Дуже гарна стилістика. Те коли думки головної героїні виводяться в окремі віконця як нав'язливі голоси було доволі цікаво, створювало такі вайби коміксу. Гарно передані хвилювання і доволі правдоподібні розмови від матері. Проте лише на мій смак в деяких моментах було забагато тексту. Коли потік розмови не припиняється і нічого майже не відбувається, хапаєш себе на думці що вже забу що було сказано хвилину тому і не можеш вслідкувати куди воно веде. Проте, то напевно суб'єктивна думка. Дякуємо за гру

Не дивлячись на містичний аспект гри, а також тематику тривожності, гра залишила дуже теплі враження. Все від фонів до самих персонажів комфортне наче якісний спальний мішок, в який ти загортаєшся, щоб сховатись від холоду. Дуже дякую за такий досвід! 

Як писали вже нижче у коментарях, оформлення гри шикарне. На самому початку гри я відчула дуже негативні емоції до матері головної героїні (хоча, з одного боку вона дійсно права, але  тиск з її сторони просто нестерпний), і те, що вона першокласно винокала свою роль "подражника" мені сподобалось. Також, дуже гарно передані почуття та тривожність Бетті (а спливаючі повідомлення з її, як я зрозуміла, думками,  наганяють це більше тривожності). Мінусом стало те, що сприймати велику кількість тексту у віконці для нього дуже важко. Втрачається сенс написаного. Як на мене, було б краще розбити багато тексту від одного персонажа та виводити як окремі репліки. Мабуть, це сприймалося б краще, аніж величезний шмат інформації. Сам сюжет здався мені трохи затягнутим, але ідея з привидами та архівом цікава. Круто, що одразу зрозуміло, яку відповідь ти вже обрав, а яку - ні. Загалом, мені сподобалось. Успіхів вам :)

Візуал дуже гарний! Зачепив ще з самого головного меню (якщо не рахувати сторінку гри на ітчі + анонс, бо ще з анонсу мені було цікаво!). Дизайни персонажів милі, сподобалося. що у Бетті основний колір блакитний (який любить Раян), та є вкраплинки жовтого, а в Раяна основний колір жовтий, та є вкраплинки блакитного, це створює певний візуальний зв'язок між цими персонажами <3. Фони дуже гарні та атмосферні, UI начебто мінімалістичний, але стильний. Сподобалося, як ви показали думки ГГ. Загалом стилістичні рішення дуже сподобалися.

З самого початку зацікавила сама ГГ — Бетті. У багатьох моментах мені відгукнулася її соціальна тривожність, нав'язливі тривожні думки, бажання уникати людей та неприємних ситуацій... А її мати мене неймовірно вибісила, що, мабуть, і мало статися, адже те. що вона казала Бетті — абсолютно жахливо.

Під час читання здалося, що в історії буде більше акцентів на цих ніякових моментах між підлітками, і перша частина гри влучно з цим справлялася, але надалі фокус змістився на пошуки привидів, і зрозуміло, що це важлива частина історії, проте навіть тривожні думки Бетті раптово здалися не такими важливими. Здавалося б, це наче логічно в моменті, адже коли тебе раптом втягують у якусь пригоду, ти можеш так захопитися, що і не помітити, як тривожність на деякий момент зникає, або ж переходить на задній план. Та в якийсь момент, поки Оззі розповідала дуже довгу історію про привида і своїх батьків, вона трохи втратила мене у процесі...

Насправді, на мою думку, персонажі здаються трііішечки пласкими. Їх можна описати одним-двома словами: Бетті тиха і тривожна, Раян веселий і доброзичливий, Олівер бурчливий, Оззі говірлива... Принаймні, мені так здалося. Можливо, що я недостатньо уважно вчитувалася у текст, тому й вийшло таке сприйняття.

Уся зав'язка з привидом/привидами і загалом цей задум є цікавими, але кінець був трохи незрозумілим і залишив за собою багато питань. Я пройшла на два фінали — один, де вибір врятувати Раяна був недоступний, і тому Бетті лише могла безпомічно стояти і дивитися, як він тоне, і другий, де вона побачила тих двох привидів та змогла витягти Раяна. На третій після декілька спроб у мене не вдалося вийти, боюсь, я щось упустила. Мені, якщо чесно, не вистачило більше інформації про тих привидів, а точніше, що сталося перед їхніми смертями. Звісно, тут в принципі і самому можна додумати, але у самій грі їхня поява здалася різкою. Загалом не вистачило і більшого розкриття інших персонажів, як я вже вказала, а також продовження теми стосунків Бетті з її матір'ю. Увесь початок з контекстом про переїзд та уся розмова з матір'ю ГГ виглядає як пролог до чогось більшого, але в результаті не має такої великої ваги, як хотілося б. Та можливо, у рамках джему було б складно додати ще більше сцен, які б краще пояснили історію та надали їй глибини, адже і так була пророблена велика робота. Тут є великий потенціал!

