(Можуть бути невеликі спойлери!)
Не певен чи прочитають це автори, але в любому випадку залишу відгук. Я вже давно проходив новелу, тож враження далеко не свіжі, але й досі не можу про неї час від часу не згадувати. Ось і нещодавно згадав її раптом і повернувся перевірити як вона поживає. Дуже радий, що плануєте випускати у стім, вона того варта!
Напевно мені найбільш подобається в цій новелі, що вона стає якімось острівцем спокою. Згадуючи її то одразу уявляю приємну атмосферу наповнену рефлексією головної героїні. Мені подобається коли творчі особистості занурюються в аналіз самих себе, бо в цьому рефлексія стає навіть поетичною. Та й загалом, мені відгукуються історії про пошук себе, як і гармонійне використання символіки зі сеансами, що перетікають одне в одного. Просту Ухь!
Не можу сказати, що сюжет для мене виявився чимось дуже особливим. Насправді полюбилась новела не за це, а саме роздуми головної героїні, персонажі та візуал. Новела спонукає зануритись в самого себе і через неї визначити, що є особисто "тобі" близьким. Через це дуже радий, що можна обрати різний шлях для Ніни де вона може і вхопитись за шанс великого розвитку як мисткині, або залишитись там де є і при цьому це не подається як провал. Я обирав саме залишити її в "Аміаку" з банальної причини - я так прив'язався до персонажів під час проходження, що відчуття розриву Ніни від них, навіть якщо в майбутньому вони зустрілись би, відчувалось дещо болючим.
Стосовно персонажів, то мабуть виділяю особисто для себе Захара. Всі персонажі прописані живо і цей прям відчувається, що цю особу десь серед наших терен можна зустріти і дивом втриматись щоб не дати по пиці Х). Насправді не сприймаю його негативно і доволі добре розумію, тож думаю тому цей персонаж викликає симпатію - його роздуми про свою поведінку дуже навіть резонують. Взагалі дуже хотілось би знати як вони з Ніною в минулому стали друзями, бо під час проходження це здивувало навіть трошки. Вони дуже різні й тому це інтригує. Також не міг не обрати шлях "терпіли" та залишити їх друзями, бо насправді вірю, що цей персонаж здатен змінюватись та не хочеться його залишати одно з цим.
Ну і візуал. Перше, що мені прийшло в голову для опису - це пончики. М'яки, солоденьки пончики які ти швидко з'їдаєш і тобі мало... Візуал навіює якесь відчуття приємної буденності, затишку. Елементи аркушів паперу нагадують немов читаєш записи щоденнику, що дуже вдало поєднується з рефлексією Ніни. Ну і з її паперовою роботою. Дизайни персонажів прості в сенсі не мають "кричущого" стилю (так, Захар, навіть стиляжний піджак), але кожен максимально влучно читається і виглядає як те, що можна було б побачити на наших вулицях.
Однозначно очікую релізу в стім і дуже хочеться мати більше "додаткових матеріалів" про гру у вигляді контенту "за ширмою". Не планується створити якійсь електронний артбук чи в майбутньому викласти більше концептів та розповісти як проходила розробка?
Загалом просто хотілось залишити відгук і виразити вдячність за цю роботу! Удачі в нових проєктах ~