Це однозначно цікавий досвід. В мене ще не до кінця сформулювалися думки щодо сюжету та стилю письма, та візуально й атмосферно гра точно вийшла прекрасно
Єдине що точно можу сказати - перепроходити після смерті дещо довго. По-перше - більшість діалогів, як на мене, є flavour text(тобто здебільшого для занурення в атмосферу та розкриття світу), що не є погано, але в усьому цьому дещо губиться сюжет...хіба що сценаристи настільки продумані, що це і є тематичне зображення шуму у грі. По-друге: я вважаю велику вагу вибору репліки позитивною рисою гри наративно: це допомагає і зобразити жорстокість цього світу і створити атмосферу дивної, дещо моторошної олдскульної гри... Проте варіант пришвидшити якось текст після смерті не завадив би
Але це, знов таки, не найпродуманіший відгук; просто записав перші враження

Хмм. Складно оцінювати ігри, які націлені бути неприємними (не можу сказати, що отримала задоволення від проходження, це було радше травмуюче. Не завадило би додати trigger warning в описі та на початку).

Мені сподобалося, як ви оформили збереження, це дуже концептуально. Сподобалася сама ідея історії про мушине суспільство, яке живе у дірі вуличного туалету (оригінально, прикольно, я бачу перспективи для лору і всяких жартів)

Бджола як героїня сподобалася. Її реакція на оточуючий світ адекватна, їй хочеться співпереживати, і це спочатку давало мотивацію проходити гру. І було цікаво, що ж це їй не вдається жалити. Але чогось не вистачило. Можливо, діалоги відчувалися надто нішевими та затягнутими (вони не викликали емоцій чи глибшого розуміння сетингу, а їх при цьому було багато)

Можливо, занадто викликав відразу рут Павука. Спочатку попала на рут Королеви Мух, але робила неправильні вибори й кілька разів помирала. Розмови почали втомлювати, і коли я відкрила гайд і побачила, що рут павука виглядає коротшим, вирішила піти ним. Це було помилкою D:

(Я не змогла дійти до хорошої кінцівки. Програла в буллет хелі і не захотілося пробувати знову, бо гра вже надто перегнула межу)

В цілому не знаю. Оскільки іншим людям зайшло, мабуть ви щось зробили правильно. Мабуть просто гра не в моєму смаку, хоча з точки зору концепції я розумію привабливість.

Бачу як усі хвалять цю гру в коментарях, але чомусь ніхто не говорить про сцену з королевою мух та її подальшою долею чи долею бджоли, якщо ви зробите неправильний вибір граючи за неї.     

"Кому що болить" – можете сприймати цей відгук саме так, але я хочу написати тут свою думку стосовно тієї сцени.

Перш за все, хочеться сказати, що ми можемо скільки завгодно абстрагуватися за допомогою мистецтва та алюзій. Проте, кожне "хі-хі, ха-ха" філософські роздуми чи інший вміст творчих робіт має мати чітку межу і розуміння, що він пропагує в маси. Навіть якщо цю гру пройде/подивитися не така велика кількість людей, це, на мою думку, не знімає з автора відповідальності за те, що він транслює своєю творчістю.

Загальна думка історії викривлює нам та подає на тарілочці різні хворобливі сторони соціуму, політики/внє політікі, швидкого успішного успіху, "тємщиків" і тд.

Проте, я б хотіла зачепити лише момент з мухою і бджолою та його доцільність як елементу гри. 

Що транслює нам ця сцена і який урок ми можемо зробити виходячи з неї – муха винна, що вона сама прийшла до павука, бо вона тупа "хвойда" за що отримала покарання у вигляді смерті. Бджола теж отримує "покарання" у вигляді смерті, якщо двічі намагається чинити опір – тому що боротися за своє життя бездумно нераціонально, потрібно завмерти чи терпіти.

А тепер згадаймо як часто цей самий "victim blaming" нам пропагує реальне життя. Де у новинах пишуть про дівчат підлітків, яких дорослі чоловіки накачують наркотиками й ґвалтують, бо вони "самі ж прийшли" до них знайомитися, "вони ж цього хотіли", "вони малолітні хвойди". 

Ґвалтівники розглядають наївність своїх жертв як чудовий приклад захисту власної непричетності до наслідків. 

А оці розмови про" нестримне бажання", "інстинкти" між бджолою та павуком – ще одна алюзія, якою чоловіки-насильники виправдовують свою поведінку стосовно жертви, начебто знімаючи з себе відповідальність за рефлекси власного тіла перекладаючи відповідальність на природу. 

Просто навіщо зайвий раз транслювати це без відповідної рефлексії. Гравець навіть немає часу подумати про те що він побачив, він просто хоче оминути цей епізод разом з тим "неправильним/незручним відчуттям" що виникло під час сцени. 

Тобто оминути проблему насилля над жінками й далі рухатися своїм життям/ проходженням гри.

Я не розумію навіщо це взагалі тут присутнє, навіщо подавати приклад ґвалтування як побічний елемент сюжету. Чому взагалі модно вводити ґвалтування, вбивство жінок як побічний драматичний елемент сюжету без поглиблення/рефлексії теми.

Ба більше, бджола має під примусом привести старому павуку-збоченцю Королеву, що робить її розумові здібності не більшими від мухи. У котрий раз транслюючи ідею, що жінки тупі й довірливі істоти, за що мають бути покараними хитрішими істотами. 

(спираюся на те, що бджола репрезентує тут жінку з того, що їй тут теж відводять пасивну роль – тобто зґвалтованої й тому що слово теж жіночого роду).

Тож я маю лише питання питання, чи ми справді хочемо у 21 столітті репрезентувати отак жінок та такі наративи, створені на sexual harassment та “віктім блеймінгу” через алюзію на комах?

