Ваша гра для мене виявилася приємним сюрпризом. Майстерно написаний текст вкупі з гарною та ненабридливою музикою створюють просто неймовірну атмосферу. Наскільки я зрозуміла, сюжет частково переплітається з вашою іншою новелою, у яку я (поки що) не грала, тож я дивилася на "Світле Майбутнє" як на самостійний проєкт, і він мене досить вразив. Секції зі снами головної героїні мені особливо сподобались, а історія кохання Юкі та Місакі дуже зворушлива. Дякую Вам за гру!

Гра з сильною атмосферою, особливо частина у тунелі і образ карабіну класні.

Візуал спрайтів схоже за межами мого сприйняття, а фони сподобались, бо вони гармонійні з текстом.

Але мабуть найбільше мені у вашій історії заходить музика. Настільки майстерно вона доповнює, розкриває атмосферу. Браво.

По тексту питань нема, єдине "дежавю" пишеться разом.

Грала в гру з вашого минулого джему, було несподіванкою зустріти її у збереженнях. Мабуть, це один із ваших шляхів зобразити відлуння минулого?
З грою "Ланцюг", яку тут згадує більшість, не знайома, тому для мене історія, напевно, вийшла не такою, якою ви хотіли її зробити. Не впевнена, що це загалом вдалий хід так пов'язувати історії (бо це певний ризик?), наскільки я зрозуміла з чужих відгуків, що вони пов'язані, бо, навіть, якщо люди і брали участь у другому джемі (я - ні), то далеко не всі учасники грають у всі ігри знову ж таки. В будь-якому разі, я до того, що ваша історія для мене це такий, не знаю, експірієнс подібний "Перевтіленню" Кафки, але з іншою метою та акцентами, мабуть.

Однак, наскільки бачу, багато людей у захваті і ваш ризик виправдано, тож вітаю з цим. А сама радію, що героїні змогли зустрітися, бо дійсно факт їхньої розлуки мене дуже засмучував, тож фінал гріє в цьому сенсі. І загалом, знову ж до звуків, але наскільки вдало музика завершує гру, правда. Це круто.

В тексті багато води. Сюжет розбавлений деталями, які ні до чого не приводять. Із-за цього він буксує. Героїні частину часу займаються балачками просто заради балачок.

Частина графіки неприємна.

Музика сама по собі й не погана, але швидко набридає.

Гарна новела)

Як і "Ланцюг" гра має круту унікальну атмосферу денпи, що є реальною фішкою ваших робіт :) це дуже підкреслюється якісним саунд-дизайном (ембіенти та музика пряям пасують і створюють настрій, класно), візуалом фонів (особлливо фон із деревом)

Інтерфейс прикольний, мені найбільше подобається ваш game menu!!! правда зі шрифтами мені здається ще можна похімічити

Очі спрайтів дуже кріпові, але насправді історії такі підходять) розриваюся, чи вписується сюди аніме-стилістика.... наче вона і виправдана тим, як йде історія, але все-таки аніме-вайб не знаю наскільки йде в історію, як і в спрайтах так і діалогах, мені здається вам варто вдаритися в більш реалістичний стиль, що більше пасуватиме вашому типу історій-- хоча, може, я не правий, не знаю!

У історії крута задумка, і мені подобається, що ви зберігли оцю вашу особливу моторошну атмосферу, яка розкривається крізь опис цього химерного світу гри) Правда хотілося б дати твісту в кінці час подихати - відчувалося, ніби має бути ще щось)

На "Ланцюгу" мені не випало шансу дати якихось змістовних порад, але у цій новелі більше фокусу на романсі, а отже є моя "зона експертизи" в якій, здається,  можу щось корисне розповісти)

Я думаю одна з найкращих вправ у написанні романтичних взаємодій, це... Спробувати написати сцену, в якій персонажі очевидно глибоко закохані в одне одного, жодного разу не використавши слова "любов", "кохання", "обожнювання" всі похідні від них; не використавши компліментів і загально-позитивних слів на кшталт "чарівний", "прекрасний" і т.д). Якою є їхня любов: спокійною, пристрасною, нерівною, інтелектуальною, фізичною, нервовою, перевіреною роками, невпевненою.... тощо? Яка мова цієї любові? Коли герой дивиться на персонажа, якого любить, ми можемо показати його закоханість крізь те, скільки та які деталі він помічає, не треба додатково вказувати на його ставлення) Чесно кажучи, найнайдійнішим варіантом буде очікувати, що ваш читач НЕ ПОВІРИТЬ тому, що думає ваш персонаж ("чарівні очі" і т.д). Тому оцю закохану ідеалізацію доводиться передавати окружними шляхами, але все одно тримаючи призму перспективи героя у голові.  Всі прямолінійні слова та речення про любов у своїй історії вважайте обмеженою "валютою", яку ви використовуєте тільки у найважливіші моменти, заклавши потрібне підґрунтя)  Тоді вони матимуть гравітацію та підкреслять потрібні моменти!!

Думаю вам варто  зібратися поза джемом і написати денпу на декілька годин, я прям хотів би від вас щось таке почитати, щоб ви не були обмежені часом і змогли детально і довго показати подібний сюреалістичний світ :D  Бажаю удачі з майбутніми проєктами!!!!

Автори настільки хотіли зробити гарний продукт, що запросили на розробку Раяна Гослінга😳.

Якщо серйозно, то гра просто прекрасна. От існують ігри, кіно, книги в яких є своя унікальна атмосфера, якої нема аналога. Ця новела - один з прикладів таких витворів.
Оригінально, креативно, самобутньо.
Реалізація дуже крута, музика сподобалась особливо - змогла передати унікальні відчуття від цієї новели. Тільки спрайти мені не зайшли, можна сказати, єдиний промах, що дійсно впадає в око. А, іще чорний текст поганенько виглядає, на мій погляд.
Загалом я дуже задоволений результатом, так тримати!

Невимовне відчуття, коли йдеш по темному тонелю і не знаєш, що чекає тебе за поворотом.
А ще буває так, коли опис новели завдає певні очікування, а потім заходиш за поворот...
Тинь. Тинь. Тинь.
...і бачиш там дещо інше, те, чого аж ніяк не мало там бути...
Тинь. Тинь. Тинь.
...а воно, виявляється, весь цей час було там, неймовірне та вражаюче.
Респект.