Пролог відгуку. Сцена у квартирі. Трагічна музика на фоні.
Я "Я дуже втомлена грати щось серйозне, давай я тобі почитаю оцю на вигляд милу новелу про кафе?"
Моя сусідка, обіймаючи наших котиків "Давай!"
Сцена наступна: обіймаємося і плачемо від першої історії.
Мораль: важливо читати жанри гри перед завантаженням.
Тим не менш: витраченого часу ніскільки не шкода, а новелу ми дочитали повністю. Приємно іноді пограти у щось кінетичне і просто читати без думки про кінцівки та вибори, насолоджуючись гарним візуалом! Мені сподобалася задумка, сумна камерна історія трьох людей, які заслуговували на краще. Гарна візуалізація - чи це спойлер? - умовного потойбіччя, бармен така, виходить, цікава тиха невідома істота, що дає насолодитися життям чи знайти собі авдиторію перед тим, як дати пройти далі. 
Мою реакцію на першу історію, мабуть, можна було прочитати на початку. Вона найпростіша, але мабуть, найчутливіша і найбільш ретельно написана. В усіх історіях є певна лінія несправедливості життя, але тут вона викручена на максимум.
Друга історія... мені шкода героїню, якій довелося втрапити в таку ситуацію в такому юному насправді віці, і мені страшно розуміти, що для неї її фінал міг спокійно бути легшим, ніж якби вона продовжила жити. Чи є у цьому світі психотерапевтичне відділення на краю світу?
Останньому герою, до речі, теж туди треба. Тому що там йому точно б пояснили, що коли ти непідготовлений студент, і тебе досвідчений спеціаліст залишає самого на настільки серйозному таску і навіть не перевіряє твою роботу, то ти не те що не винний - його звільнити за це можуть. Сумно за нього, бо в результаті його фінал був навіть не його рішенням - випадковістю. Сумно за них усіх. 
Моє головне побажання для вас - це щоб ви більше були впевнені у власну ідею. Ви ідеально вклалися у тему джему, але додали стільки слова "відлуння" у текст, ніби не будучи впевнені, що читачі зрозуміють задумку, що мене під кінець від того слова вже починало тіпати. 

У вас цікава та гарно пророблена новела.

Сюжет хороший, але іноді він перегибає палку з трагічними моментами, як на мене.

А графіка у вас пречудова. Насолоджувався кожним фоном та персонажом. Особливо рудим котиком.

Дуже душевна та осмислена новела, яка приваблює своєю атмосферою. Історії персонажів зворушлеві та добре занурюють в їх минуле. Також візуал дуже приємний та сама ідея Кафе нам сподобалась.

Дякуємо за працю та бажаємо успіхів!

Меланхолійна така історія... З цікавим візуалом.

Мені дуже зайшла ідея з дверима як демонстрацією того, що ми починаємо слухати відлуння. І що кожні двері яскраво показували про що нас чекає історія.

Мальовка також приємна, хоча місцями візуал вирізнявся помітно, що трохи бентежило, наприклад тут. 

Музику чудово підібрали, хоча, може, не завадило б різноманіття.

Історії проникливі, особливо особисто для мене з котом, бо сум тваринок мій біль, але більше за історії мені сподобався висновок в кінці. Знайшла також декілька одруківок. 

А ще ви цікаво поєднали GUI з власним візуалом і самою історією, вийшло напрочуд вдало!)

Невелика історія без виборів, ідеальний джемний формат. Плюсами є гарні музикальні композиції, гармонійне поєднання фонів і персонажів і цікавий драматичний сюжет.  Недоліками є брак звуків, чотири пальця у хлопця, текст в головному меню трошки погано читається, в тексті є одне слово калька з російської. Почитавши коментарі, я перевірив фон і він невиправлений. Тим не менш, попри недоліки, ця новела легко читається і я зміг отримати від неї задоволення.    

Cool. Малюнки прикольні, а тому хто придумував сценарій бажаю наснаги)

ЯК ТУТ 6 ЗІРОК ПОСТАВИТИ!!!?!?!??!?????

Мила коротенька гра про трагічні життя.
Такий меланхолійний настрій залишився після проходження, а це означає, що новела змогла викликати емоції. Але я все одно сумніваюся в якості цих трьох історій відлуння від відвідувачів кафе. Вони сумні, тому що, на мою думку, є викрученими на максимум. Це теж саме, коли по телебаченню показують дитину, що залишилася без батьків і дому, наприклад... Сумно, безумовно, але це як дешева витівка. Вона у майже любого викличе емоції. Так само й у вашій грі - всі історії сумні, але вони якби знаходяться у вакуумі. За ними ми практично не знаємо персоналій, не побудували зв'язки з персонажами. А як концепт для драми просто шик. Загалом не можна сказати, що робота невдала, але є куди рости. Наснаги в роботі!

Хороша історія, мені прийшлась до душі. Концепт з кафе і людьми, котрі після смерті розповідають про своє життя і те, як воно у них закінчилось — цікаво і зворушливо. Друга історія з трьох наявних відчувалась живішою за інші, але це ніяк не повпливало на враження в цілому від твору. Візуальна частина добре зроблена, око тішилось від милих картинок.
 Дякую вам за гру!

Підкажіть будь ласка, чи був Death Parade як реф?

Цікава новела, сподобались історії персонажів.

А ще цей фон це повністю перемальований фон з гри  Love, Money, Rock'n'Roll.

Можна щось повторити але повністю обвести чужий малюнок це не дуже добре.

Задум історії розкішний. Іноді читаєш довгі історії і геть не прив'язуєшся до персонажів, а тут, незважаючи на те, що відвідувачі кафе абсолютно тобі незнайомі,  прив'язуєшся до них і співпереживаєш через призму їхніх спогадів.  Дякую за враження!

РОЗПЛАКАЛАСЬ ЧЕРЕЗ ІСТОРІЮ З КОТІКОМ ЦЕ ПІЗДЕЦ
АЛЕ ДУЖЕ ДУЖЕ ГАРНО НАМАЛЬОВАНА ІСТОРІЯ, ДУЖЕ ПРИЄМНО ВІДЧУВАЄТЬСЯ
бачу що тут поєднано декілька стилів художників, але відчуваються вони дійсно цікаво  усі разом
було декілька помилок, а в цілому робота сподобалась, приємно пройшлась! хочеться трошки більше дізнатись про нас як про подорожуючого, який опинився чомусь в цьому кафе, але то вже нюанси! танкю за роботу!