На жаль, не беру участь у цьому джемі, але в ігри обов’язково пограю, почавши, звичайно, з вашої команди. Загалом, у мене є багато претензій до сюжету, але їх нижче, наче зняв з язика, написав коментатор під ніком "yuri_boss". Не з усім я згоден, але з більшістю — так. Я цільова аудиторія таких новел, читати було справді дуже цікаво. Але після атракціону, як і написав коментатор— нудно. На початку були дуже цікаві сюжетні зав’язки, але багато з них відпало (про які є в коментарі yuri_boss). І новела розвивалася за патерном до кінця. Якраз патерн зчитався чітко вже після атракціону, і все, що було після, було ну дуже передбачувано. Я здогадувався і про те, що буде сцена з сечею, кладовище і те, що все закінчиться вдома — там, де все і почалося. Коротко кажучи, друга половина нічим не здивувала, і це, як мені здається, найгірше, що може статися в сценарії. Взагалі, у другій половині було багато додавання великої кількості зайвого тексту, якого на початку не було, наче просто для хронометражу.

Хочу додати, що команда попрацювала дуже добре: звук, музика, арт, меню — все це на найвищому рівні. Також подобається, що у вашої команди є стиль, у вас є своє бачення. І я 100% можу назвати це дуже вартим мистецтвом. Бажаю команді не зупинятися, обов’язково пройду вашу новелу на наступному джемі. І бажаю покращення якості сценарію.

Після усього ажіотажу та обговорень цієї новели таки наважилася написати відгук. Та, мабуть, не стільки про саму новелу? Бо ця новела точно не для мене, у неї зовсім інша цільова аудиторія. У цьому відгуці я буду звертатися як до самих авторів, так і до інших гравців загалом.

І ні, я не буду тут казати, що автори погані через те, що створюють. Бо я не знаю їх особисто, і не хочу робити якісь страшні висновки. Та хотілося б підняти тему тригер ворнінгів, яку багато хто висміює та не вважає важливою. Попрошу сприйняти мої слова не як атаку на авторів чи спробу когось навмисно образити, а як спробу принести в обговорення мою власну перспективу. Перспективу, з якою можуть не погодитися інші, але яку, на мою думку, важливо почути, як і перспективи інших людей.

Я не споживаю контент, подібний до того, що є у Літі Вероніки (далі — ЛВ). Це надто "трешовий" і "жорсткий" контент для мене, як для дуже вразливої людини. Та я прочитала (намагалась, хоч і деякі "найважчі" моменти просто пропускала) від початку до кінця, вийшла на найгіршу (?) кінцівку, тобто усі рази обирала "фантазувати". І це був мій вибір — не кинути новелу після першого тригерного моменту. Тож я НЕ звинувачую авторів у тому, що вони немовби змусили мене це прочитати. Кожен гравець несе відповідальність за те, який контент він свідомо споживає. Тобто, якщо гравець після усіх дисклеймерів таки вирішує продовжити, це його право, і тепер і його відповідальність.

АЛЕ. Це працює лише у випадку, якщо дисклеймери є змістовними та попереджають гравця про найбільш тригерні моменти, що є у грі (чи іншому медіа). ДО того, як автори написали додаткові дисклеймери в опис гри (за що я та мабуть багато інших людей дуже вдячні, але я ще до цього повернуся), був лише узагальнений дисклеймер у самій грі. Зараз ми з вами його розберемо так, як Я його сприйняла.

Цитую: "Гра містить сексуальні сцени (без їх прямого візуального зображення), ненормативну лексику, легку содомію, жорстокість і тримання за ручки."

Що ви відчуваєте, коли це читаєте? Я відчуваю несерйозність. В тому плані, що, прочитавши про "легку содомію" та "тримання за ручки", я вже сприймаю цей дисклеймер несерйозно, і що, можливо, у грі "не так все погано" буде. Що не буде такого шок-контенту, який там є. Невже так важливо було дописати оце жартівливе "тримання за ручки" в кінці? Враховуючи те, про що йдеться у грі, цей момент є дуже недоречним, і дисклеймер втрачає свою вагу. Хтось може сказати, що це моя проблема, і проблема у моєму сприйнятті, але ні, це проблема авторів, які несерйозно віднеслися до написання дисклеймеру. Через це, я хоч і приблизно розуміла, що очікувати, коли почала читати новелу, то все виявилося набагато "гірше", ніж я очікувала.

