Дуже класне оформлення, дуже поганий текст.
На джемах не вистачає новел в аніме стилістиці, тому однозначно приємно це бачити, ще і з такими красивими ефектами.
Але, нажаль, з аніме стилем прийшов і жахливий аніме-райтинг ніби зі сцени наприкінці серіалу, яка має "наводити на думки" і "ставити питання". Будь ласка, не робіть таку дичину, навіть окрема свідомість підвішена в вакуумі заслуговує на когерентний філософський діалог або певний напрямок рефлексії, а не просто набір фраз, що ніби і звучать глибоко, але не складаються ні в що цілісне.
Drama[Theurgist]
Creator of
Recent community posts
Приємно бачити що хтось ще любить ігри-загадки.
Хоча концепція гри мені сподобалася, причина через яку Фріда заховала фрагменти за датами лишилася мені не дуже сюжетно зрозумілою.
Можливо, замість зміни дати було б краще зробити серію послідовних кодів, які б не тільки вели до наступного файлу, а і підготували гравця до розгадування фінального пароля. Зараз щоб розгадати пароль, треба проявити певну уяву :)
Бажаю вам натхнення на майбутні твори!
Сподобалися атмосфера та ключовий настрій, дуже правильний меседж у новели. Камера і поїнт-енд-клік працюють нормально, а от сам скріпт забагався під кінець. На останньому виборі репліки почали повторюватися, а варіанти вибори накладатися.
З наступною роботою краще залітайте на повноцінний джем українських новел, не на мікро.
Довго:
Болісно щирий техноспірітуалізм - жага підтвердження свого інтимного досвіду через ідеальну жижекіанську Машину Несвідомого, яка, на відміну від неідеальних людей, може сказати тобі - так, ти не божевільний, це було насправді. Але хто знає, як на саму машину вплинув би контакт з реальним несвідомим людини, не обмежений лише текстовим інтерфейсом. До цієї хаотичної безодні вона не готова.
На наших джемах були різні історії про насильство, маніяків та інтрузивні думки. Але ніхто на світлові роки не наближався до того рівня інтенсивності, який пропонується нам в цій новелі. Читачі, що звикли до робіт про милих тваринок, будуть до цього не готові.
Так, для більшості це буде некомфортний твір. І трігерворнінги, нажаль, не дають заздалегідь зрозуміти це. Багато хто з відразою кине цю роботу, справедливо відмовляючись терпіти деструктивні та огидні думки головного героя. Це дійсно шокуюча новела, однозначно не для всіх.
Проте прикро що цю новелу сприйматимуть буквально - як мізогінні фантазії заради фантазій, жорстокість заради жорстокості, відмовляючи автору в цінності та навіть наявності творчого задуму. Але робота очевидно написана в певній традиції, притаманній саме японським постмодерн хоррор новелам, де шок-контент це спроба показати темну, перверсивну сторону психології сучасної людини. Намагання схопити той зміст, що зазвичай витісняється нашою психікою, про який ми не хочемо, боїмось говорити вголос. Схопити не для того щоб виправдати, а для того щоб розчинити. Бо як темні сили в казках не витримують сонячного світла, так і темрява підсвідомого втрачає свою силу якщо наважитись пильно розглянути її впритул.
В контексті джемів, це не просто новела - це зарінова атака. Це теракт.
P.S. Окремо хочу відзначити дуже влучний саунд-дизайн, де кожен музичний трек дійсно підсилює текст.
На наших джемах були різні історії про насильство, маніяків та інтрузивні думки. Але ніхто на світлові роки не наближався до того рівня інтенсивності, який пропонується нам в цій новелі. Читачі, що звикли до робіт про милих тваринок, будуть до цього не готові.
Так, для більшості це буде некомфортний твір. І трігерворнінги, нажаль, не дають заздалегідь зрозуміти це. Багато хто з відразою кине цю роботу, справедливо відмовляючись терпіти деструктивні та огидні думки головного героя. Це дійсно шокуюча новела, однозначно не для всіх.
Проте прикро що цю новелу сприйматимуть буквально - як мізогінні фантазії заради фантазій, жорстокість заради жорстокості, відмовляючи автору в цінності та навіть наявності творчого задуму. Але робота очевидно написана в певній традиції, притаманній саме японським постмодерн хоррор новелам, де шок-контент це спроба показати темну, перверсивну сторону психології сучасної людини. Намагання схопити той зміст, що зазвичай витісняється нашою психікою, про який ми не хочемо, боїмось говорити вголос. Схопити не для того щоб виправдати, а для того щоб розчинити. Бо як темні сили в казках не витримують сонячного світла, так і темрява підсвідомого втрачає свою силу якщо наважитись пильно розглянути її впритул.
В контексті джемів, це не просто новела - це зарінова атака. Це теракт.
P.S. Окремо хочу відзначити дуже влучний саунд-дизайн, де кожен музичний трек дійсно підсилює текст.
This was my first experience with the genre and I was pleasantly surprised how much is going on on that single sheet.
There is city exploration, there is hand management, there is character progression. The atmosphere is surprisingly palpable, considering how little flavor text is there. It's mostly brief descriptions of crumbling locations you're exploring and yet, somehow the mechanics connect it all into a quick, but immersive journey.
Very enjoyable game.
Вайбами новела нагадала The House in Fata Morgana.
Дуже люблю такі історії, де треба зв'язувати разом клаптики інформації, поступово відновлюючі повну картину. Хотілося б бачити більше таких новел на наших джемах. Приємно бачити, коли автори вкладають додаткові символи в текст - це гарний спосіб розказати більше меншою кількістю слів. Музика й цокання годиннику разом склалися у приємну меланхолійну атмосферу.
Жаль, що ми говоримо з героїнею абстрактно, просто як гравець. Було б ще крутіше, якщо б наш POV - це теж був персонаж з якоюсь мотивацією.



