itch.io

дякую за відгук! рада, що вам сподобалось! також, дуже круто, що ви помітили “Use your headset” постер. це була просто гра слів з head — headset і відсидка на те, що Єва не використовує навушники, хоча повинна :D але мені подобається теорія з нагадуванням.

з приводу ідеї, вона зʼявилась ще рік тому, коли я прочитала книгу «Усі ці світи ваші». я дуже хотіла зробити історію, повʼязану з пошуком позаземного життя, але я думала зробити більше акцент саме на наукову частину, але  персонажі, як завжди, вирішили самі. тема ”шепіт” якось надихнула на більш людяний сюжет. 

конфлікт "людина — менш розвинути позаземне життя" загубився, але, може, колись я все-таки зроблю історію саме про це ˚✧₊⁎❝᷀ົཽ≀ˍ̮ ❝᷀ົཽ⁎⁺˳✧༚ 

дякую за відгук!! рада, що гра виправдала себе 🫡

дякую велике за відгук та за ваш стрім!! і що звернули увагу на те, як описані голоси 

дуже дякую за відгук! приємно, що гра сподобалась!!

!спойлери!

відповім за шепіт. моя ідея була в тому, що великий акцент на голоси. вони багато описуються. і, у фіналі, голос Єви не почутий, бо він настільки «тихий» :) плюс Абаддон — відсилка на змія-спокусника, який намагається розхитати Єву, і теж все це робить ласкаво, інтимно, у фіналі дає знання — шипінням-шепітом. ще система, яка тебе не чує… тому розумію, що воно як раз і відчувається так клаптиками, бо так і є

дякую за відгук!! 

АХАХХАХ ДЯКУЄМО ЗА ІНСАЙД!! я би дуже хотіла перекласти її!! буду рада, якщо знайдуться люди, щоб з цим допомогти, тому щиро дякую за пропозицію! ціную це

дякую велике!! неймовірно приємно!! дякую, що написали це та дякую за те, що понесете слово далі ヽ(´▽｀)/

дякую велике за відгук!! дуже рада, що новелі вдалось вас вразити! зараз подумала, що «До берега Едем» справді схожа на вашу гру, але фінал інший :) 

!спойлери!

в плані голосу, ми дуже хотіли додати субтитри, але це дуже складно для пісні на шість хвилин. якщо цікаво, то текст пісні:

https://docs.google.com/document/d/1HV08gXiFGEEPWynDZV98Vy1VEx_3epw7M_5y8VJtQac/edit

видно, що над грою думали. від назви до відсилок у іменах — автори хотіли показати ідею. це дуже круто. гра справді недороблена, але її можна ревізнути. 

пейсинг історії цікавий. я одночасно і згодна, і не згодна з ним. далі будуть спойлери. 

спочатку мені здалось, що все якесь занадто повільне. так, нам дають важливий лор, але якось його занадто багато стіною. якось воно скупчено. якась героїня повільно. якось воно все пояснюється занадто сильно, і є місця, де, в принципі, можна було б і зупинитися. 

а на острові потім — все швидко. рішення швидкі, зміни швидкі. з однієї сторони, це схоже на те, наче на другу частину не вистачило часу. з іншої, в контексті історії — це працює. минуле — повільне, темне, але бурхливе — наче то море, в якому ми є. теперішнє на острові-забутті — швидке. зміни вже тут і зараз, все коїться одразу, без попереджень. шось в цьому є. особливо, враховуючи відсилки. 

все-таки, якщо дороблювати історію, хотілось би більше героїні. дуже хочеться бачити, що вона втрачає. можливо, показати більше, як вона на цьому кораблі в нескінченних однакових хвилях бачить минуле, якісь знакові події. рефлексує. я би, можливо, почала б з цієї газети, без того, що її читає героїня, а потім перенесла би нас на корабль. або якщо хочеться інтерактив, то можна було б додати каюту, де можна поклацати предмети та дізнатися більше про Тоню (і дати туди ту саму газету). це чисто ідеї, якщо дороблювати :D коротше, буквально трішки це розбавити саме чимось особистим для персонажки. швидкий острів мені так сильно не завадив в ретро перспективі, як я і говорила.

