Була б моя воля, я ввів би ще один параметр оцінювання новел - "Післясмак" :)
Це коли наче й неважливо, які були враження під час проходження, але за тиждень і за два - ти продовжуєш цю новелу знову і знову згадувати :)
Хоча, звісно, навряд чи цей параметр можна адекватно оцінити на 2 тижні голосування (
Я дуже добре розумію, що таке "не встигати")))
Чесно кажучи, "повний рандом" там дуже добре обґрунтований сюжетно - це ж "експеримент з рандомною виборкою"- так що (формально) все норм.
Проте, якщо ви захочете трошки покращити життя гравцю (наприклад, не змушувати його проходити три рази підряд одного й того самого опонента), то ви можете трошки "змухлювати проти чистоти рандому" :)
Наприклад, скриптово заборонити попадання на одного опонента 2 рази поспіль.
Ну про повтори, я думаю, все розуміло. Це навіть у звичайній прозі - найперший кандидат на видалення при редагуванні. А особливо, коли у вас - "голодні ігри", напруга, динаміка!)
Як на мене, то у іграх (навіть якщо це візуальна новела) вимоги до лакончності текстів аж ніяк не менші, ніж у звичайній прозі (а можливо й більші).
«Хімічне весілля Крістіана Розенкрейца» - це лише літературне відображення більш глибокої традиції. Алхіміки ж люди образні - вони навіть звичану хімічну реакцію сприймали, як "весілля" двох елементів :)
Оце і й є справжня література, оце і є справжній рок-н-рол! Автор сценарію не просто вміє писати, він вміє оповідати історію - де структура сюжету,і драма, і живі герої, стильні діалоги, влучні лаконічні описи, та яскраві живі деталі - все на місці, нічого додати! Начебто трошки не вистачає якогось невеличкого "гачка" на самому початку, коли йдуть начебто "звичайні" теревені, але при другому проходженні вже уважно ловиш кожне слово. Так само чудово, але вже під новим кутом звучать ті ж самі слова і ситуації при проходженні іншої гілки сюжету (навіть не можу сказати, яка з них "хороша", а яка "погана" - це все не має значення - обидві "хороші" і "погані" по-своєму).
І прекрасно, що все це підтримується і процесійними артами, і живими спрайтами, і програмуванням. І тут не можна не згадати абсолютно чудовий, якісний і адекватний сюжету звуковий ряд. Навіть такі начебто дрібнички, як озвучені останні слова (що яскраво вирізняє їх на фоні решти сюжету без озвучок), як "Дякую" після довгої паузи для тих, хто не натиснув "Піти", або самозакриття гри після титрів - все це теж працює на загальне враження.
Автори дійсно спрацювали на синергію, як одна зібрана комнада (чи б пак, як добре зіграна рок-банда :)
І за це їм особисте - "Дякую!"
П.С. Ще про влучність деталей: ось саме так виглядають мОгилки у нашому селі на Чернігівщині - як зелений "острів" серед зораних полів. Хіба що замість ялиць там дуби і берези, а паркана немає взагалі. Там лежить мій дід, і баба, і дядько. Ще раз дякую, що нагадали...
Мабуть я просто заплутався (((
До речі, ваша історая нагадала мені дуже кумедний вебкомікс "Love Advice from the Great Duke of Hell": https://www.webtoons.com/en/comedy/love-advice/list?title_no=1498
Якщо читаєте англійською - welcome! :)
Думаю, тамтешній гумор вам дуже зайшов би! ;)
Вітаю авторів! Дуже сподобалась ваша ідея (поєднати кіберпанкову симуляцію, ритуал і хімічну реакцію :)
Процедура загрузки - одразу додає атмосфери! )
Арти, спрайти, фони - гарні, окрема любов - ілюстрації до казок)))
UI - простуватий (+ меню не вкладається в дизайн титульної сторінки)
Сюжет структурно (як рути і вибори) дуже сподобався. Пройшов трічі, поки не вийшов на позитивну кінцівку. Я правда так і не зрозумів, за яким принципом обираються різні опоненти - повний рандом? Мні трічі випадав Ті))
Але літературно текст інколи мені видавався трошечки багатослівним. Як на мене, теж саме можна було б сказати лаконічніше (в казках і в основному сценарії). До того ж, деякі темі і моменти повторюються двічі (ГГ двічі роздивлятися ніж, 2 рази повторюється "знайти місце щоб послухати") - це трошки "гальмує екшон")
Музика не відволікає, там є багато чудових композицій... Але, як на мене, настрій композицій не завжди віподіває сценам, де вони звучать - музика то занадто космічна для такого сеттінгу, то занадто абстрактна.
