Хммм... Відчуття щодо гри досить дивні)
Музика, звуки та візуал пречудові! Шалено сподобалося і дуже атмосферно))) Закохалася в атмосферу, лиця тіней(?), а також мальовку очей гг... КАЙФ!
А сюжет... Ти половину гри просто не розумієш до чого взагалі ведеться і що твориться... і були б ще якісь моменти, де б ти будував потрохи історію. А так ти просто спостерігаєш як пацана булять, не розумієш за що і не розумієш в реалі чи грі. Потім на тебе вивалюють всю інфу... і ти просто сидиш з купою питань та тупою поліцією... ахах... Хоча булінг показано звісно досить добре, але... через те, що ми не знали персонажа - не відчулося, на жаль... Також не помішало б перечитати текст і виправити граматичні в основному помилки)
В будь-якому випадку було цікаво зіграти! Дякую за гру!!!
Play your_shadow
Твоя Тінь / Your Shadow's itch.io pageResults
| Criteria | Rank | Score* | Raw Score |
| Звук | #4 | 4.368 | 4.368 |
| Відповідність темі | #10 | 4.158 | 4.158 |
| Візуал | #11 | 4.263 | 4.263 |
| Реалізація | #14 | 3.842 | 3.842 |
| Загальне враження | #15 | 3.789 | 3.789 |
| Задум | #25 | 3.789 | 3.789 |
| Текст | #32 | 3.263 | 3.263 |
Ranked from 19 ratings. Score is adjusted from raw score by the median number of ratings per game in the jam.
Comments
Хочу почати з того, що мені дууже сподобалось у грі: візуал. Він наганяє атмосферу страху, безнадії. Мені було і стрьомно, і тривожно за головного героя. Стиль малюнку чудовий!! Також звуки і музика роблять свою роботу.
Ох, але з текстом... є трошки проблем. Багато думок ви подає дуже сумбурно і їх важко зрозуміти. Речення ніби непов'язані між собою логічно. Текст виглядає наче потік, який ви не котролюєте і не зупиняєте. Також трошки понамішували стилів - розмовного і художнього. Зараз поясню, чому це проблемка саме тут, бо взагалі ці два стилі нормально співіснують (розмовний в діалогах, а художній у всьому останньому). Десь ви пишете "сміття", в іншій репліці вже фігурує "мусор", десь діалоги такі типу... серйозні, художні, десь це вже розмова школярів, які не склідкують за чистотою мови... Це викликало в мене такий дисонанс, що під кінець гри я прискіпливо вичитувала кожний русизм. Також присутні пунктуаційні помилки (десь кому забули, десь зайва). Через усе це історія не виглядає цілісно, не виглядає як шось повноцінне: там шось написали, якісь філосовські думки, ідею, пробіжались по ідалогах, де клюють ггшку, потім знов думки, шось такі обірвані.. ой. Склалось враження, що це чернетка. (так може бути бтв, все ж таки, 2 тижні і у всіх різні можливості)
Про різкий перехід між грою і реальністью вам вже писали, але теж скажу, що я спочатку не догнала, що відбувається з головним героем.
Згалом, в мене позитивне враження. Я відчуваю, що у вас є жага до аналізу складних питань у соціумі, до вираження цих ідей в історії. Це прикольно. Я взагалі обожнюю важкі психологічні штуки, на грані з якимось хоррором, а атмосферу ви вмієте наганяти.
Дякую за гру!
Чекала на вашу гру ще коли були темки на джемі, зацікавила мальовка та стилістика (неонові кольори, очі, лінії) - і це дійсно виглядає ефектно. Цікаве яскраве візуальне рішення. Хоча багато де анатомія постраждала трохи, а ще десь спрайт героя скакав в ожній сцені, а блік на його волосі ні - і якщо чесно це навіть не як недолік, мені цікаво як воно там кодом реалізовано було, що так виглядало ^^
І побачила там нижче, що про текст думки різні, але мені здається, що оскільки в грі мова йшла саме про підлітка - всі написані речі і те, як вони написані, якраз доречні для мислиння підлітка. Для підлітка, котрий закрився від світу і ним ображений. Хоча помилки мене дійсно трохи бентежили - я сприймала це як частину мислення героя.
Звуки класні. Перший скример в школі - дуже потужний, ви викликали в мені переляк неіронічно.
Але найбільше за все мені подобається ідея з нашарованністю: тим, як герой поділив себе на дві частини, тим, як він, який любить тікати в світ ігор - у своїй підсвідомості переживає виверт, де він ніби як завжди грає в гру, яка виявляється його життям і завдяки чому він може або знайти вихід зі своєї ситуації, або ще більше втрачає над нею контроль. Хоча все ж неочікувана допомога виглядає притягнутою за вуха, але я вбачаю просто нестачу часу на те, щоб якось більше розписати чому так сталося, проте відчула полегшення за Дена)
Трохи напружувала занадта жорстокість отучуючих, але можливо це те, як герой їх бачить, а не прямо відверта картина світу? Хоча водночас для малих містечок, це теж може бути реальним, просто мені здалось занадто. І хочу спитати, чи я вийшла на всі фінали: їх 3 чи більше?
