Подивилась обидві кінціки, тому що не могла зрозуміти яка саме для мене краща. Здається, що в таких ситуаціях вже колись було прийняте рішення і ніби ліпше не чепати, жити майбутнім. Автору вдалось всадити мене і примусити трохи подумати.
Inusou
Creator of
Recent community posts
Побачила, що у вас нема коментарів і вирішила повернутись після оцінки, написати відгук.
Арт виконує свою функцію, дає розуміння місця подій, зроблено старанно. Єдине що, використання гарбузів трохи пантеличить. Підійшло б трохи більше для вайбу Гелловіну. Мені такі варіанти значно більше подобаються, ніж використання готового ассету, душа в них є.
Історія теж є, розв'язка, мораль. Але її виявилось трохи складно читати, тексту не завадив би редактор.
О, як я цього чекала. І не дарма.
Погоджуюсь з попереднім коментарем, візуал на якомусь зовсім іншому рівні. Загалом історія викликала багато емоцій, я і посумувати встигла, і посміятись. Рот відкритий був постійно. Рівень пропрацьовки вищий за все, в що встигла пограти. З фурі вперше взаємодію, але Дзюрко вийшов дуже хот.
Я, як то кажуть, не в фандомі, але інший герой - людина? В мене з'явилось дуже багато питать :D
Гра вайбова. Прям приємна така. І тема мені сподобалась. Мальовка, музика, залипнути саме те.
Єдине що, я ніяк не могла зосередитись і адекватно пірнути в історію, тому що постійно концентрувалась на невідповідність японських реалій. Я живу в Японії, тому було багато дрібничок, які перетягували увагу.
Вітаю, дякую за відгук.
Нажаль, редактора не було, тому дійсно помилки можуть бути. З того, що знаю точно, в деяких словах є закінчення, які будуть помилками в літературі, але допустимі у мовленні. Хотілось через це зробити персонажів трохи живішими. І ще є дійсно помилка-помилка, але я іі зробила свідомо, щоб узгодити з наступною відповіддю (але вже зрозуміла, що дарма, мені за неї прилетіло, ха-ха). Але насправді там може бути взагалі будь-що по тексту. Треба на наступний раз шукати редактора.
Цікаво вийшло. Залучення гарне, хотілось дізнатись розв'язку. З другої спроби вдалось розгадати загадку, але були прогалини у варіантах вибору. Типу мені дали діалоги, яких не мало бути, тому що я не обирала розмовляти з докторкою. Але наступні варіанти були пов'язані з нею, то ж я ткнула навмання (двічі поспіль) і дійшла до висновків завдяки першому проходженню. (це ж була докторка чи доктор? короче я цю людинку не бачила, тому припущення)
Арт сподобався, атмосферно.
Наразі це краща гра з тих, що встигла оглянути.
Дуже сумна, в кінці майже сльозу пустила і післясмак такий, навіть не знаю як слова влучно підібрати. Туга, чи що. Ще помітила, що мені не хотілось клікати гру далі, в ній було дуже комфортно знаходитись. Не знаю чи таких відчуттів хотіла добитись авторка, але я зависла в ній. Може це небажання доходити до кінця, або музика так вплинула.
Арт мені до душі, стилістика саме те, що люблю. Менюшка сподобалась, та і загалом, увага до деталей.
Дякую авторці за історію.
Гра залишила позитивні враження, хоча я спочатку тупанула і не встигла зробити вибір. Пішла перепроходити, а то якось сумненько.
Мені окремо хотілось би виділити фон. Навіть до того, як нам вперше дають з ним взаємодіяти, він дуже привернув увагу. Я зупинилась читати і пішла розглядати деталі, що там є, як воно може бути пов'язано. Короче фон мені особливо зайшов. І як він продуман, і в якій стилістиці виконан.
Дуже дякую. Ви зробили мій ранок.
Перепрошую, що перепроходження не дало вам більше деталей. Тягар лорної частини залишився прихованим в моїй голові. Напевно можна було б вмістити трохи більше, але додавання відповідей відкривало ще більший простір для питань, тому довелось провести саме таку межу.
Ну і ще раз подякую. Про повну версію взагалі не думала. Це перша спроба щось зробити й ціллю було зібрати, хоч і маленьку, грі з нуля до релізу. Але мені так подобаються ці герої, що я вже думала якесь оповідання зробити. х) Але з ними теж досвіду нема.