Далі, "легка содомія". Цікаво, що автори мали на увазі, коли це писали. Бо інтернет мені дає лише розмиті визначення про грішність, розпусту, а іноді про гомосексуальні статеві акти та сексуальні контакти з тваринами. Грішність і розпуста ще зрозуміла — у грі цього достатньо, і до цього немає претензій. Гомосексуальних статевих актів я не помітила, а от сексуальний контакт із твариною був. Я вам відкрию секрет. Статевий акт з твариною, будь-який сексуальний контакт із твариною задля задоволення власних сексуальних потреб = зоофілія. І тут неважливо, яка це тварина. Тому якщо ви заперечуєте той факт, що сцена з вужем у ЛВ є зоофілією, то я чесно не знаю що вам сказати. Бо це дивно. Ви можете називати це фетишем, "обіймами" з вужем, та як завгодно, але факт залишається фактом. Це — зоофілія. І неважливо, чи є ця сцена у грі фантазією героя, чи персонажі справді це роблять, звісно що це все — фікшн. Але знову ж таки, факт залишається фактом, і давайте не будемо робити вигляд, немов сексуальний контакт із вужем відрізняється в цьому контексті від сексуального контакту з собакою, чи ще якимись тваринами, які люди тримають як домашніх улюбленців. Це тварина. У грі був сексуальний контакт із твариною. Це зоофілія.

І проблема навіть не стільки у тому, що зоофілія присутня у грі. Типу, це не найгірше, про що там було написано, але це не робить сцену із зоофілією "кращою". Ми всі знаємо і усвідомлюємо (Я СПОДІВАЮСЬ), що зоофілія, як і будь-яке насилля — це хєрово. Та зрозуміло, що всі персонажі у цій грі мали бути показані з найгірших сторін, і у авторів це вийшло.

Але я не розумію, чому не назвати речі своїми іменами. Чому у найпершому дисклеймері у грі замість "присутня сцена зоофілії/сексуального контакту із твариною" стоїть "легка содомія". Чому навіть зараз, у додатковому оновленому дисклеймері в описі гри стоїть "ОБІЙМИ з вужем". Ну я серйозно цього не розумію. Єдиним поясненням у моїй голові було б те, що автори не сприймають ту сцену з вужем як зоофілію, але я не хочу в це вірити... А якщо це справді так, то перечитайте, будь ласка, визначення зоофілії.

Тому, що в описі гри тепер стоять оновлені дисклеймери, я, знову ж таки, дуже рада. Бо тепер люди, які б не хотіли споживати такий контент, можуть прочитати опис та піти далі, не відкриваючи гру. Саме тому я особисто дійшла до фіналу гри. Щоб мати повне розуміння того контенту, який присутній у грі, для того, щоб мати змогу робити якісь висновки із повним контекстом, та щоб попередити інших про вміст гри. Бо найперший дисклеймер, який є на початку гри, із попередженням не справлявся. І я дуже вдячна тій людині, яка написала той допис із попередженнями, адже я сама б ніколи на це не наважилася. І сподіваюся зрозуміло чому, враховуючи те бурхливе обговорення та реакції, які розпочалися після поширення "у люди" того допису. (Люди, я вас боюсь)

Зрозумійте, що проблема не в тому, що такий контент, як у ЛВ існує, хоч він сам по собі і є проблематичним та контроверсійним. Коли я читала ЛВ, мені було погано, так, але я відчувала (або мені хотілось вірити), що ця історія — одна велика алегорія (? метафора? вставте сюди якесь розумне слово) на найгірші нав'язливі думки, фантазії та дії "зламаних" людей, які ні в якому разі не треба повторювати у реальному житті (ну, статеві акти з людиною, яка на них згодна, хай живуть, але будь ласка не на кладовищі чи на чортовому колесі 😁 і без вужів...).

Звісно що мені хочеться вірити, що автори гри засуджують всю цю жорстокість насилля і т.п., і НІ, я не кажу, що потрібно на кожному кроці переривати історію, щоб сказати гравцю "МИ ЦЕ ЗАСУДЖУЄМО, ДО РЕЧІ!!!!!" АЛЕ. Навіть якби дисклеймери були написані із більшою серйозністю та відповідальністю, було б У МІЛЬЙОН РАЗІВ краще!! 😩😩😩 Тому будь ласка, це відверте та максимально доброзичливе прохання до авторів, сподіваюсь ви мене зрозумієте, і не сприймете це як особисту атаку — пишіть детальні дисклеймери. Якщо ви не хочете спойлерити весь сюжет, зробіть для гравця вибір — "так, я хочу прочитати детальний дисклеймер" або "ні, я не хочу". А в опис до гри вже можна написати узагальнений дисклеймер! Як на мене, це ідеальний варіант. І тоді до вас не буде питань, чи ви засуджуєте те, про що пишете, бо вже у дисклеймерах буде відчуватися піклування про гравця і те, що авторам не все одно.

