Чудова гра, добре прописані персонажі та приємний візуальний стиль. Ліля просто чудова)) Особливо сподобався контраст між дівчатами, коли одна прожила в активному вторгненні вже кілька тижнів, а для іншої це наче перші дні. За ікосаедр окремий комплімент) Дякую за вашу роботу!
Play game
Лисиця, яка (не) хоче бути людиною's itch.io pageResults
| Criteria | Rank | Score* | Raw Score |
| Візуал | #3 | 4.636 | 4.636 |
| Відповідність темі | #7 | 4.273 | 4.273 |
| Текст | #14 | 3.818 | 3.818 |
| Звук | #15 | 3.818 | 3.818 |
| Загальне враження | #20 | 3.636 | 3.636 |
| Реалізація | #26 | 3.500 | 3.500 |
| Задум | #32 | 3.636 | 3.636 |
Ranked from 22 ratings. Score is adjusted from raw score by the median number of ratings per game in the jam.
Comments
Прекрасна робота і мене засмучає те, як сприймають її інші( Я не бачу тут якогось засудження людей, які тікають від війни. Героїня взагалі тікає, від усього у житті, і це її мучить і засмучує, а війна просто сталась по дорозі. Мені подобається, що гра на актуальну тему.
Візуал гарний, от тільки герої виглядають молодшими чим є по сюжету, я думала героїні 14, а дівчинці, ну 7 десь.
Ця новела закликає залишати дітей в прифронтових містах і цього одного достатньо, щоб оминати її стороною.
Submitted
Руки геть від клубу ЕскапістівПрийшов час для мого відгуку!
Перше, на що варто звернути увагу, це власний двигун, який використовує команда. Це справді круто, що розробники додають в гру щось оригінальне, але варто буде в майбутньому його доробити, як мінімум це зробити декілька важливих функцій, думаю, що на це вже звертали увагу.
На рахунок малюнків і музики. Спрайти персонажів зроблені досить гарно, тут навіть і сперечатися не потрібно. Музика добре доповнює атмосферу новели, але мені здається, що переходи між веселими і похмурими мотивами відбуваються надто швидко, хоча це вже питання до коду.
Текст написаний досить непогано, але помилки і русизми в тексті час від часу можна помітити. На щастя, вони досить легко виправляються за декілька хвилин. Ідея цілком зрозуміла, але ескапізм після початку майже не описаний. Тут більше розкрита трішки інша тема, але це вже для кожного читача індивідуальна думка.
У цілому можу сказати, що багатьом читачам може сподобатись такий стиль, тому якщо ви будете далі розвиватися у ньому, то тільки покращите свої навички. Бажаю вам успіхів у майбутніх розробках)
Submitted
Твоя Тінь / Your ShadowКласна назва. Гарно показує протиріччя героїні і також гарно лягає на те, як нам всі важко з війною. І тому дійсно бути людиною іноді зовсім не хочеться. Дуже приємна мальовка, щоправда я думала Лілії 9, а не 13 поки Кір це не сказав ^^ Прикольна реалізація з перосонажами і тим хто що говорить, гарна ідея з стилізацією в чб.
Про діалоги та текст я бачу вам вже сказали те, що крутилося і в мене. Від вашої гри полярні відчуття: я дійсно чекала історію лисиці та, можливо, інших створінь (бо це цікава ідея з перевтіленнями і хотілося більше дізнатись про це) і тому тема війни дещо вибила з мене дух. Хоча з огляду на фінал, ви вдало її обіграли. Але. Але текст сповнений протиріч, йому не вистачає поступовості, підтримую як тезис з занадтим тиском (бо не вибудовано достатньо добре логіка аргументації. от і вийшло, ніби ви якусь позицію засуджуєте - все описано як скетчами, не вистачає мові переходів, пояснень, сварки траплялись раптово, настрій змінювався ніби сам по собі, бо треба, а не природним чином) і так, дещо сказано або надто топорно, або як за методичкою - як в фільмах, де говорять правильні речі з правильним виразом обличчя, та ти усвідомлюєш, що це гра на екрані, а не життя.
