Захоплива і довга історія, але не зрозумів, як розкривається тема джему. Мені сподобався космічний сетинг.  І музика приємна. 

Дякую за гру!

спочатку я була трошки скептично налаштована до кінетичної новелли, але коли побачила, хто працював над новеллою, то не могла дочекатися того моменту, коли занурюся.

і чесно – видно набиту руку авторів. стильова рисовка, атмосферна музика, а сама історія... цілу добу не розумієш, про що вона насправді, але тобі все одно цікаво, що буде далі. і наскільки же вона емоційна...

і загалом мені цікаво, як взагалі ви взяли ідею створити історію на таку тему? ай ще залишили документ зі символами! (знову ж таки, видно руку авторів)

і це тільки під кінець в мене з'явилася теорія: той постер, що звертає на себе увагу весь час нагадує нам як гравцям, що ми маємо використати навушники для більшого занурення до сюжету? до речі хочу відмітити, що музика настільки гарно створює атмосферу, що я навіть не помітила, чи на фоні грає одна чи більше композицій (і це комплимент, бо я була 100% зосередженна на прочитанні)

двумя словами:  я враженна. після проходження залишається шматочок на серці

Ох не можна ох не можна так доводити до сліз людину котра тільки почала свій день.
Але ні разу не пошкодувала що почала фінальні проходження саме з Венери!

Чесно, я любитель таких складних штучок котрі як пазли складаються чи не складаються в моїй голові (то вже як їй заманеться).І хоч складно було, було також і дуже цікаво,емоційно та захоплююче!

Швидко скажу що музика вау,пісні вау,арт вау,спрайти вау, анімації і паралакси ваувау - дуже добре!
Як не дивно,але хотілося б читати про них далі і далі, але і цілком як завершена історя - зріз, також може бути і відчувається цілком природньо. 

Чуттєва та грана гра, зроблена професійно та з смаком, що лишає приємний,хоч і гіркуватий післясмак.
Напевно це проект до котрого захочеться повернутись щоб перепройти однозначно, тож, дякую вам за експіріенс!

p.s Також підключаюсь до коментарів нижче, й додам що ви були для мене ультою  ще з самого початку! (тому приберегла вас на солоденьке) Бажаю перемоги та реалізації проекту/ів в майбутньому!

Мабуть, це одна з найкращих новел що я проходила. Терпіння і бажання головної героїні допомогти Мадонні, не взираючи на байдужість компаній та сухі протоколи, заслуговують окремої уваги. Єдине, чого я трохи не зрозуміла, як розкривається тема шепіту? А так тверда 10/10.

МЕНІ СПОДОБАЛОСЬ !
Дуже файна і цілісна історія. І тим паче моя улюблена наукова фантастика! хоча вона там більш як сетінг, а головним є саме сюжет, який неймовірно поетично був написаний на стільки, що мені інколи треба було перечитувати по кілька разів, що зрозуміти картину (прост не звик читати подібні витвори поетичного мистецтва). Також цікаве рішення оформити текст як текст у книзі. І також цікаво було зроблена історія від лиця оператора 911, якій тіки і доводиться, що уявляти що відбувається на іншому боці дзвінка. Картинка дуже приємна, особлива родзинка була у тих вставках та особливо в останній пісні. Вау. Ставлю клас !

Обожнюю [наукову] фантастику, тому було дуже цікаво прочитати міжзоряну історію двох молодих жінок - Єви та Абаддон. Також зацікавила форма опису слів співрозмовників Євою. Дякую за цей солодко-гіркий роман!

Дуже сподобалась музика і візуальне оформлення, в цих категоріях це однозначно мій особистий фаворит! Мені було шкода Єву, напевне подібно почувають себе оператори служб екстреної допомоги поки на іншому боці ситуація гіршає до моменту, коли допомога вже нікому не потрібна.. І це ж накладає тяжкий відбиток. Важка, невдячна і така потрібна праця. Хочеться вірити, що Абаддон зробивши важливе відкриття, як того і бажала найбільше в житті, і прийнявши свою долю, передала свої надії й прагнення Єві. І я впевнена що у Єви вистачить сил доробити цю справу до кінця.

Це дуже дуже гарна новела. Вона викликала чимало емоцій і обговорень в нашій команді, коли ми читали її на стрімі. В нас з'являлися теорії про Еву і Абаддон, з'являлися варіанти того, що відбувається і те, чому фінальне рішення було саме таким. Я вважаю, що ви успішно досягли того, щоб викликати ЕМОЦІЇ. Це дуже круто і дуже дякуємо вам, це були цікаві три години.