музики нема. в морі — вайб. на острові би все-таки хотілось чогось, бо воно б могло додати ще більш анкенні відчуття після хвиліасмр.мп4. візуал мені сподобався. дуже прикольні ефекти з руками, сподобались хвилі. з цим реально можна щось дуже круте зварити, бо воно вайбує з історією, навіть у контрасті з більш мультяшними спрайтами. 

удачі вам велике і надалі! дякую за гру!

гра мені сподобалось. круто, що проєкт використовує візуальні підказки замість того, щоб прямо щось писати, тим самим використовуючи потенціал медіа, в якому працює. візуально та музично гра хороша. 

зі стилем тексту можна ще попрацювати, але він свою функцію виконує. особисто я фінал зрозуміла, і він мені не здався несподіваним. мені здалось, що усе пояснено в міру. можна було б додати більше взаємодій між Шейлою та гг для більшого ефекту, але сенс доноситься і так. коли гра на джем, то нема часу на слоубьорн. 

хотілось би місцями, щоб розмова між персонажами була більш «професійною» (наприклад, фінал). це б посилило ефект та зробило б ще більший контраст. проект, насправді, можна ревізнути та дотягнути без всіляких драматичних змін в сюжеті та пейсінгу. 

дякую за гру!

неймовірно дякую за відгук!

дякую за відгук!! дуже приємно.

все окей, у мене від кількості дзвону на квадратний метр тексту теж стало все дзвонити 😍 але, якщо серйозно, то це справді була небезпечна гра з таким частим використовуванням, тому розумію. рада, що візуально та аудіо гра сподобалась!

дякую за великий та розгорнутий відгук. дуже приємно, що ви витратили на це час! 

дякую за компліменти. хочу зазначити — уважний читач помітить, що в грі згадується аж два (2) чоловіки. 

в плані контакту між героїнями, гра — відсилка на динаміку Єви та змія-спокусника, тому, хоч це й трохи йде проти закону шансу та логіки, усе стається вперше. 

про звуки ми також дбали, тому приємно, що ви це відмітили. я спеціально попросила композиторку писати музику, в якій буде темп сирени, але сирени напряму не буде. в якості референсу але, була взята композиція, яка міксує у собі звуки попередження про наближення потяга, щоб все точно було окі. 

ще раз дякую за час, який ви витратили на відгук та гру.

дякую за такі приємні слова! дуже рада, що гра вам сподобалась! такі відгуки дуже мотивують працювати далі.

окреме дякую, що витратили час, щоб прочитати той покинутий богами файл. приємно, що вас настільки зацікавила гра!!

зі звуками, спочатку була ідея робити постійний монотонний звук техніки на беці, але це складнувато провернути під час джему, щоб воно було органічно та працювало. але це справді хороша познамка на майбутнє. ще раз щиро дякую ٩( ᐛ )و  

гра дуже стильна, і стиль цей обдуманий. на екрані хоч моментами і є багато тексту в різних місцях, але через те, що нові репліки короткі, читач не губиться. на початку, більш короткими фразами, гра «вчить» себе читати, що прям супер з точки зору гейм дизайну.  єдине, що можу порадити в плані тексту — наступного разу, якщо подібне провертати, я б рекомендувала зробити невидиму «рамку», де тексту не буде. тобто, щоб він не був занадто близько до краю екрану. з точку зору дизайну, це виглядає так, наче координати погано порахували. і все ще стиль супер, але це просто критицизм на майбутнє. у рамках джему, я б за це бали не знімала.

філософія гри мені сподобалась. люблю я гуманізм, що поробиш, а для мене історія була саме така. справді твір, як то мовиться, bittersweet. 

тут, можливо, будуть спойлери для тих, хто тільки збирається грати. мені трішки завадило, що чоловік у нас зламаний, а вона — усе хороше. я розумію, що тут воно працює, але все одно, особливо враховуючи, що  ці персонажі — функції, а не повноцінні герої з історією. я залишу це відкритою дискусією, бо впевнена, що більшості то не завадить. все-таки, автор до Ж відноситься поважно, і у грі є broken expectations. для мене неприємний післясмак скоріше викликане тим, що у грі, яка, як мені здалось, говорить про суспільство, персонажі отримали гендерно-закреплені ролі. again, це моє велике імхо. історія розповіла те, що хотіла, так що воно в результаті працювало. 