Багато політики та особистих переживань - я бачу цей твір як ваш особистий спосіб поговорити про те, що болить. Просто воно не виглядає _історією_ в деяких моментах, а радше переказом діалогів.
Через це ти й не можеш до кінця просякнутися образами героїв. Всі вони сильні, різні, але водночас галасливі, їх важко сприймати. І ніби прикольно, що десь вони дратували - значить теми живі, значить є конфлікт, але та сама волонтерка, яка то наїджала на Маріїну, то втішала. І так може бути, але не вистачало пояснень тому, що відбувається. Якихось ознак, що могли б спричинити зміни. Що її, наприклад, напружувала сварка, що було шкода дитину, тому вона звинуватила Маріїну як старшу. Типу того. Логіки дій, а не просто ніби ми переглядали репліки героїв, які раптом виходили на сцену.
Про зірочки теж плюсую, вони не дуже доречні, хоча на мене це не найбільший недолік. Мене більше засмутила неможливість ніде налаштувати гучність звуку у грі та промотувати назад - іноді хотілось ще раз переглянути емоції, перечитати.
Не вистачило багатства музики, тому це теж негативно впливало на сприйняття тексту, хотілося в цьому більше барв. І не зрозуміла для чого було поділено на частини, це не несло додаткового навантаження чи змісту. Лише може між початком до війни та після - доречно.
І вибачте за те, що в моєму тексті ніби більше критики, бо я розумію, що в обмежені рамки ви зробили найкраще, що могли. Скоріше, я бачу в вас потенціал, тому пишу своє враження як поради на майбутнє.
Загалом, непогана історія (про війну важко сказати цікаво, про війну боляче, але в цілому у вас були конфлікти, вони вирішились у фіналі - це добре). Дякую вам за сильних дівчат, за подекуди сильні гарні сцени (як-от в лісі про тестування косметики чи про те, як Ліля дійшла висновку триматися і взагалі, які висновки робила). Бажаю вам удачі.
Submitted
У вітражному вікніДуже гарний візуал і музика приємно та ненав'язливо передає настрій сцени. Але у мене після проходження склалось враження ніби ця новела це збірник порад як пережити ці нелегкі часи. І в цьому зовсім немає нічого поганого, персонажі кажуть на мій погляд правильні речі. Тут скоріш кидається в очі як вони це кажуть, місцями діалоги здавались дещо неприродніми, а інколи інформацію подавали прямо в лоб.
Тим не менш задум гри мені. Сподіваюся наступна гра буде ще кращою =)
Submitted
Альфа-ОмегаНовела залишила суперечливі почуття.
З одного боку, дуже гарний візуал та музичний супровід. Прекрасні спрайти (особливо сподобалося, як у дизайні головної героїні прослідковуються риси лисиці), атмосферні фони, лаконічне меню з дуже гарною анімацією. Сподобалася динаміка спрайтів у діалогах, дуже зручно відстежувати, хто в який момент говорить. Окремо цілую руки композитору, бо музичний супровід божественний. У кожної мелодії є характер, цікавий колорит, тож слухати приємно. Композиції вдало підкреслюють атмосферу сцен і не набридають за час проходження.
З другого боку — сюжет та текст, і тут уже трошки важче. Мимохідь зверну увагу на те, що текст потребує вичитки (помилок та русизмів дуже багато), а від форумних зірочок, якими позначаються дії персонажів, краще позбутися. Проте це справа часу, впевнена, що при подальшому розробленні гри ви це відредагуєте. Більше занепокоєння викликають майже підривні думки, які закладає історія. Якось дуже неправильно порівнювати втечу від проблем із втечею від війни. Головну героїню засуджують за бажання бути в безпеці, називають нікчемою й порівнюють із роснею, бо їй страшно загинути від ракети. Ви ж, напевно, бачили, що залишається від будинків, на які скидають бомби? Недостатньо просто зробити запас їжі та води в підвалі, аби захистити себе й тим паче дитину. Недостатньо ховатися під час повітряної тривоги. Сирени часто починають звучати вже після удару, а будинки складаються, немов їх зібрали з гральних карт, і на місці підвалу залишається лише бетон. Дотримуватися правил безпеки в Україні не все одно, що бути з бабусею в Хорватії. Так, я розумію, що в тій же Хорватії не буде абсолютної безпеки. Нова країна — це великий стрес, але це все ще різні речі.
