Приємний стиль, підібрали гарно і спрайти, і фони. Стосовно музики — дуже добре підкреслює атмосферу і віддає ностальгією за канонічними новелами, в яких хочеться жити і не хочеться завершувати. Сподіваюсь зрозуміло пояснив) Останній відос і пісня — це офігенний момент і підкреслюють фінал.
Сюжет чіпляє, цікаво спостерігати, тест дуже легко читається.
Дівчина — то і є океан?)
Стосовно недомовленості, почитав тут коменти. Те як ви підігрівали "Я..." то це була така собі обіцянка на конкретику в кінці) Якщо б деталей не було і був опис, як він нарешті написав те, що його найбільше хвилювало, то таку недомовлену частину кожний міг інтерпретувати по-своєму і взагалі відповідати ідеї, що неважливо, що саме він відпустив, важливо, що відпустив найбільший тягар. А так залишається відчуття, що дали усі букви, а ти не зміг скласти слово. Чи так і є?
Якщо що, це роздуми про "недосконалість". Це не сильно впливало на моє враження. Я отримав задоволення.