Ритуал у кінці нагадав мені "хімічне весілля" з алхімічних містерій :)
Загалом досить сильна робота! Бажаю авторам подільшої творчої наснаги :)
Дуже радий, що ви адекватно сприймаєете критику! Моя ціль нікого не образити, а лише допомогти)
Саме тому я й написав це як рекомендацію: Навіть якщо не вдасться знайти художників спрайтів і фонів, які працювали б в унісон, коли фони і арти трохи вибиваються по стилю і гаммі, то це не так вже й важко їх поправити (гармонізувати по кольорам) і самому. Досить лише трохи погратися з корекціями і фільтрами у фотошопі. Для цього навіть не обов'язково бути художником, треба лише мати трохи "набите око" ,)
Ще раз бажаю успіхів і нових експериментів)
П.С. До речі, мені дуже спободалися кілька ваших треків (що ви пропонуєте у ассетах), можливо використаю їх у своїх майбутніх проектах ;)
Так багато пишуть про візуал (а він дійсно чудовий), і чомусь там мало пишуть про саундтрек (а він бо ще кращий!)
Приємно, що у гри є не тільки якісні арти, а ще й продуманий інтерфейс і навіть власне лого (досить гармонійне і доречне).
Проте... я дійсно погоджуюсь з тими, хто каже, що ГГ вийшов напрочуд клішованим. Мені важко навіть сказати, які штампи про стереотипного токсичного мачо+метросексуала він НЕ зібрав у собі неначе колекцію :)
Не те, щоб я не любив "контрастних" героїв. Проте, коли констрасти викручені на максимум з таким перебором, то в мене вже вмикається театральний запобіжник "не вірю!" :)
А найбільш прикро те, що ця історія фактично нікому не лишає вибору: В новелі не просто немає жодного вибору сюжетної гілки для гравця. Фактично у ГГ теж немає вибору - я не можу згадати жодного місця в сюжеті, де ГГ робив би дісно доленосний ВИБІР для себе - він діє як автомат чи тварина на інстинктах - всі його дії запрограмовані, так само, як і фінал історії. І також автор не залишає ніякого вибору (ба навіть сумніву) і читачеві - як відноситись до ГГ - його оцінка з тексту випливає аж занадто однозначно (навіть з потрійним запасом)
Хотілося б побачити історію з такими ж красивими артами і музикою, де у мене все ж таки буде вибір :)
Успіхів авторам!
Вітаю авторів!
Спрайти і особливо фони - супер! Мені дуже сподобались!
Якби ще у спрайтів змінювався б вираз обличчя - було б взагалі мега-круто! :)
Трохи сумбуриний сторітелінг. Як на мене, ідея історії точно має потенцал, але розгортається вона якось дивно. Чому ім'я ГГ ми взнаєм десь на середині (так само як і його звонішній вигляд)? І чи ГГ він взагалі? Чому так різко змінються фокал: спочатку Максим - потім близнюки, потім - на Дух Мудрості (а далі взагалі неясно, хто тут фокал)?
Озвучка досить дивна. Не знаю, як кому, але на мій погляд, без неї було б краще.
Я ще розумію озвучку персонажів, але озвучка слів від автора чи думок ГГ... дивне рішення, як на мене.
Музика - норм. Принаймні вона відповідає сюжетові і не заважає.
Ахах! Хотілося б 2й серії - про розвиток відносин Максима та Ірми в університеті))
Бажаю успіхів! :)
Вітаю! Дуже ваша новела мене порадувала)
Мабуть, поки що одна з найкращих, які я бачив на джемі.
Найголовніше для мене, що сформована атмосфера: чудова музика відвідного стилю, прекрасні фони і спрайти (так, саме фони і спрайти професійної якості, а не просто "арти"), ностальгійні нотки у кращих традиціях "золотої ери" VN.