Дякую вам за цю гру! Мені насправді сподобався задум та ідея, і, як я вже сказала, я в захваті від візуалу та стилістичних рішень! Все вище сказане — моя особиста думка та враження, і я лише бажаю вам успіхів та натхнення у створенні нових чи удосконаленні наявних проєктів 🥰💖

вже с самого початку UI в головному меню (та його оформлення) дуже порадувало, виглядає шикарно. тай думаю про мальовку теж особо нема чого казати крім того, що все аиглядає просто прекрасно, особливо в поєднанні з "коміксовам" стилем та UI. хотілося б бачити більш динамічеі спрайти, де персонажі змінюють пози, але для такої якісті малюнку статичність спрайтів виправдана)

щодо до самої історії – ядуже люблю історії про дурзів, тобто тут попали прям до моїх смакі)) (ніби це дуже важливо 😅). нажаль персонажі нерозкриті до кінця (нуЮ, може окрім Оззі), я не змогла співчувати ні одному з них. і плюс, після проходження на всі кінцівки не зрозуміла суть історії (спойлер: тобто наприклад, в чому Амаль похож с Бетті?) сам текст, як на мене, написан трохи дивно та скучно? особливо на початку та в кінці. мені здається, такий еффект досягається через часті паузи в тексті (по... типу... такого...). 

авжеж це лише думка одної людини та не в образу авторам, атже загалом новелла залишила гарне враження! особливо візуал)))

бонус: фрази, які мені сподобались:

"Оззі: Я можу вдавати, що не боюсь, але зтож не боїться зовсім нічого, правда?"

Гарне оформлення гри, чудовий стиль. Красно що персонажі всі мають власний характер, історія прикольна, а соціальна тривожність передана влучно. Дуже сподобалося в архіві шукати інформацію!

Дякую розробникам за гру

Чудова гра для тих, хто хоче відчути себе американським підлітком з тих самих фоточок з пінтереста під лоу-фай музичку. 

Дуже влучно, на мою думку, зображені зумери в цій новелі, починаючи від притаманної чи не всім персонажам соціальної ніяковості, байдужості чи навіть страху, і аж по вибір стрижок, аксесуарів та одягу. Особливо мені сподобалося вираження скул і челюсті Раяна, який моґґив протягом усієї гри. Також мені сподобалося включення до них дівчини, яка, принаймні мені, видалася дуже схожою на малготку, хоча це не було ніде підтверджено в тексті. Дуже продуманий дизайн персонажів і UI, яке теж було дуже зручним і стильним. 

Зображення конфлікту дівчини з матір'ю зовсім не показався мені стереотипним, а її подальше рішення йти гуляти з малознайомими друзями друга було цілком зрозуміле й логічне на фоні вищезгаданого конфлікту. Також мені сподобалося рішення школярів розділитися вночі в безлюдному місці. Мотивації привидів у цій новелі теж досить обґрунтовані: після першої описаної Оззі "перевірки" вони не знаходять відповіді і вирішують провести її вдруге абсолютно не випадково саме в цей день прогулянки дітей у місці, яке не було пов'язане з ними (архіви); проводять їх не до місця своєї смерті, але до поховань; після чого в, здається, "головному" кінці досить зрозуміло вирішують обійнятися і примиритися (хоча А. К. нічого не казав); перед цим не роблячи цього в ідентичному кінці, де було сказано на 2 речення менше про персонажа А.. 

У будь-якому разі, гра дуже вайбова й мені так і захотілося випити мегасолодкий баблті, заплітаючи косички своїй джелліфіш хейркат і катаючись на скейті біля сонячного пляжу з серферами.

Цікава пригодницька гра з таємницями! 

Стиль мальовки дуже гарний, дизайни персонажів неперегружені. Дуже подобається підібрана палітра кольорів! 

Сюжетно цікаво, трошки, можливо не вистачило занурення у події, відчуваєш себе скоріш глядачем, ніж учасником подій, але це теж може бути стилістичним рішенням) 

Не вистачило описів, але це питання смаку і, впевнені, кожен знає свій темп і робить те, у що б сам міг пограти, це - супер. 

Враження від гри позитивне, дякуємо, гарна робота!

Я у повному захваті від вашої гри! Дуже стильна мальовка і мила проста оповідь, вставки в стилі фреймів коміксів і думки Бетті просто цукерочка, всі персонажі неймовірно милі і цікаві, основний посил розкритий дуже круто, пошук документів в архіві класно реалізували. Дуже життєво показали замкненого у собі підлітка, котрого не розуміють батьки, у мене від промови матері на початку аж серце защемило, це прям екранізація моїх шкільних років. Нагадало атмосферу коміксу "Stand still. Stay silent".

Словом, гра просто шикарна! З того, що я встигла побачити на цьому джемі одна з найкращих, точно заслуговує увійти в першу десятку.

Крутий стиль мальовки, багато персонажів і вони всі унікальні та цікаві. Фони теж, хоч і просто, але стильово намальовані. Музика підібрана вдало. А от історія виявилась трохи зім'ятою та ніби похапцем закінченою. Хотілося б більше уваги до історії та стану  головної героїні на фоні всього, що відбувається. Щоб відчувався розвиток персонажки.
Але загалом - прикольно 😊

Гарна гра, чудовий малюнок, підбір музики також чудовий — відповідає та доповнює атмосферу. Також мені сподобався стиль інтерфейсу ^^.

Дізнався з відповіді на коментар нижче, що у грі є три кінцівки. Як вийти на третю, я, на жаль, так і не зрозумів. (Думав, що щось зміниться, якщо в кінці дізнатися, хто такий Амаль, але помилився — це ні на що не вплинуло.)

Загалом цікава історія вийшла （￣︶￣）👍.