Оооой, це така милотааа...цей Ай-Сама. Добре що я першою обрала гілку доньки для грання)
Загалом сподобався ваш візуальний роман, він і містить одну історію з погляду 2 різних людей, і реалізація цікава (від ігрового меню з його параметрами до того, як передані рухи персонажів, це плавне похитування кадру від рухів мишею. ммм, я в захваті просто таки), а також музика\звуки, цього також вдосталь виявилося, як на мене, і всі звуки були доречні.
Міні-гра з батьком...я зрозуміла, що все ж таки вона мене привела до негативного фіналу. ой, аж прикро, я думала що донька змирилася що мені, 40-річному мужику треба забезпечувати цю сім'ю...аж ніт...вона пішла шляхом заповідей Андрія Миколайчука (жарт про пісню "піду втоплюся").
Ще раз наголошу що потішила поведінка, емоції персонажа та і прописаний йому текст...загалом Ай-сама. хе-хе.
По сценарію були деякі орфографічні помилки...видно що сценариста не тримали в ЇЖАКОВИХ РУКАВИЦЯХ, і він трішки інколи вкидав помилок у свій текст (але в принципі, ще по християнськи, порівняно з деякими іншими новелами). А ще, фемінітив до слова вчитель напишіть...бо що ото таке несеться...я бачу вчительку перед собою, а текст мені кричить що то вчитель.
Також я зі всіх сил тримаю себе в свої руках, щоб не сварити за російську в питальних реченнях гри. Ай-яй-яй...не треба так. Ну і там іще англійською позначалося "швидке збереження", саме в переліку сторінок для збереження.
Успішного успіху вам у допрацюванні даного проєкту та роботі над іншими.🖤🦖
(оть, прийшла шушуть понаписувала про своє захоплення від Ай-сами кодерка візуального роману "Розчаровані")