itch.io

Дуже приємно, дякуємо (*^‿^*)

Дякую за відгук о/

У мене до речі з Adieu проблем очікувано не виникло хапхз) Хоча, звісно, видно, що там великий світ і цікаво що куди і як, але основну ідею автори донесли)
Власне я старалася зробити те саме, але я розумію, коли вже граєш яку гру поспіль - такі проєкти, певно, не сприймаються як слід.

Ну, або дуже складно зробити історію, що дійсно резонує, із зовсім іншого світу, іншим лором, так би мовити. 

Як показує цьогорічний топ: складно, але не неможливо) Там чимало ігор зі своїм лором, яким, ти не менш, вдалося донести думку і зрезонувати. Особисто я захоплююся Символом номера, але мабуть така магія мені недоступна 😅

Трохи сумно, що втрати не відчулися, бо хай Вільна Кіїтиріа це мій окремий світ, та війна - всюди війна і цей всесвіт існує як моя рефлексія на поточні події в Україні. Саме тому опис до подання це питання: Що стоїть за кожним значущим кроком? Людські втрати - ось яка відповідь.
Через систему потойбіччя може виникнути відчуття від Маіримії як живої, але вона мертва. Як і деякі з її побратимів-посестер гинуть під час подій гри, десь там, за кадром, бо вона, як мертва, не може знати причин. Її можливості були вкрай обмежені.

За все інше дякую, приємно, що меню гри добре зіграло - його ідея мені довго не давалася (це третій варіант з тих, які я роздивлялася).

Дякую за відгук, дуже приємно все це чути ＼(≧▽≦)／

ЩО ЦЕ ЗА ГЕНІЙ ПРОГРАМУВАННЯ НА РПГ МЕЙКЕРІ. ВИ ШО
скажені абсолютно
я в захваті

Особливо мені фішка з іконкою зайшла, це краса.

Сама історія цікава, але мене так вразила реалізація, що я вже ні про що інше не можу думати.
В принципі, для малого жанру - історія хороша. І для мене вона не стільки соціальна, скільки про прив'язку людей до ШІ. Що от при всі усвідомленості гг, її все одно підкупає це, бо світ навколо недружелюбний(
Сумно насправді.

Чудово розкрили відлік. Мені ще сподобався фінал, що сервер закрився просто із запізненням хзщзх.

Маю також реакції у тві: тут
Дуже дякую за гру, удачі вам в майбутньому о/

Мій ноут вирішив, що нє. Просто нє. 
Не любим ми юніті в принципі з моїм ноутом, а це ще й в браузері. Робила чотири спроби завантажити вашу гру і на четверту спробу таки вдалося, але дорога це була важка.

Мені сподобалося тикати по кружечках, в цілому щось у всій цій ідеї є, і якби мій ноут так не страждав, то думаю, історія б сподобалася мені сильніше.

Навіть діалогова панель цікава, але, червоний текст на ч/б кружечках читати важко. 
Взагалі незручне керування, типу як ігровий досвід мені зовсім не зайшло. Я пропускала діалоги випадково, не могла подивитися прочитане і т.д.
Бо ось ці слова посередині - клас. Розміркування непогані, але, я прочитала ваше обговорення нижче, мені здається вам не дуже вдалося передати, що це сон під анестезією чи то після неї.

Хороша якісна гра. Мені дуже сподобався ваш підхід до реалізації, всі ці екрани, рівень нашого занурення, звуки.
Подяка за можливість налаштувати гру під себе, як-от вимкнути мерехтіння, тощо.

Історія теж хороша. Дійсно кожен з фіналів болить по-своєму.
Ви добре вклалися в ліміт слів, але думаю без нього б історія вийшла ще гарнішою.

Загалом від гри позитивні враження. Бачу вас серед топу цього мікро джему.
Маю також реакції під час проходження у тві: тут
Дякую за гру, успіхів вам)

Цікава гра на тему відліку. Справді цікава.