Окремо про сюжет: гарна літературна мова (ну може там пару слів сумнівних), послідовний адекватний сторітелінг з елементом інтриги, і просто-таки чудові діалоги (особливо з колегою по роботі).
Автор вміє таки натяками передавати те, що не було сказано прямо. Мені здається, я навіть зміг розгадати "недосказане", не читаючи коментарів)
Але все ж таки декілька мікро-зауважень, як можно було б чудове зробити іще кращим:
1. Про інтерфейс вам вже писали. Особисто мені подобаються мінімалістичні інтерфейси, що не відволікають від суті. Але стандартна ренпаївська розкладка у меню вже занадто намилила око (навіть якщо змінити шрифти).
2. Кольорові гами фонів та спрайтів інколи занадто відрізняються відтінками, а інколи занадто зливаються. Так буває, коли фони і спрайти малювали різні люди. Але це легко виправити, якщо перед фіналізацією гри і те, і інше завантажити у фотошоп і трошечки погратися з корекцією кольорів. Щоб і гами співпадали, і щоб контраст був.
3. Тут дехто скаржився на фінал гри. Але особисто я думаю, що питання не у недосказаності основної загадки (тут, як на мене, все гаразд), а у занадто різкому обриві фіналу. Гадаю, тут можна було б додати буквально пару речень (і півхвилини ігоровго часу) для того щоб (ні, не пояснювати загадки) просто дати зрозуміти, що "у ГГ все в порядку" - він визволився від "внутрішньої біди" і відкритий до нового життя. Воно й так зрозуміло, але ще б трошки - для "відчуття завершеності історії")
Ну на цьому все. Дякую за гру!
Чекатиму від вас нових шеведрів :)
Вітаю авторів!
Дуже сподобалися арти! Дизайн персонажів, фонів і особливо нечисті :)
Але ж ВІДСТУПИ!! У вас текст приклеївся до рямочки (((
Сподобалося як ви нагнітаєте атмосферу, та й взагалі зробили прямо таки "лавкрафтіанську" версію укр.фольклору :)
Але при цьому, що (як на мене) не спрацювало:
Ну і сюжет я навіть не буду критикувати - все дуже просто і лінійно (мабуть це все, що можна було встигнути за час джему). Але принаймні написано літературно і атмосферно.
Так тримати! Чекатиму ваших новіх успіхів на шляху горору і саспенсу :)
Ой, ви можете навіть здивуватися - наскільки чудернацькі збіги трапляютсья у світі :)
На Webtoon-і є манхва "Memorial" (від такого собі автора sangC, який і полюбляє як раз такі от екзитенційні горори)
Там є такий собі звичайний школяр, який живе звичайним життям, і у якого є така собі звичайна однокласниця і подруга дитинства. Яка одного дня так само зненацька зникає - і ніхто крім ГГ навіть не може згадати, що вона існувала.
!! Спойлери !!
Тільки замість щоденного Ритуалу, там у всіх імпланти у потилиці, які їх типу "рятують від отруйного повітря", і які треба (так само за будь яку ціну) весь час підтримувати у робочому стані (бо у кого вони ламаються, ті накладають на себе руки, або зникають безслідно))
А замість "інопланетної істоти у посеред космосу", там "система збору М-енергії", бо весь їхній світ насправді - віртуальний, куди всі люди переписали свої свідомості, коли життя на Землі загинуло від космічної катастрофи. А без "М-енергії" віртуальна симуляція зупиниться, і всі зникнуть остаточно :)
Почитати можна тут: https://www.webtoons.com/en/thriller/memorial/list?title_no=6137
Ось беремо найперший скріншот з вашої сторінки - уважно дивимося:
1. "Северин" - один шрифт.
2. "Ніяких відпочинків..." - другий шрифт.
3. Кнопочки внизу ("Load", "Save", ...) - третій шрифт.
4. А якщо взяти ще й головну сторінку "Попіл у воді" - то там ще й четвертий шрифт.
Тобто ми навіть на одному екрані бачимо як мінімум 3 різні, ніяк не пов'язані між собою шрифти. Плюс текст "прилип" до лівої сторони текстбокса.
