Подобається дієгетичність ігрового процесу, але мені важко розпізнати тут гру. Скоріше як інструмент для рефлексії у напівігровій формі.
Також, підозрюю, є ризик просто забути про гру через кілька днів чи тижнів. Вона б прикольно працювала, як роздатка у перший день якогось фестивалю, і щоб існувала суто на час фестивалів, як гейміфікація лут-гоблінства, ніж як постійний лейтмотив.
Дякую, так, для фестивалів вона класно підйде, впринципі зараз нічого не заважає її так і використовувати, для цього і є відведене місце під свій варіянт розвитку історії зі скарбами. Взяв на замітку, на наступному фесті спробую)
П.с. Стосовно того, що про гру можна "забути", то зробив якраз її у компактному форматі, щоб зручно можна було тримати постійно цю скриню в себе на робочому столі і відкривати коли треба)