І дякую за попередження (мені очі виїло, але принаймні я знала, на що підписувалася хапхзщ).
Але мені ще й сам текст очі виїв. У кольоровому спектрі синій має короткі хвилі, тому гірше сприймається оком (вгадайте наскільки мене мені боляче від синіх кнопок в оформленні джему на сторінці подання, але тут хоч не на тексті гри фокусуватись). Так до чого це я... А, текст класно вайбив, коли на фоні був спогад, але на чорному тлі я пережила катування для очей.
Ще, якщо ми вже говоримо про реалізацію: немає повноекранного режиму. f11 його не відкривало.
І звісно з трикутником дуже і дуже неочевидна штука. Я на нього натискала ще коли ми збирали спогади. Мені здається, було б доречно, якби янгол вилазив вже тоді. Бо коли з'являється вибір зачекати, я вже про трикутник не думала. Він не спрацював до цього. Значить там нічого нема. Але є текст. А він нічого не дає. Не юзерфрендлі рішення.
Дякую, що хоч фінали пронумерували, то хоч це дає 'знання'. Але без юзерфрендлі реалізації знання не сильно має сенс. Довелося питати в команді серед тих, хто вже зіграв чи бачив стріми вашої гри.

Сам текст гарно написаний. Ідея прикольна. Назва креативна.
Сам зміст гри та її всесвіт класні-цікаві.

Звуковий супровід сподобався, дуже личив грі. 

Мабуть це найкращий відлік на цьому джемі. Так приємно, що час йшов не проти нас, а в нашу користь!

Мені сподобалася ідея, візуал ставка і пана Жаба, його кліпання очей, гарне меню.

Сама історія теж хороша, фінали зрозумілі. Музика вдало підібрана.

Є трошки нюансів щодо реалізації, про деякі говорю в треді у тві: тут (веду тред реакції під час проходження ігор). Окрім цього, дивно, що є збереження і немає можливості їх завантажити ^^

І ще мені сподобалися жаб'ячі звуки в тексті, але думаю, що можно було б цікавіше обіграти його мову, як от зробили у грі Коли падають комети с:

Дякую вам за те, що дали кожному з нас час на себе. Це було прекрасно ~

Ідея та історія класні. Дуже сподобався витриманий стиль гри, візуал, глюки.
Музика теж прикольна, пасує атмосфері.

Шрифт було важко читати, ще й коли на екрані так багато всього. Можливо треба було обрати менш широкий шрифт.

Сама історія цікава, мені подобається, що таймер і розгалуження дають різні фінали. Але хотілося б мати і той, де гг виживає. Хоча, можливо, твіст у тому, що він один із розробників, що попав у систему, бо як ще пояснити дані про смерті?
Але мене збентежив момент логіки оповідання: Лілу стверджує, що ми не маємо нічого пам'ятати, тому ми не знаємо ні як померли, ні що підписували угоду. Але знаємо, що кохали і теоретично пам'ятаємо скільки людей кохали. Знаємо ім'я. Або впевнені, що не вбивали. Для мене це суперечливо.

З точки зору реалізації мені не вистачило збережень або хоча б швидкого пропуску. А також дивно, що після титрів нас не повертає в головне меню.
UPD: Також дивно, що нам дають ввести ім'я, але воно так ніде і не відобразиться. І думаю, що оскільки Л.І.Л.У. розшифровується українською, можливо у неймбоксі теж слід було писати українською, а не англійською. 

Маю також реакції у тві під час проходження: тут
Дякую за гру 

Три рази перегравала і три рази на нейтральний. Щось я не розумію у тонкощах мислення фріланс художників (＃￣ω￣)

Гра гарна. Сподобався стиль, грибочки на беці, емоції персонажки, шкали класні. Відповідність темі 💯

Але я чекала чомусь більше сюжету. Бо зараз для мене гра це суто симулятор виконавця перед дедлайном. Певною мірою це прикольно.
Маю також реакції під час проходження у тві: тут

Дякую, я так розумію, це ваша перша гра і для першої гри це хороший результат, удачі вам на майбутнє о/