А ще - не зберігається ієрархія об'єктів. "ІМ'Я ПЕРСОНАЖА" головніше ніж текст (або принаймні рівноцінне) - саме його мало б сенс зробити більшим, жирнішим, чи більш цікавим шрифтом ніж основний текст (або хоча б однаковим). А у вас - навпаки: основний текст більший, жирніший і написаний більш "фігуристим" шрифтом.
Таке враження, наче мене запросили у чиїсь дивні ігри, але забули розказати їхні правила. Тому все дуже загадково, але нічого не зрозуміло - де я, що відбувається, і що мені робити :)
На початку сюжету немає "гачка" - у чому тут інтрига? Що, на думку автора, має змусили мене (читача) зацікавитись і читати далі?
Діалоги надлишкові - багато "води", повторів і розмов ні про що.
UI розбалансований (надто різні шрифти, розміри, нерівомірні відступи, примітивні рамочки)
Музика надто голосна і швидко набридає.
Зате фони дуже живописні, хіба що фарби надто яскраві.
Бажаю успіхів)
Вітаю авторів! Дуже сподобався дизайнн фонів і спрайти, та й взагалі графічне рішення. Все стильно, приємно, в міру спрощено/стилізовано (шоб не відволікало) - все супер!
Хіба що єдине, як на мене, сумнівне рішення - поєднання деяких фонів з ілюстраціями людей. Мені здається "фонових" людей можна було б зробити ще більш фоновими - більш відрізненими від спрайтів "живих" персонажів. Але це лише моє враження.
Грамотний, літературно вивірений текст без помилок. Зловив себе на думці, що коли текст написано правильно, то навіть велика кількість думок і рефлексій ГГ його не обтяжує)
Дуже грамотна робота з часом: дні "перемотуються" через вечір-ніч-ранок (немає відчутя різких "таймскіпів"). Денні та нічні версії одних і тих самих фонів - класно. Плюс щоденні рилуали задають чіткий ритм часу і зміни днів.
От чого я не зрозумів - занадто "дефолтний" дизайн у меню (не вірю, що автори не вміли його змінювати, адже всередині новели дизайн інтерфесу змінено чудово :)
Музика... ну приймні вона не відволікає - це вже плюс для фонової музики. Але не те щоб якось запам'ятовувалось. Ось я тільки не зрозумів, куди у комп'.тері вставляти магнітофонну касету?))
Загалом ідея і сюжет дуже сподобались - нагадали мої улюблені корейські екзистенційні горори :)
Я взагалі люблю отаку "трошки антутопічну атмосферу" на фоні мирного повсякденного життя) Може десь там і можна викопати сюжетні "діри", але не хочеться - вони досить вдало приховані :)
Можу тільки побажати авторам призових місць і нахнення для подальших експериментів! :)
Так, для джемної версії - все супер! То я "трошки навирост" написав)
Більше персонажів точно не потрібно. Можна було б трошки більше спрайтів для тих персонажів, що вже є - з різними настроями чи станами (ну типу Доктор без карюшона, Доктор з карюшоном, або ГГня с кристалами, вилікувана ГГня без кристалів, ГГня у ланцюгах, абощо). Воно навіть зусиль багато за потягне. Але просто коли текст сюжету підкриплюється невеличкими змінавми у візуалі, воно оразу дуже посилює враження)
Успіхів у більшій версії! ;)
Це виглядає настільки чудово і завершено на загальному фоні, що я навіть не знаю, що додати :)
Інтерфейс - топ! Дизайн спрайтів - топ! Я так розумію, що спрайтів планується більше, просто це лише ті, що встигли за час джему?
Дизайн фонів - супер!
Музика й ефекти - все на місці. Хіба що деякі звукові ефекти можна було б місцями іще покращити: наприклад, коли відкривається люк з парою - то видати не лише стук люка, а ще й сичання пари. Але це вже такі собі мікро-покращення того, що вже й так добре:)
Атмосферний, чудово продуманий, зконструйований світ. Всі деталі в'яжуться одна з одною, а ізольованість цього світу додає жаху не менше ніж його занепад і постійні загрози.