Та дякую вам за атмосферну гру)
(відгук знову пише сценаристка проєкту)
Мені сподобалась атмосфера і мені сподобалась задумка. Погоджуюсь з усім сказаним нижче про музику і візуал. Дисклеймер про епілепсію - топ. Є трохи граматичних помилок, просто ввічливо раджу закинути текст в програми для редагування. Або це стиль автора і проігноруйте коментар.
Мені подобаються малюнки, але я погоджусь з коментарями нижче про слабкість тексту. Не буду повторювати: так, деякі фрази натягнуті, відчувається трохи штучності.
Є трошки питан до подачі. Мені було не зрозуміло аж до моменту, коли він прокинувся, чи це його засмоктало до гри, чи там такі діалоги пророблені і те що каже головний герой прописане програмою. Це мене збило і не дало відчувати страх. Було незрозуміло в чому звинувачують героя. Але це змушує читати. Хороший хід, чому б і ні. Тобто до періодики подій загалом мало питань.
Але при цьому всьому, ці мінуси не так важливі. Для мене технічна якість тексту - це завжди про скіли і те, що можна напрацювати. Для мене важливим в першу чергу є задум та філософія автора. Тому я залишаю за собою право дофантазувати що буде з новелою, якщо виправити технічні помилки.
І тут все добре. Для мене філософія автора має місце бути. Задумка хороша. Кінець трошки змазаний, хочеться більше відчути більше зміни персонажа, його рішення. Хочеться поринути в цю драму з головою, а мені не вдалось. Мені хотілося б детальніше це відчути та прожити. Я хотіла б пірнути за ним в його переживання. Скоріше тому, що я справді не розуміла, чи це його затягнуло, чи це він дистанційно грає і так само як я досліджує інтерфейс гри.
Був дивний технічний момент: не завжди на клік мишки змінювся рядок, і треба було двічі натискати. Загалом мені ок, але якщо для вас це суттєво - то можете поправити.
Загалом, я б сказала, що це добре. Ви візьмете бета-рідерів, попрацюєте над сприйманням тексту. Технічні сторони завжди можна підтягнути. Важливо, аби у автора була стилістика та історія, яку він хоче розказати. Це у вас є, тому я думаю, що все вдасться. Я не ваша ца, але після релізу знаю в кого хочу кинути посиланням і я впевнена, що їм сподобається) Успіху вам!
Дякую за такий чудовий і змістовний коментар)
Оскільки з малюнками та музикою все чудово, то одразу перейду до тексту. Повністю з вами згоден, щодо проблем в сценарії.
Більшість помилок уже виправлені, і після закінчення джему я обновлю новелу.
Стало зрозуміло, що потрібно було одразу розповісти читачам, що головного героя майже на початку закидає в гру. Цей момент відбувається тоді, коли весь світ змінюється на темну версію. Длаі там проходять багато різних подій, і лише на самому кінці розкриваються карти.
Про те, що героя звинувачували невідомо в чому, це було так і задумано, щоб зацікавити читача.
На рахунок технічної помилки, швидше за все, це була пауза, коли вмикався скрімер чи йшов якийсь важливий або напружений момент. Іноді варто було зачекати декілька секунд, як при події, коли головного героя закидає в гру і відбувається те, що відбулось(намагаюсь без спойлерів xD)
І про філософію з психологією. Тут я точно трішки перестарався, через що було трохи води, деякі повтори в репліках і тому подібне. Можливо, я спробую переписати текст, але як сценарист, то я не зможу просто взяти і змінити фрагменти, це повністю може порушити всю структуру. Якщо буде потрібно, то перепишу весь сценарій. На щастя, свою команду не доведеться тривожити з цим.
Усі проблеми в цій новелі лежать здебільшого на моєму сценарії, тому я з радістю приймаю всю адекватну і аргументовану критику, щоб далі уникати таких проблем. Ще раз дякую за відгук, далі буде краще)
Що ж... багато хорошого, особливо візуально. Але от як новела -- вже складніше.
Ідея ескапізму спіймана добре. Гра в грі -- крутий хід, гарна задумка. По звуку все найс: чіпляє, не дає розслабитися, скрімери працюють на ура. Перший зроблено дуже круто, ці криваві усмішки -- страх втілений. Повторюваний скрімер із оком сам по собі хороший, але на третій раз напружує вже не так. Естетично, підбір кольорів та аж неоновий контур очей -- що треба, тут ніяких питань. Ставлю вподобайку.