Дуже якісне подання. От прямо все в ньому є: і текст добре написаний, і візуал соковитий, і меню креативне, і юай пропрацьований, і бек анімований, і варіативність з цілісною історією вмістити вдалося, і тему джему не забули, і звуки та музика на історію працюють. Ну краса. Впевнена, що будете високо в топі цього джему. Можливо навіть серед 'пантеону', але не знаю, боги зв'яжуться)

Вийшла на всі п'ять фіналів, але з гайдом. Без гайду тільки перші два і не знаю, що я відчуваю з цього приводу. Чи я приємно шокована, як мене обхитрили? Чи я обурена, що виявляється нікому мої когнітивні здібності не були потрібні?
Це дійсно лиходійський мув, правда. Мабуть треба мати світосприйняття богів чи Мяфдета, аби так мислити... З точки зору реалізації це, звісно, потужно. Взагалі вкрай приємна гра з точки зору реалізації с:

Маю також реакції у тві під час проходження: тут
Дякую вам за гру о/ Грати і читати було приємним досвідом :3

Тяжка тужлива історія. Один з найпоширеніших відліків для великої кількості українців тепер.
Важко оцінювати такі речі, бо це, на мою думку, перш за все особиста рефлексія.

Текст стриманий, але багато речей у ньому болить, відлунює.
Візуал гарний, анімації.
Музика додала до атмосфери, та, що у самій грі.

Маю також реакції під час проходження у тві: тут
Дякую за гру, удачі вам.

Мені здається візуал тут найсильніша складова. Дуже соковиті кольори, дуже класна ідея подачі кінця світу через цю спіраль, слова, загальне відчайдушне безумство.

Порадував голос здорового глузду репортерки. Сподобалися власні назви у гри.

І ще текстовий стовп 'світла' сподобався, таке запам'ятовується.

Єдине відлік мені якось не сильно грає, бо мені здається можна було б додати ще кілька шпильок між оператором та репортеркою, якщо вона не встигає провести репортаж повно. Ну чи я не знаю, але якось фінал де в нас просто виходить час відчувався пусто. Це ж кінець світу врешті-решт!

Маю також реакції під час проходження у тві: тут
Дякую за гру.

Мені дуже сподобалось керування: розподілення балів і проста система бойовки.
Але історія здалася мені прологом до чогось більшого (вийшла на 2 фінали з 3, де повністю програю, і де вбиваю ворога на вкачаних двох характеристиках).

Шкода нема пропуску чи збережень.

Класна робота з підбором звуків та музики. Добре доповнює історії.

Маю також реакції у тві під час проходження (там же зловила і баг): тут
Удачі на майбутнє о/

Яка класнюча сатира у вас вийшла. Ото сидиш собі після таких ігор і думаєш, як воно людині на думку спало.
Гарно, дуже гарно.

Харизматичний персонаж і його мальовка, жива мова, дуже кумедно.
Добре підібрана музика і звуки.

Єдине: не вистачило налаштувань, бо хотілося стишити звуки. Особливо на скрімері дало про себе знати. Та вкладки історія хотілося, а хотіти не гріх, гріх не хотіти)))

Фінали класні. Відлік розкрили максимально креативно.
Будете ще одним з моїх улюбленців джему 🙏😇🙏 вОвіки чи вовІки віків, Амінь

Також маю тред з реакціями під час проходження: тут
Дуже дякую за гру та удачі вам о/

Другу гру поспіль у вас чудовий візуап та озвучка, приємно було слухати.
Паралакс прикольний і загалом вайб від того, що вийшло.

Але історія програє за рахунок, як на мене, відсутності класичної драматургії. Ми завалюємо персонажку питаннями, отримуємо її емоційний розвиток і виносимо вирок.
Однак в глобальному розумінні: все почалося з нічого і закінчилось нічим.
Бо незалежно від нашого вибору - немає відчуття, що для персоонажки щось змінилося. Жодних слів від неї потому.

Хоча відлік реалізовано гарно.
І рішення з тим, що якщо ми залишаємося з нею, то гра не закривається, як у двох інших фіналах.

