Не знав, що очікувати від новели: якість чи рофл. Отримав якість! Комедійна, але душевна гейська візуальна новела.
Персонажі дуже живі та мають трохи гіперболізовані, але в цілому реалістичні характери. Ви писали нижче, про дискомфорт чоловіків з відкриттям про свої проблеми — і це класно передано в новелі! Як бісексуал я нерідко стикаюся з тим, що чоловіки відчуваються надто емоційно відкритими в романтичних історіях. Не те щоб я проти концептуально, і я сам доволі емоційно відкритий, але це не типова норма, і наративи рідко визнають, що персонажі виходять за її межі (що було б цікаво дослідити). Коли вони ну аж дуже легко говорять про свої емоції, хоча б частково їх не приховуючи, це дуже мене вибиває.
Як на мене, навіть наймиліший, найгейський хлопець інтерналізує певні гендерні очікування щодо вразливості. Наприклад, може й говорить про свої досвіди, але овершерить, емоційно дистанціюється від сказаного і "проскакує" між якимось жахливими травмами.
Коротко кажучи, текст класний! А озвучка — дуже професійна, як для джему, це мене здивувало. Ви ще й написали пісню, і хорошу! Це дуже круто!
Візуал — дуже пропрацьований, впевнений, що фанати бара фуррі контенту просто в захваті 😁
Є кастомний інтерфейс, що класно. Також відмічу, що в саунд-дизайн вклали багато зусиль, можливо, навіть занадто, враховуючи початок новели)
Дякую за новелу!
Viewing post in Барони Невдачі jam comments
Кха, ну про тему розумію - тут вона була про те, що буквально "всі ми на відліку, рано чи пізно помремо" (це було задіто на початку та трішки перед треком), і саме тому треба вміти насолоджуватися життям і говорити сьогодні те, хо ти хотів зробити сьогодні.
Ну а ще відлік був трішки в темі, коли пацани "обмінювалися" своїими невдачами - там на задньому фоні починає йти пісок, немов вони перевертають пісочні часи та ось так міняються декілька разів.
Я просто дуже не хотів прямо текстом казати про "відлік" - не люблю таке.
Можливо просто проблема в тому, що більшість таких творів - це саме яой, а точніше - спроба жінок написати про гейські відносини. На мою думку, майже завжди це погано, (це як коли хлопці пишуть про чисто лесбійські відносини) б дуже рідко такі автори пробують описати проблему саме що зі своєї сторони, і ось саме тому такі проблеми та виходять. Радий, що ця тема гарно проглядається у творі.
Я в цілому не проти, що люди пишуть про інший гендер, але так, це нерідко відчувається. Хоча залежить від підходу) Наприклад, я часто вподобаю писати про жінок та лесбійські досвіди, але в мене багато квір-подруг, які мене надихають) тобто є матеріал. І в цілому, якщо не перетворювати гендер в якийсь ідеальний образ, можна написати цілком автентично людську історію.