(І будь ласка, не кажіть, що кріейтори не мають няньчитися із іншими людьми. Все-таки, ви викладаєте контент не у прірву. Ніхто не каже зацензурити кожне тригерне слово. Але серйозно, наявність ЗМІСТОВНИХ дисклеймерів зробить добре і авторам, і гравцям.)

Дякую за увагу!

Чи я можу сприймати це серйозно? Ващє нє. 

Перша частина гри видно, що писалася на рофлі, чорнушному піздєць, але рофлі. І це було смішно, хоч і нереально тупо. От до моменту парку атракціонів це було цікаво читати чисто з причини «що ще викине автор». Гумор специфічний, але хіханьки ми отримали добрі під час проходження.

Друга половина… Душно. Типу видно, що там щось старалися вкласти сенс, якісь філософські думки, однак в авторів не вийшло викликати від персонажів якесь чесне враження далі «їбать вони кончені й смішні». Здебільшого Діма мені здавався без перебільшень стендапом на фоні, а потім викликало бажання хіба скіпнути до чогось відносно смішного. Потенціал міг би бути, але щось пішло не так і в один момент уже відпав інтерес читати. Замість описів сексу вкластися в якийсь лордроп зайвим би не стало. 

Особисто мені здається, що в гри не вийшло працювати на два жанри. Треба було лишатися чи на рофлі, чи йти з початку у філософію. Мені не вистачило нічого про того Діму, його самогубство не викликало жодних емоцій, воно просто було. Стосунки Вероніки й Андрія не викликали емоцій, вони були, незрозуміло чому вони разом, відколи, за яких причин, тільки гламурні описи мурмурмур. І був секс. Коменти Діми щодо Андрія мали потенціал вийти в щось цікаве, але чомусь ця гілка обірвалася. Загалом просто для серйозного сюжету не вистачало мінімального контексту. Так, обʼєм малий, але замість величезних монологів про битіє, якісь змістовніші ті принесли б більше бажання щось почувати до персонажів.  Якусь огиду, співчуття тощо. Бо на смерть Вероніки було однаково. Що є, що нема, і так ніц відомо не було хто вона й що вона. Незрозуміло що в стосунках було між Дімою й Веронікою. Коротше в плані прописування психології героїв і серйозних мотивів слабко, але перша частина цілком нічого таки. 5/10 

Ну що тут можна сказати... 

Вчора і позавчора на піку обговорень цієї новели, можна сказати кожен окремо зіткнувся зі своїм особистим "Літом Вероніки". І це певно є найголовніша заслуга цієї роботи, адже не важливо, якими шляхами, не важливо наскільки глибоко, але кожен читаючи новелу, чи читаючи про новелу пережили цю зустріч. Зустріч з "Дмитром" світлим чи темним і вийшли чи переможцями, чи програвшими. 

І це найголовніше в мистецтві, на мою думку, адже воно просто "є", воно просто трапляється з тобою, як з автором, так і з читачем. А що з цим робити далі, вже твій особистий вибір, наскільки він взагалі може бути "твоїм" і наскільки ти його зробиш "своїм". Саме тому безглуздо ставити питання "Навіщо це взагалі було?". 

"Темний Дмитро" є в кожному з нас. Не звертаючи увагу на стать, не звертаючи увагу на виховання, соціальний статус і тд. Ми всі жалюгідні, бридкі, примітивні, страшні, жорстокі тварини. І можна було б на цьому і зупинитись. Можна цього злякатись, втекти, закритись від цього. Затаврувати новелу різними образами та піти читати про країну сонячних зайчиків. Однак хоч ми й тварини, але ми не тільки вони. Ми щось ще. 

Але це ще не дається нам безкоштовно, окрім того, наш темний Дмитро завжди чатує десь за поворотом, щоб зробити свій хід. Але як показує нам ця історія - темного Дмитра можна перемогти тільки у прямому зіткненні. Тільки прямо подивившись йому в очі, подивитись в очі як рівному. Тільки визнавши все те лайно що є в нас, весь той бруд, який онтологічно притаманний кожній "людині" у нас є шанс. Є шанс стати цим "чимось ще".  Або просто втекти, удати що цього всього не існує і переконувати всіх, що твій великий палець на нозі насправді пік естетики природного мистецтва. 