Абсолютно літературний, чудово відредагований текст. Чиста мова, вичитані помилки, притомні діалоги, розумний сторітелінг - з інтригою та поступовим розкриттям героїв і загадок лору.
Хіба що, вже зовсім для вищого пілотажу хотілося б мати трошки виборів і розгалужень сюжету (сюжет явно має кілька місць, ще ГГ робить доленосні вибори) - але, гадаю, ви й без мене про це думаєте, правда?)
Ну і наостанок. Мені просто ну дуже хотілося, щоб на останньому фоні (де ГГня прощається з лабораторією) з'явилася б Маска Доктора, що самотньо лежить на операційному столі! Може навіть, як окремий арт. Це, як на мене, була б просто чудова драматична КРАПКА у сюжеті! Ну але це вже таке - "ідеальніше ідеального" :)
Ще раз дякую за чудову гру! Бажаю вам призових місць! :)
Він дійсно відувався більш людяним ніж інші)
Особисто я не маю нічого проти ненормативки, але коли вона органічно вплітається в текст. А тут вона трошки інородно випирає (мов червоні кристали)))
Не знаю, у чому справа. Може тому що матюкається майже виключно ГГня, коли більше цього очікуєш від варти чи жебраків у схроні. Або коли б матюкалися всі, включно з ГГ в думках, це виглядало б більш... однорідно. Якось так)
Вітаю шановних авторів! А де це зараз кава така дешева?))
Почну з хорошого: мені дійсно сподобалися спрайти персонажів! Вони може не ідеальні, але душевні і живі)
Ну і оскільки ви самі прохали критичних відгуків і порад, то ось вам:
1. Перше, що кидається у вічі, - дизайн інтерфейсу. Точніше, його фактична відсутність. Хай би він був максимально простим і банальним, але був. До речі, люди, які малюють милі спрайти, часто не вміють малювати інтерфейси, і навпаки - це нормально, це різні професії.
І, будь-ласка, не використовуйте такий шрифт, як у книзі!!! Особливо такий дрібний, його майже неможливо прочитати. Такий шрифт добре підходить (і то якщо розмір більший) лише для імітації записок і листів, написаних від руки. Але ж це книга друкована, правда?
2. Що кидається у вічі, - помилки! Текст не вичитаний абсолютно. Пунктуація взагалі майже відсутня.
3. Взагалі-то, я вважаю, що історія сама по собі має потенціал. Але до того , як вона написана, у мене буде навіть більше претензій. Для мене візуалні новели - це скоріше жанр літератури, ніж гри. Так от, якби цей текст витягти з гри і надрукувати як окреме оповідання чи новелу, то він би виглядав ну дуууууууууже багатослівним - з купою "води", непотрібних діалогів і необов'язкових рефлексій "від автора".
Трошки філософії: Знаєте, колись люди писали на страшенно дорогому пергаменті страшенно дорогими чорнилами, а тому вони старанно зважували кожне слово - чи варте воно того, щоби бути записаним. Потім стали писати на папері, але він теж довго був дороговартісним. А зараз інтернет, Ворд і блоги подарували нам безкоштовний і безкінечний "папір", і люди перестали зважувати слова - стали гнатися за їх кількістю, а не за якістю. І тоді текст перетворюється на "пісню Джамбула" ("що бачу, про те і співаю").
Якщо ви вже любите Стівена Кінґа, то скористайтеся його письменницькою порадою: візьміть свій текст, який вважаєте "завершеним", перечитайте і безжально викиньте звідти 10% (а можливо, й 20%, додам я від себе) - ретельно зважуючи, що у ньому відноситься до теми твору і рухає сюжет, а без чого можна обійтися. Даний текст точно потребує такої "резекції". Хоча ще раз скажу: історія сама по собі має потенціал, я вважаю.
Ну і кілька більш технічних моментів і порад:
4. Якщо на набір рандомних фоток, зкачаних з інтенета, накласти ОДИН І ТОЙ САМИЙ фільтр фотошопа - вони одразу стануть виглядати більш однорідними і більше "в одному стилі" -- і станть більш придатними для використання у грі (як фони, наприклад).
