Цікавий досвід! Якщо вам цікаво, це моя перша фуррі гра) 

Хочу одразу відзначити, як добре написаний текст і якими колоритними вийшли персонажі, не дивлячись на обмеження в 1000 слів. Звісно, вони частково гіперболізовані, але свою архетипну роль виконують чудово.

Мені сподобалось, як реалістично ви зобразили гей-стосунки, в яких доволі часто чоловіки не в змозі чесно й відкрито говорити про свої почуття. Навіть пісня Віктора була наповнена сарказмом і стьобом і не відчувалась "романтичною" у прямому значенні цього слова. Проте вона була такою в його очах - and i think it`s beautiful.

Озвучка - супер, особливо у Дзюрка. Відчувається дуже професійний підхід. 

Арт теж вийшов дуже смачний. Впевнений, що шанувальники фуррі зацінили її ще більше) 

Єдине що - не зрозумів яким чином ваша гра стосується теми відліку. 

Дякую вам за гру! 

Йоу Пенгон! 
Сердечно, стильно, емоційно, еротично! 
Мені дуже сподобалась ця камерна сцена і переживання\характери головних героїв, відчуваю їх живість та смак і в якийсь момент поринаєш на стільки, що ніби ніяково сидиш десь біля них і вони як п'яні дружбани починають щупати і залицятись один-до одного ніби нікого в світі більше не існує. 
То для мене особисто значить - вдале погруження.

На початку, чесно, трошки сталось відторгнення від озвучки(й разну якість мікрофонів??), але ти до неї звикаєш і якщо твір був би більшим (і не тільки твір) то це взагалі було б добре. 

Пісня і інструментал до пісні - НЕЙМОВІРНО КРУТО, кланяюсь к'юдроту, чел просто чарівник. Сама пісня смішить і я повністтю відчуваю вайб барда через неї, що дакож класно.

Дякую за такий ГЕМ на джемі, це було щось!

Й ще цей...мм...
В мене там друг попросив фулл в пп,  каже, не вірить що скромний цьомчик це все що в них сталось.

Гарно то все вигляда. Цікаві й глибокі думки у цього козляри, заскрінив кілька)  Пісня шикарна🤩 Було б добре якби новела йшла далі після відтворення пісні, без кнопконатискання. Звісно, не без задоволення послухав її ще раз та все ж. 

Сюжет..👀🙈 мої очі майже не були готові до цього, та я зайшов перед проходженням на ютуб і питань після проходження стало менше, хоча варто було б уважніше глянути на саму сторінку гри - .- мій провтик

На жаль, озвучка загучна порівняно з фоновою музикою та піснею. Це можна змінити вкінці гри, та як під час її проходження я не в курсі.

В Про Гру трохи заплутує, що Акторів озвучки 2, великий татко 1, але озвучив Дзюрка не він, все це розписано на сторінці гри, а не в самій грі, варто виправити.

Мої доколупи:

- гра в майжеповноекранному режимі

Ну це одна з найживіших новел на цьому джемі (кажу з огляду на 72 пройдені подання). Діалоги це шедевр, розмова така жива, що я згодна з враженнями Айред у проходженні - ми що в кущах сидимо і підслуховуємо.

Одразу лишаю вам посилання на мої реакції у тві під час проходження, бо я багато нахвалюю озвучку і текст: тут

Візуал дуже класний. Звук вайбовий. Озвучка ДУЖЕ КРУТА, я в захваті. Текст і так живий, але озвучка це посилала і прикрасила.
Мені сподобалися діалогові віконця, а ще ідея дати меню в кінці разом з кат сценою.

Що з реалізації мені не зайшло, це дійсно відсутність історії та те, що прибрали налаштування у вікні/повноекранний режим.

Тему відліку я не особливо побачила, вона є, але досить тонка і неочевидна.

Загалом від гри приємні враження.
А ще у вас здається любов до обігрування масок, бо у Герцогах теж таке пам'ятаю 😁

А! І мені подобається ваш стиль у назвах, так цікаво, що буде наступним 👀
Удачі й дякую за новелу о/

Раптове голосне озвучення трохи зіпсувало перше враження. Втім я вважаю це проблемою реалізації, а не звуку. 

Пісня барда доволі вульгарна, а сам бард багато чого каже, але мало по суті.

Але пісню прослухав, її наявність запишу в плюси.

На жаль, інтерфейс не має зручного доступу до історії повідомлень.

Тому за сюжетом вдавалося слідкувати дуже поверхнево.

Відлік згадується лише в одному реченні. А слів бард наговорив багато.

Історії не вистачає експозиції. Текст відчувається, буцімто увімкнув серіал десь досередині. 

Візуально виконано все доволі непогано. Дзюрко достатньо характерний і табір, де герої історії зупинились доволі затишний.

Вибачайте, але цю історію я не викупив.

Не знав, що очікувати від новели: якість чи рофл. Отримав якість!  Комедійна, але душевна гейська візуальна новела.

