itch.io

Ви вкрали моє серце піснею "Ми всі чекаємо на потяг до Житомира", щоб потім безапеляційно розбити його сюжетом. Підступно, але дуже гарно, дякую за таку щемку душевну історію. Арт, музика, текст, цікаве й влучне розкриття теми — все разом склалося дуже гармонійно й живо, було приємно зануритися в атмосферу гри й провести час із персонажами. Довго не могла закрити останній екран. 

Мала тільки кілька незручностей з виводом реплік: слайди інколи скіпалися, тож треба було передивлятися історію (дякую за її наявність). Але в межах такої короткої новели технічно нічого критичного не сталося, що могло б зіпсувати враження. Дякую за гру й бажаю удачі <3

That's so cool! I sincerely hope you succeed. I hope our visual novels will help you on this journey <3

Thank you! This is a game for Micro Jam, so we were limited in time and resources, which is why the animations turned out this way, haha. I was wondering: do you use a translator when you play, or are you learning Ukrainian?

Дякую за таку гарну історію) Сподобався казковий візуал, динамічна робота з камерою і цікавий приємний текст. Нічого зайвого, все на своїх місцях, елементи історії працюють разом добре і гармонійно, лишаючи по собі тільки приємні враження. Я читала вашу попередню новелу, Монарх, і можу сказати, що, як на мене, зріст дуже відчувається. Удачі вам у подальших проєктах :3

Дуже гарна та чуттєва історія, фінал зміг зворушити майже до сліз. Візуал - максимально приємний, професійний. Він, власне, одна з перших речей, які привернули мою увагу до новели ще в стрічці твітера. Події хоч і розгортаються в неквапливому темпі, але поспіху цій історії і не треба. Кожна сцена тут на своєму місці, поринати в них та підбиратися до розв'язки було цікаво. Це й справді подорож: довга, але сповнена глибоких роздумів, особистих переживань, живих персонажів, і все це в обкладинці з вивіреного літературного тексту та гарного візуалу)

Дякую за гру, це було надзвичайно <3

Дуже дякуємо за увагу до гри та такий розгорнутий відгук! Мені особисто ще неймовірно приємно, коли відмічають музику, це дуже зігріває та надихає, тож ще одне окреме дякую від композиторки <3

Дуже вам дякуємо :3

Дякуємо вам! <3

Дякуємо! <3

Вже є, оновлювали білд <3

Дякую за ваш відгук :3

Ваш відгук - справжнє мистецтво. Дуже дякую за такий цікавий змістовний розбір та за увагу до гри :3

Дуже дякую вам за відгук! Рада, що гра стала для вас приємним досвідом :3

Над продовженням я розмірковую. Мені б також хотілося розказати про цей світ більше, тож дякую за інтерес)

Дуже дякую вам за відгук! Я невимовно зворушена тим, що ця історія викликала у вас стільки емоцій ; u ;

Так, все вірно, над новелою я працювала сама, весь візуал та музика були зроблені спеціально для джему. Ще раз дякую вам за увагу до гри та за такий теплий відгук :3

Дуже дякую вам за відгук та надзвичайно теплі емоції :3 Особливо за увагу до Артура, бо я довго сумнівалася, чи залишати цей момент в грі, але все ж бачу, що він існує не дарма і свою роль зміг відіграти сповна.

Дуже дякую вам за розгорнутий відгук, ви мене сильно зворушили ; u ;

З жарту про батька щиро посміялася, але якщо серйозно, то я й справді постаралася врахувати минулий фідбек. Щоб стосунки між персонажами читалися краще, а самі персонажі залишили якісь враження про себе. Звісно, меж в цьому немає і мені ще вчитися й вчитися, практикуватися й практикуватися, але я рада, що певний прогрес все ж є.

Окремо дякую, що відмітили момент, коли текст вийшов за рамки текстбоксу. Приємно знати, що це виконало свою роль і не виглядало як баг.

І вам зовсім не потрібні мої руки, ваші власні роблять ще більш дивовижні речі, ніж вмію я <3

Ще раз дякую вам за увагу до гри та неймовірний океан натхнення!