Окремо хочу наголосити (не стільки для вас, скільки взагалі для всіх, хто це прочитає). Якщо ви виїхали за кордон, якщо ви не волонтерите, якщо ви намагаєтеся просто жити своє життя — ви не боягузи, не нікчеми, і ви точно не перестаєте від цього бути українцями. Війна — далеко за межами побутових проблем, немає правильних чи не правильних способів справлятися зі стресом під час війни (у рамках закону, звичайно). Якщо ви клякнете від страху перед обличчям війни, то найкраще, що ви можете зробити для себе, для ЗСУ та країни — бути в безпеці.
Тож, на мою думку, ви обрали невдалу тему для того, аби розбирати проблематику втечі від проблем.
Плюсик за рекламу Bunny Free, ви зачепили дуже важливу тему, хоч я й сумніваюся, що всі в класі Лілі так легко відмовилися б від улюбленої косметики та перейшли б на нові бренди. Комусь просто лінь, комусь, на жаль, байдуже на тварин, а хтось витратив роки, аби підібрати крем, який не подразнює саме їхню шкіру, тож відмовитися від нього та підібрати новий буде важко і фізично, і морально, і фінансово.
Ви дуже перспективна команда, у вас точно є майбутнє в геймдеві. Уже зараз візуальна частина вашої гри виглядає на професійному рівні, але над наповненням ще варто працювати. Та я певна, що ви зробите роботу над помилками та релізните дійсно якісну гру.
Бажаю удачі та натхнення на цьому шляху!
P.S.: Я спіймала той самий баг, через який не програвався звук сирени. З одного боку, тішуся, що залишилася без тригера, а з іншого — цій новелі потрібна сирена. Сирена, вибухи, крики, плач. Війна жахає і, я думаю, у новелі вона має жахати також. Особливо, якщо ви плануєте перекладати гру для іноземців.
Submitted
SheВід сценариста:
Дякую за увагу до новели! Насправді для нас дуже цінно чути що більшість вашої критики направлена на точки зору персонажів, а не реалістичність, зрозумілість подій чи помилки тексту. Якщо чесно, я не хотіла закласти саме той зміст, що побачили ви. Я підтримую вашу точку зору що до того що кожен робить що може і будь які зусилля не зважаючи на те вікуди вони чи в яких кількостях - важливі. Але я писала про те як я бачу реальних людей в таких ситуаціях, та силу що навіть маленькі дівчата можуть показувати в них. Розумію що “втечу від війни” справді складно виправдати як звичайний ескапізм, про який ми мали писати. Але нажаль війна тепер для багатьох із нас, враховуючи також цих персонажів - стала звичайною частиною життя, від якої нам важливо не втікати. Звісно річ не про те як далеко фізично втікати - а про те щоб не забувати про неї та допомогати нашій батьківщині як можемо, як на приклад Лілія - своїми малюнками. Що до того чи правильно було б “тікати” в Хорватію - це ні в якому разі не критика когось, а лише правда того що саме Лілія би не змогла це пережити, а Надія, на приклад, як реальна людина в такій складній ситуації - розуміє Лілію та в пориві емоцій гаркнула на Маріїну коли та хотіла силою її вивезти.
Якщо підсумувати: Ваша точка зору повністю виправдана, просто схоже що так вийшло що персонажі, дії та думки яких я намагалася описати реалістично, в звʼязку з їх історією - сказали більше ніж я хотіла передати.
Тим не менш, мабуть це проблема в тому, що дана версія тексту відрізняється від того, що хотіла сказати я і є те, що фактично написано. Але не раз чула і від маститих авторів, що це нормально для тексту, на який не можна було глянути свіжим оком. Тому це буде виправлено, будуть додані деталі. Також ми віришили зробити різні кінцівки, аби читач сам міг обрати те, що він вважає правильним.