З одного боку це цікаве рішення, що з нашого боку є тільки питання, але з іншого постійні я 'не знаю' втомлюють, а нагромадження питань не проводить до чогось вагомого.

Але у вас точно є потенціал, бо я чудово пам'ятаю ваше попереднє подання.
Тому бажаю удачі о/

А також маю тред з реакціями під час проходження: тут
Дякую за гру

Дуже класна історія на тему деяких сьогоднішніх реалій. Бо що тільки в темряві не придумується, особливо, що довше ця темрява триває.

Гарний комфортний арт в кінці, дуже крута озвучка.
Цікаве розкриття теми відліку.

Маю також трохи реакцій під час проходження у тві: тут
Дякую за гру ( ´ ω ` )

Ніяково визнавати, але мушу... Важко мені і сумно після вашої гри, бо гризе мене заздрість( Хотіла б і я так вміти гарно розказувати про важливі речі, через метафори і всім зрозумілі образи. Але не виходить.
Щастя, що можу насолодитися історією тих, у кого виходить.

Бо ця гра стає ще одним моїм фаворитом цього джему.

Оформлення - топ, юай, анімації, робота зі звуком - топ. Музика теж топ, сам візуал так само.
Ідея прекрасна.
Просто неможливо описати, яка я була зачарована, поки читала вашу гру.
Персонажі живі. Реалізація мови Симера - ну от за всіма аспектами абсолютно цілісна та унікальна робота у вас.

Єдине, клавіша esc викликає збереження, а не вихід з гри, оце один такий баг у вас побачила 🙏

Маю також реакції під час проходження у грі: тут

Дуже дякую за гру та бажаю удачі ٩(｡•́‿•̀｡)۶

Це було дуже гарно, але коротко. Я аж почала перепроходити в надії дізнатися щось ще, але дарма.

Історія гарна. Непоганий твіст в кінці, бо спершу віриш, що все це правда, але... Вигадка чи спогад, який гг утримує в голові? Я так і не знайшла для себе відповіді.

Візуал чарівний, магічний.
Музика пасує історії.

Тему відліку я хіба що не відчула.

Маю також реакції під час проходження у тві: тут
Дякую за гру С:

ЦЕ НЕ БУЛО КОРОТШЕ

завдяки добродіям на стрімі з'ясувала, що вашу гру треба кілька разів запускати І ЦЕ ВАУ

стало ще КУЛЬТовіше, ніж було

Але все ще вважаю, що краще б ми самі клацали там, де персонажка говорить, або був би якийсь аналог історії чи що ^^

Мені дуже сподобалася мінігра. Я спочатку не зрозуміла її механіку, але коли розібралася, стало дуже цікаво.

Сама історія теж цікава, але аж занадто коротка і багато речей лишаються за дужками. Нас просто кидають в гру без пояснень світоустрою, що трохи сумно. Звісно, деякі речі ти сприймаєш як належне, як-от наявність робота як таку, але хотілося б більше інформації.

Музику і звуки добре підібрали. А ще відсутність меню, на диво, не псує гру)

Дякую за гру.

Дуже гідне подання. Мені сподобалося.

Меню заворожує, фішка з поїздом крута. Взагалі чудова реалізація.
Зі звуками і музикою добре попрацювали.

Атмосфера історії класна, саспенс.
Фінали цікаві (хоча те, що треба пробувати заснути поки не заснеш я не зрозуміла і мені Сільмар підказала).

Єдине, хотілося б більше про попутчика сутність інформації. Бо звідки він знав стільки про нас я так і не збагнула. Бо концепт з крадіжкою особистості цікавий та моторошний, але водночас поза рамками залишається купа питань щодо цього процесу. Бо якщо якась людина обмінялася з кимось тілами, хіба тоді не захочеться повернути своє життя? А в чужому тілі, то хіба що з усіма зв'язки розривати. Ну... Коротше, бачите, змусили мене підзагрузнути, бо капець цікаво!

Маю трохи реакцій у тві під час проходження: тут
Дякую за гру, бажаю вам удачі.