Я окремо послухаю пісню, бо те що я почула теж було прекрасно, але я хочу насолодитися експірієнсом.

Ваші описи дуже влучні і емоційні, вони передають вайб і сприйняття, як аудіал відмічаю, наскільки для Єви важливо, як саме звучать та відчуваються голоса людей. Як вона складає цілі картинки з того, як вони говорять, як для неї Абаддон сонце, а Фішер - крига, що за нею ходить тінь. Це мистецтво.

Дякуємо вам за гру 💛

👏👏👏  

Чудова новела, мені глибоко сподобалось. Тексту хоч і багато (якщо так можна сказати, бо у ВН текст є незамінною частиною), проте його читати було цікаво, навіть у тих місцях, де, ймовірно, можна було б занудьгувати на початку. Це випадок коли було цікаво, і моментами не хотілося спати.

Візуал гарний, сподобалось часті зміни поз ГГ: можна зрозуміти, що коли годинами сидиш на одному місці, важко залишатися в одній позі від початку до кінця. (‾◡◝)

Музика — немає слів, усе зроблено дуже гарно, особливо пісня в кінці.

Інколи хотілося, щоб це була не кінетична новела, щоб можна було вийти на кращу кінцівку... Але все не завжди так, як хочеться.

На початку в мене виникали періодичні посмішки, але чим далі читав, тим більше вони змінювались на інтригу (якщо так можна сказати). Потім у кінці мене добило з кінцями o(TヘTo).

Також хочеться відмітити, що під час гри надія давалася дуже добре — і так само добре забиралася.

Загалом, мені дуже сподобалось (✿◡‿◡).

Але, але... наче тема джему й розкрита в деяких сенсах, а в деяких — не дуже, напевно. Також особисте питання: чому кути віконець не скруглені, а кутиками? (•ˋ _ ˊ•)

P.S. Це, певно, найбільший відгук серед тих, що я писав на цьому джемі. Він більший за попередній найбільший на ~470 символів.

Дякую вам за гру!! Дуже сподобався арт (навіть хотілося ще) і музика, яка доповнювала всю меланхолійність ситуації де застрягла Єва.  Стиль тексту трішки занадто літературний але загалом написано дуже професійно я сподіваюся у вас вийде продовжувати випускати новели далі!!

Немає слів. Чесно. Що б не сталося, для мене ви - переможці. Це одна з тих новел, що коли ти виходиш із гри, то просто сидиш втупившись поглядом у стіну ще кілька хвилин. Ви мене вразили ну просто до глибини душі!

Візуал дуже гарний, але особливо сподобалось, що другий спрайт був у іншому стилі... Дуже добре передає атмосферу, я прям теж відчуваю себе у невеличкій замкнутій кабіні, де тільки уява мені є другом. 

Текст чудово написаний і дуже цікаво поданий - виглядає як справжнісінький ship log! Дуже сподобалась ця деталь.

Короче. Я біжу всім про вас розповідати, бо вам потрібно більше оцінок!!! Щиро дякую за неймовірну гру!!!

Після проходження втикав у стелю декілька хвилин, намагаючись обробити розбурханий вирій емоцій. Пишу і розумію, що вони зі мною ще надовго. 

Мені багато чого сподобалось в цій історії. Як репліки персонажів описувалися як дзвін, голос-сонце, яких форм вони набували. Постійна візуальна перебивка з чимось цікавеньким. Промова Абаддон про те, як вона опинилася в такому становищі. Що трапляється, коли людяність зіштовхується з безжалісною реальністю. Взаєморозуміння, любов та смерть. 

Ця новела показує справжнє життя - інколи страшне й жахливе, інколи сире й швидкоплинне, інколи безцінне прекрасне. І це відчувається. Єва - це кожна людина на цій Землі, якій прийдеться зробити непросте рішення. Кожен зробить своє рішення, але кожен зробить його, бувши людиною. Якою б вона не була, навіть якщо здається монстром. 

Це поки єдина новела, через яку в мене сироти виступили по шкіри разів 5. Вона повільно вводила мене в атмосферу і поглинала все більше й більше… До приголомшливого фіналу.

Не знаю, як так трапилося, але ця п’єса “До берега Едем” так сильно зрезонувала з власною новелою на цей джем, що я навіть розгубився. І коли вона повністю розкрилась у кінці… ух. Як так багато символів збіглися, цікаво)...