5. На відміну від літератури, де зазвичай пишуть про героя у третій особі, візуальні новели більше підходять для оповіді від першої особи. Воно якось більше затягує гравця, робить його більш "присутнім" у сюжеті, змушує його більш відчувати відповідальність за вибори у грі - неначе він сам їх робить.
При цьому краще уникати занадто розлогих роздумів від автора. Візуальні новели - це ближче до п'єси, це більше про діалоги, ніж про монологи.
6. Місцями у вас дуже різкі переходи ("тайм-скіпи" - від дня до дня).Ось герой щось робив, казав, про щось думав... і тут - хоба! - у наступному реченні вже одразу пішло "Назавтра він..." Навіть у книжках у місцях таких "перескоків" зазвичай ставлять розрив рядків, або навіть (* * *).
А тут же у вас ще й гра! Ви ж можете зробити паузу, затемнити екран, освітлити екран, змінити фон, музику - є купа прийомів, щоб передати плин часу і зміну діб.
Ну на цьому, мабуть і досить критики :)
Продовжуйте це діло. Відчувається, що у автора історії є власне бачення світу і оригінальні підходи до сюжетів. Треба лише трошки набити руку :)
З найкращими побажаннями!
Ну що мені вам сказати? Цікава спроба поєднати космічну фантастику і психологічний кіберпанк :)
Цікава спроба замінити матюки українськими фольклорними і авторськими фантастичними прокльонами) Щоправда у іншому мова ще потребує покращення - забагато русизмів. (Цікаво: слово "Пініцилін" навмисно написане з помилкою? ;)
Дизайн персонажів і фони - АГОНЬ! Дуже мені нагадало Мьобіуса та й взагалі найкращі часи французських BD. Жаль не вистачило їм руки домалювати)) Але хай навіть так - може б хоч якось інтерфейсом прикрити, що рук немає) Але ікони на приборній панелі зорельота - це топ! :)))
Сюжету, як на мене, не вистачає "гачка" на початку. Ми одразу потрапляємо у розслаблену атмосферу людей, які відпочивають у барі, - ми нікого з них не знаємо, і назрозуміло куди і навіщо рухатись далі. Щоб гравцю/читачу цікаво було ловити кожну фразу у досужих теревенях, варто на початку підвісити якийсь "гачок" - інтригу - і тоді вчитуватимуться у кожне слово, намагаючтсь зрозуміти, де там заховано "скарб")
Дві інши проблеми з сюжетом: (а) забагато філософії і (б) монолог ГГ сам із собою (причому показуючи ГГ від 3ї особи). Перегруз філософіює і цитатами з класчиної та сакральнох літератури добре сприймається, коли воно сильно переплетено із сюжетними подіями та актуальними емоціями персонажів (і то краще не переборщити з цим). А монолог і собою... ну, як на мене, це трошки не те, для чого створювалися візуальні новели як жанр :) Візуальна новела більше затягує "аґентністю" - тобто коли читач/гравець ототожнює себе з ГГ і з його вчинками/виборами (а для цього більше підходить оповідь від 1ї особи). Так й взагалі, новели (як і комікси) - це більше про діалоги, ніж про монологи. Навіть у трагедії Гамлет (а він, до речі, у вас теж цитувався) - він оповідає свою історію не сам собі, а Гораціо - тому вона "стріляє" краще і не повисає у порожнечі. Навіть у вашому випадку (самотьнього польоту крізь космос) можна було, щоб ГГ розказував про своїх переживання хоча б бортовому комп'ютеру чи ШІ (це, як не дивно, ще більше підкреслювало б його самотність).
Музика - ок. Але коли один і той же надто простий трек грає без змін надто довго, то воно трошки набридає. Для бара точно можна було б довший і цікавіший луп зробити.
Дизайн інтерфейса мені сподобався. Але трохи є різнобій шрифтів: засічний курсив, вугластий футурик і "затертий" Rubik у меню - це все разом якось трошки перебір, як на мене) Але "комп'ютерні" спецефекти зі шрифтами - супер!
Бажаю вам подальших творчіх екстериментів і успіхів! )
По-перше, мені дійсно сподобався сюжет. Добре написано, гарною мовою, є інтрига, є стиль і... є неочікувана кінцівка! Жаль, лише одна))
По-друге, мені сподобалась графіка. Дещо чудернацька, дещо гротескна, дещо незрозуміла, але стильна і атмосферна. Навіть деякі проф.студії таку не роблять.