Вау, мені сподобалося. 
Динамічна, цікава історія, в якій вам ще й світ вдається розкрити. Зібрала всі ачівки.

Мені сподобалася сама історія, хоча коли чаклун переживає за доньку і ми його вбиваємо, то мені сумно. Але з іншого боку, це вже от ця проблема малого жанру, що все одно скільки не старайся, а щось лишиться за дужками, як-от деталі стосунків того з донькою і так далі. Якщо вбивство чаклуна зеленим кольором, значить щось від імені гг ми зробили таки правильно)

 З точки зору реалізації мені не вистачило пропуску та збережень, але гра коротка, тому некритично.

Маю трохи реакцію у тві під час проходження: тут
Дякую за гру.

Дуже гарні юай та арт 💖

Сам проєкт на мою думку амбіційніший, ніж дозволяли б обмеження, бо закінчується все досить різко.
Ідея дуже болюча, бо тут і війна, і дракон, і жертва. Так би мовити, це розповідь про ціну оазису серед хаосу.
Але за такий час не вдалося прив'язатися до героїв і відчути спорідненість, щоб, наприклад, виникло бажання жертвувати собою. Бо ми небагато знаємо про гг: наскільки він старший? Починається з того, що він шукає нові шляхи, то чому ж він захотів би героїчно вмерти? Мотивація ельфійки ж зрозуміла - вона хоче жити, але слабша за звичаї свої спільноти.
Отримала 2 з 5 фіналів, потім поклацаю ще)

Загалом, гра гарна. Музику добре підібрали.

Маю також реакції у тві під час проходження: тут
Дякую за гру ~

Та я б не чіплялася до вас з картинкою, якби за посиланнями її знайшла 😅

Якщо є сумніви і це заслуговує на дискваліфікацію - то можна звернутися до організаторів, хай розсудять :)

Ну дискваліфікація можлива, якщо використано ШІ, а я не хочу кидатися необґрунтованими обвинуваченнями(

Картинка - ось зум оригіналу. 

Під оригіналом я мала на увазі зображення до редагування і до накладання текстур. Загалом я б залюбки на всі складові зображення по частинах подивилася.

 Бо цікаве саме поточна реакція під час гри, а стрімити вряд чи хтось нас буде.

Раджу просто коментувати чужі проходження і рекомендувати пройти вашу гру. Ми з командою так робимо, якщо нам сподобалося як зняли проходження, то приходимо до цієї людини і просимо звернути увагу на нас.

І ще - що ви маєте на увазі під "мейкер"? Picrew? 

Так, мала на увазі picrew.

кастомний рушій на годот (який заради джему і робився).
Тут хотів запитати - чи хотіли в би цей рушій помацати? Ніякого годота встановлювати не треба буде :) А фідбек був би корисним.

Про рушій звучить цікаво, крім того мене p3s3481 з нашої команди, яка робила гру на цей джем якраз на годоті, спонукає і сам годот затестити, але не хочу нічого обіцяти, бо не знаю, коли дійдуть руки ^^

Мені дуже сподобалися теми, які персонажі підняли в розмові. Загалом історія залишає позитивні враження, попри досить сумний фінал(

Одразу лишаю лінк на реакції у тві під час проходження: тут

Мені сподобалося рішення з блиманням героя. Спочатку я його не зрозуміла, але потім усвідомила наскільки це сильний рушій напруги. Бо настрої героїні зрозумілі з самого початку, але саме через блимання героя створюється зв'язок з назвою і важливість всього цього.
Сама історія хороша. Розмови чудові.
Хоча я трохи ловила себе на тому, що герої, як відмітила Песка, відчуваються більше як філософії-функції. Можливо, тому що не зрозуміло який це дах, чому вони на нього приходять, а те, як від зізнання про звільнення з роботи героєм вони різко розганяються до філософських розмов із незрозуміло яким бекграундом за плечима кожного з них - здалося мені дещо нереалістичним. Тобто, ти читаєш, ти рілейтишся до їхньої розмови, ти знаєш, що люди можуть про таке говорити, але все одно не відчуваєш персонажів живими чи справжніми. Хоча у них є все для цього. Коротше якась така суперечність, якщо це має сенс.

