На початку гри настільки різні стилі персонажів відштовхнули, але воно було того варте, щоб продовжити грати. До стилю (або його відсутності) швидко звикаєш і вже не помічаєш що вони таки різні.
Всі кінцівки значимі і цікаві. Сценарій супер цікавий.
Дякуємо за відгук! Нижче пояснювала трошки суть гри іншій людини, скопіюю і для вас. У наступних іграх обдумаємо як зробити посил більш очевидним.
/СПОЙЛЕРИ/
.
.
.
.
Хочу трошки відповісти на деякі ваші питання. Героїня за сюжетом має проблеми з пам'яттю, проявляє хворобу альцгеймера.
Вона забуває своє ім'я, речі, людей навколо, повторює фрази. Кіт допомагає їй знайти ліки, вмикає знайому музику і показує фотографії в надії щоб ослабити симптоми, а також в надії героїня згадає значення сьогоднішнього дня. В третій кінцівці дівчина проводить трохи часу з бабусею, але помічаючи що бабусі не стає краще вирішує не виводити її на вулицю до сім'ї, щоб жіночці не стало гірше, і йде. Бабуся ж одразу забуває що в неї хтось був в гостях.
Стосовно другої кінцівки, ви праві, вона зроблена як розрядка. Ми задумували гру як можливість зрозуміти деякі моменти життя з людьми які проявляють проблему деменції, а особливо альцгеймера. Але все ж нам хотілося зробили легку і приємну історію, щоб читач міг поспівчувати і порадіти.
Одразу про проблеми: ЗВУК БУДЕ ДУЖЕ ГУЧНИЙ, тому раджу прикрутити на 1-2 відсотки. В грі налаштувань гучності (як і в принципі налаштувань) немає. Виглядає як задумка, але на практиці це дуже невдале рішення.
Також не лякайтеся інтерфейсу меню коли відкриваєте його з сюжету. Він трохи поїхав.
Тепер про чудове, враховуючи що музика зроблена за час джему, і гра ще і має озвучку на додаток - клас. Обробка голосу звучить доречно і так як я би і уявляла озвучку платформи.
Дизайн і вся графіка (її не багато, але це чесна праця!!!) максимально передають дух віртуальної бюрократії. Нудний, псевдодружелюбний інтерфейс з мінімум інформації і опціями від яких більше питань. Чудова робота.
Дякую команді за роботу і можливістю обрати чупакабру як партнера!
Короткість гри компенсується смішним і легким сюжетом. Початок трохи мрійливо затягнутий, тому коли потрапляєш на довгу кінцівку, гра все одно здається доволі короткою і наче обривається.
Відчувається відсутність налаштувань ренпаю - дефолтне меню і вікно тексту, наявність опції гучності голосу, коли в грі немає озвучки і т.д. Але таке трапляється, особливо коли ігри створені однією людиною.
Мальовка має свій шарм і навіть прості переходи між сценами виглядають доречно.
Дякую за гру і успіхів!
(едіт.) все ще думаю про той момент з форшедовінгом коли Вову назвали Володимиром. Геніально!
Так, тут є шо обговорити. Назва команди це відсилка до кінцівки "місто" чи навпаки?
Сюжет не прям довгий, але почитати доведеться, багато діалогів між персонажами. Автопроходження немає, тому прийдеться поклацати, якщо ви не зробили збереження вчасно.
Сам сюжет цікавий, такий постапокаліптичне місто. Частково, якщо опустити фантастичну складову, деякі думки героя нагадують щоденники людей які живуть/жили в окупованих територіях, як Маріуполь.
Через раз після завантаження сейву відображався не той фон. Першою я відкрила секретну кінцівку, і всі проходження після неї в мене на екрані "залипали" символи, з якими можна взаємодіяти. Трошки воно все багано.
Відчула героя на моменті зі сморідом ринку, дуже його розумію.
Гра вийшла класна, вітаю команду і дякую за роботу!
Вона доволі коротенька, але насичена контентом, є невеликі інтерактиви, чудовий арт і підхід до реалізації чудовий - модельки стрибають, рухаються і наближаються до тебе.
Всі кінцівки доволі класнючі, багато маленьких крутих деталей.
Не впевнена навіщо в один момент гри пропонувати гравцю зменшити звук, якщо можна було просто зменшити гучність пострілів, але це нюанси.
Я довго не витримала, бо дуже сильно заблукала в лабіринті гри, а без можливості скіпати це трошки швидко набридає.
Сама гра, як вже відмічали інші коментарі базована. Видно що пророблена люта робота накодити всі звуки, кліки і візуал. На гру приємно дивитися, приємно читати і приємно слухати!
Супер дякую і вклоняюся (за милом) перед командою!
Хочу трошки відповісти на деякі ваші питання. Героїня за сюжетом має проблеми з пам'яттю, проявляє хворобу альцгеймера.
Вона забуває своє ім'я, речі, людей навколо, повторює фрази. Кіт допомагає їй знайти ліки, вмикає знайому музику і показує фотографії в надії щоб ослабити симптоми, а також в надії героїня згадає значення сьогоднішнього дня. В третій кінцівці дівчина проводить трохи часу з бабусею, але помічаючи що бабусі не стає краще вирішує не виводити її на вулицю до сім'ї, щоб жіночці не стало гірше, і йде. Бабуся ж одразу забуває що в неї хтось був в гостях.
Стосовно другої кінцівки, ви праві, вона зроблена як розрядка. Ми задумували гру як можливість зрозуміти деякі моменти життя з людьми які проявляють проблему деменції, а особливо альцгеймера. Але все ж нам хотілося зробили легку і приємну історію, щоб читач міг поспівчувати і порадіти.
