Вирішив пограти бо склалось врачення атмосферного роад-муві, але сталося не так як гадалося) Ну нічого, зав'язка дуже цікава та інтригує, але про те трохи згодом.
Дуже красивий арт, коміксова стилістика дуже пасує цій історії і вайбам рок-музики.
Про музику — пісні бенгери. Лише я б не дублював субтитри в тексті. І коли хлопці готувалися перший раз грати, мені не вистачило всіх тих звуків, які були в тексті. В тиші це було б дуже круто. А от звук пиваса додали… І ще думаю, дуже круто було б, якби у грі на другій репетиції була версія пісні без ударника. Ви ж її писали, можна було зібрати так 100%. Ефект від порівняння був би дуже сильним.
Текст гарний, легко читається. Але коли на екрані ім’я персонажа, а всередині є “сказав він”, “він посміхнувся”, це якось ріже очі. Можна сміливо прибирати, адже ці штуки нічого не дають.
А от стосовно сюжету… ще раз скажу, що зав’язка дуже цікава, а от далі відбувається щось дивне. Він не прийшов тільки тому, що пиво не те? Тобто, ідея в тому, що без пива друзями не зібратися? Так, смерть близьких друзів — це сумно і погано, але що ви хотіли сказати стосовно цього?
Цитуючи ваш же твір “Димас навчився жити без нього, а Ігор ні” — тоді чому саме Ігор пропонує створити гурт? Типу рухатись далі без Славона. Це має сказати Димас. І чому він потім зрізається зі спілкування і наступних зустрічей тоді? Він в останньому реченні каже: “і подумай про гурт”. І потім пропадає. Тоді діалог мав бути таким:
Дімас: Бувай! І я обіцяю, що подумаю про гурт!
Ігор: Ага…
Якщо Ігорю дуже боляче і він не хоче це більше чіпати, це було б логічно, але про це ніде ніяк не сказано і не показано. Просто дивна поведінка. І не зрозуміло, що хоче сказати нам ця історія.
Персонажі насправді цікаві, і хотілося б більше побачити ситуацій з ними. Робота проведена дуже добре, Гра дуже якісна. Тим паче, на Юнітях свій фреймворк, я так розумію, робили. Як на мене, просто випало декілька деталей із сюжету.