Музику підібрали класну. Візуал мені теж сподобався тим, що показали героїні з двох сторін через меню і гру, і фінальна сцена з сонцем-оком, з огляду на розмову про Ікара і все це - мене вразила.

Дякую за гру с:

Дуже креативний задум на тему відліку, бо мені подобається, що окрім відліку часу до закриття, у нас ще і відлік грошей відбувається пхззщххз))

Гарний харизматичний арт.

Мені сподобалися назви кнопок в меню.

Але відсутність налаштувань, збережень і музики звісно обікрали вашу гру, як продавчиня обкрадає нас її невиправданими цінами.

Є також одруківки у тексті: хлопець вижинає в -15, повтор 'до', тож не завадить редактура)

Але в цілому історія класна, дякую за гру о/

Твіст цікавий і ви поступово підводите до нього, що класно.
Але мені все одно не вистачило інформації для остаточного розуміння мотивацій Сая. Одна лише інформація про університет і непорозуміння між персонажами здається недостатньою.
Але історія цікава, напружена.
Втім є з чим працювати над текстом, бо мені хлопці здалися дещо схожими, їхнім реплікам не вистачило особистості.

Дуже сподобався бек кімнати і мелодія.

Маю реакції під час проходження у тві: тут
Дякую за гру.

ЦЕ. БУЛО. НЕЙМОВІРНО.

Ну вау??? Маю ще одного фаворита в мою колекцію тих, за кого вболіваю цього джему.

Історія фантастична. Відлік дуже креативно розкрито.
Мені сподобалася багатошаровість: розміркування про научне, про моральне та етичне, про психічне. Тут було все.
Цікава варіація на тему телепортацій і клонування. Ще більш цікаво про модифікації людини, про (с)прийняття себе. Фінал збиває з ніг.
Я не знаю, як словами висловити мій захват, але я сиділа уся в сиротах під кінець. Хоча історія почала захоплювати мене ще на середині, те, як ви все розкрутили - це фантастика.

Чесно, я б мотивувала вас написати Пулатовій, бо показати на що надихнула її пісня (адже основний лейтмотив лишився) - гадаю, вона б ніколи не могла такого уявити. АЛЕ ЯК ЖЕ ГАРНО.
Дуже люблю цю пісню і мені було такою інтригою дізнатися, як ви її осмислили.
І ваша історія перевершила усі мої очікування.

Маю тред з реакціями у тві під час проходження: тут
Дуже дякую за гру та бажаю удачі ❤️

Цікава гра. Справді дуже цікава.
Класна композиція і логіка виборів, яка мотивує тебе проходити знову. 
Цікаво, що я саме так і зіграла: спершу двічі вийшла на поганий фінал, потім нейтральний і зрештою домоглася хорошого.

Але трошки яйця захитали мене. Це що, гіпноз? :D
Викатували бідосю яйцями?)

Але якщо без жартів, то моя повага за власний рушій. Мені сподобалася анімація виборів та подача діалогу у грі.
Не вистачило налаштувань, повноекранного режиму та збережень. Хоча гра досить коротка, тому останнє можна пробачити)

Звуки підібрано класно. А от музичного супроводу мені не вистачило. Наче звук вулиці і пасує, а наче я бачу як можна було б оживити історію.

Шодо спрайту персонажа, то, мабуть, було б краще, якби ви дали більше тіла, бо коли текст діалогу на обличчі - не дуже гарно.

Маю також реакції під час проходження у тві: тут
Дякую за гру, наснаги на майбутнє о/

ВАУ, будете ще одним з моїх фаворитів джему, мені дуже сподобалося.

Найсильніша частина вашого подання для мене звісно реалізація: від кастомних налаштувань, меню, збереження до самої гри. Всі ці віконечка, чат. Це було фантастично гарно.

