Спочатку не зрозумів механіку годинника але потім все стало на свої місця. Дуже гарна та метафорична історія, шкода що не резонує особисто зі мною.

складна історія. хоч у фокального обличчя тут і нема ні імені, ні характеру, все одно чуттєвий та добре написаний текст допомогає тобі проникнутися ситуацією та поставити себе на місце цього героя. 

текст справді гарний, літературний, але від того ж мені трохи сумно в ньому бачити не найбільші оригінальні метафори. я розумію, що задум — передати депресивний стан, і це думки, які справді виникають у людей, та коли видно, що автор може краще, хотілось би більш оригінальності. я це пишу щиро та з повагою до вас: справді якісна робота, якій не вистачає свого власного характеру. і наче десь була ця self-awareness, але воно не допомогло, особливо з початком та людьми-мурахами. 

мені сподобалось, як персонаж чіплявся за деталі далі й далі. фінал в обох випадках відкритий, і це гарно. я хочу це прийняти як надію на краще. звісно, з таймером було трішки важко насолодитися текстом, та в якійсь мірі без нього було б не те. я все ще не знаю, як відношусь до цього рішення, та визнаю, що воно цікаве. 

а от шрифт мені не сподобався. я плутала «а» та «з»… думаю, що для історії з таймером було б добре зробити текст на вибір хоча б 🙏 він підходить до естетики, але було трішки тяжко-важко. 

дякую за таку гру. тема важлива, і тут, як на мене, вона все-таки розкрита з повагою та розумінням. я бажаю вам удачі в подальшій творчості 

Важко оцінювати такі речі. І грати було важко.

Бо була у мене думка, коли я тільки почала грати про те, що тут може відбуватися, але до певного моменту в тексті я відкидала її, а коли все виявилося саме так - відчула тягар на серці.
І тут відлік грає так, що тобі дійсно хочеться боротися з ним. Але чи то я повільно читаю, чи ви переоцінили гравця - таймер спливав швидше, ніж мені вдавалося зупинити героя.

Але про зупинити теж питання спірне.
Чесно кажучи, якщо все залежить від того чи вкладемося ми раніше за таймер чи ні, то кількість варіантів виборів дивна. Особливо тому, що вона не впливає на рішення героя. Впливає тільки таймер.
Можливо, було б цікавіше, якби коли спливав таймер - хтось втручався. А от вибори вже або робили гг більш зневіреним, або зупиняли його від вчинку.

Музика підібрана хороша.
З візуалом у мене теж проблем не виникло. Я бачу, що коментатор нижче радив використати захід сонця, але... Мені цей синій набагато більш личить історії. Депресія і бажання закінчити життя не виглядає, як захід сонця. Ні, воно дійсно як один колір. Колір у який ти дивишся і не бачиш виходу. Точніше бачиш лише один.

А. Ще згадала про листки біля відліку. Чесно кажучи так і не зрозуміла їхнє призначення, була б рада поясненню.

Дякую за гру.
Також маю реакції під час проходження у тві: тут

Як на мене, візуально цій грі дуже не вистачає виду на захід сонця, яке ось-ось повинно зникнути за горизонтом, (навіть якщо автор не художник, я думаю знайти таку картинку у відкритому доступі буде не так вже і тяжко), бо так вона виглядає просто дуже скудно.

Я навіть спочатку подумав, що пікселізація вікна потрібна лише для того, щоб скрити погано вирізану пнж-шку.

Меланхолійно та чутливо. Момент з пташкою особливо сподобався. Й ідея з таймером тематично гарно лягає, хоча він змушує не надто вчитуватися в текст. Дякую за гру!