Мені скоріше хотілось показати, аби ескапізм Маріїни загострився і дійшов до абсурду, коли починається війна. І піклуючись про Лілю, вона втрачає можливість тікати.
Русизми я залишила в діалогах спеціально. Мені здається, що поки в Україні люди розмовляють живою, а не літературною мовою, діалоги мають теж бути живими, а не вичитаними.
Щиро дякуємо за розгорнутий відгук!
Буду чекати повної версії гри. Думаю, коли у вас буде весь час, який потрібен, подібні непорозуміння зникнуть, тож бажаю легкої роботи над текстом <3
Щодо русизмів. Ціль розумію й навіть підтримую, такий підхід цікавий. Але все ж маю пораду, а прислуховуватися до неї чи ні — ваша справа. Коли персонажі здебільшого розмовляють літературною українською, а потом у якийсь момент з їхніх вуст зривається русизм — це відчувається, немов вступив у багнюку посеред волошкового поля. Воно чуже, надто раптове, воно вибивається. Тож я б порадила викрутити це на максимум, додати більше русизмів та просторіччя та вкласти це все в уста одного-двох конкретних персонажів. Це не буде різати око своєю раптовістю, не буде виглядати як помилка й додасть характеру персонажу, якому ви дасте таку манеру розмови.
Але це вже лірика :D
Я вирішив, що буду дуже сер'йозно відноситись до недоліків робіт учасників, тому кажу зразу - "Якщо хочеш творити, створюй, але не стій на місці. GiT GuD!"
Хтось вирішив винайти велосипед, та при існуючому Ren`Py, зробити двигун для новели особисто.
Криво. Незручно. Ні змінити гучність музики, ні зберегти прогресс, ні налагодити швидкість тексту... Боюся уявити що там у коді за жахіття.
Одне питання.
Навіщо?
Вирок:
Текст та музика на висоті. Читається просто та зрозуміло (хоча є деякі граматичні помилки).
По візуалу, я б докопався до погано обрізаних спрайтів, але звалю це на *задум автора*. Візуал крутий.
А реалізації - два. Переробіть його на тому ж Ren`Py, та новела стане цукерочкою.
Submitted
Таємниця ЕйліДякую за відгук! Раді що контент новели сподобався! Я бачу оцінку реалізації як не технічну, а концептуальну, тому я б не погодився з такою оцінкою. Причина чому я використовував свій двіжок - це більше гнучкості в функціоналі та візуалі на майбутнє. Так, нема ще функціоналу, про який ти говориш, так як це планувалося доробити коли ми будемо випускати гру пізніше. Хоча прогресс зберігається, звісно це має бути в новелі. Поки що ця версія новели не має абсолютно ніяких недоліків які поскладнюють читання чи погіршують експірієнс, на приклад ту ж гучність легко можна полегшити через параметри компютера чи телефону. Тим не менш щиро дякую за те що поділились думкою, на майбутнє це досить корисний коментар!
Дуже гарна, актуальна робота! Мені правда в один момент хотілось з надією дуже посратись за її вибори формулюваннь, але то лиш показує, який вплив мав на гравців текст! Красиво зроблена робота, дуже гарний стиль мальовки, і чорно-біла подача дуже гарно вписується! Незвичний підхід до ескапізму - який спрацював на всі сто, дуже і дуже гарно! Дякую за таку чудову роботу, у вас чудова команда!
Submitted
Галатея: гра в життяЧудова новела, сподобався як і сюжет, так і візуал. Візуал точно один із найкращих серед конкурсантів, як на мене. Гра на доволі актуальну тему через що доволі легко проникнутися емпатією до головною героїні.
Єдине що, порадили би вам вказати на початку новели попередження про те що в грі присутні звуки сирен, бо трохи тріггернуло.
Submitted
Принцесині Горошини
Leave a comment
Log in with itch.io to leave a comment.