гра в будь-якому випадку — досвід, тому я б радила її спробувати хоча б заради естетичного задоволення. справді хороше оформлення, зроблене з думкою. музика теж допомогає присилати враження. 

дякую за гру!

дуже сподобалась естетика гри. мені подобаються сюжет з закулісся, тому було цікаво пережити цей досвід з персонажами.

самі персонажі неоднозначні. цікаво, що Ніна теж виявилась не такою простою. на початку є від неї цей вайб, що вона буде в білому пальто, але сцена "після титрів" добре показала, що вона така сама людина, як й інші. тінейджери ведуть себе відповідно.  Лілю я теж розуміла. дякую, що аргументи обох персонажек мали вагу. 

сам текст простий у розумінні, гумор саркастичний та життєвий. моя єдина критика - що на початку я не врубилась, що то від першого обличчя, а потім мені здалось, що ми граємо за якогось третього протага. можливо, хорошим рішенням було б друге речення сформувати як "цю казку я почну (...)" . звісно, можливо то був ваш задум, але мені реально знадобилось від одного до трьох бізнесів днів, аби перелаштувати мій мозок, що це від першої особи.

окремо мені сподобався конфлікс між Любою та Ромою. він живий, одразу додає глибини. це справді цікава деталь, бо я не впевнена, що зустрічада таку соціальну глибину в творах з цим тропом. ну і те, що все-таки є мораль, чому так робити не дуже добре, теж сподобалось.

стиль гри супер. сподобались ці вправи, з черв'ячків померла. діти такі діти </3.

музична композиція та як оформлено меню сподобалось. дуже б хотілось більше композицій у цій грі, можливо, колись у майбутньому!

дякую ввелике за гру.

дякую!! дуже рада, що вам сподобалось!! 

новела залишила по собі добре, тепле враження. видно, що робили її з любов'ю, а таке читати завжди приємно

сподобався лор. цікава ідея з богами та проханнями до них, але я так і не зрозуміла, що робить прокляття. тобто, боги слідують тих проклятих, а потім... вбивають? через це було трішки тяжко погрузитися в історію повністю.

діалоги між гг, особливо в фіналі 4, дуже хороші, і у них віриш. враховуючи, що історія не дуже довга, я справді повірила в те, що вони відчувають один до одного. після фіналу 4 аж не хотіла проходити на інші, бо здогадувалась, що там буде хд

з приводу стилю написання, імхо, лор у лоба на початку трішки вибив. можливо, це можна було б розповісти флешбеком у минуле, де гг тільки зустрілися? тоді і був би сенс, що вони це обговорюють, і воно було б більш органічно. але такі моменти справді складно вписувати у тяжкі на лор сеттінги.

атмосфера суперю намальовано чудово. беки мальовничі, знурють у себе, добре підібрані кольлори. сподобались ілюстрації персонажів, особливо у фіналі 4.............. так, я його згадаю ще 398938402849234 разів.

дякую за гру! справді сильно вийшло.

п.с.: дякую за фінал 4.

дякую за відгук! я рада, що в цілому історія залишила приємне враження, не дивлячись на недоліки. 

можу сказати з приводу пʼєси та її звʼязком з головною історією.   

!СПОЙЛЕРИ!

Митець — Абаддон. вона себе з ним асоціює, вважає, що він геній, якого не зрозуміли. її аргумент — чи те, що він монстр міняє його як особистість. вона бачить його, як Beast в Beaty and the Beast, якщо коротко. 

героїня — Єва. особливо в кінці натяк на те, що вона може мати імʼя (бо в пʼєсі усі названі за хистом), якщо довчиться на інженерку. 