Окремо виділю якесь бомбічне музикальне супроводження і шикарну фінальну пісню, які ну просто виводили емоційність новели на інший рівень (єдине, шкода що погана якість запису вокалу була, хотілося краще почути цей красивий голос). Мої оплески! Та за всю новелу супергучні оплески!!! 

В мене ще залишилася купа вражень, яку я не знаю як виразити нормальними словами… Але дякую за цю новелу… 

Абсолютно шикарна, неймовірно подана історія.  Я в захваті від неї, може я ще пройшла не так багато ігор на джемі, але сумніваюся що зустріну більшого фаворита.  Авторки дуже постаралися, за сценарій треба цілувати руки! 

Дуже дякую вам за цю гру!

Проста історія, яка, тим не менш, змогла мене проковтнути силою потоку, який відчуває кріль в остані миті свого життя у пасті кита. Безповоротньо, сильно, без зайвих попереджень чи пояснень. Їй не були потрібні прибульці захватники чи кінці світу, аби робити історію захопливою та зі ставками, вага яких лягає на читача.

Я не та людина, якій потрібні вступи. Мені не потрібно читати книгу з початку, щоб отримати від неї відгук. Цю історію ми читали з кінця, побачили випадково, вмикнули канал на кінці ефіру. І, навіть при такому сценарії, читач зможе відчути зайвий раз, що серце билося не просто так.

Я люблю цей візуал. Він не багатий на екшн чи різномаїття. Він садить тебе в камеру спостереження за робочим місцем Єви, забирає твій шийний сустав, і не дає зайвої, непотрібної, перспективи. А більше і не було потрібно. Я люблю дизайн Єви особисто, не знаю, що саме мене в ній зачепило, але пару разів я вимикав текст (чи як це правильно називається) просто, щоб зайвий раз подивитися на її чаруюче личко.

За тією ж причиною я зупинявся, аби послухати музику. Один з моїх основних принципів оцінки медіа - якщо в мене не з’являється бажання додати саундтрек тієї чи іншої речі до себе, значить було зроблено щось не так. Ця новелла - історія зворотня.

Я люблю цей літературний стиль. Змога наголосити на емоціях без активного використання емотивної лексики, без єдиного переходу у мильну оперу передати серйозність ставок теж свого роду мистецтво. Полюбив метафори, мені сподобалося бути підстреленим тією чи іншою ідіомою чи ремаркою, використаною в тексті раніше в менш напружений момент. Але від перебільшеного використання “дзвону” в мене, в якийсь момент, загубився сенс цього слова. Я прекрасно розумію посил, я розумію, чому він має звучати, але дзвеніти може і колокол церкви, і отара овець.

Лірично відходячи від псевдолітературної змоги в красивий відгук та перетворюючись назад на вонючого гремліна, ким я і є, хочу додати: бісексуальні квіточки в певній сцені - cheffs kiss ;*

anyway

Найкраще, що я поки що читала цього джему. Я в абсолютному захваті від новели. Вона відчувається такою простою, якщо розглядати її по частинам, але разом...

Арти дуже гарні. В нас не так багато на джемах новел, які використовують тільки нвл режим, завжди приємно подивитися на такий візуальний тип гри. Наче більшість часу ми проводимо перед картинкою з героїнею, що просто сидить в кріслі, але зображення динамічне, героїня крутиться, встає, нервує, змінює свої емоції. Момент з розмовою її та Аббадон, де візуальний ефект зменшує відстань між ними до однієї кімнати, дуже круто візуально пророблений. 

Музика завжди в тему. Наганяє потрібні емоції. Переживання. Хоча, іноді було б цікаво почути ще якісь звуки - приборів в особливості. 

Але основне тут - це текст. Насичений, нервуючий, він тримав мене в полоні, поки я не змогла дізнатися, що ж трапляється в кінці. Я не могла зробити видих, здається, всі хвилини, що грала, так переживала, як розв'яжеться ситуація. Героїня дуже реалістично реагує відносно сфери, в якій вона працює - в ній видно відсторонення, яке було б у тих, хто працює з можливістю смертельних ситуацій кожен день, але залишається ця доля емпатії. Безнадійність бюрократично-корпоративних систем передана ідеально. Лінія п'єси - як і усі відсилки та порівняльні лінії, референси та епітети (дякую за файлик!) - роблять історію такою цікавою. Чомусь, як тільки побачила ім'я Еви, знала, що історія буде мати певні біблійські натхнення.