Неймовірно гарна та якісна гра. Немов реліз зі стіму, а не проєкт, зроблений за два тижні для джему. Візуальну частину виконано на найвищому рівні. Дуже гарні персонажі, фони, загальне оформлення. Особливо сподобався секундний перехід на самому початку гри, від безтурботного дитинства головної героїні до важкої дорослої реальності - це було влучно та в потрібній мірі вразило. Чудові вибори, починаючи від їхнього оформлення (легкі вайби Life is Strange), закінчуючи логічною послідовністю. Не виникає проблем з тим, щоб прослідкувати, чому вибори привели головну героїню до того чи іншого фіналу, що дуже круто. 

Єдине, що мені не дуже сподобалося - музика. Інколи вона звучала неприємно (буквально найперша мелодія після старту; вона якась гіпнотично-важка), інколи проскакував фальшивий акорд (мелодія, яка звучала при розмові з Лін; після вступу в фонових акордах з'явився якийсь бруд, що зробив мелодію тривожною, хоча мені здалося, що вона б мала звучати світлою весь час). 

Але це насправді просто дрібні деталі, які зовсім не зіпсували загального враження. За вашою грою видно титанічну роботу, якою неможливо не захоплюватися. У мене є певні проблеми з концентрацією, навіть з цікавих для себе речей я відволікаюся на щось інше, але вам вдалося зробити історію, яка б втримала мою увагу. Мені було дуже цікаво спостерігати за розвитком подій. Місцями я співчувала героям, місцями - злилася на них, а місцями ставало навіть відчутно лячно (я дуже сподіваюся, що наш світ не чекає такий розвиток ШІ, як у всесвіті гри ^^"). Лекса чудова. Я прекрасно розуміла її мотивацію та почуття в кожному моменті історії, і дуже потішилася, що у неї є можливість вирости та знайти свій шлях.

Дякую вам за гру, це був цікавий та приємний досвід. Щиро бажаю вашій команді натхнення та творчого розвитку :3

Дуже дякую вам за відгук та за увагу до гри :3 Насправді особливої магії в візуалі немає: це все звичайна покадрова анімація. Ось за таким принципом, як для персонажів, так і для фонів:

Це була дуже захоплива пригода. Сподобався візуал, стильний та добре передає сюрреалістичну атмосферу сну. Класна інтерактивна частина, із задоволенням продивилася всі варіанти. Спочатку піддалася спокусі стрибнути на батут (хоча відчувала, що ні до чого хорошого це не призведе), але врешті-решт вийшла на гарніший фінал). Майже ніколи не вдавалося вгадати, що буде далі, тому особливо цікаво було спостерігати за химерним розвитком подій. Дякую вам за гру, бажаю успіхів та натхнення в подальших проєктах:3

Дуже вам дякую за такий розгорнутий відгук! Не доберу слів, щоб висловити, як сильно ви мене зворушили ; u ; 

Насправді програміст з мене доволі посередній. Я певна, що те, як я анімую речі, можна було б зробити інакше, але я в будь-якому випадку з радістю поділюся з вами кодом та відповім на всі запитання, які зможу <3 У вас казковий стиль, я пам'ятаю вашу минулу новелу та слідкую за творчістю в твітері, тож також буду дуже рада в майбутньому побачити більше ваших проєктів. Удачі вам з цим :3

Ще раз дякую за відгук та неймовірний буст натхнення!

Дуже вам дякую за такий теплий відгук <3

Ахах, я довго сумнівалася, чи залишати сцену з цим котом, але якщо вам сподобалося - значить вона існує не дарма :D

Навряд чи буду розширювати історію, але певна, що в майбутньому герої зможуть подолати труднощі та знайти один одного. Дякую за ваш час та увагу до гри :3

Дуже дякую :3

Дуже дякую за відгук! <3

Дуже дякую за відгук! :3

Дуже дякую за відгук! <3

Так, ви влучно зазначили, що зв’язок із близькими важливий, це було однією з тем, яку хотілося зачепити.

«Ми ховалися один в одному, тому що ніхто інший нас не розумів. Але чи розуміли один одного ми — було доволі часто відкрите питання» — це, певно, найближча мені думка, яку я бачила за доволі значний проміжок часу.

