Відійшов від назви вашої новели та почав в неї грати.

Нейроісус - це сильно. Та й у цілому попадаються жарти, які хоча б визивають посмішку. Ісекайний герой прописаний не те щоб погано, але вторинно. Він майже нічим не відрізняється від решти їх маси.

Але от гра переходить від зав'язки до основної частини з попаданням й закінчується. А це значний мінус.

Візуальний стиль в вас не поганий й не хороший. Не можу сказати по ньому чогось однозначно позитивного або негативного.

Ну це реально слеееей! Мені дуже сподобалося!

Попри те, що гра дійсно коротенька, вона дуже кумедна і яскрава, з цікавою варіативністю (хоча я вимагаю таймер у виборі з вантажівкою, дайте мені змогу померти класичним ісекайним способом! хд)

Взагалі кайф. Мені подобається ваша робота над штампами і взагалі з текстом, вийшло напрочуд смачно.
Я б не відмовилась від другої частини, де ми б поспостерігали за Вовою в тілі князя, пхпх)

Музика топ, мальовка також неймовірно пасує до гри, мені сподобалася.
Заставка в головному меню - ваша родзинка.
Кіт, люк і шаурма - теж мені підняли настрій, як власне і монологи героя!)

Від гри виключно приємні враження, дякую вам за це.

Гра «Як я переродився і став праведником у світі, де мені все дозволено» – це коротенька та комедійна історія, що має свій індивідуальний стиль та заворожує вишуканою простотою у реалізації. Персонажі є цікавими, локації не забирають зайвої уваги, надаючи лиш ту інформацію, що потрібна, а переходи невимушено змінюють їх одна одною. Говорячи про комедійність, буквально вся гра складається з величезної кількості жартів та кумедних ситуацій, що стаються з паном Вовою, кхм, Володимиром. При чому, демонструються жарти зовсім різного рівня, тож, вірогідно, що кожен зможе знайти для себе щось кумедне та прийнятне. Зважаючи на версію та розв’язку гри, зрозуміло, що вона ще знаходиться в демо версії, але вона вже варта, щоб провести в ній час. Дякую Вам за Вашу гру.

гра слей, don't you think so?

Короткість гри компенсується смішним і легким сюжетом. Початок трохи мрійливо затягнутий, тому коли потрапляєш на довгу кінцівку, гра все одно здається доволі короткою і наче обривається. 

Відчувається відсутність налаштувань ренпаю - дефолтне меню і вікно тексту, наявність опції гучності голосу, коли в грі немає озвучки і т.д. Але таке трапляється, особливо коли ігри створені однією людиною.

Мальовка має свій шарм і навіть прості переходи між сценами виглядають доречно.

Дякую за гру і успіхів!

(едіт.) все ще думаю про той момент з форшедовінгом коли Вову назвали Володимиром. Геніально!

Це маст рід. Чого варта лише обкладинка! Переходи між сценами пророблені дуже добре, особливо подобається артстайл. Дякую за враження! 

ну що можу сказати... це було щось)

спочатку потрапивши не на ту кінцівку здивувався, що гра обривається так несподівано, але потім виявилось, що то не так потрібно було обирати)) от потім пішло весело, ще й як)

цікаво було ознайомитись)

Дякую за гру! Легка, весела, було приємно пограти, хочеться більше)
Дуже сподобалась мальовка персонажів

Прикольна історія, дякую за такий змістовний і розважальний екскурс у життя звичайного запорізського доставника їжі! 

Дуже кльовий художній стиль, класні дизайни персонажів. Прості анімації, але доречні і дуже гарно доповнюють таке просте і лаконічне візуальне оздоблення. Рядки короткі, подача економна, але не суха, дуже круто витриманий ритм оповідання. 

Все в цілому чомусь нагадало мені вступ до якогось фільму Гайя Річі. Шкода тільки, що так мало всього, і історія закінчується, так і не почавшись.

P.S.: з жахом і нетерпінням очикуватиму втілення ідеї нейроігор в реальність, бо вже задовбав цей хронічний недосип через нічні посиденьки.