історія мене зачарувала. дуже гарне оформлення, магічна музика, смачний текст з ритмом… воно мене затягнуло і хотілось більшого…
скажу чесно, я прийшла, бо мені сказали, що тут ЮРІ… в принципі, з юрі як завжди. очікуєш одне, отримаєш психологічну травму. цей твір тримає планку і в цьому плані не підвів, але фінал все-таки мене розчарував. далі поясню чому, та припускаю, що то здебільшого просто мої особисті вподобання, а не обʼєктивна критика.
твір починається з чогось абстарктно-негативного, допоки атмосфера не міняється на більш магічну, грайливу, затишну. та зрозуміло, що все не просто така, і потім і наша героїня починає відверто здавати. як на мене, психологічний аспект для настільки маленької історії досить навіть солідний. я собі то так трактувала, що зламана життям дівчина намагалась всі свої емоції виплеснути на плод власної уяви, бо вона не знає щасливого життя, і може й транслювати далі тільки негатив. та фея була єдиним світлом — світло, яке не виживе без того, аби його не плекали, та плекати нема кому… і от, селф-деструкція. і ця історія б на мене працювала, якби не фінал. не впевнена чому, та мені здалось, що для історії з такою вже темною атмосферою він додав ще більш непотрібного фарсу. поведінка героїні вже шокуюча, і вона була більш сильним сценарним ходом, аніж сцена у фіналі…
як написано мені сподобалось. мінімалістичне хороше оформлення. музика трохи погано лупилась, але атмосфері дуже підходила. я би може додала ще якісь ахи-вздохи для феї, бо мені здалось, що це могло б намалювати ще більшу dating scene атмосферу 🤔 але інакше претензій нема, зі speech-bubble дуже сподобалось :)
я би з радістю ще прочитала роботи від вас ОСОБЛИВО ТОКСИЧНИЙ ЮРІ!
наснаги у творчості!