Дуже пронизлива історія. Гарні діалоги, живі емоції. Персонажі то викликали співчуття та розуміння, то ставали причиною роздратування. Каталися на емоційних гойдалках самі та катали мене, і це було доволі життєво. Їхні проблеми та переживання так чи інакше знайшли в мені свій відгук. На жаль, зв’язку іноді дійсно недостатньо. 

 Окремо хочеться зазначити цікаве рішення візуалу. Історія про стосунки викладачів, намальована крейдою на дошці — це дуже креативно. 

 Дякую за таку особливу новелу, бажаю вам удачі в джемі та в розробленні наступних проєктів <3

Не можу дібрати слів, щоб висловити всю свою вдячність за такий великий розгорнутий відгук! Дуже вам дякую, що знайшли час не тільки для того, щоби познайомитися з грою, а ще й поділилися своїми враженнями. Ви маєте рацію, в історії залишилося багато простору для відповідей на різні питання. Мені б хотілося розповісти трохи більше, тож сподіваюся, що після джему вдасться зробити оновлення :)

Ще раз дуже дякую вам за відгук та за ту велику кількість натхнення, яку ви подарували своїми словами <3

Велика вдячність за такий розгорнутий відгук! Приємно знати, що візуально та музично новела вийшла вдалою :3

Сталкером був не батько. За кількістю таких думок розумію, що треба було вписати більше деталей, які б остаточно розділили їхні особистості. Дякую за це зауваження, обов’язково врахую як у розширеній версії цієї гри, так і в розробленні наступних проєктів <3

Дуже-дуже дякую за відгук, особливо за увагу до тексту! Боялася, що він перевантажений там, де не треба, бо часто пишу задовгі речення. Приємно знати, що вам текст прийшовся до душі :3

Фіналів технічно три (за кількістю картин; власне, і свої назви вони отримали через них), але два з них відрізняються тільки вибором, який не має наслідків: відповідати на дзвінок батька або ж заблокувати його. Тож так, фактично історія має тільки два завершення.

Ще раз дякую за відгук та за підтримку у тві, це дуже надихає <3

Дуже дякую за відгук! Особистість сталкера в грі ніяк не розкривається. Усе, що можна про нього дізнатися — це побачити силует у вікні. Мені здалося, що його мотиви не мають значення в контексті цієї замальовки, тож головний акцент саме на героїні та її переживаннях. Але я бачу з коментарів, що все ж варто було додати якісь деталі, щоб остаточно розмежувати особистість сталкера та батька. Обов’язково врахую це, якщо все ж зроблю повнішу версію.

Дякую за увагу до гри та фідбек, він допомагає ставати краще :3

Дуже дякую за таку високу оцінку, неймовірно приємно<3

Дуже дякую за увагу до новели! Фідбек завжди мотивує ставати краще :3

Дякую за таку гарну гру. Задум ідеально розкриває тему джему, за розвитком історії було цікаво спостерігати. Сподобалося знаходити відсилки в назвах та інших деталях, дуже люблю, коли цьому приділяють увагу в розробленні. Музика чудово вписується в настрій сцен. Особливо класно звучить тема лінії Моллі, слухала її на повторі. В цьому ж сюжеті також дуже сподобався момент, де Моллі читала негативні коментарі під своїм дописом. Ця сцена зроблена дійсно моторошно, спричиняє мурахи.

Видно, що ваша команда дуже постаралася. Гра вийшла цікавою, якісною, гарно оформленою. Бажаю успіхів у майбутніх проєктах <3

Дуже дякую за такий розгорнутий відгук! Мені неймовірно приємно знати, що новела викликала у вас емоції :3

Зауваження щодо меню влучне. Згодна, що над цим мені ще особливо багато працювати, сподіваюся покращити його в наступних проєктах.

Ще раз дуже дякую за приділений час <3

Дуже цікаво було познайомитися з цією новелою. Приємна мальовка, гарне музичне оформлення, достойний текст. Окрема повага за інтерактивну частину новели: я не одразу розібралася з тим, що кімнату можна дослідити вручну (можливо, варто зробити якусь інформаційну плажку щодо цього), але потім була приємно здивована. Другим цікавим відкриттям для мене став щоденник. Спочатку мені здалося дивним, що дати йдуть у зворотному порядку, погрішила на помилку, але ні, це виявилося сюжетним інструментом, який вміло інтригував. Було дійсно цікаво розкривати історію у зворотному порядку, шукати підказки в записах та з кожною сторінкою все більше наближатися до істини.

