Класна коротка історія, як для 1000 слів працює дуже круто. Сюжет є, повороти є, емоційно б’є точно. Музика топ, тримає ритм і підсилює сцени.
Ідея з монетою та соулментом між персонажами дуже вдала, простий символ, але тягне всю драму. Діалоги живі, віриться, що це реальні школярі, вайб школи передано чітко. Візуалу небагато, але це виправдано історією.
Сюжет ніби завершений, але відчувається більший лор за кадром і це плюс. Фінал трохи стриманий, але змушує думати. Хочеться ще))))
Емоційно дуже зайшло. Анімація проста, але пасує, звук класний. Візуал, UI та налаштування найсильніші сторони. Все відчувається живо. Лор більший, ніж здається, метафори та казкові світи працюють чудово.
Візуал прям дуже зайшов. Брудний, перенасичений, контрастний, з характером. Аудіо різне: в меню кайфовий данджен-сінт, у грі активні барабани трохи вибивають із атмосфери. Історія експериментальна, 9 кінцівок класно, але в 1000 слів контексту мало, персонажі відчуваються як синопсис.
Загалом круто, хоч і тісно в обмеженнях, але візуальний стиль і динаміка сюжету роблять гру цікавою.
Це кайф. Загальний вайб історії, музика, звуки... Усе класно працює разом) Візуал цікавий, персонажі й інтерфейс гарно підкреслюють атмосферу. Фішка з долями й підборами просто топ. Ідея, що треба пройти вдруге, щоб отримати свою долю, круто працює.
В цілому дуже приємна і гарно продумана новела, кайфово читати і перепроходити. Дякую авторам!
Це просто кайф. Інтимна розмова на даху, меланхолійна атмосфера, музика і візуал працюють разом і підсилюють усе, що відбувається. Дискусія про межі реального і уявного прям зачепила, ідея зі зникненням замість смерті це дуже вдалий вибір, загадково і життєствердно водночас.
Мінімалістичний стиль, паралакс, піксельні промені просто прекрасно. Текст і діалоги трохи місцями заплутані, але це лише додає глибини, бо змушує думати й відчувати. Меланхолійно, філософськи, але водночас живо і щиро. Люблю подібний стиль письма і сам стараюсь так писати.
Загалом це один із моїх фаворитів джему, дуже цікаво перечитувати і ловити всі нюанси. Дякую авторам, чекаю ще таких робіт!
Гра зайшла, атмосфера меланхолійна, музика і графіка класні, кольори теплі, звуки додають вайбу. Діалоги приємні, пошук предметів цікавий, point-and-click працює. Баги трохи б’ють по зануренню, іноді зависає або повторюються дії, але це дрібниці. Візуал взагалі дуже зайшов, дуже подобається така стилістика. Загалом: приємна новела з потенціалом.
Графіка і подача прям зашли, діалоги класні, ШІ живий і атмосферний. Звуки трохи різкі, але працюють разом із графікою і як наслідок виходить одночасно затишно, меланхолійно і емоційно. Хотілося б трохи більше об’єму, щоб діалоги не розмивалися, але фінал просто вишенька на торті. Загалом робота кайфова, і тема цікава, змушує замислитись.
Ще один hidden gem. Механіка і тема відліку заціплюють, експеримент зі словами і таймером працює. Око і підсвітка тексту додають стилю, звук ок. Є моменти незручні для проходження без гайду, але фінали і подача це компенсують. Загалом дуже кайфово.
Hidden gem для мене)))) Концепт не якийсь вау-новий, але для такого малого формату і з такою подачею працює дуже добре. Ретро-арт дуууууже приємний. Вибори й фінали адекватні, без тупого поганий/хороший. Момент з чорним екраном і звуком у фіналі прям пробиває. Як соло-проєкт на джемі дуже гідно, особливо робота з аудіо.
Дякую за такий детальний і чесний фідбек. Дуже відгукнулося, особливо про фінал і оце відчуття, що щира, але не суцільно підтримуюча позиція веде до гіршого результату. Тут ти влучила в болюче місце. Це справді дисонанс. Задум спочатку був що стрімер дурачок і якщо його не достатньо підтримати, то він похнюпить ніс, але вийшло неявно.
Про озвучку, темп і відсотки: так, це фейл, погоджуюсь. Я не вмію швидко говорити про якісь особисті теми, а повирізати паузи просто не було часу.
