Ілюстрація тут найчистішее золото, кажу це як людина що НЕ по барі. Щодо ЮІ, конкретніше текстбоксу — мені подобається як він вертиться в залежності від персонажа, але його яркість вибивалась, особливо цей ярко-зелений “лайн” на листі; хоча з задачею контрастно виглядати на фоні CGI справилось, я радий що розробники постаралися над власним ЮІ, воно з усім іншим тут краще смотреться аніж чорна коробка-блюр-знизити прозорість.
Спочатку аудіосупровід перенавантажив, але коли прибрався звук водоспаду, то можна було чітко послухати музику — неймовірна й атмосферна. Подальші звуки так вухо не різали, як ця вода на початку.
Більше всього по душі всетаки текст — іноді бачу, коли з поетичним стилем мовлення починається губитися сенс подій, бо автори надають перевагу прозі чим передачі сюжету — але тут о таких помилках даже й думки не було; особливо деякі “вульгарності” — вони у одночас й б’ють тебе (копитом) по обличчю, й являються такою самою частиною симфонії новели :D Ще й озвучка підняла все на рівень ще вище, коментар щодо “недо” акторства у озвучці Віктора не розумію — вийшло прекрасно! Але, буду згоден, є проблеми з технікою запису/обробки.
Впізнав автора по Герцогу самотності — листав роботи попереднього мікроджему, хоч руки й не дійшли — авторський стиль дуже помітний. Радий бачити людей з такой же любов’ю до власних персонажей + нрі гравців (як чув)
Дякую за смачну новелу!
5/5