Частина мене, звичайно, хотіла кращого кінця. Але й не сильно на нього розраховувала. Цій грі пасує не мати виборів - у героїні зв'язані руки. Вибір робить не вона. 

Маю надію побачити від вас ще роботи в майбутньому - мені страшно сподобалося вас читати) 

З великим трепотом почала читати цю новелу, оскільки минула гра команди, а саме "Шепіт узбережжям моря" з минулого джему, мені дуже сподобався, аж так, що я навіть розплакалася на одному моменті. 

Це не було помилкою і мої очікування повністю виправдилися. 

Дуже сильна й зворушлива новела про міжлюдський контакт, зв'язок, комунікацію, який відіграє чи не найважливішу роль у нашому житті, особливо в холодному, задушливому й порожньому космосі дистопійного корпомайбутнього.

Велика повага до команди за підняття теми людської експлуатації, стандартів праці й корпораційної нав'язаної байдужості, з якої буває важко вибратися. Це справді важливо. Дуже круто, що головна героїня змогла відкинути весь тягар протоколів і стандартів для того, щоб побачити в людині в першу чергу людину, а не клієнта чи користувача. 

Загалом, можна з усією впевненістю сказати, що героїні тут (так, саме героїНІ, оскільки в грі, на щастя, не було чоловіків) — мають свою глибину й саморозвиток. Саме так, як це прийнято класично робити в літературних канонах і саме так, як ми, читачі, це й очікуємо. 

Можу тільки хвалити й хвалити літературність написаного тексту. Він читається приємно і не було жодного моменту, коли він здався б мені зайвим чи недоречним. 

Також приємно було дивитися на неконвенційну привабливість персонажок (чудова репрезентація різнобічності краси жіночого тіла) і спостерігати певне сапфічне напруження між ними (особливо мені сподобався момент їх бондингу під час обговорення п'єси, коли на екрані з'являлися квіти). Мотивації героїнь життєві і зрозумілі, особливо Абаддон до буття мега люб'язною і привітливою до мовчазної, байдужої, холодної і прямолінійної Єви, хоча, ніяково маю признатися, що не зовсім розумію, чому такий контакт вона не могла встановити зі своєю колегою. 

Візуальний стиль чудово пасує до тексту, влучно відображаючи стійкість і життєствердну незламність цих жінок. Кількість і різноманіття цг підходили різноманітності сюжету.

Окремо хочу сказати, що добре, що автори подбали про те, щоб ми не чули звуки сирен корабля чи звуків стикнення космічного каміння з корпусом, оскільки це напевно вберегло чутливих людей і ці звуки абсолютно не були необхідні для заглиблення в історію і саунддизайну. Звук і музика чудово підходили під настрій і зовсім не набридали мені.

Дякую Вам за таку різнобічну гру з репрезентацією дійсно важливих тем. Справді важливо популяризувати людський зв'язок, вразливість і небайдужість, ця гра точно змінить світ на краще.

Це було неймовірно!! Мені дуже подобається, як написаний текст! Хоч деякі електронні листи було важкувато читати, але бачу відсилки на ваші минулі ігри >:)

Здавалося б, від поєднання бюрократичного пекла та sci-fi сетингу у космосі мало б бути холодно, але під час читання (особливо більше до середини новели, коли більше взаємодій між Євою та Абаддон) відчувається тепло та якийсь затишок. Візуал дуже гарний, прочитала, що працювали декілька художників, але у поєднанні фонів та спрайтів ГГшки це навіть не відчувається. Можливо це просто тому, що я особисто люблю поєдання рожевого з блакитним 🤤🤤

(Я шипперю Єву з Абаддон, нічого не знаю 🛐🛐. За два внутрішньоігрові дні та мою годину прочитання між ними було більше інтимного напруження (в моїй голові) ніж у романтичних новелах на 30 годин)

Потужно! Потужний текст, вам треба книжки писати! Пісня в кінці класна, композитор талановитий

Одразу хочу відмитити: стиль не зібраний до купи і потребує допрацювання, але арти самі по собі дуже круті, мій респект художниці. Сюжет трохи нуднуватий на початку, місцями не було зрозуміло, що відбувається, не дуже зрозуміла фінал, як і зв'язок основної історії з п'єсою, але з часом історія затягує і мова автора досить приємна. Дуже круто передана атмосфера офісної роботи і тяжкої боротьби з бюрократією, як і взагалі сам концепт історії дуже крутий. Гра загалом лишила приємний післясмак)