Сама історія хай і коротка, але ефектна, чорт забирай. 
Особливо музичні треки і підписи до них, які, щоб зрозуміти, треба пройти гру до кінця.
Дуже багато речей в історії лишилося за кадром: що з нею сталося за життя? Сама історія становлення Саймона і так далі. Але головна ідея його поведінки, його мотивації, загальної атмосфери - все це, на мою думку, вам вдалося передати.
Єдине я вчинок Міші з поліцією не до кінця розумію, бо вони ж все одно спільники щодо інших муток, хіба ні? Потоне Саймон, Міша піде за ним мені здається.

Музика теж прикольна.

Маю також реакції у тві під час проходження: тут

Дякую за гру та удачі вам ~

Це було коротше, ніж я очікувала.
Але мені сподобалося. Дійсно КУЛЬТова класика)

Якби історія була довше і мала якусь реакцію від гг в кінці, то мені б сподобалося навіть більше)

Гарний візуал.

Реалізація трохи засмутила відсутністю налаштувань, бо звук тексту був гучніше за музику на фоні.
Також не знаю, як я ставлюся до того, що вона сама говорила на своїй швидкості, а не ти клацав. Наче прикольно, як справжнє відео, а наче, як пропустив щось чи не встиг прочитати - перегравай.

Маю твіт-реакцію під час проходження: тут
Дякую за гру.

Для мене це знову одна з ігор, яка має потенціал.

Бо ну все ніби правильно, а на мені не спрацювало.

Візуал фантастичний, демониця дуже гарна.
Бек теж атмосферний і гарний.
Над юаєм попрацювали, частинки в повітрі літали, вогонь потріскував - гарно ж.

Але в меню у звуку є стик. І юай вийшов перевантаженим - читати текст було великою напругою для моїх очей(
Також я не розумію чим обумовлене палахкотіння вогню (вийшла на 2 фінали, де вона зникає і де обіцяє прийти ще). З героєм все одно не стається нічого поганого і тому для мене звуковий супровід та напруга у юаї незрозумілі.
Хіба що справа в тому, що Астра 'піджарює' гг на рахунок того, де він припускався помилок?

Текст мені здався трохи сухим. Чи він просто не зрезонував з нейтральною музикою, може тому таке сприйняття.
Хоча сама історія досить цікава, а також мені сподобалося як обіграна тема відліку.

Маю також реакції у тві: тут

Дякую за гру о/

Це була подорож.

Дякую, місцями посміялася-посміхнулася. Сподобалося візуальне рішення щодо анімування (але збентежив спрайт на непрозорому шарі, що я його за порушника спокою сприйняла).

Тема відліку цікаво тут обігрується за усіма цими розмовами.

Але трохи згодна про те, що є певна розпорошеність в історії та деякі репліки не знайшли в мені відлуння.

Маю також трохи реакцій у тві під час проходження: тут
Дякую. 

Зворушлива історія. Побачила, що нижче вам порівнювали з короткометражками Піксар і от думаю, що порівняння цілком доречне.

Мені сподобався візуал, аудіо супровід (хіба що звуки робота мені були помітно гучніші за вітер, довелося побитися з налаштуваннями звуку).
Кіт дуже милий. Історія теж мила. Подобається, що залишили нам надію в кінці ~

Маю також реакції у тві під час проходження: тут

Дякую за гру і удачі вам)

Вибралася з першої спроби, але вирішила поклацати на інший фінал.
І якщо чесно, це трохи викликає питання, тому що я не розумію мотивацію персонажки кидати героя, якщо він її не згадує. Я очікувала, що якщо ми не дізнаємося, не пригадуємо достатньо, то між персонажами гірша довіра і це, умовно, викликає суперечку чи Кайра помиляється в розрахунках і це спричинює велику пожежу. Бо те, що вона нас кидає здалося мені таким дивним після хорошого фіналу.

Але сама історія цікава, атмосферна. Мені загалом сподобалося. Візуал задав атмосферу.
Звуки обрали цікаві, але мені здається з музикою гра була б цікавіша.

Маю трохи реакцій під час проходження у тві: тут
Дякую вам за гру.

