Не думала, що колись Геловін, корупція та Риба, що потонула зустрінуться в одній грі. Каламбури та промовисті прізвища це fishечка цієї історії) Маски тут герої носять як фігурально, так і дослівно. Бек в традішці цікаве візуальне рішення, добре пропрацьовані детальки) Мені герой прив'язаний до стовпа чимось нагадав капхеда Х) Дякую за гру! 

Прикольно побачити такий арт просто олівцями, виглядає неординарно з-поміж інших новел. Вже багато чого написали інші коментатори, мені теж не вистачило якоїсь музики. Але це досить приємна гра)

Візуал:
О, друга традішка за цей мікро джем, тільки якщо в "Щасливий Кінець" то малювала дівчинка, то тут вже біль "хлопчаковий" настрій, я б навість сказав - трішки бунтарський. Ось ці гарбузи, на яких навіки застили муки агонії (або веселощів або навіть екстазу - я радий, що тут показані настільки різні емоції - мені вони навіть нагадали чомусь Pumpkin hill з Sonic Adventure 2), величезні червоні штори як в театрі, чорно-біла плитка, цеп... Дуже мило.
Дизайн Григорія теж підходить такому ось дитячому малюнку - простий та фактурний.
Коротше - милий дизайн з унікальним стилем, шкода що під нього немає хоч якоїсь стилізації інтерфейсу. 

Аудіо:
Приємний шум дощу, є потрібні сценарію звуки, але нічого особливого.

Історія:
Коли я прочитав про Тараса Рибу як гарного партнера - я вже подумав про відкритих геїв.
А так по сюжету мені це нагадує дивний суботній мультик з середини нульових, на який я попав посередині серії, і де два герої повинні ось-ось повинні якось вибратися з цієї халепи якимось найабсурднішим способом, але заходять у детективну розмову навіть про те, що таймер грає між їх ногами... А ПОТІМ БАЦ І У НАС ТУТ ТАКИЙ ПЕРЕВОРОТ СЮЖЕТУ.

Загалом:
Такий прям вийшов дивний мультик-процедурал, мені сподобалося)

як кримінальну драму прочитала :) дуже приємне та позитивне враження залишила в мене ваша історія! 

тема відліку хоч і показана достатньо… буквально, але мені це сподобалось. після вашої новели як раз задумалась, що на диво не бачила так багато історій, у яких відлік фігурує, вважай, фізично. як вже говорили коментатори нижче, мені не вистачило музики та звуків, щоб до кінця відчути історію, та арт чимось мене прям зачепив :) ось не знаю, але все-таки у морі діджитала приємно побачити таку традішку. 

як я й говорила, історія — чисто кримінальна, трохи бізарна драма. персонаж, звісно, у фіналі вийшов з дуже метафоричною фамілією. написані діалоги у дусі жанру, та чисто порада на майбутнє — слова наратора можна оформляти без *. відсутність імена у текст-боксі вже показує, що то не діалог. в іншому, звісно, хоч текст і можна ще редагувати, та ідея та динаміка в ньому достатньо якісні. фінал також залишає приємний післясмак.

історія супер працює самостійно, але мене дуже зацікави ще справи Дмитра Лиса. сподіваюсь, що персонаж ще отримає розвиток. 

наснаги у подальшій творчості! 🫶

Цікавий проєкт, я приємно вражена! Фон простенький та душевний, з химерними декораціями, в той час як сюжет та діалоги неочікувано серйозні, прямо таки з кримінальної драми, дуже сподобався цей контраст. Ну й фінальний сюжетний поворот класний. Однозначно ставлю вподобайку вашій новелі, це було захопливо :D

Безсмертний твір. Його можна перечитувати щоразу знаходити нові трактування того що все ж таки відбувається. А головне що дійсно присутня фабула незважаючі на жорсткі обмеження

Шось таке буремне, але мені неочікувано зайшло :D

Все ще не знаю, чому гарбузи, але без них було б і вполовину не так добре, тож є відчуття, що вони таки конче потрібні.

Як на мене у цієї історії дуже великий потенціал.

Мені сподобалася ідея, антураж. Згодна, що гарбузи наче більше пасують Геловіну, але мені не завадило, бо я зосередилася на самій естетиці, яку ви передавали: скатертини-зуби, шахова  дошка та фігура - буквально те, чим займалися герої, бо вся їхня взаємодія це партія двох людей у шахи.

Звуковий супровід хороший, але для такого рівня задуму хотілося б більше музики (яка пасувала б картинці) і звуків (не тільки вибухів чи таймеру, а ще й перекочування того ж гарбузу, наприклад).

Тексту місцями не вистачило плавності, тому це схоже на скетч, замальовку, бо краще, аби окрім діалогу та опису дій, був оповідач + діалоги, щоб це вийшло літературніше.

Маю також тред з реакціями у тві під час мого проходження: тут

Дякую за гру, удачі в майбутньому с:

Побачила, що у вас нема коментарів і вирішила повернутись після оцінки, написати відгук.

Арт виконує свою функцію, дає розуміння місця подій, зроблено старанно. Єдине що, використання гарбузів трохи пантеличить. Підійшло б трохи більше для вайбу Гелловіну. Мені такі варіанти значно більше подобаються, ніж використання готового ассету, душа в них є.

Історія теж є, розв'язка, мораль. Але її виявилось трохи складно читати, тексту не завадив би редактор.