мотивацію Абаддон я залишаю на розсуд того, хто читає, але з натяком, що вона романтизує оцю «незрозумілу» натуру Митця, та хоче піти гарно. її теж ніхто не розуміє!! вона не така як усі!! (місце для вашої цитати з «До берега Едем»)

так, все буде добре!

it's so fun to play around with the paragraph order and to see new results each time. 10/10

йой, розумію! я минулого джему приймала участь одразу в двух джемах (°▽°) це дике вигорання, нікому не раджу, тому справді краще пересидіти. але справді, якщо будете робити баді-горрор, то я б почитала! в вас дуже цікава подача сюжету 

дуже чекала на вас ще минулого разу 🙏 удачі вам з усім!

ЗАНАДТО ІНТРИГУЄ, дуже чекаю 

сподіваюся, код на знижку на манакор йде в комплекті з грою

дякую! я сняла декілька невеликих відео, але вони дуже криві і в одному, де повинен був бути супер процес, я 90% виправляла помилки і там видно тільки мою голову над столом :,з

ВОУВОУ виглядає супер, буду чекати

супер подобається оформлення, буду чекати на вашу гру!

вау, концепт звучить дуже цікаво і подобаються дизайни персонажів! прошу запитати, цей концепт не бере натхнення з єгипетської мітологіі? в позитивному контексті, просто я сама ancient Egypt history enjoyer, то мене таке цікавить :D обовʼязково пограю на релізі, удачі вам!

подобається піксельна мальовка! удачі вам з вашим першим проектом, обовʼязково пограю, коли вийде ⚔️

ахах, да, я таке люблю :D і можу зрозуміти, ми з Оріноку також робили гру за тиждень (точніше вона все робила, а я просто малювала). це дуже короткий термін, але ви справилися з основною задачею, тому все інше — дрібниці. але буде цікаво, якщо зробите якесь оновлення на більше виборів!

спочатку хочеться дуже сильно похвалити візуал. дивилась я на цукропати з першого дня появлення на сайті, дивилась, але ніяк не могла зібратися докупи, щоб сісти та пройти. і от, нарешті, добралась. Її емоції дуже мило зображені. я зупинялась, щоб роздивитися кожен спрайт — такі вони всі живі та яскраві. самі Цукропати також вражають. такі мрійливо-загадкові… 

!!спойлери!!

сильна гра.

коли я проходила вперше, то обрала ліву гору. ну, сказали ж ліву. Вона померла. думаю, ну то може то ліво було лівим для неї. обрала нове ліво. вона знову померла. я сиджу загублена, думаю, може, там була третя опція. запускаю ще раз. Вона зі мною говорить з меню. думаю, о, знайшлося, то жовтеньке та смугасте.

прорив четвертої стіни, який не відчувається проривом, а лише частиною реальності наших думок. дуже гарний та правильний посил, який ховається в яскравих та щасливих Цукропатах, справді залишає після себе присмак. особливо, коли запускаєш гру ще раз. 

дякую вам велике за таку чудову гру. вона заслуговує уваги, буде дуже цікаво подивитися ще колись на ваші проекти!

дуже красива гра. музика в магічному світі вразила, дуже гарно підібрана. також, як і всі інші звуки та ефекти — видно, що ви справді намагалися зробити гру максимально привабливою. порадували маленькі коміксові панельки зі сценами — дуже добре вписалися. в цілому, всі, хто працювали над візуалом — великі молодці. 

мені текст сподобався. я думаю, що помпезні описи в фентезі світу не були зайвими. в грі така атмосфера, що їй це підходить. порадували і діалоги з Персі — особливо той про аніме. щось в ньому є таке життєве, що прям відчуваєш персонажів. насправді, ці місцями забавні, місцями сумні спогади дуже сильно додали грі. було цікаво читати, але, на жаль, історії не вистачило :( я так і не зрозуміла, що саме сталося, і, як і в деяких інших людей, виникли питання щодо того, як ці світи між собою повʼязані. 

задум мені сподобався, але трішки все-таки закрученість збила пантелику. я зрозуміла метафору хорошої (?) кінцівки, але прийшлося додумувати те, що не хотілось би додумувати. все-таки, в цій історії хотілось би більше деталей. 

я дуже дякую вам за гру! мені було вельми цікаво грати, і я рада, що ознайомилась з нею. удачі в наступних проектах!

