Після проходження знадобилось декілька хвилин, щоб зібратись силами й оцінити гру. Це було неймовірно, але й дуже болюче.
Візуальний стиль дуже крутий, вдала гра з кольорами. Текст приємно та легко читався (наскільки це було можливо, враховуючи тему твору). Окремо відмічу музику та звуки: я вважаю, що для цього жанру це важлива складова і вони тут відмінно працюють на атмосферу. Я взагалі доволі чутлива людина, тому не знаю наскільки це подвиг, але вам вдалося видавити з мене сльозу. Згоден з попередніми коментаторами, що було б непогано перекласти і розповсюджувати цю роботу й на англомовну спільноту також.
Величезне дякую вам за гру!
Play game
24.02's itch.io pageResults
Criteria | Rank | Score* | Raw Score |
Візуал | #17 | 4.017 | 4.400 |
Текст | #19 | 3.743 | 4.100 |
Реалізація | #20 | 3.651 | 4.000 |
Задум | #28 | 3.743 | 4.100 |
Загальне враження | #28 | 3.560 | 3.900 |
Звук | #31 | 3.286 | 3.600 |
Відповідність темі | #42 | 3.195 | 3.500 |
Ranked from 10 ratings. Score is adjusted from raw score by the median number of ratings per game in the jam.
Comments
Хочеться кричати. Нестерпно. Нестерпно. Нестерпно.
Я ледь стримую крик у собі, але сльози стримати нездатна.
...
Я не знаю, що вам казати, якщо чесно. Бо це чортів шедевр і все тут. Робота з текстом, з передачею мислення дитини, малюнок, кольори, передача атмосфери - все на НАЙвищому рівні. А коли я згадую, що ви робили це 5 днів - ну в мене просто нема слів. Шедевр, дійсно шедевр. За 5 днів... Ви божевільні.
Хотілося б вліпити вам навіть більше ніж можливий максимум - в такому я захваті. Правда, не менш вбита водночас. Бо чути сирену викликає в мене не найкращий стан і розумію чому вона там, навіщо, без неї ніяк і видно про що гра - тому було слід чекати такого болю. Але хотілося скоріше перелистати текст: ще швидше, швидше читай той текст, так усвідомлюй і гортай. Така от паніка.
На дворі злива, грім гремить. У вашій історії руйнуються життя. За вікном у світі теж таких вдосталь. Мені ну дуже погано, відчуваєте?
Але саме в тому найбільша цінність вашої історії - в достовірній правдивості, чесності того, про що йшла мова. В тому, як воно сильно і потужно.
Дуже класний арт. Те, як ви малювали батьків не повністю, щоб ще більше занурити нас в дитяче світосприйняття. Як нагнітали підвалом-пащею і бабаєм - я дійсно _боялася_ підвалу (боялася ще й, що вони всі там помруть), і за це відчуття нажаханості вам лайк. І батьків відпускати мені справді не хотілося.
Пройшла лише один раз, але колись знайду силу переглянути інші вибори.
Єдине... Про ескапізм - не впевнена що він тут відіграний на всі сто, бо дитина в принципі в такому віці й не знає що то таке та війна, сирена, ракети. Смерть. Тому тут більше в принципі як вона може сприймати через незнання, а не тому, що тікає від того, що знає. Але навіть ця моя думка на заважає високо оцінювати все інше у вашій історії та перебувати в моторошному захваті.
Дякую. Це було дуже сильно і гідно. І підтримую всіх, хто наголошує на необхідності перекладу та поширення серед іноземців. Бо цю історію мають пройти якомого більше людей.
А і так. Останнє - текст. Я не знаю як описати наскільки в ньому все на своєму місці все правильно. Особливо ті слова про психолога та про те, що більше немає дітей, які б боялися бабая. Знаєте, типу як контрольний постріл - так щоб стовідсотково добити, ось що робить ваш текст та розставлені вами акценти всю гру. Занурюють глибше і якомога повніше передають біль.
Дякую. щиро.
Це перший такий розлогий коментар тут від інших розробників, тож... приємно бачити, що чіпляє. І приємно розуміти, що коментатор дійсно пройшов цю гру, на відміну від окремих акаунтів, що лишають коментарі масово на сторінках всіх ігор джему, навіть не гравши.
Перепрошуємо, що змушуємо вас проходити через всі ці емоції знову, та зараз це необхідно суспільству, що починає звикати до війни. І ще більше -- людям, які про неї чули лише з закордонних ЗМІ. Переклад буде. Обіцяємо.
Як автор тексту і режисер, дякую за схвальний відгук про мою роботу. Натхнення напало й не відпустило би, поки твір не був готовий, тож... радує, що всі задумки спрацювали як треба, хєх. Передати мислення дитини й художні описи авторським тестом водночас було дійсно непросто. Авторці малюнку сьогодні ж дам почитати весь коментар, їй так само буде приємно.
Ще раз дякую. Заради таких відгуків все й робилося. Якщо вони є -- значить, твір працює як годинник. Будемо старатися й надалі.
Для людини, яка весь цей час переживала війну лише новинами в Інтернеті, було дуже важливо хочаб на 30 хвилин пірнути у ту реальність, відчути страх від звуку сирен та гуркіту ракет.
Цю гру дійсно мусить побачити світ.
Проста, лаконічна, дууже поетична (чого тільки вартий текст на початку), з крутими порівняннями (нп підвал-паща монстра) і з фіналом, розриваючим серце.
НЕЙ-МО-ВІР-НО одним словом.
Гарно, дуже гарно, за такий час зробити такую красу, ви молодці! :)
Дуже емоційно, в технічному плані виконання ідеальне. Цікавий погляд на тему ескапізму, хоч і не класичний. Але всім зрозуміло, наскільки зараз важливий. Чудово по тексту - не забагато і дуже влучно. Під час гри всередині все стискалося.
+1 до перекласти новелу англійською та розповсюджувати.
А ще вже пізніше виявив, що автор мій давній знайомий :)
Гарний візуал [таке собі Місто гріхів навпаки], дуже непогана робота, як для першої новели)
З перших секунд новела вчепилася мені в душеньку, чи бо що там від неї лишилося, і не відпускала. Аж допоки не вимкнулася. Лишаючи на самоті з усвідомленням.
Стильна графіка, атмосферний звук, живі персонажі, сильні метафори і повідомлення, що несе в собі Бабай...
Друже, терміново перекладай новелу англійською і гайда поширювати її світом.
Зокрема, в якості ліків для тверезого сприйняття реальності .
P.S. Відсилка на Золоті простори <3 Ви зобразили пречудовий контраст сну і реальності.
Leave a comment
Log in with itch.io to leave a comment.