По-третьє, мені сподобалась музика і озвучка. Достатьно потужна, щоб створити потрібну амостферу, але достатьно фонова, щоб не відволікати.
Є деякі питання по геймплею: поєднати віз.новелу і поінт-н-клік - ну рішення оригінальне, але... для VN трошки складнувато, для поінт-н-клік кгри - трошки простувато.
Технічно: гра трошки пригальновує на зщвичайній відеокарті, і важко відшукати кнопку "Назад")
Але загалом як для джему - просто чудово! :)
Ну я мав на увазі не пікселізацію. "Дизайн песонажа" я мав на увазі - це у чом він одягнений, який у нього силует, зачіска тощо. А "технічна реалізація" - це як саме це намальовано.
На літуратурному рівні:
Цікава задумка з елементами отоме-гри)
От що мені у цій грі точно сподобалось - це дизайн інтрефейсу, стилізований під книгу заклинань!
На спрайти песонажів спочатку було боляче дивитися. Але згодом я звик і навіть зрозумів, що саме дизайн персонажів тут досить непоганий, підвела лише його технічна реалізіція (в пікселях).
Щодо фонів: вони виглядають дуже непогано, поки йде оця розмита акварельна легкість. А от дуже чорних і дуже контрастних ліній на фоні я б уникав - бо вони цю легкість одразу збивають.
Сюжет: з точки зору структури (сюжетні лінії, вибори, етапи сюжету) - виглядає досить продумано. Але на літературному рівні - ще є багато чого покращуватися (і помилки, і самі діалоги, стилістика мови, мотиви героїв). Головна претензія: гравець(він же читач), має добе розуміти правила гри (не лише на рівні геймплею, але й рівні сюжету - куди ми йдемо, навіщо, як все працює, які ставки у грі, який має бути наступний крок). А тут сюжет більше "квестовий": обійди 3 локації, збери предмети, переможи у 3 босс-файтах :)
Геймплей: Тут досить чудернацький гібрид візуальної новели і litRPG з покрововою боївкою. Рішення важко сказати наскільки вдале, але точно нестандартне. Плюс, кому цього здалось замало - ще й міні-гра з синтезу рун :)
І навздогін: Я досить рано здогадався, що Лелека - це потенційні романтична лінія :)
То може, якщо вде слідувати отоме-стандартам - надати героїні вибір аж між всіма трьома "птахами"? І вибір більш свідомий, а не відповіддю на другорядне питання? :)
І знову цей сон. Раз по раз все виразніший, гидкіший.
Жах і морок здіймаються з глибин. Вугільно-чорні мацаки копушаться, мов черви у слизькій багнюці допотопного болота.
Вогняні очі з темряви. І голос. Голос шепоче мені з кристалічної домовини:
«Тебе обрано... Не опирайся... Все судилося одвіку...»
Я не хотів собі такої долі.
Але я знаю: ще трохи – і Древнє Зло прокинеться в глибинах під маленьким шахтарським містечком...
*** ДОПОВНЕНО 27.07.26 ***
Нажаль, завершити до дейдлайна джему так і не вдалося ))
Але може воно і на краще:
Задум дуже масштабний, у якій би формі я б його не доробив за 2 тижні - це все одно була б урізана "демо-версія".
А тут ще місяці на два роботи мінімум, щоб вмістити все задумане.
Бажаю успіхів учасникам джему! :)
З демо моєї гри можна ознайомитись тут:
Вітаю, авторів! Думки по темі:
Тим більше, що ">" десь є, а десь зникає, що посилює дезорієнтацію. У звичаних VN зазвичай показується ім'я того, хто говорить (чи думає), але тут вирішили імена прибрати і почалась плутанина.
Хоч би якось розділити пряму мову персонажів і ремарки нарратора (наприклад: слова перснажів - з ">", описи від автора - без ">", а думки ГГні - у дужках "()"), бо зараз все якось плутається у очах і у голові, навіть колір не допомагає.
Але загалом - гарна мініатюра з елементами психології і приємним післясмаком :)
