Динамічно, от прям за динаміку великий лайк. Окремо відмічу, як круто вписалося діалогове вікно до історії, ніби нас накриває хвилями. Був момент, коли у темпі не встигла проаналізувати, яку відповідь краще обрати, але це і плюс також… бо, знов-таки, відчуття погоні воно присутнє від початку до кінця.
Aleksandra_Armor
Creator of
Recent community posts
Дякую велике за відгук🤗
Насправді так, бачу, що відгуки стосовно імен розділилися, і деяким вистачає різниці у шрифтах, а комусь реально не видно різниці. Задум був у тому, що сама Межниця і не має як такового імені, бо наш фольклор буквально було знищено, і єдине, що залишилось із лісових духів, це мавки. Хотіла шрифтом розділити межу… але так, ви маєте рацію, і візьму ваш відгук собі на майбутнє 🥰 Я навіть вже у голові собі замалювала, що варто було б на Панні зробити квіточку хоча б у полі для імені.
За помилки, о так, я їх чекала😅не використовувала ШІ у перевірці себе на орфографію, а маю дизграфію. Ніби все пропилососила, а от маю все ж їх. На майбутнє теж приберегу цей пункт, для закритих плейтестів своїх друзів🤗
Ще раз велике дякую🥰
Насамперед хочу сказати, що це, напевно, єдина новела, яку я шарила друзям і перепроходила не один раз, щоб дійти до гарної кінцівки. Це настільки абсурдно, що просто геніально😅
No EXIsTence теж пограла, але там варіативність лише у кінці самому, тому не захотіла ще раз проходити, хоча мушу визнати, це прям новела, хай левл, і команда реально випустила дуже якісний продукт.
Дякую за відгук)
У зомбаков я закладала декілька сенсів. Перший — це ру#ня, і те, що від них тікає герой, як аналогія на їх орду. Інший сенс це що прогрес дойшов до того, що люди стали заражені вірусом, який вирвався через швидкоплинний прогрес. Тому на межі між життям та смертю, герой стає перед судом самої природи.
Як прихильниця такого жанру, можу сказати, що дуже цікаво все подано.
Бортовий журнал поданий у характері сетингу. Окремо відзначу оформлення сторінки грі, це прям топ.
По звуках є дуже різькі та гучні моменти, які вибиваються.
Я відкрила шлюз, хоча розуміла, що мене водять за ніс. Але сама захотіла піти у ту оману