Персонажі дуже живі та мають трохи гіперболізовані, але в цілому реалістичні характери. Ви писали нижче, про дискомфорт чоловіків з відкриттям про свої проблеми — і це класно передано в новелі! Як бісексуал я нерідко стикаюся з тим, що чоловіки відчуваються надто емоційно відкритими в романтичних історіях. Не те щоб я проти концептуально, і я сам доволі емоційно відкритий, але це не типова норма, і наративи рідко визнають, що персонажі виходять за її межі (що було б цікаво дослідити). Коли вони ну аж дуже легко говорять про свої емоції, хоча б частково їх не приховуючи, це дуже мене вибиває.

Як на мене, навіть наймиліший, найгейський хлопець інтерналізує певні гендерні очікування щодо вразливості. Наприклад, може й говорить про свої досвіди, але овершерить, емоційно дистанціюється від сказаного і "проскакує" між якимось жахливими травмами.

Коротко кажучи, текст класний! А озвучка — дуже професійна, як для джему, це мене здивувало. Ви ще й написали пісню, і хорошу! Це дуже круто!

Візуал — дуже пропрацьований, впевнений, що фанати бара фуррі контенту просто в захваті 😁

Є кастомний інтерфейс, що класно. Також відмічу, що в саунд-дизайн вклали багато зусиль, можливо, навіть занадто, враховуючи початок новели)

Дякую за новелу!

Тема соковитих фурі татусів розкрита на 100%. Дуже сподобалась озвучка, ще й  пісня була, взагалі супер. Класно що на цьому джемі не було обмежень по кількості акторів і за рахунок цього обидва герої отримали характер. Малюнок теж був дуже якісно зроблений. Певна "точка фокусу" постійно перетягувала увагу на себе, але, напевно, в цьому і була задумка. Новела створена для певної аудиторії, під яку я не потрапляю. Тим не менш, вона викликала в мене різні емоції, тож пам'ятатиму я її ще довго. Авторе, вам бажаю наснаги і далі робити те що до вподоби!

Маю сказати, що я такого не полюбляю, але...
Знімаю шляпу - арт, музика, текст - усе на дуже високій висоті!
А озвучка яка, хімія так й відчувається. =)

Гарна робота!

Це шедевр. І це слово ви почуєте ще мільйон разів у моєму проходженні (чи відео-реакції??? xD), бо я не можу зв'язати і три слова на емоціях, особливо, коли перед моїми очима ТАКЕ 🤌

Тому, сподіваюся, посмієтеся з моїх вересків, бо особисто я отримала одне задоволення при проходженні цієї новели, І ХОЧУ БАЧИТИ ЩЕ. БУДЬ ЛАСКА, ТВОРІТЬ ДАЛІ.

Наприкінці відео озвучила більш розгорнуті враження, але якщо бажаєте, можу продублювати їх і тут у текстовій формі :з

(Поки не звикла коментувати під час проходження, тому вібачайте за мовчазні паузи 🙏)

Пане Пенгоне! Дозвольте вам сказати… Хоч я й не є таким запеклим фанатом фурі з пухкими черевами (й, звісно, соковитими грудями), але після незабутніх «Герцогів Самотності» ми очікували чогось… неймовірного! Але нііііі! У вас вийшло щось інше… Абсолютний шедевр!

Історія змушує зануритися в цю атмосферу. Ці теревені біля багаття. Ця… напруга між персонажами. Між ГЕРОЯМИ, за якими дійсно цікаво спостерігати й яких, за наявності озвучки, приємно слухати.

Щодо візуалу - тут теж усе на вищому рівні. Як і Дзюрко, усе соковите, яскраве, детальне! (Особливо інколи ловив себе на тому, що зависав на хлібчику, розташованому в нижньому кутку.) 

Пане Пенгоне, я дуже сподіваюся, що ваші ігри формуватимуть якийсь спільний метавсесвіт і колись ми побачимо Дзюрка поруч із Наберієм із минулої гри!

А поки від нас «Барони Невдачі» отримують заслужені 10 соковитих фурі-балів із 10! 

Не довго думав, кого мені нагадує Дзюрко, адже відразу спало на думку тільки два імені - Вен та Барі. І це геніально!))

Відразу - ця гра ШЕДЕВР!!! Історія доволі атмосферна та пробиває на сміх в багатьох моментиках 😄 (хоча смутку в ній також вистачає). Герої дуже добре доповнюють один одного, а кінцівка просто убила та закопала лише однією фразою та одним саундефектом 😘.

Звичайно ж хотілося, щоб озвучування Віталія було б на рівні з Дзюрком по якості звуку, але загальної картини це не дуже псує.

5😘 із 5😘.

