itch.io

(Можуть бути невеликі спойлери!)

Не певен чи прочитають це автори, але в любому випадку залишу відгук. Я вже давно проходив новелу, тож враження далеко не свіжі, але й досі не можу про неї час від часу не згадувати. Ось і нещодавно згадав її раптом і повернувся перевірити як вона поживає. Дуже радий, що плануєте випускати у стім, вона того варта!

Напевно мені найбільш подобається в цій новелі, що вона стає якімось острівцем спокою. Згадуючи її то одразу уявляю приємну атмосферу наповнену рефлексією головної героїні. Мені подобається коли творчі особистості занурюються в аналіз самих себе, бо в цьому рефлексія стає навіть поетичною. Та й загалом, мені відгукуються історії про пошук себе, як і гармонійне використання символіки зі сеансами, що перетікають одне в одного. Просту Ухь! 

Не можу сказати, що сюжет для мене виявився чимось дуже особливим. Насправді полюбилась новела не за це, а саме роздуми головної героїні, персонажі та візуал. Новела спонукає зануритись в самого себе і через неї визначити, що є особисто "тобі" близьким. Через це дуже радий, що можна обрати різний шлях для Ніни де вона може і вхопитись за шанс великого розвитку як мисткині, або залишитись там де є і при цьому це не подається як провал. Я обирав саме залишити її в "Аміаку" з банальної причини - я так прив'язався до персонажів під час проходження, що відчуття розриву Ніни від них, навіть якщо в майбутньому вони зустрілись би, відчувалось дещо болючим. 

Стосовно персонажів, то мабуть виділяю особисто для себе Захара. Всі персонажі прописані живо і цей прям відчувається, що цю особу десь серед наших терен можна зустріти і дивом втриматись щоб не дати по пиці Х). Насправді не сприймаю його негативно і доволі добре розумію, тож думаю тому цей персонаж викликає симпатію - його роздуми про свою поведінку дуже навіть резонують. Взагалі дуже хотілось би знати як вони з Ніною в минулому стали друзями, бо під час проходження це здивувало навіть трошки. Вони дуже різні й тому це інтригує. Також не міг не обрати шлях "терпіли" та залишити їх друзями, бо насправді вірю, що цей персонаж здатен змінюватись та не хочеться його залишати одно з цим. 

Ну і візуал. Перше, що мені прийшло в голову для опису - це пончики. М'яки, солоденьки пончики які ти швидко з'їдаєш і тобі мало... Візуал навіює якесь відчуття приємної буденності, затишку. Елементи аркушів паперу нагадують немов читаєш записи щоденнику, що дуже вдало поєднується з рефлексією Ніни. Ну і з її паперовою роботою. Дизайни персонажів прості в сенсі не мають "кричущого" стилю (так, Захар, навіть стиляжний піджак), але кожен максимально влучно читається і виглядає як те, що можна було б побачити на наших вулицях. 

Однозначно очікую релізу в стім і дуже хочеться мати більше "додаткових матеріалів" про гру у вигляді контенту "за ширмою". Не планується створити якійсь електронний артбук чи в майбутньому викласти більше концептів та розповісти як проходила розробка? 

Загалом просто хотілось залишити відгук і виразити вдячність за цю роботу! Удачі в нових проєктах ~

Нарешті добрався до новели і можу озвучити враження :,)

Спершу почну з кінця, бо ЩО ЦЕ БУЛО???? Не в поганому сенсі. Можу сказати, що ця коротка новела залишила приємний відбиток, бо було атмосферно починаючи зі самої менюшки. Місцями було навіть трошки моторошно там де це було потрібно.  

Головне у візуальних новелах візуал, правильно? На мою думку правильно і він тут чудовий. Витриманий ретро стиль в усьому, правда тільки не знаю чи грає роль, що обрана естетика саме ретро. Можливо хотіли обіграти тему "шепіт" таким чином? Шепіт минулого? Або можливо стара комп'ютерна естетика краще підтримує моторошну атмосферу (припускаю). В любому випадку це добре відображає також можливий заробіток ГГ, що має сенс, мені здається, враховуючи тему самої новели.

Музика приємна, заспокійлива, але при цьому відчувається монотонність. Можливо завдяки цьому моторошні моменти так діяли на контрасті. Зі звуками теж все добре, особливо подобається як обіграли білий шум в меню. 

!!!УВАГА, ДАЛІ СПОЙЛЕРИ!!!

Сюжет, мені здається, простий, але від цього не є поганим. Думаю, що це історія для відображення роздумів, але замість "голосу розуму" у ГГ з'явилась раптова співрозмовниця яка і провокує на ці самі роздуми (натиснули на бідолаху хех). Кінцівка ж дещо здивувала. Неочікувано, трошки абсурдно (сподіваюсь не ображаю цією характеристикою). Розумію, що це метафора і в принципі зрозуміло, що хотіли, мабуть, відобразити людину, що звикла пливти за течією і слухатись наказів і можливо тому вирішили довести до абсурду де таке життя приводить до подібних "рішень". Правда як це пояснюється лором - викликає питання, але розумію, що часу було небагато щоб все до дрібниць встигнути прописати. В любому випадку "ігрова деталь" з натисканням кнопки добре обіграна, бо спонукає гравця реагувати через таймер і дає ілюзію, що саме він спровокував ті жахливі події. Ну і логічно, що гравець перевірить, що буде якщо НЕ робити цього і получає продовження думки, що, напевно, є справжньою кінцівкою яка розкриває мораль. 

!!!КІНЕЦЬ СПОЙЛЕРІВ!!!

Загалом непогано. Історія цілісна, залишає враження, а відкрита кінцівка провокує вже гравців на ці самі роздуми (як і буває з такими кінцівками. Взагалі прийом простий, як мені здається і дуже легко використати його "дешево", але можу сказати тут його використали вдало, на мою думку).

На цьому все і бажаю команді удачі для створення нових проєктів!