. Двічі підняти розсуд, а потім обрати Каспера, щоб мати змогу домовитись з ним? І сліпа довіра команди до Каспера виглядає неправдоподібно, як і те, як всі сліпо активно скидають Нолана у море, бо так сказав Каспер. 
Тобто історія очевидно сира. Чомусь, коли у нас помірні значення і того, і того, то ми не можемо спробувати переконати команду, а коли у нас висока розсудливість, але Каспер відчув себе особливим™, то одразу Нолана подолати стає можливим. Не знаю, як коротко донести мою думку, щоб не розбирати кожен момент історії, але мені здається, що чітко не вистачило часу на розкриття.

Також я не розумію логіку чотирьох виборів. Для чого самим собі ускладнювати програмування, якщо думки Сонати можна було просто прописати репліками?
Водночас у нас є читач, ніби як окремий персонаж, що теж на мою думку вибиває нас з стилю оповіді. Я б краще робила вибори від обличчя Сонати (що по суті так і є), а сповіщення про шкалу можна лишити, просто писати курсивом. Фокальні скачки лише плутають гравця.

Також, якщо Соната в кінці не вмирає, то історія моряків на початку менше до неї в'яжеться, на мою думку. Моє перше проходження вивело мене на фінал, де Соната тоне разом з мішком - і мені це сценарно здалося найбільш цілісним, попри драматичність. Зате ми мали змогу знову подивитися на чудові ілюстрації та послухати пісню, хіба не краса?
Тому, на мою думку, в умовах нестачі часу, я б можливо зменшила варіативність, і зробила історію, хай з меншою кількістю фіналів, але прописану краще і більш детально. бо мене щиро привабив всесвіт, тема дуже пасує джему. Сподіваюся, вам не здається, що я вас сварю, бо мені дійсно сподобалася початкова ідея та вайб, але збентежила внутрішня логіка оповіді.

Дякую за гру, удачі на майбутнє!)
upd: також маю тред у тві зі швидкими реакціями на сцени з вашої гри, якщо цікаво: https://x.com/ptashkavklittsi/status/1957137914082770955

Це була казкова річ. Дуже вдалий саунд-дизайн, особливо момент з шепотами мій улюблений. Класна ідея з декораціями і їхнім впливом на історію.

Крута подача демки, де ми отримуємо цілісну історію, але, наскільки я розумію, події кожного акту дуже урізані? Через це звісно не особливо розкриваються персонажі (але я дуже співчуваю синцям під очима Іванки).

Крутецький юай, супер приємний і влучний візуал, анімування спрайтів теж супер.

Маю ще тред з реакціями і скрінами у тві с:
Дякую вам за чарівну гру о/

Мене неочікувано промурашив фінал гри (щоправда, наскільки я розумію, їх кілька?), можливо тому що спочатку вдало змушуєте повірити в реальний бар.

Приємна оку мальовка і музика.

Є баг зі спрайтами, про який вказано коментарем нижче, у мене на скрінах є момент, де видно звідки він починається: https://x.com/ptashkavklittsi/status/1956415328134500408

Загалом сподобалося, єдине не вистачає типових функцій, які є, наприклад, на ренпаї, типу пропуску та збереження, щоб було легше перепроходити гру.

Удачі на майбутнє ~

Коротка історія зі зрозумілим сенсом, про те, щоб прийняти своє минуле. Можливо так і варто було назвати, до речі)

Кольори візуалу приємні, вважаю, що фон з меню чудово пасував би обкладинці. Або пан дух-шепіт - міг би зацікавити своїм дизайном гравців.

Шкода, що немає музики, але для першого разу непогано, є куди зростати)
Маю трохи реакцій зі скрінами у тві, якщо вам цікаво: тут