От тільки як показує емпіричний людський досвід, якщо в країні сонячних зайчиків щось іде не як задумано. Головний зайчик чи сонечко не бачить ніякої проблеми в тому, щоб підрізати комусь вушка і відірвати хвостик заради красивої картинки. Звичайно в процесі не прибираючи веселкову посмішку зі свого обличчя. 

Це був чудовий соціальний експеримент! В новелі неймовірний саунд-дизайн (особливо сцена з вужем, де мухи на фоні неймовірно бридко дзижчать). Загалом чудова історія. Дякую за тезу про слабкість і вічна пошана. 

слів нема! 

Дуже цікава і крута новела. Усі хто пишуть про мізогінію і сексуалізацію жінок - не викупили основну ідею і посил новели.

Ця новела не написана з ціллю розпалювання ненависті. Це історія про слабких, ображених на суспільство людей, і про те, як цим людям можна свою слабкість перетворити на те, з чим можна співіснувати чи навіть отримувати задоволення. Як об'єкт свого бажання деструктивізму перетворити на об'єкт надихання чи насолоди. Основний посил цього знаходиться тільки в одному з 3 ендінгів - "oblivion iteration". Варто зазначити (і зрозуміти усім хейтерам!), що увесь цей посил ведеться не від автора напряму, а від "Світлого Дмитра" - вигаданого персонажа вигаданого світу, зі своїм викривленим сприйняттям реальності. Це викривлення і виражається в зацикленості на сексі, мастурбації і сексистському сприйнятті жінок. Проте якщо відкинути це викривлення - саме тоді і можна виявити цей справжній посил. Слабкості, ображеності на світ чи людство - це нормально. Проте тільки ви в змозі обрати шлях, як саме з цими слабкостями ви будете зживатись в цьому світі. Чи ви підете шляхом Темного Дмитра, чи Світлого Дмитра, чи знайдете третій спосіб - усе залежить від вас.
(Само собою, в інших ендінгах і до подіях до них є і свої окремі посили і теми для розмірковування, проте я хотів згадати саме за цей)

Не впевнений, чи зможе новела в міру своєї ексцентричності отримати призові місця на цьому джемі, проте це безсумнівно цікавий досвід, який я би рекомендував усім, хто вміє вникати в справжню суть твору, а не шукати хейт і шеймінг в словах художнього твору.

Дякую розробникам новели за крутий досвід і респект що не злякались публічної думки і написали саме те, що хотіли!

АХАХАХАХХАХАХАХХА СЦЕНАРИСТ ЗБОЧЕНЕЦЬ, Я ХОЧУ ПОТИСНУТИ ЙОМУ РУКУ
Як поціновувачка годного чорнушного трешу я була в повному захваті від загального стилю і особливо від сценарію. Мова автора мене підкорила. Якщо цьому сценаристу колись знадобиться художник я хотова працювати дні і ночі за спасибі для таких шедеврів.
Не знаю де люди тут мізогінію побачили, як на мене автори жінок поважають, просто люблять шок контент. Словом, дякую за гру, мені неймовірно сподобалось))

На наших джемах були різні історії про насильство, маніяків та інтрузивні думки. Але ніхто на світлові роки не наближався до того рівня інтенсивності, який пропонується нам в цій новелі. Читачі, що звикли до робіт про милих тваринок, будуть до цього не готові.

Так, для більшості це буде некомфортний твір. І трігерворнінги, нажаль, не дають заздалегідь зрозуміти це. Багато хто з відразою кине цю роботу, справедливо відмовляючись терпіти деструктивні та огидні думки головного героя. Це дійсно шокуюча новела, однозначно не для всіх. 

Проте прикро що цю новелу сприйматимуть буквально - як мізогінні фантазії заради фантазій, жорстокість заради жорстокості, відмовляючи автору в цінності та навіть наявності творчого задуму.  Але робота очевидно написана в певній традиції, притаманній саме японським постмодерн хоррор новелам, де шок-контент це спроба показати темну, перверсивну сторону психології сучасної людини. Намагання схопити той зміст, що зазвичай витісняється нашою психікою, про який ми не хочемо, боїмось говорити вголос. Схопити не для того щоб виправдати, а для того щоб розчинити. Бо як темні сили в казках не витримують сонячного світла, так і темрява підсвідомого втрачає свою силу якщо наважитись пильно розглянути її впритул.      

В контексті джемів, це не просто новела - це зарінова атака. Це теракт.

P.S. Окремо хочу відзначити дуже влучний саунд-дизайн, де кожен музичний трек дійсно підсилює текст. 

Велл, якби новела була релігійним триллером - це було б цікаво, момент з дітьми-сатаністами та терактом культистів - перлина сього шидевиру.