Вітражне вікно — гарна метафора. Видно, як старанно Ви підійшли до цього: починаючи від кольорів, які обирали герої для вітража, і закінчуючи його роллю протягом історії та у фіналах.

Єдиним мінусом для мене стала заплутаність сюжету. Ідея дуже гарна, але я трохи загубилася в подіях. Ось Лілія знаходить щоденник, у якому ясно написано про чаклунство і створення штучних людей, потім ми бачимо сварку, потім доволі безтурботна прогулянка Лілії з Миколою, після якої вона починає гуглити статті про чаклунство так, наче прийшла до цієї думки сама, без особливих причин і з чистої цікавості. Я втратила зв’язок між сценою сварки після читання щоденника й наступними подіями, але, можливо, я просто неуважно дивилася на дати ^^"

Загалом новела залишила приємні враження, а деякі тези зачепили мій особистий життєвий досвід, тож дякую Вам за таку гарно роботу. Бажаю успіхів та натхнення в створенні майбутніх проєктів! <3

Дуже дякую за відгук! Рада знати, що я залишила достатньо зачіпок для того, аби можна було розгадати ілюзорність історії ще до фіналу :3

І дякую, що вказали на баг. Після публікації новели я вже помітила один такий момент (коли герої поводяться так, ніби гравець обрав інший варіант), а тепер виходить, що таких моментів як мінімум два. Наступного разу обов'язково приділю вичитці варіантів більше часу.

Окремо хочу зазначити, що мені дуже приємна Ваша увага до анімації в меню :3 Там сховано невеличкий великодник: краплі відбивають SOS морзянкою. Це майже неможливо помітити, та, думаю, Вам може бути цікаво.

Ще раз дякую за відгук! Ви мотивуєте ставати краще <3

Не знаю, чому Ви зауважили в коментарі, що у Вашому проєкті страждає атмосфера та сюжет, мені все максимально сподобалося, а від усвідомлення, що все це зробила одна людина всього за два тижні майже дах їде.

Дуже гарна мальовка, дизайни персонажів — абсолютно прекрасні. Неймовірно, що у Вас вистачило часу намалювати не тільки різні емоції, а ще й підібрати одяг відповідно до контексту сцен. Деміург із високим хвостом — окрема причина любити новелу, настільки гарно вийшло. Кат-сцени також дивовижні. Під час проходження я зробила багацько скриншотів, навіть не зважаючи на те, що в грі була доступна галерея (за що проєкт заслуговує ще одну причину для поваги), мені однаково хотілося якось додатково закарбувати в пам’яті ту красу, що я бачила на екрані.

Сюжет оригінальний, текст дуже якісний та живий, а взаємодія головних персонажів зачаровує. Декілька разів я щиро сміялася з того, як вони відбивають репліки один одного; діалоги виглядають наче танець.

Навряд чи я зможу підібрати слова, аби описати, скільки задоволення я отримала від цієї новели. Це дуже тепла, комфортна, мила, місцями смішна, а місцями зворушлива історія, яка заслуговує набагато більше уваги, оцінок та відгуків. Бажаю Вам удачі та натхнення, сподіваюся побачити в майбутньому й інші Ваші проєкти <3

Дуже дякую за відгук! :)

Буду чекати повної версії гри. Думаю, коли у вас буде весь час, який потрібен, подібні непорозуміння зникнуть, тож бажаю легкої роботи над текстом <3

Щодо русизмів. Ціль розумію й навіть підтримую, такий підхід цікавий. Але все ж маю пораду, а прислуховуватися до неї чи ні — ваша справа. Коли персонажі здебільшого розмовляють літературною українською, а потом у якийсь момент з їхніх вуст зривається русизм — це відчувається, немов вступив у багнюку посеред волошкового поля. Воно чуже, надто раптове, воно вибивається. Тож я б порадила викрутити це на максимум, додати більше русизмів та просторіччя та вкласти це все в уста одного-двох конкретних персонажів. Це не буде різати око своєю раптовістю, не буде виглядати як помилка й додасть характеру персонажу, якому ви дасте таку манеру розмови.

Але це вже лірика :D