А от з точки зору тексту -- дуже багато "філософських розмірковувань" на дуже простому рівні. "Сильніший завжди пожирає слабшого" повторюється не раз і не два, дослівно, і не передає при цьому ні цьогосекундний стан персонажа, ні розвиток думки, ні щось нове. Якщо половину таких реплік замінити метафорами, порівняннями -- це вже працюватиме набагато краще, бо читачеві буде цікавше наче обсмоктувати ту саму думку з різних сторін, знаходячи паралелі з життям і казати собі: "А дійсно, це були не просто слова... так все і відбувається..."
Ось такі думки. :)
Красиво, естетично, магнетично...ось, певно три слова, котрими я б могла описати цю новелу.
Почну певно із загального враження. Якби потрібно було якось схарактеризувати слово "атмосфера", то я б дала посилання на вашу гру. Тому, що атмосфера в ній надпотужна! Всі компоненти працюють разом так, що ти проникаєш під шкіру головного героя та дивишся на світ його очима.
Графіка. Це перше, що ми бачимо коли звертаємо увагу на новелу і ваша художниця мене дійсно закохала у свою роботу. Локації, головний герой, що змінюється візуально залежно від виборів, ці кольори...о боже, це все працює ідеально. Я ніби дивилася корейський горор, настільки графіка у вас кінематографічна!
Музика та звуки. За цей експіріенс взагалі окрема величезна дяка, тому що композитор неймовірно талановитий. Звуки підібрані так, що по тілу проходять дрижаки. Інколи від страху, інколи від тремтячого задоволення. Музика грає на струнах душі й потрапляє в саме серденько. Я дуже багато разів ловила себе на тому, що просто сиджу й слухаю...слухаю, настільки сильно ця магія поглинала мене.
А тепер перейдемо до улюбленого й самого головного (на мою скромну думку, звісно ж), до сценарію та тексту. Тут мені найважче дається відгук, тому що він стає ніби особистим. Читаючи слова сценариста, я згадувала як писала у його віці й це прям настільки схожий вайб підліткового максималізму, що мене зносить з ніг. Це не є погано, навпаки, в моїй душі текст відкликався особливою теплотою. Проте, зауважу, що потрібна практика і прокачування скілів. Тоді ти писатимеш просто неймовірно! Ще також розумію та зважаю на те, що сценарій був написаний менше ніж за тиждень і для такого часу це приголомшливий результат! Варіативність, різні реакції оточення на відповіді чи дії головного героя. Це неймовірно кропітка робота! Але я хочу, щоб ти тільки ріс у своїх навичках і тому спробую дати корисний, а не улесливий фідбек (певно це те, що я порадила б собі, якби могла):
1. Кожен діалог, сцена чи думка персонажа повинні нести сенс для сюжету, змінювати щось в ньому чи надавати нову інформацію. Тому, якщо хочеться додати філософії чи роздумів у думках персонажа, то оформити їх так, щоб вони точно наблизили читача до розуміння ситуації. Ти зараз вкидаєш читачеві якусь штуку на роздуми, але воно читається як вода, бо ні до чого не веде.
2. Діалоги зараз також награні й повторюють одне й те ж, що всі ненавидять та зневажають головного героя. Бо є враження, що вони всі ніби однакові. Тут знову ж таки спрацює порада з минулого пункту. Якщо в кожен діалог додавати якусь нову інформацію чи деталь, то вже було б живіше.
3. Переходи між деякими подіями прям дуже не зрозумілі. Я ніби уважно читала, пройшла на всі фінали, але поки ти не сказав, що у героя амнезія, я цього взагалі не зрозуміла...ніде не намацала цю інформацію. Так само я не відчула переходу між комп'ютерною грою та реальністю.
Ти можеш прислухатися до моїх порад, а можеш вчитися й розвиватися у своєму комфортному та єдино правильному напрямку. Проте, я впевнена, що якщо ти й далі писатимеш, то ще здивуєш цей світ чимось цікавим.
Я вже казала, що це неймовірно круто зробити таку кайфову новелу за тиждень??? Команда мега потужні мумнічки і я всіма вами дуже пишаюся! ❤️
Гра просто супер, стиль малюнку простий но при цьому такий классний, по правді кажучи я б з радістю пройшов продовження там де гг приймає тінь :)
Початок було трішки важкувато читати, вялий, але в школі все починає набирати оборотів! :)
Музика шикарна, атмосфера 10/10
На мою думку, все ж таки, вбивця гг
мені сподобалося ваше рішення зробити всю гру в контрастних кольорах, чудова атмосфера, саунддизайн її добре підкреслює. буллінг - тема, яку освічували вже купу разів в різних тайтлах, але ваша історія не виглядає банальною і її було цікаво читати
Місцями прикольна стилізація, непоганий текст) Видно, що команда старалася)
Leave a comment
Log in with itch.io to leave a comment.