гра витримує стиль та заданий тон. мені сподобалась «ретро» графіка, і хоч вона й проста, невеличка анімація персонажа додала життя. сподобалось, що трохи виглядає, наче хлопець стоїть за кафедрою. вайбить з історією.
дуже хороша гра зі звуками. мені здається, ви вдало використали аудіо, бо замість того, щоб постійно писати про постріл, ви все-таки поклались на те, що читач зрозуміє це зі звуку. я вважаю, що в такому короткому форматі — це чудове рішення.
текст доносить думку. описів тут нема, але воно й не треба. моя єдина значна критика — перші мої вибори призвели до того, що не було пояснень щодо справи, і в результаті монолог «відпусти, не всі тобі будуть вдячні» здався… недоречним. також, на майбутнє, три крапки — то вже пунктуація. коми потім ставити не треба. розумію, що робилось в соло, тому таке легко пропустити.
потім переграла (прокліклала все, що могла), і зрозуміла увесь сюжет. у маленькому форматі це ще не проблема, але в майбутньому раджу все-таки передивлятися гілки розгалужень, щоб все навʼязувалось, бо у великих іграх вже менше шанс, що хтось буде все дивитися :( або це треба робити частиною механіки, що могло б бути цікаво у детективі 🤔 наприклад, що кожного разу, як ми повертаємось, він згадує більше та більше інфи чи щось таке.
як на соло проєкт з обмеженим часом, вийшло добре. ще раз хочу похвалити працю з аудіо-сторітеллінгом: просто та ефективно. наснаги вам у майбутньому!