Малюнки не дверях це відсилки на попередні ігри команди, перейдіть за моїм ніком і ви зрозумієте.
Хоча там дійсно є певні збіги між ситуаціями та вайбами історій, але то вже тонкі матерії, які не мають для самого сприйняття Сходинки значення)

Дякую вам за такий схвальний відгук, дуже приємно це чути 💗

Вау. Просто вау.
Я знайшла ще одного з моїх фаворитів цього джему.

Мене розчулило. 
Мабуть, тому що я сама схожа на героя. І його з Сутністю конфлікт це і мої дискусії з собою теж. Вміємо всього по троху і ні в чому не кращі.
А потім герой каже те, що каже, і Сутність - ось цей клубок сумнівів і переживань розсіюється. І залишається новий чистий аркуш.

Не знаю, для мене це геніально. Геніальна структура, подача, абсолютно логічно обґрунтована необхідність перегравати.
І мені подобається, що спочатку все химерне. Що ти не розумієш чому сутність така, у чому конфлікт... Але коли дограєш до справжнього кінця все стає на свої місця.

Я спочатку хотіла жалітися на відсутність збережень. А коли дійшла до кінця зрозуміла чому вони не потрібні.

Візуал? Фантастика.
Юай? Фантастика.

Музика історії пасує.
Відлік розкривається при другому проходженні.

Я в захваті. 

Дякую вам за цю неймовірно талановиту річ.
Маю також реакції під час проходження у тві: тут

з мого боку це було усвідомлене рішення, бо теми війни, Донбасу та Криму дуже чутливі і надто важкі, щоб говорити про них «в лоб». 

Ну знову ж, можна було кількома репліками це обіграти. 'Здається, майбутній-я щось замовчує, про що йому важко говорити'. Бо у вас лишалися слова в ліміті(

Не зачепити їх неможливо без ризику скотитись в спекуляцію і «Ось, подивіться, у нас війна і герою боляче». 

А так, по-вашому, спекуляції не відбулося, коли ви згадали Крим чи Донецьк? Он буквально коментарем нижче людину розчулила згадка Криму. Я відчула клубок в горлі на згадці про Донецьк.
Тому моя позиція відмінна від вашої: на четвертому році неможливо спекулювати на болю від війни. Бо нам всім через це боляче. По-своєму, але боляче. І боляче по вині конкретного, а не якогось там ворога.

Трошки не розумію коментаря стосовно того, що фраза про мрії звучить занадто «високо», бо між персонажами часовий розрив в двадцять років, людина за такий час встигає дуже сильно змінитись

Точно! Блін, ну точно... тт Оце мій затуп, визнаю. Мабуть через те, що і початково герой досить дорослий, я не усвідомила, що майбутній-я старший і прогресивніший на 21 рік.

 (це ще й причина, чому ми подзвонили саме в 2021, двадцять років звучить більш вагомо, ніж десять, погодьтесь)

А до речі, таки не розумію. Чому 21, а не 20? Герой дзвонив між 1999 і 2000, я очікувала, що відповідь має бути між 2019 та 2020, а не між 2020 і 2021. Тоді б і тієї ситуації з 'якоюсь технікою' не виникло.

Моєю метою було створити тиху історію, без надлишкового драматизму, з акцентом на те, що наскільки б страшним не здавалось майбутнє, воно так чи інакше наступить, хочеш ти цього чи ні і в ньому будуть як погані моменти, так і хороші. 

Це відчувається. І саме через те, що початкова ідея така, деякі нюанси в тексті мене і збентежили. Бо можна було підгадати з датами чи наповненням трохи по-іншому. На мою думку краще взагалі не згадувати якихось речей, обійти їх в оповіді, ніж сказати 'а' та змовчати про 'б'.

Знову, я дискутую з вами лише тому, що бачу тут великий потенціал. Щиро пишу, що перша половина історії мене зачарувала. Я справді вже думала, що це буде один з моїх безсумнівних фаворитів, як (для мене) раптом прозвучала фальшива нота. І тому мені сумно, бо задум і виконання справді гідні топу (хоча з огляду на коментарі інших гравців, я думаю, що ви в ньому опинитеся).