гра, яка нічого не втрачає від своєї довжини. коротка, але така, що віриш — насправді, я була вражена, що все не закінчилося на дорозі. 

!!спойлери!!

зазвичай не люблю повороти з розряду «це все був сон», але тут подібне було аж два рази, але, при цьому, через майстерний текст негативних відчуттів не викликало. мені сподобалась ця уважна кішка в кінці. справді наче слухала переказ чужого несправжнього життя, яке виявилося таким реальним. 

звуковий супровід дуже сильний. просто звуки навколишнього середовища додали реальності нереальному, так би мовити. сама стилістика також цікава. я би сказала, на любителя, але свою задачу конкретно тут добре виконує. вона реалістична, але така необережна, що додає грі атмосфери. 

скажу тільки з приводу виборів. я би додала ще або декілька таких незначних виборів, або прибрала би їх взагалі. я думала, може, ця бабуся потім відгукнеться тим, що він вирішить не рятувати/рятувати кошенят, але не склалося. це символічно — відсутність впливу на сюжет, але, на мою думку, трішки вийшло не туди, не сюди. 

дякую велике за гру! удачі в подальшій роботі!

перша гра з джему, яка змусила мене сміятися. дуже сподобалась пушка та найсильнішавалютавсвіті тм :D

відмічу кількість анімації. в мене проблеми з концентрацією уваги, тому факт того, що на екрані постійно щось коїлося, дуже допомагав. через це все відчувалось живим та динамічним, а самі ефекти зроблено дуже якісно. момент, коли пушка проривала реальність (?) та в дирах зʼявлялися обличчя вчених — це прям сильно. 

про гумор. він не глупий. чесно признаюся, чомусь я цього боялась, але в результаті жарти виявилися справді якісними. можу окремо відзначити, що головна героїня — не типова саркастична розумняша, яка най-най, бо всі інші персонажі твору не дуже розумні. тут гумор будується саме на взаємодіях і на реакціях, а також на хороших коментарях про лор самого світу. це прям добре-добре 

щодо візуалу. стиль приємний і дизайни персонажів, це шо-то з чимось. здоровʼяка з нон-байнарі краваткою я ще не бачила :D також окремо бонус на аутистичну поведінку вченою, яка перекликається зі значком. 

і окремо дякую за попередження про звуки пострілів! це дуже гарно з вашого боку. 

всім, хто не грав — однозначно да, рекомендую. 

дякую за чудову гру! удачі з майбутніми проектами!

гра наче й достатньо коротка, але я встигла привʼязатися до світу та персонажів. чомусь дуже сподобався друг головного героя — вийшов живий і цікавий. тіфлінгша, яка приєдналась, теж зі своїм характером, і хоч її багато не було, вона також западає в душу. 

було цікаво погратися з налаштуваннями класів. якщо ви плануєте робити велику ігру, то, дійсно, не уявляю, як це буде запарно, якщо тільки не дати головному гравцю якийсь особливий клас в результаті :D

в плані візуалу, спрайти дійсно красиві і приємні, але бекграунди намальовані також хотілось би. ніп-сілуети — це дуже хороша економія часу та обозначення того, які вони насправді не живі, тому єдиний промальований ніп в барі справді одразу вибивається і показує, що щось тут реально не чисто. 

мені дуже сподобався аудіо супровід. прям дуже добре вписується в атмосферу, особливо разом зі звичайними звуками. я була здивована диханню героя на початку в хорошому сенсі.

справді стало цікаво, що ж буде в результаті, тому дуже буду чекати продовження гри! єдине, що можу зауважити — я розумію, що тут в вас був часовий ліміт, але хотілось би трішки більш плавного погруження в світ в повній версії. тобто, без того, щоб герой просто пояснював правила світу. на початку це виглядає добре, але на моменті з кіберпанк світом пояснення про телепортаційну систему виглядають наче притягнуто. я розумію, що це можливо, але якби була можливість якось це через діалоги зробити, було б супер круто. 

