Щодо автобіоргафічночсті я дійсно перемудрив, бо не хотів пов’язувати саме гравця з персонажем фільму. Тут скоріше ідея в тому, що персонажем є режисер, який “монтує” і в одночас “проглядає” плівку свого життя, як підношення Театро Гроттеско. З натяком на те, що коли гравець закине чи закінчить гру, то і умовний режисер домотав плівку життєпису і впокоївся.
Щодо кадрів, то я підбирав їх таким чином, щоб можна було у загальному зіграти у будь-якому сетингу і жанрі. Той таки “як я себе почуваю” я особисто використовую як “оновити значення хп”. А нові кадри будуть згодом після джему. Ми плануємо жанрово згрупувати додаткові кадри. Але все ще намагатимусь лишити структуру достатньо простою і однозначною, щоб уникнути менеджмента корнеркейсів оремих кадрів і покладати виверти історії на кмітливість гравця у підборі послідовності кадрів.
Енівей, дякую за відгук!!!