Жанр: драма, повсякденність, психологічний/екзистенційний горор, романтика
Що може бути страшніше за дорослішання? Лише повільне й невблаганне старіння — тихе, безпринципне, сповнене нових душевних ран і нової сивини на скронях. Ми говоримо про "дорослість" так, ніби існує момент, коли вона настане остаточно: коли ми пройдемо ритуал очищення від сентиментів і дитячих звичок.
Це історія юнака, якого невдачі переслідують щодня. З кожним кроком він відчуває, як зашморг обов’язків і соціальних вимог тягне його все глибше на дно. Можливо, він і не прагне віддати себе в жертву новій реальності, але іншого вибору в нього немає. Адже всі ми ходимо під одним Богом — і цей Бог має ім’я: Тироксин, гормон росту.
Напрацювання:
