itch.io

Дякую за відгук! Чистити вбудовані асети було моєю найулюбленішою частиною :D Насправді там є ще пару асетів які-то можнаа було б оптимізувати, але як на мене воно вже різниці не робило на основні порти... окрім як на мак, що виділився з архівом важче, ніж що дозволено на джемі, але під час перевірок просто виявилось, що деякі команди плагінів крешали гру.. часу на правки версії на менш використовану ОС, чесно кажучи, вже не було, тож вінда/лінух виграли. Ось такий анекдот

Гра дуже мало робила, щоб подача комплементувала історію. Від того, як спрайти розположені на фоні — немає цієї шкафної клаустрофобії, а через “анімацію” опускання спрайту, коли ГГ та Піт присіли, що саме-то по собі непогано підібрано, все ж складається враження що масштабування повинно бути дієгетичним. Були моменти, коли музику можна було б приглушити для атмосфери, чи десь звук шороху одягу додати, чи ще що.

Оце одне рандомне використання “Дем’ян” не зрозумів — весь текст ГГ звертається на “Піт”, з поваги до побажання, а тут вбросили, мов не хотіли занадто багато Піт-ів підряд у тексті. Якщо якийсь коментар щодо характеру героїні — не сильно помітно.

Також, невеличка порада, у ренпаї два найпростіших способи розділити репліку на дві, це команда {w}, яку здається тут й використали, та extend. Extend це свята річ, бо між репліками можна змінити спрайт, додати звуки, тдтп; от якраз озвучку я б порубив на шматки, й всунув, щоб вона йшла нога-в-ногу з текстом, а не бігла швидше того як я репліки тицяю. Хоча, деякі репліки встигли оновити, й озвучка була недійсною — буває. Сама озвучка файна, але тон голосу стрибає, особливо коли репліки Піта йдуть підряд.

Все ж хочу висловити подяку за створення новели! Нудно явно не було,  хоча я й дуже далекий від цільової аудиторії новели, і це ок.

2/5

Ілюстрація тут найчистішее золото, кажу це як людина що НЕ по барі. Щодо ЮІ, конкретніше текстбоксу — мені подобається як він вертиться в залежності від персонажа, але його яркість вибивалась, особливо цей ярко-зелений “лайн” на листі; хоча з задачею контрастно виглядати на фоні CGI справилось, я радий що розробники постаралися над власним ЮІ, воно з усім іншим тут краще смотреться аніж чорна коробка-блюр-знизити прозорість.

Спочатку аудіосупровід перенавантажив, але коли прибрався звук водоспаду, то можна було чітко послухати музику — неймовірна й атмосферна. Подальші звуки так вухо не різали, як ця вода на початку.

Більше всього по душі всетаки текст — іноді бачу, коли з поетичним стилем мовлення починається губитися сенс подій, бо автори надають перевагу прозі чим передачі сюжету — але тут о таких помилках даже й думки не було; особливо деякі “вульгарності” — вони у одночас й б’ють тебе (копитом) по обличчю, й являються такою самою частиною симфонії новели :D Ще й озвучка підняла все на рівень ще вище, коментар щодо “недо” акторства у озвучці Віктора не розумію — вийшло прекрасно! Але, буду згоден, є проблеми з технікою запису/обробки.

Впізнав автора по Герцогу самотності — листав роботи попереднього мікроджему, хоч руки й не дійшли — авторський стиль дуже помітний. Радий бачити людей з такой же любов’ю до власних персонажей + нрі гравців (як чув)

Дякую за смачну новелу!

5/5

Цікава гра. Той тип проектів, який би ніколи не зародився на джемі — у авторів явно присутні великі плани реалізувати історію десь інше, тому з кожної деталі вижимають якнайбільше. ЮІ, музика/звуки та робота над кодом на висоті, два різних художні стилі гармонійно поєднані. Текст приємно читати, гладко йшло, з деякими різкими зупинками на фентезійні імена чи терміни (спогадообрази-думки.??) — у рамках короткої гри на мікроджем вони нам нічого не давали, хоча зрозуміло, що імена не змінити на інші й не запобігати всю новелу. Конфлікт Маіримії насправді гарно передан, питання щодо її почуттів/ситуації не з'являлися, але повністю окунутися у історію не зміг, тут все ж чекати повноцінного роману по світу. У цьому головний конфлікт таких проектів на джеми — пожертвувати деталями, щоб зробити проект що гарно стоїть сам по собі, чи не відмовлятися від них, й зробити шматок торту з великої історії? На мою думку, якщо читачу надали більше контексту — спогадів о (тепер) загинувших знайомих чи о серйозності “плану” ворога, з якого майже всі кого знала героїня — злягли, то це б допомогло занирнути у історію, й гра також працювала б як стєндалон. Фінал сподобався, й ще раз повторюся, що дуже гарної думки о кожній частині проекту; але те що вам прийшлося робити інновації щодо формату джема вже говорить, що свої крила ви повністю відкриєте без обмежень на  свою творчість. Дякую за таку гарну новелу. 

4/5 <3