Барони Невдачі — це просто капець!!! (і не той що Віктор)
З перших секунд розумієш, що тло — шедевр щойно починаєш його розглядати. Воно не просто служить героям місцем дії, а розповідає свою історію. Чого вартує зображення природи вдалині навколо табору чи колоди з різним пригодницьким начинням поруч з багаттям. Те як мазки передають колчан зі стрілами, прозорість пісочного годинника, відблиск ножа у полум'ях вогню, м'якість хліба. Спрайт Дзюрка теж окреме мистецтво, пропрацьовані найменші деталі, навіть нігті. Мені сподобався пірсинг у його вухах та надломаному розі.
Маски, це вже ваша окрема фішечка, принаймні з попереднього мікро-джему, де були Герцогів Самотності. Там у вас теж був промовистий бек і чудові спрайти. 
Озвучка як окремий бонус та пісня, що викликала в мене посмішку. Мені сподобався струнний інструмент, що супроводжував вокал. Це була лютня чи якийсь її аналог (якщо у вас є реальна лютня, ви круті!). Озвучка чудова і емоційна, я лише десь один раз помітила трохи непідрізану репліку. Проте через те, що віконечка тексту Віктора і Дзюрка міняли положення (що є цікавим ходом) було важко зосередитися. Тому перший раз я пограла з озвучкою, а другий раз без, щоб проникнутися текстом.
Текст цікавий, добре передає поетичну натуру Віктора так і більш "приземленого" Дзюрка. Певно в нього таке узагальнене уявлення про жінок , бо він з ними мало контактував, чи не мав потребувати контактувати взагалі.  Якби Евтерпа почула, як її звуть "бабою", то наслала б Віктору ще більшу творчу кризу, в наслідок чого Дзюрко б вовіки свою вечерю не побачив х)
Я не фанат фурі татусиків, тож деякі загравання між шукачами пригод пройшли повз мене, але загальні враження від гри доволі приємні.
Те як ви використали арт для меню у вигляді останньої кат-сцени, хід без перебільшень геніальний у рамках обмежених ресурсів.
Дуже дякую за такий досвід!

Дуже гарно зроблена візуальна складова, як іллюстрації так і самі діалогові вікна! Дуже затишно вийшло. Окремо знімаємо капелюха з тим як обійшли обмеження на одну ілюстрацію ദ്ദി ˉ͈̀꒳ˉ͈́ )✧
Також сподобалась озвучка цапа. Зоправда в налаштуваннях текст з ним зливається хD

АХАХАХАХАХАХАХАХА
*п'ять зірок*

Арт дуже кайфовий, приємно дивитися. А тут ще й озвучка, так ще й пісня. Дякую за можливість вайбово посидіти з мужиками біля вогнища та поспостерігати за їх міцною чоловічою дружбою💪

Ілюстрація тут найчистішее золото, кажу це як людина що НЕ по барі. Щодо ЮІ, конкретніше текстбоксу — мені подобається як він вертиться в залежності від персонажа, але його яркість вибивалась, особливо цей ярко-зелений “лайн” на листі; хоча з задачею контрастно виглядати на фоні CGI справилось, я радий що розробники постаралися над власним ЮІ, воно з усім іншим тут краще смотреться аніж чорна коробка-блюр-знизити прозорість.

Спочатку аудіосупровід перенавантажив, але коли прибрався звук водоспаду, то можна було чітко послухати музику — неймовірна й атмосферна. Подальші звуки так вухо не різали, як ця вода на початку.

Більше всього по душі всетаки текст — іноді бачу, коли з поетичним стилем мовлення починається губитися сенс подій, бо автори надають перевагу прозі чим передачі сюжету — але тут о таких помилках даже й думки не було; особливо деякі “вульгарності” — вони у одночас й б’ють тебе (копитом) по обличчю, й являються такою самою частиною симфонії новели :D Ще й озвучка підняла все на рівень ще вище, коментар щодо “недо” акторства у озвучці Віктора не розумію — вийшло прекрасно! Але, буду згоден, є проблеми з технікою запису/обробки.

Впізнав автора по Герцогу самотності — листав роботи попереднього мікроджему, хоч руки й не дійшли — авторський стиль дуже помітний. Радий бачити людей з такой же любов’ю до власних персонажей + нрі гравців (як чув)

Дякую за смачну новелу!

5/5

Ми знайомі з вами ще з часів Герцогів самотності,  але дуже приємно бачити зріст.  Барони невдачі - це дуже крута гра,  за музику і озвучку просто окреме велике дякую! 
Також за те, як обійшли правила з артом у менюшці - наша повага.  До цього ще треба було додуматись.  Ну і звісно дуже не прозора міцна чоловіча дружба - це ми любимо, обожнюємо,  просуваємо!  

Я обожнюю те, як ви обожнюєте свої ігри та персонажів х)

Після Герцогів приблизно знала, чого очікувати, але цікаво було, чи виросли за якістю — і о так, ще й як! Текст шикарний, діалоги живі, арт смачний, озвучка муа. Пісня 🤌

Неймовірно.

Дуууже сподобалася атмосфера, така тепла і приємна, ніби справді сиджу з героями біля вогнища.

Арт прекрасний, озвучка приємна, читати текст одне задоволення. 

Дякую за чудову гру!