Розумію питання до інтерфейсу - на жаль я був не занадто розумним, і спочатку вирішив зробити його, а не арт. Тому він і має... такий, непоганий і досить "характерний" (як і весь візуал) вигляд, але зараз скоріше перебуває у своєму "бета" варіанті - його колористику треба правити, хоча б трішки збавивши цей контраст, та подумати, як позбавитися лайну - бо напочатку весь арт задумувався як саме що лайн робота, а не безлайн, стилізований під старі мультики 80-их (а меню повинно було б виглядати як внутрішні інтерфейси VHS програвачів), але спочатку змінилася ідея для інтерфейсу, потім до малюнка, а доробляти це все під одне вже було ліньки та без часу)
Текст так - вийшов гарно, бо на сам перед головний мій принцип письма - не так важливий сюжет, як цікаві герої та їх проблематика. І так, скоріше за всього останнє не так помітно, але ділитися прямо про свої проблеми партнеру - це, на жаль, та річ, яка не досить властива більшості геям у пост-совковій ері. Напевно тому, Дзюрко та Віктор, незважаючи, на деякі досить театральні штуки (особливо Віктор), звучать так живо - реальні проблеми та переживання вони приховують за жартами, підколами та речами буденності.
...Навіть якщо цей жарт це аматорська, але досить душевна та щира пісня.