дякую за чудову гру! буду слідкувати за її долею і подалі. вона мене справді дуже зацікавила і було сумно, що так швиденько закінчилась. ви зробили дуже гарну роботу

по-перше, відмічу текст. одразу згадала, як я грала в «when they cry». не знаю, чи зберегли вони це в ребуті, але в оригінальній грі як раз був оцей текст на увесь екран та два дефіси замість одного цільного —. аж захотілося переграти. мені особисто це не заважало, але можу зрозуміти, що для когось це стане сюрпризом. з іншої сторони, в грі сильна сторона це як раз історія, тому думаю, що подібний акцент саме на текст — це хороша ідея.

також про музику. мене вона більше відволікала, можливо, вартувало б обрати якийсь інший, більш спокійний амбіент на моменті з санаторієм. 

тім, хто буде грати, раджу пройти обидві кінцівки, щоб скласти повне враження.

!!спойлери!!

історія мене вразила. чого-чого, а от подібного я не очікувала. дякую за підняття теми вирубки лісів — завжди актуально. поки нам обіцяють саджати більше дерев, натуральні вирубають, через ще стається купа лиха та проблем з землею на крутих схилах, яку до того тримали коріння. Гера — чудова героїня, яка прагнула змін, але можна зрозуміти, чого вона злякалась, коли власник санаторію був вбитий. мені сподобалося, що вона саме збіжала, це реалістично. також реалістично, як і те, що вона намагалась потягнути Ліну та показати їй злочини проти природи. вона наче хапалась за нею, як за єдину, хто може її зрозуміти. 

історія завершена. як правильно сказали в коментарях, трішки зарізко бросили твіст в кінцівці номер два. мене це вибило, але в цілому, враження сильно не портить. гра все одно на актуальну тему та з хорошим посилом. 

дякую велике за гру! удачі в майбутніх проектах <3

гра дуже приємна! головна героїня справді відчувається, як така маленька дівчинка, яка думає, що от зараз всіх переможе, зараз все змінить, але в результаті виявляється, що все не так просто :D дуже сподобалося, як історія доповнена дитячими малюнками, але, можливо, якщо доробляти, то я б залишила сказки дитячими, а от саме момент, де мама читає казку, реалістичним. 

!!спойлери!! 

дуже класно, що журавель спочатку так зіграв вкінці! мені подобається ця метафора та відчуття, наче мама знову захистила Емму. також Тіммі неймовірно милий. це достатньо типовий дует — мама дівчина та саркастичний іграшковий напарник, але тут воно добре грає, оскільки сама Емма теж з характером, тому можна зрозуміти, чому її плюшевий звір такий же язикастий. а ще ведмедик-лицар — це дуже мило. уявила його в величезних поножках :D 

я обовʼязково пограю в гру, коли вийде друга казка! дуже хочеться повернутися та глянути, що там буде. насправді, я впевнена, що цей концепт можна зробити навіть трішки більше, зробивши казки чотири, і це все ще буде цікаво через хороший стиль оповідання та гарне доповнення малюнками. 

дякую велике за гру! удачі в наступних проектах!

чудова гра, яка справді гарно підводить до головного сюжетного повороту. мені сподобалося, як ти починаєш розуміти, що щось не так ще на початку, але при цьому точно сказати не наважуєшся. я рада, що твіст виявився не таким депресивним в результаті, як я подумала, хоча хороша кінцівка теж натякає на те, що все й не так райдужно в житті головної героїні. 

!!СПОЙЛЕРИ!!

мені особисто тема деменції знайома через власних старих родичів, і дуже рідко зустрічаються ігри, які дозволяють це так ніжно та з розумінням відчути. я не можу точно сказати, що ви хотіли її показати, але остання репліка онуки на це як би натякає, тому буду відштовхуватися від цього. дякую за гру, яка дозволяє подивитися на життя людей, які поступово втрачають звʼязок з реальністю, але все ще намагаються бути поряд з тими, хто для них важливий. 

мальовка підходить. яскраві кольори добре поєднуються з оповіданням, і саме оповідання — чудовий текст, милі жарти. можливо, декілька здалося мені трішки недоречними (наприклад, чомусь вибила «не чує баба»), але в цілому — текст завжди натякає на те, що щось не так, але до самого кінця ти не можеш оцінити масштаб трагедії. 

дякую за таку чудову гру!! удачі подалі в розробці