Візуал і його неоднорідність: теж валідний тейк. Спочатку була певна ідея, але в процесі все пішло шкереберть і вийшло те що вийшло.
Коротше, дякую, що так уважно пройшла гру і не полінувалась все це розкласти. І дякую за публікацію на Ха))))))))
Теорії змов від дивних старих перед кінцем світу топова тема, і найсмішніше, що в кінці він, бляха, виявляється правий. Історія реально затишна, але з тим легким відчуттям тривоги, ніби сидиш і слухаєш людину, яку зазвичай не слухають.
Коротше, дуже приємна маленька історія, якої хочеться більше. І так, після цього починаєш думати, що, може, дивних дідів іноді таки варто слухати.
Дякую за такий уважний і чесний фідбек. Справді цінно читати коментар, у якому людина була в діалозі з грою)
Про зв’язок між історіями і реакції на вибори то це дуже точне зауваження. Ми свідомо залишили ці паузи майже порожніми, але твій досвід показує, що інколи тиша відчувається не як простір для думки, а як ігнор. Це важливе зауваження, дякую, що його озвучила.
На рахунок озвучки так, це та сама людина, що писала текст. Я. І це не акторська робота в класичному сенсі, а спроба проговорити те, що реально було прожите. Власне, сам проєкт і є формою проживання моєї особистої кризи у стосунках.
Радий, що помітила відсилку до попередньої гри))))))
Ще раз дякую, що були тією самою "єдиною і найціннішою глядачкою" !!!
Мені дуже зайшла ця новела, чесно. Вона якась максимально химерна, стрьомна, але при цьому дико цікава. Монолог цього маніячели чи бабайки (я так до кінця і не викупив хто це був) слухати було кайфово по-своєму. Те, як він розповідає про своє мистецтво, про минуле, про всю цю жесть з кров’ю і кишками, написано дуже творчо, прямо відчувається стиль.
І момент, коли те око, яке до цього десь блукало, раптом дивиться прямо на тебе під час зламу четвертої стіни, це взагалі топ. Реально пробирає.
Так, титри писав я. І якщо чесно, це був чистий потік свідомості, який я накидав буквально за п’ять хвилин до дедлайну подачі. Там вже не до редагування було(
У мене в принципі стиль письма такий дивний: спочатку я навалюю трохи безсистемного пафосу, емоцій, формулювань на відчуття, а вже потім раціоналізую це і приводжу до більш тверезої форми. Тут просто друга стадія не встигла статися.
Це просто мега крутий проєкт. Прямо дуже. Візуал шикарний, усе намальовано з таким смаком, що хочеться роздивлятись і роздивлятись. Музика лягає ідеально, сеттинг крутий, наратив цікаво поданий.
І окремо кайфанув з point-and-click частини. Ти не просто читаєш текстик і перегортаєш репліки, а реально копаєшся, шукаєш, думаєш, хто вбив цю дівчинку. Оцей інтерактив робить усе живим.
Нам дали не оповідання, а повноцінний інтерактивний досвід. Поки що це мій фаворит на цьому геймджемі)
Це було дуже сумно. Прямо по-справжньому сумно. Я взагалі не зрозумів, чого хтось чекав там якийсь прикол у кінці.
Мені дико зайшов момент, коли ведучий розуміє, що через 15 хвилин все, фінал, і замість пафосу чи паніки просто починає говорити про себе. Про свій ранок, про сварку з дружиною, про якісь дрібниці. І воно так дивно працює: ніби нічого особливого, а стає не по собі.
Це одночасно і сумно, і якось тепло, і дуже по-людськи. Змішані емоції, але в хорошому сенсі. Мені реально сподобалося. Автору респект)
А от зараз трохи образливо було, якщо чесно. Я тут реально старався і, по суті, виливав душу про своє безпорядочне статеве життя.
Ну так, можливо я десь пишу шаблонними фразами. І так, я люблю цей трохи пафос без жорсткої конкретики. Але в нас був ліміт у 1000 слів. Туди фізично складно запхати всю деталізацію, яку хотілося б. Я намагався передати саме суть кожної історії, її стан, а не розкладати все по пунктах.
А з тейку про те, що озвучка зроблена ШІ, я взагалі випав. Серйозно, якщо знайдете AI, який картавить так само, як я, скиньте посилання. Мені самому цікаво подивитися)
Дякую за відгук!
