Ну що мені вам сказати? Цікава спроба поєднати космічну фантастику і психологічний кіберпанк :)
Цікава спроба замінити матюки українськими фольклорними і авторськими фантастичними прокльонами) Щоправда у іншому мова ще потребує покращення - забагато русизмів. (Цікаво: слово "Пініцилін" навмисно написане з помилкою? ;)
Дизайн персонажів і фони - АГОНЬ! Дуже мені нагадало Мьобіуса та й взагалі найкращі часи французських BD. Жаль не вистачило їм руки домалювати)) Але хай навіть так - може б хоч якось інтерфейсом прикрити, що рук немає) Але ікони на приборній панелі зорельота - це топ! :)))
Сюжету, як на мене, не вистачає "гачка" на початку. Ми одразу потрапляємо у розслаблену атмосферу людей, які відпочивають у барі, - ми нікого з них не знаємо, і назрозуміло куди і навіщо рухатись далі. Щоб гравцю/читачу цікаво було ловити кожну фразу у досужих теревенях, варто на початку підвісити якийсь "гачок" - інтригу - і тоді вчитуватимуться у кожне слово, намагаючтсь зрозуміти, де там заховано "скарб")
Дві інши проблеми з сюжетом: (а) забагато філософії і (б) монолог ГГ сам із собою (причому показуючи ГГ від 3ї особи). Перегруз філософіює і цитатами з класчиної та сакральнох літератури добре сприймається, коли воно сильно переплетено із сюжетними подіями та актуальними емоціями персонажів (і то краще не переборщити з цим). А монолог і собою... ну, як на мене, це трошки не те, для чого створювалися візуальні новели як жанр :) Візуальна новела більше затягує "аґентністю" - тобто коли читач/гравець ототожнює себе з ГГ і з його вчинками/виборами (а для цього більше підходить оповідь від 1ї особи). Так й взагалі, новели (як і комікси) - це більше про діалоги, ніж про монологи. Навіть у трагедії Гамлет (а він, до речі, у вас теж цитувався) - він оповідає свою історію не сам собі, а Гораціо - тому вона "стріляє" краще і не повисає у порожнечі. Навіть у вашому випадку (самотьнього польоту крізь космос) можна було, щоб ГГ розказував про своїх переживання хоча б бортовому комп'ютеру чи ШІ (це, як не дивно, ще більше підкреслювало б його самотність).
Музика - ок. Але коли один і той же надто простий трек грає без змін надто довго, то воно трошки набридає. Для бара точно можна було б довший і цікавіший луп зробити.
Дизайн інтерфейса мені сподобався. Але трохи є різнобій шрифтів: засічний курсив, вугластий футурик і "затертий" Rubik у меню - це все разом якось трошки перебір, як на мене) Але "комп'ютерні" спецефекти зі шрифтами - супер!
Бажаю вам подальших творчіх екстериментів і успіхів! )
