У мене чогось, які б вибори не робила - все призводить до одинакових відповідей й кінця. Гра відразу дуже нагадала Докі Докі Літературний Клуб вайбом. Музика непогана, подобається оформлення меню й діалогового вікна. Тема шепоту розкрита теж нормально. Шкода, що у мене гра працює не як слід, не знаю з чим це пов'язано.

В цілому я розумію у чому задум гри і чому все реалізовано саме так. Звуки, ефекти, оформлення виглядають чудово. Текст трохи важкувато читати, і дисклеймер на початку не можна скіпнути. Якби її трохи допрацювати, десь збавити темп, десь накрутити більше інтриги, додати персонажам трошки більше експозиції то було б взагалі чудово. Для першої спроби це добрий результат, особливо знаючи як автори старались над нею. Дякую вам за роботу!

Проходити гру було важко, тексту не вистачає вичитки. Події відбуваються надто швидко й надто повільно водночас. Найперший вибір провокує зловісно-загадковий коментар Аліси, тому немає часу пройнятися тією солодкою атмосферою симулятору побачень — гравець одразу знає, до чого все йде, немає інтриги. Але під час прочитання я постійно запиналася через сумбурність і деяку нелогічність тексту, що створювало враження, ніби гра тягнеться надто довго.

Але я рішуче йшла до кінця, бо мене підкупили оформлення та ефекти. Ви чітко відтворили стиль романтичних візуальних романів нульових/початку десятих років: музика, кольори, інтерфейс — усе в яблучко. Сподобалося, як спрайти рухалися, наближалися/віддалялися, як на екрані з'являлися додаткові елементи, фон темнішав, з'являлися текстури багів. Повага художникові, бо від усмішки Аліси в мене справді пішли сироти по шкірі. 

Але, хоч мені було цікаво, до чого все приведе, кінцівка мене спантеличила. Після того, як Аліса вистрілила в Ніну, гра зависла на чорному екрані. Можливо, це глюк. А якщо ні, я не зовсім зрозуміла, що ця кінцівка значить. Гра постійно підкреслює нереальність подій та персонажів — чому тоді смерть Ніни достатньо вагома, щоб зупиняти на ній історію?

Щодо Аліси: я зрозуміла, що її ментальний стан має бути зумовлений відчуттям відсутності контролю над власним життям, але її поведінка все одно здається невиправданою. Якщо на меті було шокувати гравця, цього можна було досягти інакше.

Я думаю, ця робота не вписується в короткий формат джему. Тут є цікаві ідеї, які по-справжньому розкриються тільки в багатогодинній грі. Якщо ви продовжите над нею працювати, впевнена, "Аліса, якої немає", буде чудовою!

Незважаючі на інші коментарі, я вважаю, що така гра теж має існувати. Звісно, існують певні нюанси, але, думаю, що для удосконалення потрібен час, і я впевненна, що подальші проєкти будуть, як цукеронька (*°▽°*)╯

я прочитала попередні відгуки та в мене відпало бажання грати цю гру, але я всеж таки рада, що дала їй шанс. до проєкту я ставилась скептично з самого початку та не надавала ніяких великих очікувань.

що мене вразило – так це однозначно сама задумка та ідея. так, може вона не зовсім унікальна, але на цьому джемі я ще подібного не бачила. ну ай загалом, я люблю, коли персонажі ламають четверту стіну. ну і момент з чотирмя фразами дійсно сподобався та вразив))

видно, що автори починають свій шлях в гейм-деві, а я завжди рада таке бачити! особливо коли видно, що дійсно є потенціал. тому я сподіваюся та чекаю на наступні проєкти від авторів та я впевнена, що ви нас ще здивуєте!

(+питання, ніде не змогла знайти, але чесно я майже ай не шукала, на якому рушії зроблена ця гра?)

тут будуть спойлери, тому, якщо ви хочете її пройти - утримуйтесь від прочитання! ідея того, що персонажки розуміють, що знаходяться в грі та намагаються звідси вибратися/зробити найкращу для себе кінцівку із допомогою гравця - дуже цікава, але тут зроблена ніяково. при моєму першому проходженні, Аліса показала себе як антагоністка і в мене було нуль бажань їй помагати, тим паче враховуючи, що до цього Ніна нічого поганого ані мені, ані іншим людям не зробила. Аліса ж вбила двох людей - якщо для мене це просто текстбокси, то для неї та її світу це справжні люди, яким дуже боляче. особливо, враховуючи, що я не знаю контексту, чому Ніна так поступила з Алісою - може, Аліса була загрозою для суспільства і тому Ніна викинула її в четвертий вимір, де вона ніде нікому не зашкодить??

також, мені не зрозуміло, чому обидві головні героїні одразу закохані в головного персонажа/мене. я їх перший раз бачу, вони мене теж. з виборів я встигла тільки повести Ніну на побачення. із нею, до речі, зрозуміло, чому вона закохана - пародія, прикол, канони жанру, плюс "ми" з нею в вже зустрічались якийсь час, але Аліса?...

також, мені не дуже зрозуміла система вибору. начебто, якщо фраза починається з символу | то це означає, що її було обрано, однак під час вибору хустинки я зрозуміла, що воно не так. тобто, | стояло біля хустинки з пташками, а Ніна каже "так, у клітинку дуже гарна хусточка ^^". при перепроходженні стало зрозуміло, що мої вибори на самому початку геть ні на що не впливають, через що з'являється ще більше питань до Аліси та її монологів про "мій вибір".

але загалом, ідея про різні свободи в рамках пародії на візуальні новели та дейт сіми дуже цікаві. ніде такого, начебто, не бачила, крім як doki doki 

Ухххххххх
Це буде чесний коментар.

Дуже сподобався стиль оповіді та механіки\маніпуляції з текстом (з самого початку - коли ти прожмакуєш його по-іншому).Також цікава робота з інтонаціями текстів, музика доволі звичайна і повторюється,але приємно.
Безсумнівно перші 10 хвилин в мене воно мало стронг вайби докі-докі, і в принципі,сталося як гадалося.

Задум сюжету загалом цікавий, але дуже часто повторюються одні й ті самі фрази.
Після 20го оклику на "Милий" було дуже важко продовжувати читати твір.
Також не зрозуміла огидна поведінка Аліси, типу,  називати будьяку людину корова чи с*** - це не те що "по злому", але просот по-дитячому(недовихованному).

Розумію,ви хотіли тим самим зробити сильний контраст, але жіночі персонажі прописані просто жахливо - плоско та мізогінно.Побажання - читати більше фікшн літератури, для глибшого ознайомлення з тим що таке мотивація персонажів та їх "живість" у творах.

Якщо це ваш перший проект, бажаю участі з наступними проектами,та не сприймайте цей коментар як камінь по голові,будь ласка.
Та мені не часто доводиться скіпати проекти на півдороги - і це був якраз один з таких випадків,на жаль.

Прикольна і дуже незвична новела. Цікаво пограти було у іншому рушії. По сюжету сподобалось, особисте для мене деякі моменти тригернули, і від цього ще плюс,  так як у авторів вийшло задіти почуття читача. 
(Написав сценарист новели "Політ Думок")

Дякую за гру!! Сюжет був цікавий, єдине шо зроблена гра якось незвично, особливо вибір варіантів відповідей. Не знаю чи це була проблема рушія чи шо але гра дуже сильно лагала.