Приємно, що візуал, саунд і атмосфера в нас вийшли аж на 11/10. Ми, чесно кажучи, і самі не знали, що так можна.
А сюжет… ну, це ж не АААААААА, а коротка новела. Тут головне, щоб ти встиг посміятись, поки чай не охолонув.
Дякуємо величезне за такі теплі слова! Саундтрек для нас теж особливий. Він народився буквально з тих самих реальних подій, що й сама історія. Ми справді хотіли передати живий вайб і емоції, тому дуже приємно чути, що це відчувається як щось душевне й справжнє
Величезне спасибі за такий глибокий і емоційний відгук! Те, що ви навіть зробили тред у Twitter і пережили стільки позитивних емоцій для нас справжній подарунок. Дуже приємно, що персонажі та голоси в голові відгукнулися й вийшли для вас однією з найкращих історій на цю тему. Це надихає робити далі і робити ще крутіше))))
Дякуємо щиро за відгук! Дуже приємно, що візуал, музика й історія так відгукнулися. А щодо внутрішніх голосів то ви вгадали! Ми справді надихалися Disco Elysium, коли створювали концепцію шепотів. Для нас це була ключова ідея: передати внутрішній діалог і боротьбу героя через окремі голоси. Раді, що цей момент виразно відчувся й зайшов!
Дякую величезне за настільки теплі слова! Раді чути, що гра викликала відчуття ностальгії й навіть "домашнього компоту". Це, мабуть, найкращий комплімент для всієї команди.
Дякую велике за теплий фідбек! Раді, що візуал і музика так зайшли. Ми якраз старалися, щоб атмосфера була максимально різнобарвна. Дуже приємно, що ви грали командою)))))
Дякую за такий детальний відгук! Дуже приємно, що механіка та атмосфера нагадали класику. Ми якраз і хотіли зробити щось ностальгійне, але при цьому свіже.
Персонажі відчуваються живими, історія затягує і дарує справжній вихор почуттів. Атмосфера дарк-роману чудово поєднується з темами ментального здоров’я та стосунків, і це робить сюжет особливим.
Візуал виглядає стильно, переходи та піксель-артові моменти додають оригінальності, а музика створює правильний настрій у ключові моменти. Фінали залишають післясмак і змушують замислитись, а це завжди ознака хорошої історії.
Дякую за цю роботу — дуже хочеться побачити розширену версію!
Дуже сильний і цілісний перший проєкт! Атмосфера тримає до самого фіналу, текст написаний плавно й природно, а візуал додає затишку. Сподобалось, як розкрита тема шепоту й реалізований її звуковий ефект. Вибори у фіналі справді змушують замислитись і залишають післясмак історії. Дякую за таку роботу, бажаю команді подальшого натхнення!
Новела виглядає дуже стильно: оригінальний дизайн, красиві фони та персонажі чудово створюють потрібну атмосферу. Мені сподобалася загальна ідея й містичний настрій історії, а автосейви роблять проходження комфортним. Було б цікаво побачити ще більше анімацій чи динамічних звуків у кульмінаційні моменти, тоді ефект від історії буде ще сильніший. Загалом дуже приємна робота, дякую!
Новела справила дуже сильне враження! Атмосфера моря й легенди затягує, пісня та анімація в меню одразу задають настрій. Мальовка, навіть у скетч-стилі, виглядає душевно й гарно передає емоції персонажів. Дуже цікава ідея з виборами між довірою та розсудливістю, хочеться бачити ще більше розвитку цього підходу. Відчувається великий потенціал, дякую за гру!
Дуже атмосферна новела! Стиль персонажів і фонів одразу занурює в античний вайб, а музика чудово його підкреслює. Легка й приємна історія, яку цікаво пройти. Дякую за гру!
Неймовірна історія, яка затягує з перших хвилин! Атмосфера Києва початку ХХ століття передана дуже майстерно, персонажі відчуваються живими, а детективна складова тримає в напрузі до фіналу. Візуал і музика лише підсилюють цей вайб.
У новели дуже красивий стиль. Піксель-арт у поєднанні з атмосферою загубленої плівки виглядає унікально. Візуал створює особливий вайб, і це величезний плюс роботи. Історія сприймається більш стриманою та мінімалістичною. Загалом робота виділяється саме художнім підходом і цілісністю виконання.