Почну з того, що мені теж дуже сподобалася музика в меню. А ще каламбур, починаючи від назви і закінчуючи діалогами персонажів, це було прекрасно.
Ще персонажі дуже характерно намальовані, було цікаво їх розглядати. Та і слухати їхні діалоги теж здебільшого було кумедно (окрім павука, да...)

З недоліків це відсутність попередження, у вас, як і у, наприклад, гри Rêver, яку я встигла пройти, є також жорстокі сцени і подані вони, на мою думку, навіть важче, ніж у згаданій мною вн, однак ви ніде не зазначаєте це. Навіть нецензурна лексика, якої у грі багато, заслуговує на згадку в попередженні по класиці 😁👌
Друге, це все-таки, на мою думку, геймплей не дуже зручний: немає пропуску прочитаного, збереження доступне лише одне і ти граєш від нього, але розгалужень набагато більше. Це при тому, що переміщуєшся мапою буквально навпомацки (але ця ідея має вайб, цікаво досліджувати місцину, шукати записки тощо, але тоді мабуть варто було з поваги до гравців на джемі, де ти в обмежені терміни проходиш ігри, лишити гайд 😅)

Але до речі реалізація збереження через личинок прикольна. Я от думаю, чи можна було б розмістити так декілька слотів збереження, і ти такий: ну значить на заході личинки пам'ятають мене такою, а на сході іншою)

Почну з того, що мені дуже сподобався стиль збережень. Щось у тому, як Бджолу запам'ятовують та згадують личинки, дійсно є. До цієї ж теми, якщо закрити гру, то кнопка "Продовжити" чомусь не працює; чи працює вона якщо вийти у меню я побоялась перевіряти, бо кнопки прокрутки діалогів в разі фіаско нема.
Про самі діалоги. Вони, звісно, довгі, але у них періодично проскакують справжні діаманти. Є у них щось брудне та реалістичне, хоч вони й гіперболізовані, але у мене часто було відчуття що я читаю чийсь реальний срач десь на іміджборді. Гра дійсно розкриває тему шуму через те що вона сама є шумом (кажу це не як критику, навпаки це так званий l'avangard).
Ну й на останок, портрети персонажів — відвал бандури, моя повага художниці/ку.

Максимальний постмодернізм. Дуже неочікувана робота для джему. В деяких місцях дуже фруструюча, але так ніби й задумано. Діалоги сатиричні та абсурдні. В цілому специфічний, але явно унікальний досвід) 
Головним мінусом можу відзначити неможливість пришвидшити своє переміщення по мапі. 

Дякую за гру!

Це геніальна гра з геніальними персонажами. Я побачила в цьому алегорію на наше життя)
Всі займаються чимось цікавим, саморозвиваються. Але ми просто всі тусуємось в одній ямі з сумнівним наповненням)
Дуже круто що додали звук жужжанія коли йде діалог чи монолог, та і в цілому саундтрек дуже круто пасує до настрою гри.
Дуже сподобався дизайн персонажів, а павук то взагалі щось неймовірне)

Ех... подібні історії постійно ставалися кожного літа на дачі. Щоправда, замість бджіл туди стабільно залітали оси :)

А тепер — трохи про саму гру 🌿🐝💩

🎵 Музика — просто неймовірна! Сидів у головному меню хвилин п’ять, нічого не тиснув, просто кайфував))

🎨 Візуал — дивовижний, дуже пасує всій історії ))))

📖 Історія — геніальна. Бачив, що дехто скаржився на довгі діалоги, але особисто мені було цікаво читати кожну репліку.

💥 Буллетхелл у фіналі — вишенька на торті (я вже був готовий, що зараз доведеться, як в Isaac, відстрілювати тих мух з усіх боків хах як я помилявся ))))

Підсумок:

Я все ще під враженням від вашої попередньої гри, але після цієї — логотип ENK-0 для мене вже офіційно став знаком якості.

З нетерпінням чекатиму наступних ваших проєктів 💛

Від пікселів де хотити по дірці треба ледве оці не вилізли)

Дуже невично і екстраваганто! Діалоги і арти прикольні, граний стиль. Але погоджуюся що діалоги занадто довгі особливо що по другому кліку не пропечатуються весь текст і якщо зберегтися перед важливим діалогом його дуже довго проскіпувати.

І до речі у вас іноді текст і індикатор щоб поспілкуватись знаходиться за спрайтами.

Гарна гра.  Спершу візуальний стиль дуже сподобався,  бо він виявився вкрай нетиповим.  Дуже багато жартів і як на мене це як раз та гра, де можна показати увесь брул,  який існує у суспільстві у гіперболістичному плані.  Текст писав гений, але його було дуже дуже багато.  В якийсь момент ми навіть стомилися трішки його читати.  
Також порадувала можливість піти різними шляхами.  

Оригінальна ідея гри

АХВАХХВААХВ, це щось. Дуже сподобалося, особливо файна сторінка класної роботи)))

Баги:

Якщо в діалозі з трьома особами біля павука вибрати не той варіант і діалог завершиться, то він збивається. Їх діалог стає таким, який був коли ми зустріли їх вперше. Допомагає перезавантаження.

Що робити після того як отримав еліксир і поговорив з павуком? Напевно повернутися до королеви, але дія не з'являється. Або ж просто вилетіти, але теж не можна. Перепройшов усіх персонажів на локації з усіма поговорив, але завершити гру так і не вдалось. Сумно.

Над правими личинками стоять дві мухи, певно мав бути діалог, але викликається меню збереження.

P.S. Гігапавук імба

Класні діалоги і атмосфера! Дуже гарна ідея.