Новела цікава, але ледь відкрила. Було дуже багато лагів, але це, напевно, важкість роботи на Unity. Дякую за гру!

Як би ж історію можна було так змінити, справді новела прикольна, але трішки Багана. Те що вона на Unity, ви молодці я вражена. Я за вас)

Цікава і коротка новела, але забагато багів. Текст зупиняється і неможливо продовжити читання, доводиться виходити в головне меню і перезаходити. При запуску збережень часто не завантажує збереження, а починає гру з початку. Всі дії відбуваються дууууже повільно. Довге завантаження гри, дуже повільно відкриваються налаштування, довго запускаються збереження, текст навіть на максимальній швидкості дуже повільний. Деякий текст не вміщується у текстбокс і доводиться його свайпати щоб дочитати, відсутня кнопка авточитання. Ідея - цікава, реалізація - дуже погана.

😕
*Спойлери!*

Все починається дивакувато, нізвідки з'являється чудернацький монстр, а Фелоні хоч би що. Спокійно розмовляє, жартує з ним. Не дуже правдоподібно, але нехай. Фіолетовий з'являється виключно заради сюжету, тому що так треба. Бо потім він просто зникає й все. Дуже сумнівне сценарне рішення, але це певно заради соковитих основних подій, де розкривається головна героїня, сюжетні повороти один ліпший іншого, від екрана не відвести очей?.. Не думаю. Зараз поясню.

Мені складно назвати Фелоні продуманим персонажем. В неї є чіткі особливості: вона є доволі жорсткою дівчиною, ненавидить все, що пов'язано з росією й ця ненависть її засліплює від раціональних дій. Чому засліплює?.. Бо вибору крім вбивства путіна немає, а сама вона навіть не намагається проаналізувати, як найефективніше змінити перебіг історії. Не те, що навіть найефективніше, вона взагалі не сумнівається у своєму виборі. Ну, гаразд, опустимо це питання. Коли вона розуміє, що все не так просто вирішується, тоді вона вирішує... зробити практично теж саме. Тільки тепер вбивши двох, а не одного. Звісно це інший час, інші події, інші наслідки. Вона зробила єдиний висновок, що світ навколо однієї людини не обертається. Це гарно, відчувається її помилки й ріст. Але потім вона одразу ж вирішила, що світ буде обертатися навколо двох людей.  Тобто вона практично не змінилася й нічого не зрозуміла. Потім вона все ж таки оговтується й починає думати більш глобально. Адже так?.. Ні, вона просто з'ясовує, що в історії росії та їх диктаторів не розбирається. Тому вирішує діяти в іншому місці. Й урешті решт банально просить суперзручні умови для зміни меморандуму. Їй треба було лише сказати те, що їй хочеться й потім все магічним чином пройшло успішно. Фелоні як персонаж не розвивається та є однобоким нецікавим рушієм сюжету. Але і не обов'язково мати крутого персонажа, якщо сюжет є гарним! Там теж є деякі проблеми.
Вкрай сумнівні розвитки подій після змін у минулому. Я сам не дуже історією цікавлюсь взагалі, але в мене виникає сильне відчуття, що показані вами майбутні всесвіти є радикальною вигадкою. Бо чинників, що змінюють їх просто занадто багато, щоб взагалі щось передбачати. Дуже гарним прикладом буде безліч передбачень на початку повномасштабної та й зараз. Ну, гаразд. Це не так важливо, якби історія хотіла щось сказати читачу, передати хоча б якісь емоції. Але про що історія взагалі?.. Якась дівчина отримує буквально божественні сили, використовує їх пару разів невдало й зрештою робить майбутнє ледь не утопією для України. І що? Що я мав відчути? Подивитися на солодку фантазію? Дізнатися про цікаві розвитки майбутнього? Я не розумію й, можливо, від цього й не перейнявся новелою.
Я хотів би, але не знаю, за що любити цю гру. Пробачте...

Знаєте, мене настільки переповнюють емоції, що важко зібрати їх докупи, тому мій відгук може вийти дещо хаотичним.

Почну одразу з одруківок та багів, просто бо боюся, що за загальним захватом наприкінці про них забуду. На дуже негативних фіналаї гра просто зависає на репліці героїні і далі не йде, не певна, що там є, звісно, на що дивитися, втім, якщо вибір існує, то я вирішила його проклацати.

А тепер до мого захвату, бо ваша гра підкорила моє серце.

По-перше, мальовка. Вона цікава, Мені сподобалася схожість клятих історичних постатей, а особливо те, як показувалося їхнє вбивство. Також, що встигли попрацювати над спрайтом героїні.
Юай також, хай і простий, але достатньо комфортний.

Наступний пункт - ну дуже вдало підібрана музика! Кожна чудово розкривала атмосферу, браво.

Текст написано добре, за виключенням зазначених вище одруківок, але я дуже люблю логіку Фіолетової Посмішки (так, за час гра в сутності, яка називалася Перелесником, бо містична природа здалася мені ближчою, здобула від мене власне ім'я), і мені сподобалося подумки взаємодіяти з обома героями, погоджуючись чи сперечаюсь, але це точна заслуга написання.

Реалізація, при тому, що вибрано не ренпай, хороша. Я зазвичай боюся ігор написаних не на ренпаї, бо вони, як правило, бувають сируваті, але у вас фактично все працює достатньо добре. Я хіба сказала б, що трохи незручно, що в збереженні видно лише зображення без тексту і через це можна не згадати де і який вибір.

Ну і сама історія. Спочатку я напружилася, бо вчергове переживати пекучу болісну реальність не хотілося, але ви дали нам в руки можливість впливати (від чого я до речі спершу все ж відмовилася, боягузка), і фінал, де все добре - неймовірно тішить. Щиро кажучи, мені важко повірити, що це справді могло повпливати, але чому ні? Зрештою, це гра, це наш спосіб висловити своє бачення і внутрішні відчуття, тож мене захопила ідея розподілу ядерної зброї між кількома країнами. 
Як мінімум, бо видно, що ви цікавитеся питанням і не байдужі до усього, що відбувається, а таке мені подобається.

Ну і звісно це чудове розкриття теми джему, тому, так, ваша гра мені справді сподобалася. Дякую вам за цю варіацію на "а що, якщо" і промінь тепла та надії у вигляді кращого теперішнього для нас всіх (◕‿◕)♡ 

Загалом непогано, але я не зміг закінчити гру через баги (якщо пропустити діалоги через >> гра викидає тебе  в головне меню, або ж після вбивства путіна діалог зупиняється і далі його ніяк не можна продовжити, іноді просто діалог  зупиняється). Гра вийшла нічогенькою. Дякую за гру)