Дуже вдячні за ваш відгук, так як він показав мені гру з іншої перспективи!
! На загадках не натискайте кнопку ентер! Загальні враження від гри доволі приємні.
Дуже сподобалася мальовка і звуки, а також плюшка в меню гри в кінці. Відчувається, що до роботи серйозно підійшли з точки зору написання коду також.
Я вважаю що відгадала всі загадки правильно, але мені все одно писало щось накшталт "відповіді будуть потім", так що трохи не зрозуміла цей момент. Не читала коментарі до початку гри, і провтикала що не варто натискати кнопку ентер, тому трохи заблукала в грі.
Відношення гри до теми загалом зрозуміле і чітке. Також чудово розкриваються родинні стосунки.
Трохи спантеличена тим, що в анонсі гри йшла мова про приголи рена і пая, а також їх історію, але щось я цей момент не дуже зрозуміла. Чи то не встигли, чи то змінилась ідея, чи то я поза якимось контекстом.
В будь-якому випадку, гру можна радити до проходження.
Команді подяка і натхнення у наступних проектах!
Upd: Забула вам згадати який Мізинчик пухнастий і милий. Також дуже хотілося до нього доторкнутися.
Ця новела не з тих жанрів в які я зазвичай граю. Вражень позитивних від неї не багато, але мабуть можна списати на те що я не прихильниця жахів.
Відчуття страху та тиску в новелі так і не з'являється. Герой (якому майже неможливо співчувати, але припустимо це задумка, щоб було зрозуміло в кінці) якийсь нікчема, і переживати за нього не виходить, єдине через що хочеться його пожаліти, бо він дитина інтернату і це його явно травмувало. Страху немає, проходження відчувається ніби ти просто спостерігач.
В описі відмічено що планується додання альтернативних кінцівок, що пояснює можливість вибору різних відповідей (які загалом також не дуже різні, якщо чесно). Поки, при проходженні обирати їх швидко набридло - вони ні на що не вплинули, тому їх наявність тільки відволікала.
Стиль підібрано чудово, художниця/к виконали свою роботу чудово. Не дуже зрозуміла сексуалізація всіх дівчат (мабуть окрім першої?). І поганий відбиток залишила остання дівчина, відчуття що нам більше не намагаються показати героя поганим, але навпаки дають "можливіть" насолодитися насиллям і страхом дівчини. Це спонукає відразу не до персонажу, а до гри загалом, так як герой і до цього не викликав співчуття.
Обручка, яка на вказівному пальці замість безіменного трохи засмутила, бо до цього до деталей підхід був на доволі гарному рівні, наприклад, телевізор в ресторані.
Звуки зроблені неперевершено. За них окрема подяка команді.
Кінцівка відчувається трохи скомканою і не доробленою, але розкривається. Відповідність темі одразу не відчувається, але загалом, я гадаю, є. Чудово що це більш очевидна ідея підходу до стилю кіберпанку, що додає варіаціі до джему.
Команді бажаю успіхів і сподіваюся побачити більше творінь у майбутньому.
Проходження зайняло зовсім трохи, виглядає як кінетична новела, і має інтеракції, які допомогають зануритися в світ гри.
Гумор який є в деталях дуже доречний, наприклад, квадратне сонце на картині в кімнаті Метра, ну і також все що є на комп'ютері.
Розбиття четвертої стіни вийшо сильним, аж трохи забилося серденько.
Кінцівка вибила з гри прям, бо до неї не була готова. Здавалося гра буде довше, є відчуття відсутності розв'язки, це навіть не відкрита кінцівка, це відчуття її відсутності.
Дуже сподобався художній виклик відображення всії об'єктів 2д і в 2 кольорах.
Команді успіхів і подяка за роботу. Сподіватимуся на продовження, бо дуже хотілося постукати в монітор і крикнути "МЕТР Я ТУТ!".
Коротенька кінетична новела. Я взагалі особлива поціновувачка ігор з котиками тому цю просто була зобов'язана спробувати. Загальні враження після проходження дуже позитивні.
Кінцівка поки що (згідно з описом гри) одна, і з мого досвіду гри вибір не має значного впливу на розвиток сюжету. Проходження гри у мене зайняло приблизно 10 хвилин, але цього було достатньо щоб насолодитися грою.
Дуже рада, що немає відчуття що тема "притягнута", а дуже навпаки, є відчуття що гра народилася з теми і роздумів.
+ Є коти
+ Цікавий стиль малюнків
+ Доречні звуки, відсутність музики не відчувалася.
Хотілося б щоб інтерфейс був не стандартний ренпаю, бо дуже вибиває з такої чудової гри. Наприклад, відсутність зображення в меню. Чудових кошенят на зупинці можна розгледіти тільки на сторінки гри на скріншоті, бо у грі вони перекриті спіч баблом за замовчуванням.
Чудова гра! Трохи бентежили одруківки, але враховуючи час за який новелу створено це шедевр. просто мільйон всяких лайків і величезна подяка усім хто в неї вклав свій час
одразу захопила ідея редакторки і геймплей виправлення помилок, особливо, їх значення для сюжету. детективна лінія доволі проста, але це як на мою фанатську детективну дупку. тим не менше, гра принесла купу задоволення і раджу її всім до проходження!
почала проходити бо дуже зачепив візуальний стиль.
але шрифт для діалогів в новелі піксельний і відступи між літерами невеликі - для людей з вадами зору дуже важко читати. на жаль, дуже швидко почали боліти очі і прийшлося закрити гру😔
