Сюжет про те, аби почути та позбутися інформаційного шуму навколо, відфільтрувати консюмеризм, стандарти краси, думскролінг, ІПСО та токсичне сважання в інтернеті, а натомість почути себе, власні бажання та думки.
Те, що ви описали - ідея твору, але я погоджуся: заява, що сюжету нема з мого боку була дещо некоректною
Просто в мене не виникло відчуття зв'язаності подій чи розвитку дії... Головна героїня по суті просто ходить домівкою, слухає персонажів та відповідає на проблему тезою. Це дає враження, що з її боку нема жодної рефлексії: вона вже знала, що зробить і що думає. Таким чином у грі не відчувається суттєвого розвитку ані фізичного конфлікту, ані внутрішнього конфлікту героїні, оскільки ми не бачимо її внутрішній світ і ніяк не можемо оцінити зміни в ньому